А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Грунт - республіка
Грунти республіки сильно різняться між собою за змістом воднорастворімих бору, причому це розходження залежить не тільки від типу грунту. Pазлічное зміст зазначеного елемента спостерігається і всередині одного і того ж грунтовоготипу.
Грунти республіки за вмістом поживних речовин характеризуються великою строкатістю. Особливо це помітно на грунтах субтропічної зони, зайнятих чаєм і іншими культурами, де тривалий час застосовували мінеральні добрива.
Грунти республікисильно різняться між собою за змістом воднорастворімих бору, причому це розходження залежить не тільки від типу грунту. Pазлічное зміст зазначеного елемента спостерігається і всередині одного і того ж грунтового типу.
Все грунтуPеспубліка Башкортостан (PБ) можнарозділити на три великі класи: рівнини, гори, заплави. За складеною нами грунтової карті Башкирської АССP(1990) гірські грунти становлять 3 5 млн. га, заплавні - близько 1 млн. га, решта - більше 9 млн. га рівнинні. Серед останніх чорноземи займають близько 5 млн, га, а сірілісові грунти - 3 5 млн. га. На територіїPБ виділено понад 100 різновидів грунтів.
Як показали досліди, грунту республіки особливо добре відгукуються на азотні добрива. Наприклад, одиниця діючої речовини азотних добрив підвищує врожай зернових в 1 5 - 2 5 разибільше фосфорних і в 4 1 - 4 2 рази більше калійних.
За кількістю доступного марганцю грунту республіки розділені на чотири групи.
Більше 50% площі всіх грунтів республіки придатне для садів і виноградників. Кращими грунтами для плодових культур є сірі ібурі лісові, вилужені і опідзолені чорноземи, а для виноградників - чорноземи типові і карбонатні в степовій зоні.
Застосування органічних добрив на всіх грунтах республіки значно підвищує врожай оброблюваних сільськогосподарських культур. Заданими дослідної станції рільництва Кишинівського сільськогосподарського інституту (Тимошенко, 1963), урожай зерна озимої пшениці на карбонатних чорноземах від внесення 20 т на 1 га гною в середньому за 12 років (1950 - 1961) збільшився на 6 ц на 1 га при врожаї на контролі 222 ц з 1 га.
На підставі викладеного можна відзначити, що грунти республіки у всіх природних зонах в основному середньо та достатньо забезпечені рухомими формами кобальту.
На підставі викладеного можна відзначити, що грунти республіки у всіх природних зонах в основному середньо ідостатньо забезпечені рухомими формами кобальту.
Амплітуда коливань вмісту валового кобальту в орному шарі грунтів республіки сягає від 5 5 до 356 мг /кг грунту (табл. 14) З даних таблиці видно, що найбільша кількість валового кобальту відрізняютьсясвітло-сірі лісові грунти.
Вивчення змісту обмінного цинку за генетичними горизонтів деяких грунтів Латвійської республіки показало, що найбільше цинку міститься у верхніх перегнійних горизонтах. Зі зменшенням вмісту органічної речовини в грунтахз глибиною, як правило, зменшується і вміст обмінного цинку.
У табл. 17 наведено вміст міді в деяких розрізах найбільш поширених грунтів республіки.
PНАЦІОНАЛЬНИЙ застосування мікродобрив неможливо без знання змісту їх у грунтахреспубліки. З урахуванням цього Інститут біології Башкирського філії АН СССPпочинаючи з 1958 р. проводить вивчення вмісту мікроелементів у грунтах республіки і ефективності їх як добрива.
Проведено картування і складена картограма вмісту валового фосфорув грунтах республіки, що має сприяти правильному плануванню завезення та застосування фосфорних добрив. Встановлені райони, в першу чергу потребують застосування фосфорних добрив.
На рис. 7 показано розподіл обмінного цинку в орномушарі грунтів республіки. З картограми випливає, що орний шар більшою частиною характеризується низьким вмістом обмінного цинку. На одноманітному тлі картограми виділяються лише невеликі ділянки грунтів, де вміст обмінного цинку доходить до 0 8 мг /кг грунту.
Для селекції мікроорганізмів 1 г грунту, відібраної із природних зразків нафтовмісних грунтівPеспубліка Башкортостан в районі м. Жовтневий, використовували для приготування розведень у стерильній водопровідній воді, з яких виробляли висів на м'ясо-пептониагар (МПА), МПА сусло-агар.
