А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Анодна оксидування - алюміній
Анодна оксидування алюмінію прямо протилежно процесу його гальванічного покриття. У гальваностегії, електропровідна поверхню в результаті катодного розряду іонів металу, що знаходяться у водномурозчині, покривається цим металом, добре зчіплюється з основною поверхнею. Покриття, що виникає при гальванічному процесі, утворюється з електроліту ванн і наноситься на деталь зверху, тоді як оксидна плівка виникає тільки зсередини і за рахунок самогометалу, в який вона міцно вростає (фіг.
Анодное оксидування алюмінію завжди є електроізоляційним, але для отримання плівки з високим електролітичним опором необхідний спеціальний режим оксидування, який сприяє підвищенню їїелектроізоляційних властивостей.
Анодна оксидування алюмінію завжди є електроізоляційним, але для отримання високого опору плівки застосовують спеціальний режим оксидування, який сприяє підвищенню електроізоляційних властивостей. Наприклад,розчин, що містить 30 - 40 г /л щавлевої і 0 1 г /л оцтової кислоти.
Анодна оксидування алюмінію і його сплавів здійснюють у спеціальних ваннах, де анодом служить деталь, а катодом свинцеві пластини. При пропущенні постійного струму через електроліти, в якостіяких застосовують розчин 20 - 30% - ної сірчаної кислоти або розчин 3% - ного хромового ангідриду, на поверхні утворюється окісної шар товщиною 4 - 5 мкм, що захищає метал від корозії і володіє високою адгезією до лакофарбового покриття.
Анодна оксидуванняалюмінію та його сплавів характеризується протіканням одночасно двох процесів: процесу утворення оксидної плівки А12О3 на поверхні виробу і процесу розчинення цієї плівки. Очевидно, що утворення захисної плівки можливо лише за умови, якщо швидкістьутворення плівки більше швидкості розчинення її.
Анодна оксидування алюмінію і його шлаків.
Анодна оксидування алюмінію і його сплавів здійснюється в сірчанокислих, хромовокіслих і щавлевокислий електролітах.
Електрохімічне аноднеоксидування алюмінію і його сплавів здійснюють у розчинах сірчаної, хромової, щавлевої кислот. Плівки товщиною 3 - 15 мкм володіють більш високою хімічною стійкістю, ніж плівки, отримані при хімічному методі.
Ванни анодного оксидування алюмінію і йогосплавів зазвичай потребують охолодження, яке проводиться за допомогою змійовиків або водяної сорочки. Для цієї мети іноді використовуються спеціальні холодильні установки.
Таким чином, процес анодного оксидування алюмінію заснований на поведінці алюмінію, якрозчинної анода, що утворює з аніонами електроліту важко розчинні сполуки, міцно вростають в поверхню металу.
Які процеси протікають при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаної або ортофосфорної кислоти.
Ефективні результативиходять при анодному оксидуванні алюмінію і його сплавів і наступному нанесенні покриттів.
Які процеси протікають при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаної або ортофосфорної кислоти.
Схема освіти анодної окисної плівки (а і її зростання (б. Найбільшскладним процесом отримання оксидних покриттів є анодна оксидування алюмінію і його сплавів.
Pотрута робіт присвячений впливу ультразвуку на процес анодного оксидування алюмінію в ультразвуковому полі. Тріл-лат показав, що утворюються при частоті 900кгц анодні плівки були неміцними. Вони відходили від основи у вигляді пелюсток, були крихкими. Тріллата поставлені в умовах найбільш жорсткого режиму, коли явища кавітації найбільш енергійні і виразно позначаються на електродних процесах.
Влагосорбірующімматеріалом може служити також тонкий шар окису алюмінію, що отримується в результаті анодного оксидування алюмінію в сірчаній кислоті.
Влагосорбнрующім матеріалом може служити також тонкий шар окису алюмінію, що отримується в результаті анодного оксидуванняалюмінію в сірчаній кислоті.
При електрохімічному оксидуванні магнію необхідно дотримуватися ті ж правила роботи, що і при анодному оксидуванні алюмінію. Деталі повинні завішувати у ванну. Пристосування виготовляються з магнієвих сплавів абоалюмініевомагніевого сплаву типу АМг. Перевищення оптимальної температури і тривалості електролізу може призвести до растравліванію оксидної плівки.
На рис. 13.2. представлено теоретичні залежності маси негідратірованного оксиду струм, збільшення масизразка табр за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого і процесі анодного оксидування алюмінію гараСх від кількості минулого електрики, розраховані за законом Фарадея.
На рис. 13.2. представлено теоретичні залежності масинегідратірованного оксиду струм, збільшення маси зразка т0ьр за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого і процесі анодного оксидування алюмінію /Прасх від кількості минулого електрики, розраховані за законом Фарадея.
