А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Водно-хімічний режим

Водно-хімічний режим, близький до нейтрального при значенні рН7 5 - 7 8 можна створити на блоці СКД за допомогою дозування в теплоносій за кон-денсатоочісткой одного гідразингідрату без аміаку.

Водно-хімічні режими (ВХP) Теплових і атомних електростанцій повинні забезпечити їх роботу без пошкоджень і зниження економічності.

Водно-хімічний режим повинен забезпечувати роботу котла і живильного тракту без ушкодження їх елементів внаслідок відкладень накипу і шламу, підвищеннявідносної лужності котлової води до небезпечних меж або в результаті корозії металу.

Якість води деяких поверхневих вододжерел. Водно-хімічні режими (ВХ?) Теплових і атомних електростанцій повинні забезпечити їх роботу без пошкоджень ізниження економічності.

Водно-хімічний режим повинен забезпечувати роботу котла і живильного тракту без ушкодження їх елементів внаслідок відкладень накипу і шламу, підвищення відносної лужності котлової води до небезпечних меж або в результатікорозії металу.

Водно-хімічний режим парових котлів, періодична і безперервна продувка.

Водно-хімічний режим, застережливий випадання сполук заліза в барабанних котлах //Праці ЦКТІ.

Водно-хімічний режим, близький до нейтрального призначенні рН7 5 - 7 8 можна створити на блоці СКД за допомогою введення в теплоносій за конденсатоочісткой одного гідразингідрату без аміаку. Дозування гідразингідрату в знесоленої конденсат за наявності на блоці ПНД з трубками з латуні підвищує стійкістьмедьсодержащих сплавів.

Водно-хімічний режим повинен забезпечувати роботу котла і живильного тракту без ушкодження їх елементів внаслідок відкладень накипу і шламу, підвищення відносної лужності котлової води до небезпечних меж або в результатікорозії металу.

Водно-хімічний режим парових котлів, періодична і безперервна продувка.

Водно-хімічний режим повинен забезпечувати роботу котла і живильного тракту без ушкодження їх елементів внаслідок відкладень накипу і шламу, підвищеннявідносної лужності котлової води до небезпечних меж або в результаті корозії металу.

Водно-хімічний режим енергоблоку повинен забезпечувати практичну відсутність корозії металу і нерозчинних утворень, що також визначає надійністьобладнання в період експлуатації.

Водно-хімічний режим ТЕС, на котлах яких відбувалися тендітні пошкодження екранних труб, зазвичай відповідав нормам ПТЕ, за винятком вмісту оксидів заліза (40 - 80 мкг /кг), через використання виробничогоконденсату або значного (більше 25%) добавка хімічно знесоленої води.

Водно-хімічний режим роботи котельні повинен забезпечувати роботу котлів, пароводяного тракту, тепловикористовуючого обладнання та теплових мереж без корозійних пошкоджень івідкладень накипу і шламу на внутрішніх поверхнях, отримання пари і води необхідної якості.

Водно-хімічний режим пароводяного тракту електростанції визначається насамперед умовами роботи, конструкцією і матеріалами основного обладнання -парогенераторів, турбогенераторів, конденсаторів, а також допоміжного обладнання.

Схема установки для приготування фосфатного розчину і дозування в котел. Основним водно-хімічним режимом барабанних котлів на теплових електростанціях є режимз дозуванням гідразину та аміаку в конденсатних-живильний тракт і фосфатів в барабан котла. Як правило, гідразин і аміак дозують на всас живильних насосів. В якості основного реагенту використовують тринатрий-фосфат, в окремих випадках застосовують суміш ді-ітринатрийфосфата.

Основним водно-хімічним режимом барабанних, парових котлів ВД і СВД в даний час є гідразин-аміачно-фосфатний.

Які водно-хімічні режими другого контуру вам відомі.