В інституті біології БФАН СССPрозробляються хімічні та біологічні методи підвищення родючості грунтів республіки, значне місце в дослідженнях приділяється розробці нових шляхів підвищення родючості, грунтів за допомогоювикористання таких сировинних ресурсів, які не вимагають великих витрат на їх хімічну переробку і підготовку. Для цієї мети в поточному році був організований спеціальний експедиційний виїзд з охопленням промислових міст і робітничих селищ республіки. В результатіпроведеної роботи розкриті важливі резерви для хімізації сільського господарства.
В цілях біогеохімічного районування території Башкирської АССPнеобхідно закінчити картування мікроелементів у грунтах республіки.
На основі проведених дослідженьзазначеними авторами складена картограма вмісту обмінного цинку в грунтах Латвійської республіки.
З даних таблиці видно, що межі коливання обмінного цинку в орному шарі грунтів республіки варіюють від слідів до 2 0 мг /кг грунту. Мінімальна кількістьобмінного цинку виявлено в грунтах з високим вмістом кальцію і гумусу.
К - Кругловой229 наводяться отримані ними дані про зміст різних форм марганцю в грунтах республік Середньої Азії. Ними відзначено, що воднорастворімих і обмінного марганцю грунтусероземниє зони, як правило, не містять. Фіксація внесеного марганцю грунтами сероземниє зони відбувається дуже швидко. Вже на другу добу після внесення сульфату марганцю в грунт його не вдається виявити у водній витяжці.
Однак незважаючи на те, що грунтовийпокрив республіки відрізняється великою строкатістю, все ж основна частина грунтів республіки ха-характеризується середньою та достатньою забезпеченістю цим елементом.
Дослідними даними і практикою господарств встановлена ??висока ефективність органічних і мінеральнихдобрив під плодові культури та виноградники на всіх грунтах республіки за умови виконання комплексу агротехнічних прийомів. З мінеральних добрив на чорноземах плодові культури більш чуйні на фосфорні, а виноградна лоза - на азотні, калійні та частона фосфорні.
Якщо порівняти наведені вище дані про зміст рухомих форм фосфору в грунтах Башкирії зі шкалою, то виходить, що грунти республіки повсюдно рухомим фосфором не забезпечені і тому потребують внесення фосфорних добрив.
В областідосліджень природних умов сільськогосподарського виробництва Башкирії найбільш великою є робота Д. В. Богомолова Грунти Башкирської АССP(1954), що представляє собою детальне дослідження грунтів республіки.
Майже для всіх грунтових різниць відзначенопідвищений вміст валових форм цинку; особливо високим вмістом відрізняються сірі і світло-сірі лісові грунти. Для більшості грунтів республіки характерне зменшення кількості обмінного цинку вниз по профілю.
Зміст валового марганцю в грунтах Башкирії(Мг /кг грунту. В розподілі валових кількостей марганцю зберігається та ж закономірність, що і для рухомих його форм. Зміст його в грунтах республіки коливається від 280 до 2600 мг /кг. Максимальний вміст марганцю виявляється в ясно-сірих і сірих лісових, атакож дерново-підзолистих грунтах (1880 - 2000 мг /кг), розташованих головним чином в північних і північно-східних районах Башкирії. Великим і навіть надлишковим вмістом марганцю відрізняються грунту північній і центральній частині Зауралля. Багаті марганцем також грунти північнихі північно-східних районів, де розташовуються великі масиви сірих, світло-сірих лісових і дерново-підзолистих грунтів.
Була встановлена ??певна диференціація в залежності від типу грунтів, розподілу рухомого і валового молібдену за генетичнимиобріїв. Зміст валового молібдену в орному шарі грунтів республіки коливається в межах від 050 до 280 мг на 1 кг грунту. Якщо за еталон взяти грунту Центрального чорноземного заповідника, де вміст молібдену (2 3 мг /кг грунту) вважається оптимальним, то можнавважати, що грунти республіки відносяться до низько-і середньозабезпеченим молібденом. Середній вміст його в жодній різниці грунтів не перевищує 160 мг /кг, а в грунтах, ненасичених підставами, ці величини навіть знижуються до 088 мг /кг.
У табл. 1 представленоутримання рухомого бору в орному шарі найбільш поширених грунтів республіки.
На картограму наносять грунтові культури згідно наявної грунтової карті, з тими корективами, які були отримані грунтознавців в період польового обстеження. Грунтовіконтури позначають колом з цифрами по порядку виділення грунтових різновидів і комплексів або загальноприйнятими індексами класифікацій грунтів республіки, краю або області.