На рис. 13.2.представлено теоретичні залежності маси негідратірованного оксиду т до, збільшення маси зразка т0г р за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого в процесі анодного оксидування алюмінію АЯрасх від кількості минулого електрики,розраховані за законом Фарадея.
За отриманими даними будують графіки залежності маси або товщини оксидного шару і його корозійної стійкості від напруги і щільності струму; на підставі цих залежностей слід вибирати оптимальний режим анодногооксидування алюмінію.
Перед виконанням роботи необхідно ознайомитися: 1) із захистом окисними плівками; 2) зі способами, застосовуваними для хімічного і електрохімічного оксидування алюмінію і його спл авов; 3) з механізмом анодного оксидування алюмінію врозчині сірчаної кислоти; 4) ico способами, застосовуваними для підвищення захисних властивостей окисної плівки на алюмінію і його сплавів; 5) із застосуванням оксидування алюмінію і його сплавів т техніці захисту від корозії.
Товстошарове анодування служить протикорозійногозахистом в агресивних середовищах, де потрібна поряд з високою корозійною стійкістю і висока зносостійкість. Анодна оксидування алюмінію і його сплавів ведуть в електролітах різних складів і при різних режимах. Найбільш ефективним, економічно вигідним ішироко застосовуються в даний час є сірчанокислотного анодування. Для усунення пористості анодної плівки її ущільнюють у гарячому 5% - ном розчині біхромату калію або в гарячій воді. Товстошарове (тверде) анодування в сірчаній кислоті проводять признижених температурах електроліту (від 0 до - 10 С): товстошарової анодування призначене для деталей, що працюють на тертя і піддаються ерозійним впливів.
Електроліти для анодного оксидування алюмінію прийнято поділяти на дві групи.
Назаводах синтетичних волокон (капронової, лавсанового виробництв) з метою відновлення зносостійкого шару на поверхні дюралюмінієвих бобін, КОПС, патронів та інших деталей з гальванічних цехах застосовують анодне оксидування. Основним призначенняманодного оксидування алюмінію і його сплавів є створення на поверхні деталей більш товстих оксидних плівок з метою ефективного захисту від корозії.
У більшості випадків напруга електричного струму на ваннах не перевищує 12 В. Однак при анодномуоксидуванні алюмінію в сірчаній кислоті потрібна напруга до 15 В, в хромової кислоті до 60 В, а при деяких процесах покриттів навіть до ПЗ В.
У деяких випадках з успіхом можуть бути використані обидві конструкції ванн. Наприклад, при анодному оксидуванні алюмініюванни для охолодження електроліту обладнуються сорочкою або сталевим освинцьованих змійовиком. При звичайному анодування по трубах подається проточна холодна вода, при глибокому анодування хладоносителем служить фреон, що надходить від холодильних фреонових установок.
Швидкість реакції (3) зростає наслідок увел1іченія по поверхні зіткнення плівки (через нерівномірність її розчинення) з розчином електроліту. Отже, в процесі анодного оксидування алюмінію швидкість росту плювки зменшується, а швидкість її розчинення збільшується.
Виходячи з того, що анодне оксидування алюмінію призводить до утворення складної багатофазної і пористої системи, представилася можливість і для вмикання 2 - ї фази в анодний шар або впливу на структуру і властивості цього шару через дисперсну фазу. Під впливом частинок SiOa, TiO2 BaSO4 фазовий анодний оксид алюмінію може помітно змінити електроізоляційні та інші фізичні властивості.
Технічні дані найбільш уживаних електричних печей опору. У більшості випадків напруга електричного струму на ваннах не перевищує 12 В. Однак у ряді випадків, наприклад при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаній кислоті, напруга має бути підвищено до 15 В і більше, а при оксидуванні алюмінію в хромової кислоті навіть до 60 В.
. У стічних водах - виробництв алюмінієвих, гірничорудних, хімічних, хіміко-фармацевтичних, лакофарбових, паперових, текстильних, синтетичного каучуку. На машинобудівних заводах міститься в стоках від гальванічних ванн і ванн для фосфатування анодного оксидування алюмінію.
Плівка, одержувана при хімічному оксидуванні алюмінію, складається з гідроксиду і хроматів алюмінію. Вона має жовтувате забарвлення і кілька розпушену поверхню і по своїй стійкості проти корозії поступається плівкам, одержуваним при анодному оксидуванні алюмінію.
Зразкове розподіл ление щільності струму по поверхні катода в хромової ванні. Спеціальні покриття призначені для додання виробам певних фізико-механічних властивостей з одночасним захистом від корозії. До них відносяться срібні і золоті струмопровідні, пал-ладіевие, родієвим, хромові, а також деякі покриття, отримані анодним оксидуванням алюмінію і його сплавів.
