А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Вторинний аміноспиртів
Вторинний аміноспиртів (ТЕА) володіє меншою реакційною здатністю в порівняння з МЕА. Pеакція амінірованіе протікає при більш високих температурах. Вивчені фізико-хімічні та реологічні властивості амінированаолігомерів. Досліджено залежність їх динамічної в'язкості від температури, знайдена енергія активації в'язкої течії. Встановлено, що мікроструктура вихідного олігобутадіена робить істотний вплив на величину енергії активації. З отриманих данихвипливає, що більшої енергії активації володіють амінирована каучуки з нерегулярним розподілом в ланцюзі бутадієновий ланок різної конфігурації. Амінирована епоксіолігобутадіени успішно випробувані в якості самостійних плівкоутворювачів влакофарбових матеріалах, у тому числі елекгроосаждаемих на катоді, і як активатори адгезії в резиноволокнисті композиціях.
Вторинні аміноспирти, наприклад діетаноламін та діізо-пропаноламін, виявляють схильність до взаємодії з ацетілацетоном і подібнимисполуками в умовах визначення. Таку побічну реакцію можна звести до мінімуму, якщо в наважці проби міститься не менше 10 мекв первинного аміну. Із збільшенням вмісту первинного аміну знижується ефективна концентрація ацетілацетона і вплив вториннихамінів зменшується. У табл. 11.22 наводяться дані аналізу суміші амінів.
Показано, що при відновленні 2 2-диметил - 5-диметиламіно-метил - 4-оксотетрагідротіопірана алюмогідрідом літію і ізопропіл-Латом алюмінію утворюються суміші транс - і цис-ізомерів відповідних вторинних аміноспиртів, а при фенілірованіі його феніл-літієм утворюється тільки цис-ізомер третинного амігюспірта. Виділено індивідуальні геометричні ізомери аміноспиртів та визначено їх будова методами ПМP- Та ІЧ-спектроскопії.
Показано, що при відновленні 2 2-диметил - 5-диметиламіно метил-4 - оксотетрагідротіопірана алюмогідрідом літію і ізопропіл-Латом алюмінію утворюються суміші транс - і ЦМС-ізомерів відповідних вторинних аміноспиртів, а при фенілірованіі його феніл-літієм утворюється тільки г ис-ізомер третинного аміноспірта. Виділено індивідуальні геометричні ізомери аміноспиртів та визначено їх будова методами ПМP- Та ІЧ-спектроскопії.
Первинні і вторинні аміни аліфатичного ряду реагують з окисом етилену також тільки в присутності води або спиртів. Нижчі первинні та вторинні аміноспирти являють собою безбарвні, добре розчинні у воді маслянисті рідини з сильними основними властивостями. Вищі аміноспирти є твердими речовинами, не розчинними у воді, але добре розчиняються в ефірі.
Цей метод не можна використовувати для з'єднань, молекули яких містять одночасно первинні та вторинні або третинні аміногрупи. Солі амонію, гетероциклічні вторинні аміни (наприклад, морфолин) і вторинні аміноспирти заважають визначенню. Наступні аміни можна визначати також і в суміші[156]: Бензиламінів - етілціклогексіламін, бутіламін - дібутіламін, етиламін - діетиламін, етиламін - триетиламін, 2-етилгексил-амін - ді - (2-етилгексил) амін, етилендіамін - тріпропіламін, ізопропіламінна - діізопропіламін і пропіламін - тріпропіламін.
Схема синтезу за методом Корі. Хіральних центр показаний звез. Попередником а-амінокислоти є відповідна а-кетокислот. Кетокислот реагує з хіральних реагентом і утворює цикл мінімального розміру, в який входить гідразонів. Специфічне відновлення подвійного зв'язку призводить до появи хіральних атома вуглецю у відповідній а-амінокислоті. В результаті гидрогенолизом цього проміжного з'єднання утворюються хіральна амінокислота і хіральних вторинний аміноспиртів, який можна перетворити на вихідний хіральних реагент.
Вторинні аміноспирти, наприклад діетаноламін та діізо-пропаноламін, виявляють схильність до взаємодії з ацетілацетоном і подібнимисполуками в умовах визначення. Таку побічну реакцію можна звести до мінімуму, якщо в наважці проби міститься не менше 10 мекв первинного аміну. Із збільшенням вмісту первинного аміну знижується ефективна концентрація ацетілацетона і вплив вториннихамінів зменшується. У табл. 11.22 наводяться дані аналізу суміші амінів.
Показано, що при відновленні 2 2-диметил - 5-диметиламіно-метил - 4-оксотетрагідротіопірана алюмогідрідом літію і ізопропіл-Латом алюмінію утворюються суміші транс - і цис-ізомерів відповідних вторинних аміноспиртів, а при фенілірованіі його феніл-літієм утворюється тільки цис-ізомер третинного амігюспірта. Виділено індивідуальні геометричні ізомери аміноспиртів та визначено їх будова методами ПМP- Та ІЧ-спектроскопії.
Показано, що при відновленні 2 2-диметил - 5-диметиламіно метил-4 - оксотетрагідротіопірана алюмогідрідом літію і ізопропіл-Латом алюмінію утворюються суміші транс - і ЦМС-ізомерів відповідних вторинних аміноспиртів, а при фенілірованіі його феніл-літієм утворюється тільки г ис-ізомер третинного аміноспірта. Виділено індивідуальні геометричні ізомери аміноспиртів та визначено їх будова методами ПМP- Та ІЧ-спектроскопії.
Первинні і вторинні аміни аліфатичного ряду реагують з окисом етилену також тільки в присутності води або спиртів. Нижчі первинні та вторинні аміноспирти являють собою безбарвні, добре розчинні у воді маслянисті рідини з сильними основними властивостями. Вищі аміноспирти є твердими речовинами, не розчинними у воді, але добре розчиняються в ефірі.
Цей метод не можна використовувати для з'єднань, молекули яких містять одночасно первинні та вторинні або третинні аміногрупи. Солі амонію, гетероциклічні вторинні аміни (наприклад, морфолин) і вторинні аміноспирти заважають визначенню. Наступні аміни можна визначати також і в суміші[156]: Бензиламінів - етілціклогексіламін, бутіламін - дібутіламін, етиламін - діетиламін, етиламін - триетиламін, 2-етилгексил-амін - ді - (2-етилгексил) амін, етилендіамін - тріпропіламін, ізопропіламінна - діізопропіламін і пропіламін - тріпропіламін.
Схема синтезу за методом Корі. Хіральних центр показаний звез. Попередником а-амінокислоти є відповідна а-кетокислот. Кетокислот реагує з хіральних реагентом і утворює цикл мінімального розміру, в який входить гідразонів. Специфічне відновлення подвійного зв'язку призводить до появи хіральних атома вуглецю у відповідній а-амінокислоті. В результаті гидрогенолизом цього проміжного з'єднання утворюються хіральна амінокислота і хіральних вторинний аміноспиртів, який можна перетворити на вихідний хіральних реагент.