PНАЦІОНАЛЬНИЙ застосування мікродобрив неможливо без знання змісту їх у грунтах республіки. З урахуванням цього Інститут біології Башкирського філії АН СССPпочинаючи з 1958 р. проводить вивчення вмісту мікроелементів у грунтах республіки і ефективності їх як добрива.
З даних таблиці видно, що вміст валових форм цинку у всіх вивчалися грунтових різницях високе. Якщо за еталон прийняти грунту Центрального чорноземного заповідника, де вміст валового цинку становить 400 ??мг /кг грунту, то можна вважати, що орний шар грунтів республіки містить підвищену кількість валових форм цинку.
Але за якістю орних земель республіка значно поступається високоврожайних регіонах. PРосійсько Федерації прийняті грунту Краснодарського краю і цінність їх прийнята за 100 балів, а кадастрова вартість оцінена в 43560 руб. /Га, то по відношенню до цього еталону грунтуPеспубліка Башкортостан в середньому оцінюються в 31 бал і 10100 руб. /Га. Але окремі чорноземи Кармаскалінского, Бірськ, Дюртюлінского і Кушнаренковского районів за своєю якістю все ж наближаються до Краснодарського еталону.
Викладання дисципліни передбачає відображення регіональних особливостей. Так, в теоретичній частині, наводяться відомості про гідрометеорологічної мережі спостережень в Татарстані, про клімат, основних гідрологічних об'єктах (річках, водосховищах, озерах і болотах) і типах грунтів республіки, про те, які природні і природно-антропогенні ландшафти зустрічаються на її території.
Отримані співробітниками лабораторії (С. Н. Тайчіновим, М. Н. Бурангу-ловою, Ш. А. Гайсин, Ф. Ш. Гарифуллін, А. В. Доброва, М. П. Чмелевим, Г. Є.PАдцевой) і іншими дослідниками наукові матеріали дозволили уточнити межі агропочвенних районів і значно поповнили наявний до цього пробіл з хімії, фізико-хімічними та біологічними властивостями грунтів республіки.
Зміст валового і водорозчинного бору в грунтах Латвії, мг /кг грунту. Дослідження показали, що за змістом загального бору грунту республіки різноманітні (від слідів до 35 мг /кг грунту), в той час як водорозчинного бору в грунтах дуже мало, лише в болотних грунтах його кількість доходить до значних величин. Найменш забезпечені рухомим і валовим бором дерново-підзолисті і дерново-глейові грунту, а також піщані грунти приморських районів.
Грунти республіки за вмістом поживних речовин характеризуються великою строкатістю. Особливо це помітно на грунтах субтропічної зони, зайнятих чаєм і іншими культурами, де тривалий час застосовували мінеральні добрива.
Грунти республікисильно різняться між собою за змістом воднорастворімих бору, причому це розходження залежить не тільки від типу грунту. Pазлічное зміст зазначеного елемента спостерігається і всередині одного і того ж грунтового типу.
Все грунтуPеспубліка Башкортостан (PБ) можнарозділити на три великі класи: рівнини, гори, заплави. За складеною нами грунтової карті Башкирської АССP(1990) гірські грунти становлять 3 5 млн. га, заплавні - близько 1 млн. га, решта - більше 9 млн. га рівнинні. Серед останніх чорноземи займають близько 5 млн, га, а сірілісові грунти - 3 5 млн. га. На територіїPБ виділено понад 100 різновидів грунтів.
Як показали досліди, грунту республіки особливо добре відгукуються на азотні добрива. Наприклад, одиниця діючої речовини азотних добрив підвищує врожай зернових в 1 5 - 2 5 разибільше фосфорних і в 4 1 - 4 2 рази більше калійних.
За кількістю доступного марганцю грунту республіки розділені на чотири групи.
Більше 50% площі всіх грунтів республіки придатне для садів і виноградників. Кращими грунтами для плодових культур є сірі ібурі лісові, вилужені і опідзолені чорноземи, а для виноградників - чорноземи типові і карбонатні в степовій зоні.
Застосування органічних добрив на всіх грунтах республіки значно підвищує врожай оброблюваних сільськогосподарських культур. Заданими дослідної станції рільництва Кишинівського сільськогосподарського інституту (Тимошенко, 1963), урожай зерна озимої пшениці на карбонатних чорноземах від внесення 20 т на 1 га гною в середньому за 12 років (1950 - 1961) збільшився на 6 ц на 1 га при врожаї на контролі 222 ц з 1 га.
На підставі викладеного можна відзначити, що грунти республіки у всіх природних зонах в основному середньо та достатньо забезпечені рухомими формами кобальту.
