А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Таблиця - індикатор
Таблиці індикаторів (№ № 22 - 28) доповнені новими індикаторами, що випускаються нашою промисловістю.
По таблиці індикаторів з Довідника хіміка встановлюють, який з індикаторів найкраще придатний-для титрування фосфорної кислоти до першої та другої точок еквівалентності.
Користуючись таблицею індикаторів, вкажіть два найближчих індикатора, один з яких покаже кислу, а інший лужну реакцію, при його введенні в 100 мл 0 1 М розчину аміаку, містять 5 г хлориду амонію.
Користуючись таблицею індикаторів, вкажіть два найближчих індикатора, один з яких покаже кислу, а інший лужну реакцію, при його введенні в 100мл 0 1 М розчину аміаку, містять 5 г хлориду амонію.
Ознайомтеся з таблицею індикаторів, вміщеній в будь-якому довіднику або керівництві по кількісному аналізу, і вирішіть, який з індикаторів найкраще придатний для титрування фосфорної кислоти до першої та другої точок еквівалентності.
Константа дисоціації і область переходу найважливіших індикаторів. Серед наведених у таблиці індикаторів є такі, які змінюють забарвлення тільки в кислому середовищі (метиловий червоний), інші - в лужному (фенолфталеїн) і тільки деякі з них (лакмус і феноловий червоний) мають одну забарвлення в кислому середовищі, іншу - в лужному. Тому про індикатори не можна говорити як про речовини, зміна кольору яких показує кислу або лужну середу, так як це речовини, що показують різне значення рН розчину. Для визначення рН розчину потрібно досліджувати його декількома індикаторами. Підбираючи індикатори, які мають певні різні константи дисоціації, можна зблизити межі і більш точно визначити значення рН розчину.
Константа дисоціації і область переходу найважливіших індикаторів. Серед наведених у таблиці індикаторів є такі, які змінюють забарвлення тільки в кислому середовищі (метилротом), інші - в лужному (фенолфталеїн) і тільки деякі з них (лакмус або фенолрот) мають одну забарвлення в кислому середовищі, іншу - в лужному. Тому про індикатори не можна говорити як про речовини, які зміною свого кольору показують кислу або лужну середу, так як це речовини, що показують різну ступінь рН розчину. Для визначення рН розчину потрібно досліджувати його серією індикаторів.
У наведеній в кінці книги таблиці індикаторів вказані інтервали їх перетворення.
Кінець титрування (точку еквівалентності) найчастіше встановлюють по зміні кольору індикатора, - додається до розчину. Вибір індикатора обумовлюється складом аналізованої суміші; зазвичай при викладі методик визначення дається точна вказівка про необхідність застосування того чи іншого індикатора (таблиця важнейщіх індикаторів із зазначенням рН і зміни забарвлення приведена на стор.
У колбі готують буферну суміш з 3 7 мл 0 1 М NaH2PO4 і 6 3 мл 006 М Na2HPO4 додають 1 - 2 краплі універсального індикатора і за допомогою кольорової таблиці індикаторів визначають значення рН приготовленої буферної суміші.
Дані для таблиці взяті як з основних праць WM Clark, L. Використана також таблиця нових індикаторів, запропонованих фірмою Eastman Kodak, і ряд статей в Journal of American Chemical Society, автори яких запропонували нові індикатори з дуже вузькими межами рН переходу забарвлень.
Дана процедура проводиться в тому числі і в розвиток попередньої, оскільки аналітику потрібні не тільки індикатори, позитивно характеризують об'єкт аналізу, і про і показники, значення яких може бути не цілком задовільні і тому в аналітичній частині річного звіту про них забувають згадати. Тут передбачається побіжний перегляд балансу і оцінка його структури: зміна валюти балансу, частка необоротних активів, структура основних засобів, частка позикових коштів у валюті балансу, співвідношення позикових і власних коштів (рівень фінансового левериджу) і ін. Деякі з цих показників можуть наводитися або в таблиці ключових індикаторів, або в аналітичній частині звіту. Досить докладна характеристика аналітичних показників і коефіцієнтів буде приведена в наступних розділах книги.
Дана процедура проводиться в тому числі і в розвиток попередньої, оскільки аналітику потрібні не тільки індикатори, позитивно характеризують об'єкт аналізу, а й показники, значення яких можуть бути не цілком задовільні, тому в аналітичній частині річного звіту про них забувають згадати. Тут передбачається побіжний перегляд балансу і оцінка його структури: зміна валюти балансу, частка необоротних активів, структура основних засобів, частка позикових коштів у валюті балансу, співвідношення позикових і власних коштів (рівень фінансового левериджу) і ін. Деякі з цих показників можуть наводитися або в таблиці ключових індикаторів, або в аналітичній частині звіту.
Індикатор вибирають на підставі кривої титрування. Слід брати такий індикатор, інтервал переходу якого включає значення потенціалу в точці еквівалентності. Якщо стрибок титрування великий, можна користуватися тими ін - індикатор і, інтервал переходу яких лежить всередині стрибка. У таблицях індикаторів помішані значення Е індикаторів при даній кислотності.