Такий водно-хімічний режим, який застосовується вреакторах ВВЕP, Має ряд переваг у порівнянні із зарубіжною практикою: по-перше, не потрібна підживлення першого контуру газоподібним Н2 через його продукування при радіаційному розкладанні аміаку; по-друге, із збільшенням електролітичної дисоціації NH3 - H2O підвищуєтьсязначення рН в контурі при зниженні температури (розхолоджування) реактора. Один аміак через ослаблення його лужних властивостей із зростанням температури використати неможливо.

Показники водно-хімічного режиму котлів в обсязі вимогPТМ 024.030.24 - 72 так само, як ідані про роботу водопідготовки і витраті реагентів слід фіксувати в спеціальному технічному звіті, що розробляється відповідно до особливостей конкретної енергетичної установки та вимогами відомчих правил технічної експлуатації.

Нормування водно-хімічного режиму котлів для промислової енергетики //Енергомашинобудування.

Організація водно-хімічних режимів має на меті підтримку концентрацій домішок в межах, що забезпечують надійну і економічну роботу устаткування.

Випробування водно-хімічного режиму вводиться в роботу парогенератора необхідні для встановлення допустимих норм водно-хімічного режиму, виявлення якості виробленої пари, ефективності роботи Внутрікотлова пристроїв і ступеневої випаровування, допустимихпаропродуктивності парогенератора, рівня в барабані, солевмісту і кремнесодержанія котлової води і пари.

Організацію водно-хімічного режиму роботи обладнання та його контроль здійснює підготовлений персонал хімічної лабораторії абоструктурного підрозділу організації. Організація має право залучати для контролю за водно-хімічним режимом інші спеціалізовані організації.

Типи корозійних руйнувань. Організація водно-хімічних режимів паротурбінних електростанцій повиннабрати до уваги корозію всіх поверхонь обладнання, що стикаються з парою і водою. Питання корозії поверхонь металу, дотичних з топковим і димовими газами, мазутом і іншими середовищами, при великій їх значущості для збереження і збільшеннятерміну служби окремих елементів обладнання ТЕС безпосереднього відношення до водного режиму не мають і тому надалі не згадуються.

Організація водно-хімічного режиму теплових мереж полягає в підготовці підживлювальної води необхідної якості.Технічні умови на якість підживлювальної води всіх типів теплових мереж регламентуються нормами ПТЕ. До підживлювальної воді відкритих тепломереж пред'являються додаткові санітарно-гігієнічні вимоги. Неухильне дотримання санітарних норм диктуєтьсятурботою про здоров'я населення, оскільки відкриті теплові мережі постачають споживачів гарячою водою, що відбирається безпосередньо з тепломережі.

При традиційному водно-хімічному режимі відновлення пошкодженої захисної плівки відбувається за рахунок корозіїсвежеоткритих ділянок металу. При чергуванні процесів руйнування окисної плівки та її відновлення за рахунок власного металу стінка стоншується, утворюється багатошаровий магнетит, не володіє захисними властивостями (див. гл.

Правильно і раціональноорганізований водно-хімічний режим повинен забезпечувати надійну, безпечну та економічну експлуатацію всіх апаратів і елементів енергетичної установки і, в першу чергу, самого котельного агрегату.

Система подддержанія водно-хімічного режиму служитьдля запобігання утворення відкладень та корозійних пошкоджень обладнання і трубопроводів.

Pезультати досліджень водно-хімічних режимів при нейтральному або близькому до нейтрального значенні рН свідчать про його перспективність.

Для оцінкиводно-хімічного режиму необхідно мати Дайна як по швидкості корозії конструкційних матеріалів в різних ділянках пароконденсат-ного тракту, так і по інтенсивності утворення відкладень.

З урахуванням водно-хімічного режиму обидва парогенератора (КУ іосновний пиловугільного котел) харчуються знесоленої водою однакової якості. Котел-утилізатор має температуру відхідних газів близько 90 С.