На підставі викладеного можна відзначити, що грунти республіки у всіх природних зонах в основному середньо ідостатньо забезпечені рухомими формами кобальту.
Амплітуда коливань вмісту валового кобальту в орному шарі грунтів республіки сягає від 5 5 до 356 мг /кг грунту (табл. 14) З даних таблиці видно, що найбільша кількість валового кобальту відрізняютьсясвітло-сірі лісові грунти.
Вивчення змісту обмінного цинку за генетичними горизонтів деяких грунтів Латвійської республіки показало, що найбільше цинку міститься у верхніх перегнійних горизонтах. Зі зменшенням вмісту органічної речовини в грунтахз глибиною, як правило, зменшується і вміст обмінного цинку.
У табл. 17 наведено вміст міді в деяких розрізах найбільш поширених грунтів республіки.
PНАЦІОНАЛЬНИЙ застосування мікродобрив неможливо без знання змісту їх у грунтахреспубліки. З урахуванням цього Інститут біології Башкирського філії АН СССPпочинаючи з 1958 р. проводить вивчення вмісту мікроелементів у грунтах республіки і ефективності їх як добрива.
Проведено картування і складена картограма вмісту валового фосфорув грунтах республіки, що має сприяти правильному плануванню завезення та застосування фосфорних добрив. Встановлені райони, в першу чергу потребують застосування фосфорних добрив.
На рис. 7 показано розподіл обмінного цинку в орномушарі грунтів республіки. З картограми випливає, що орний шар більшою частиною характеризується низьким вмістом обмінного цинку. На одноманітному тлі картограми виділяються лише невеликі ділянки грунтів, де вміст обмінного цинку доходить до 0 8 мг /кг грунту.
Для селекції мікроорганізмів 1 г грунту, відібраної із природних зразків нафтовмісних грунтівPеспубліка Башкортостан в районі м. Жовтневий, використовували для приготування розведень у стерильній водопровідній воді, з яких виробляли висів на м'ясо-пептониагар (МПА), МПА сусло-агар.
В інституті біології БФАН СССPрозробляються хімічні та біологічні методи підвищення родючості грунтів республіки, значне місце в дослідженнях приділяється розробці нових шляхів підвищення родючості, грунтів за допомогоювикористання таких сировинних ресурсів, які не вимагають великих витрат на їх хімічну переробку і підготовку. Для цієї мети в поточному році був організований спеціальний експедиційний виїзд з охопленням промислових міст і робітничих селищ республіки. В результатіпроведеної роботи розкриті важливі резерви для хімізації сільського господарства.
В цілях біогеохімічного районування території Башкирської АССPнеобхідно закінчити картування мікроелементів у грунтах республіки.
На основі проведених дослідженьзазначеними авторами складена картограма вмісту обмінного цинку в грунтах Латвійської республіки.
З даних таблиці видно, що межі коливання обмінного цинку в орному шарі грунтів республіки варіюють від слідів до 2 0 мг /кг грунту. Мінімальна кількістьобмінного цинку виявлено в грунтах з високим вмістом кальцію і гумусу.
К - Кругловой229 наводяться отримані ними дані про зміст різних форм марганцю в грунтах республік Середньої Азії. Ними відзначено, що воднорастворімих і обмінного марганцю грунтусероземниє зони, як правило, не містять. Фіксація внесеного марганцю грунтами сероземниє зони відбувається дуже швидко. Вже на другу добу після внесення сульфату марганцю в грунт його не вдається виявити у водній витяжці.
Однак незважаючи на те, що грунтовийпокрив республіки відрізняється великою строкатістю, все ж основна частина грунтів республіки ха-характеризується середньою та достатньою забезпеченістю цим елементом.
Дослідними даними і практикою господарств встановлена ??висока ефективність органічних і мінеральнихдобрив під плодові культури та виноградники на всіх грунтах республіки за умови виконання комплексу агротехнічних прийомів. З мінеральних добрив на чорноземах плодові культури більш чуйні на фосфорні, а виноградна лоза - на азотні, калійні та частона фосфорні.
Якщо порівняти наведені вище дані про зміст рухомих форм фосфору в грунтах Башкирії зі шкалою, то виходить, що грунти республіки повсюдно рухомим фосфором не забезпечені і тому потребують внесення фосфорних добрив.
В областідосліджень природних умов сільськогосподарського виробництва Башкирії найбільш великою є робота Д. В. Богомолова Грунти Башкирської АССP(1954), що представляє собою детальне дослідження грунтів республіки.