По таблиці індикаторів з Довідника хіміка встановлюють, який з індикаторів найкраще придатний-для титрування фосфорної кислоти до першої та другої точок еквівалентності.
Користуючись таблицею індикаторів, вкажіть два найближчих індикатора, один з яких покаже кислу, а інший лужну реакцію, при його введенні в 100 мл 0 1 М розчину аміаку, містять 5 г хлориду амонію.
Користуючись таблицею індикаторів, вкажіть два найближчих індикатора, один з яких покаже кислу, а інший лужну реакцію, при його введенні в 100мл 0 1 М розчину аміаку, містять 5 г хлориду амонію.
Ознайомтеся з таблицею індикаторів, вміщеній в будь-якому довіднику або керівництві по кількісному аналізу, і вирішіть, який з індикаторів найкраще придатний для титрування фосфорної кислоти до першої та другої точок еквівалентності.
Константа дисоціації і область переходу найважливіших індикаторів. Серед наведених у таблиці індикаторів є такі, які змінюють забарвлення тільки в кислому середовищі (метиловий червоний), інші - в лужному (фенолфталеїн) і тільки деякі з них (лакмус і феноловий червоний) мають одну забарвлення в кислому середовищі, іншу - в лужному. Тому про індикатори не можна говорити як про речовини, зміна кольору яких показує кислу або лужну середу, так як це речовини, що показують різне значення рН розчину. Для визначення рН розчину потрібно досліджувати його декількома індикаторами. Підбираючи індикатори, які мають певні різні константи дисоціації, можна зблизити межі і більш точно визначити значення рН розчину.
Константа дисоціації і область переходу найважливіших індикаторів. Серед наведених у таблиці індикаторів є такі, які змінюють забарвлення тільки в кислому середовищі (метилротом), інші - в лужному (фенолфталеїн) і тільки деякі з них (лакмус або фенолрот) мають одну забарвлення в кислому середовищі, іншу - в лужному. Тому про індикатори не можна говорити як про речовини, які зміною свого кольору показують кислу або лужну середу, так як це речовини, що показують різну ступінь рН розчину. Для визначення рН розчину потрібно досліджувати його серією індикаторів.
У наведеній в кінці книги таблиці індикаторів вказані інтервали їх перетворення.
Кінець титрування (точку еквівалентності) найчастіше встановлюють по зміні кольору індикатора, - додається до розчину. Вибір індикатора обумовлюється складом аналізованої суміші; зазвичай при викладі методик визначення дається точна вказівка про необхідність застосування того чи іншого індикатора (таблиця важнейщіх індикаторів із зазначенням рН і зміни забарвлення приведена на стор.
У колбі готують буферну суміш з 3 7 мл 0 1 М NaH2PO4 і 6 3 мл 006 М Na2HPO4 додають 1 - 2 краплі універсального індикатора і за допомогою кольорової таблиці індикаторів визначають значення рН приготовленої буферної суміші.
Дані для таблиці взяті як з основних праць WM Clark, L. Використана також таблиця нових індикаторів, запропонованих фірмою Eastman Kodak, і ряд статей в Journal of American Chemical Society, автори яких запропонували нові індикатори з дуже вузькими межами рН переходу забарвлень.
Дана процедура проводиться в тому числі і в розвиток попередньої, оскільки аналітику потрібні не тільки індикатори, позитивно характеризують об'єкт аналізу, і про і показники, значення яких може бути не цілком задовільні і тому в аналітичній частині річного звіту про них забувають згадати. Тут передбачається побіжний перегляд балансу і оцінка його структури: зміна валюти балансу, частка необоротних активів, структура основних засобів, частка позикових коштів у валюті балансу, співвідношення позикових і власних коштів (рівень фінансового левериджу) і ін. Деякі з цих показників можуть наводитися або в таблиці ключових індикаторів, або в аналітичній частині звіту. Досить докладна характеристика аналітичних показників і коефіцієнтів буде приведена в наступних розділах книги.
Дана процедура проводиться в тому числі і в розвиток попередньої, оскільки аналітику потрібні не тільки індикатори, позитивно характеризують об'єкт аналізу, а й показники, значення яких можуть бути не цілком задовільні, тому в аналітичній частині річного звіту про них забувають згадати. Тут передбачається побіжний перегляд балансу і оцінка його структури: зміна валюти балансу, частка необоротних активів, структура основних засобів, частка позикових коштів у валюті балансу, співвідношення позикових і власних коштів (рівень фінансового левериджу) і ін. Деякі з цих показників можуть наводитися або в таблиці ключових індикаторів, або в аналітичній частині звіту.
Індикатор вибирають на підставі кривої титрування. Слід брати такий індикатор, інтервал переходу якого включає значення потенціалу в точці еквівалентності. Якщо стрибок титрування великий, можна користуватися тими ін - індикатор і, інтервал переходу яких лежить всередині стрибка. У таблицях індикаторів помішані значення Е індикаторів при даній кислотності.