Під електрохімічним тонуванням розуміють фарбування поверхні металу. Метою такого фарбування є декоративна обробка виробів. Сутність тонування полягає в утворенні окісної забарвленої плівки. Про цьому процесі було вже згадано при розгляді анодного оксидування алюмінію. Аналогічні процеси мають місце також при анодному окисненні міді і нікелю.
Анодное оксидування алюмінію завжди є електроізоляційним, але для отримання плівки з високим електролітичним опором необхідний спеціальний режим оксидування, який сприяє підвищенню їїелектроізоляційних властивостей.
Анодна оксидування алюмінію завжди є електроізоляційним, але для отримання високого опору плівки застосовують спеціальний режим оксидування, який сприяє підвищенню електроізоляційних властивостей. Наприклад,розчин, що містить 30 - 40 г /л щавлевої і 0 1 г /л оцтової кислоти.
Анодна оксидування алюмінію і його сплавів здійснюють у спеціальних ваннах, де анодом служить деталь, а катодом свинцеві пластини. При пропущенні постійного струму через електроліти, в якостіяких застосовують розчин 20 - 30% - ної сірчаної кислоти або розчин 3% - ного хромового ангідриду, на поверхні утворюється окісної шар товщиною 4 - 5 мкм, що захищає метал від корозії і володіє високою адгезією до лакофарбового покриття.
Анодна оксидуванняалюмінію та його сплавів характеризується протіканням одночасно двох процесів: процесу утворення оксидної плівки А12О3 на поверхні виробу і процесу розчинення цієї плівки. Очевидно, що утворення захисної плівки можливо лише за умови, якщо швидкістьутворення плівки більше швидкості розчинення її.
Анодна оксидування алюмінію і його шлаків.
Анодна оксидування алюмінію і його сплавів здійснюється в сірчанокислих, хромовокіслих і щавлевокислий електролітах.
Електрохімічне аноднеоксидування алюмінію і його сплавів здійснюють у розчинах сірчаної, хромової, щавлевої кислот. Плівки товщиною 3 - 15 мкм володіють більш високою хімічною стійкістю, ніж плівки, отримані при хімічному методі.
Ванни анодного оксидування алюмінію і йогосплавів зазвичай потребують охолодження, яке проводиться за допомогою змійовиків або водяної сорочки. Для цієї мети іноді використовуються спеціальні холодильні установки.
Таким чином, процес анодного оксидування алюмінію заснований на поведінці алюмінію, якрозчинної анода, що утворює з аніонами електроліту важко розчинні сполуки, міцно вростають в поверхню металу.
Які процеси протікають при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаної або ортофосфорної кислоти.
Ефективні результативиходять при анодному оксидуванні алюмінію і його сплавів і наступному нанесенні покриттів.
Які процеси протікають при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаної або ортофосфорної кислоти.
Схема освіти анодної окисної плівки (а і її зростання (б. Найбільшскладним процесом отримання оксидних покриттів є анодна оксидування алюмінію і його сплавів.
Pотрута робіт присвячений впливу ультразвуку на процес анодного оксидування алюмінію в ультразвуковому полі. Тріл-лат показав, що утворюються при частоті 900кгц анодні плівки були неміцними. Вони відходили від основи у вигляді пелюсток, були крихкими. Тріллата поставлені в умовах найбільш жорсткого режиму, коли явища кавітації найбільш енергійні і виразно позначаються на електродних процесах.
Влагосорбірующімматеріалом може служити також тонкий шар окису алюмінію, що отримується в результаті анодного оксидування алюмінію в сірчаній кислоті.
Влагосорбнрующім матеріалом може служити також тонкий шар окису алюмінію, що отримується в результаті анодного оксидуванняалюмінію в сірчаній кислоті.
При електрохімічному оксидуванні магнію необхідно дотримуватися ті ж правила роботи, що і при анодному оксидуванні алюмінію. Деталі повинні завішувати у ванну. Пристосування виготовляються з магнієвих сплавів абоалюмініевомагніевого сплаву типу АМг. Перевищення оптимальної температури і тривалості електролізу може призвести до растравліванію оксидної плівки.
На рис. 13.2. представлено теоретичні залежності маси негідратірованного оксиду струм, збільшення масизразка табр за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого і процесі анодного оксидування алюмінію гараСх від кількості минулого електрики, розраховані за законом Фарадея.
На рис. 13.2. представлено теоретичні залежності масинегідратірованного оксиду струм, збільшення маси зразка т0ьр за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого і процесі анодного оксидування алюмінію /Прасх від кількості минулого електрики, розраховані за законом Фарадея.
На рис. 13.2.представлено теоретичні залежності маси негідратірованного оксиду т до, збільшення маси зразка т0г р за рахунок асимільованого кисню і маси витраченого в процесі анодного оксидування алюмінію АЯрасх від кількості минулого електрики,розраховані за законом Фарадея.