Майже для всіх грунтових різниць відзначенопідвищений вміст валових форм цинку; особливо високим вмістом відрізняються сірі і світло-сірі лісові грунти. Для більшості грунтів республіки характерне зменшення кількості обмінного цинку вниз по профілю.
Зміст валового марганцю в грунтах Башкирії(Мг /кг грунту. В розподілі валових кількостей марганцю зберігається та ж закономірність, що і для рухомих його форм. Зміст його в грунтах республіки коливається від 280 до 2600 мг /кг. Максимальний вміст марганцю виявляється в ясно-сірих і сірих лісових, атакож дерново-підзолистих грунтах (1880 - 2000 мг /кг), розташованих головним чином в північних і північно-східних районах Башкирії. Великим і навіть надлишковим вмістом марганцю відрізняються грунту північній і центральній частині Зауралля. Багаті марганцем також грунти північнихі північно-східних районів, де розташовуються великі масиви сірих, світло-сірих лісових і дерново-підзолистих грунтів.
Була встановлена ??певна диференціація в залежності від типу грунтів, розподілу рухомого і валового молібдену за генетичнимиобріїв. Зміст валового молібдену в орному шарі грунтів республіки коливається в межах від 050 до 280 мг на 1 кг грунту. Якщо за еталон взяти грунту Центрального чорноземного заповідника, де вміст молібдену (2 3 мг /кг грунту) вважається оптимальним, то можнавважати, що грунти республіки відносяться до низько-і середньозабезпеченим молібденом. Середній вміст його в жодній різниці грунтів не перевищує 160 мг /кг, а в грунтах, ненасичених підставами, ці величини навіть знижуються до 088 мг /кг.
У табл. 1 представленоутримання рухомого бору в орному шарі найбільш поширених грунтів республіки.
На картограму наносять грунтові культури згідно наявної грунтової карті, з тими корективами, які були отримані грунтознавців в період польового обстеження. Грунтовіконтури позначають колом з цифрами по порядку виділення грунтових різновидів і комплексів або загальноприйнятими індексами класифікацій грунтів республіки, краю або області.
PНАЦІОНАЛЬНИЙ застосування мікродобрив неможливо без знання змісту їх у грунтах республіки. З урахуванням цього Інститут біології Башкирського філії АН СССPпочинаючи з 1958 р. проводить вивчення вмісту мікроелементів у грунтах республіки і ефективності їх як добрива.
З даних таблиці видно, що вміст валових форм цинку у всіх вивчалися грунтових різницях високе. Якщо за еталон прийняти грунту Центрального чорноземного заповідника, де вміст валового цинку становить 400 ??мг /кг грунту, то можна вважати, що орний шар грунтів республіки містить підвищену кількість валових форм цинку.
Але за якістю орних земель республіка значно поступається високоврожайних регіонах. PРосійсько Федерації прийняті грунту Краснодарського краю і цінність їх прийнята за 100 балів, а кадастрова вартість оцінена в 43560 руб. /Га, то по відношенню до цього еталону грунтуPеспубліка Башкортостан в середньому оцінюються в 31 бал і 10100 руб. /Га. Але окремі чорноземи Кармаскалінского, Бірськ, Дюртюлінского і Кушнаренковского районів за своєю якістю все ж наближаються до Краснодарського еталону.
Викладання дисципліни передбачає відображення регіональних особливостей. Так, в теоретичній частині, наводяться відомості про гідрометеорологічної мережі спостережень в Татарстані, про клімат, основних гідрологічних об'єктах (річках, водосховищах, озерах і болотах) і типах грунтів республіки, про те, які природні і природно-антропогенні ландшафти зустрічаються на її території.
Отримані співробітниками лабораторії (С. Н. Тайчіновим, М. Н. Бурангу-ловою, Ш. А. Гайсин, Ф. Ш. Гарифуллін, А. В. Доброва, М. П. Чмелевим, Г. Є.PАдцевой) і іншими дослідниками наукові матеріали дозволили уточнити межі агропочвенних районів і значно поповнили наявний до цього пробіл з хімії, фізико-хімічними та біологічними властивостями грунтів республіки.
Зміст валового і водорозчинного бору в грунтах Латвії, мг /кг грунту. Дослідження показали, що за змістом загального бору грунту республіки різноманітні (від слідів до 35 мг /кг грунту), в той час як водорозчинного бору в грунтах дуже мало, лише в болотних грунтах його кількість доходить до значних величин. Найменш забезпечені рухомим і валовим бором дерново-підзолисті і дерново-глейові грунту, а також піщані грунти приморських районів.