За отриманими даними будують графіки залежності маси або товщини оксидного шару і його корозійної стійкості від напруги і щільності струму; на підставі цих залежностей слід вибирати оптимальний режим анодногооксидування алюмінію.
Перед виконанням роботи необхідно ознайомитися: 1) із захистом окисними плівками; 2) зі способами, застосовуваними для хімічного і електрохімічного оксидування алюмінію і його спл авов; 3) з механізмом анодного оксидування алюмінію врозчині сірчаної кислоти; 4) ico способами, застосовуваними для підвищення захисних властивостей окисної плівки на алюмінію і його сплавів; 5) із застосуванням оксидування алюмінію і його сплавів т техніці захисту від корозії.
Товстошарове анодування служить протикорозійногозахистом в агресивних середовищах, де потрібна поряд з високою корозійною стійкістю і висока зносостійкість. Анодна оксидування алюмінію і його сплавів ведуть в електролітах різних складів і при різних режимах. Найбільш ефективним, економічно вигідним ішироко застосовуються в даний час є сірчанокислотного анодування. Для усунення пористості анодної плівки її ущільнюють у гарячому 5% - ном розчині біхромату калію або в гарячій воді. Товстошарове (тверде) анодування в сірчаній кислоті проводять признижених температурах електроліту (від 0 до - 10 С): товстошарової анодування призначене для деталей, що працюють на тертя і піддаються ерозійним впливів.
Електроліти для анодного оксидування алюмінію прийнято поділяти на дві групи.
Назаводах синтетичних волокон (капронової, лавсанового виробництв) з метою відновлення зносостійкого шару на поверхні дюралюмінієвих бобін, КОПС, патронів та інших деталей з гальванічних цехах застосовують анодне оксидування. Основним призначенняманодного оксидування алюмінію і його сплавів є створення на поверхні деталей більш товстих оксидних плівок з метою ефективного захисту від корозії.
У більшості випадків напруга електричного струму на ваннах не перевищує 12 В. Однак при анодномуоксидуванні алюмінію в сірчаній кислоті потрібна напруга до 15 В, в хромової кислоті до 60 В, а при деяких процесах покриттів навіть до ПЗ В.
У деяких випадках з успіхом можуть бути використані обидві конструкції ванн. Наприклад, при анодному оксидуванні алюмініюванни для охолодження електроліту обладнуються сорочкою або сталевим освинцьованих змійовиком. При звичайному анодування по трубах подається проточна холодна вода, при глибокому анодування хладоносителем служить фреон, що надходить від холодильних фреонових установок.
Швидкість реакції (3) зростає наслідок увел1іченія по поверхні зіткнення плівки (через нерівномірність її розчинення) з розчином електроліту. Отже, в процесі анодного оксидування алюмінію швидкість росту плювки зменшується, а швидкість її розчинення збільшується.
Виходячи з того, що анодне оксидування алюмінію призводить до утворення складної багатофазної і пористої системи, представилася можливість і для вмикання 2 - ї фази в анодний шар або впливу на структуру і властивості цього шару через дисперсну фазу. Під впливом частинок SiOa, TiO2 BaSO4 фазовий анодний оксид алюмінію може помітно змінити електроізоляційні та інші фізичні властивості.
Технічні дані найбільш уживаних електричних печей опору. У більшості випадків напруга електричного струму на ваннах не перевищує 12 В. Однак у ряді випадків, наприклад при анодному оксидуванні алюмінію в сірчаній кислоті, напруга має бути підвищено до 15 В і більше, а при оксидуванні алюмінію в хромової кислоті навіть до 60 В.
. У стічних водах - виробництв алюмінієвих, гірничорудних, хімічних, хіміко-фармацевтичних, лакофарбових, паперових, текстильних, синтетичного каучуку. На машинобудівних заводах міститься в стоках від гальванічних ванн і ванн для фосфатування анодного оксидування алюмінію.
Плівка, одержувана при хімічному оксидуванні алюмінію, складається з гідроксиду і хроматів алюмінію. Вона має жовтувате забарвлення і кілька розпушену поверхню і по своїй стійкості проти корозії поступається плівкам, одержуваним при анодному оксидуванні алюмінію.
Зразкове розподіл ление щільності струму по поверхні катода в хромової ванні. Спеціальні покриття призначені для додання виробам певних фізико-механічних властивостей з одночасним захистом від корозії. До них відносяться срібні і золоті струмопровідні, пал-ладіевие, родієвим, хромові, а також деякі покриття, отримані анодним оксидуванням алюмінію і його сплавів.
Під електрохімічним тонуванням розуміють фарбування поверхні металу. Метою такого фарбування є декоративна обробка виробів. Сутність тонування полягає в утворенні окісної забарвленої плівки. Про цьому процесі було вже згадано при розгляді анодного оксидування алюмінію. Аналогічні процеси мають місце також при анодному окисненні міді і нікелю.