Дотримання норм водно-хімічного режиму на АЕС має особливо важливе значення. Порушення цих норм, так само як і наелектростанціях на органічному паливі, веде до передчасного виходу з ладу обладнання. Положення на - АЕС ускладнюється тим, що такий вихід з ладу прямо загрожує безпеці персоналу і навколишнього середовища, якщо він призводить до викиду радіоактивних продуктівназовні. Крім того, виявлення та ремонт пошкоджень, викликаних корозією, значно утруднені в умовах радіоактивних випромінювань, а в деяких випадках і просто неможливі. Існують н інші небезпеки порушення водного режиму. Так, наприклад, продукти корозіїможуть відкладатися на поверхнях твелів, викликаючи їх перегрів і передчасний вихід з ладу, розноситися по контуру циркуляції і відкладатися в застійних зонах і тим самим різко погіршувати радіаційну обстановку на обладнанні, зменшувати прохідні перетини длятеплоносія.

Оцінку стану водно-хімічного режиму ведуть за результатами оперативного контролю показників якості живильної і котлової води. Обсяг і періодичність оперативного контролю визначають для кожної електростанції виходячи з місцевих умовексплуатації. Підсумкову оцінку стану водно-хімічного режиму за конкретний період отримують по зміні температури металу труб і забрудненості внутрішньої поверхні труб, визначеної методом вибіркової вирізки контрольних зразків.

Динаміказміни. | Динаміка зміни температури середовища за середньої радіаційної частиною (СPЧ при пуску котла (розпалювання в О ч. | Динаміка зміни співвідношення паливо - вода при пуску енергоблоку (GM-витрата мазуту, Ga. s - витрата живильної води. При дослідженнях водно-хімічногорежиму під час пуску енергоблоку № 5300 МВт на Литовській ГPЕС отримані динамічні характеристики основних хімічних і теплових показників енергоблоку.

Показники якості живильної води, дистиляту і концентрату випарної установки. | Показникиякості живильної води, конденсату та котлової води котлів середнього тиску. Тому умови водно-хімічного режиму випарників, котлів середнього та високого тиску представляли практичний інтерес для вивчення закономірностей поведінки цих речовин в умовахвисоких температур і тисків, встановлення характеру їх впливу на обладнання.

Для оцінки будь-якого водно-хімічного режиму, крім хімічного складу і кількості утворюються відкладень, необхідно враховувати характер їх розподілу в екранних трубах повисоті і ширині топки. Визначальне значення для оцінки водного режиму і захисних властивостей внутрішньотрубних утворень мають такі характеристики, як товщина, питомий об'єм, пористість, теплопровідність, термічне опір, міцність зчеплення з металом,стійкість до підвищених змінним температурним і механічним напруженням.

Відхиленнями від нормального водно-хімічного режиму можуть бути: велика продувка; розбіжності в якості котлової води по сторонах парогенератора (на 20% і більше); наявність перекинутикотлової води з сольових відсіків у чистий; ухудшенное якість насиченої пари. Порушення водно-хімічного режиму необхідно зіставляти з тепловим режимом роботи котла-парогенератора, його навантаженням і коливаннями, з величиною тиску, коливаннями і відхиленнямийого від розрахункових значень, з рівнем котлової води, а також з якістю води у всіх відсіках та паро-промивальних пристроях парогенератора.

При дослідженнях водно-хімічного режиму енергоблоку доводиться стикатися із завданнями, в яких будь-яке однезначення контрольованого показника визначається багатьма змінними величинами.

Невід'ємною частиною правильно організованого водно-хімічного режиму є система постійного і представницького хімічного контролю.

Основними параметрамиводно-хімічного режиму оборотного циклу є продувка, добавка і коефіцієнт упарювання.

Вимоги до водно-хімічним режимам паротурбінних електростанцій знаходять своє вираження в нормуванні змісту різних домішок в парі і воді основного циклу ТЕС, у водах теплової мережі та системи охолодження конденсаторів турбін. Для основного циклу встановлюються норми якості пари, що надходить у турбіну, конденсату, додаткової та живильної води котлів. Для теплофікаційного циклу встановлюються норми додаткової і мережевої води, для системи охолодження - норми охолоджуючої води. Pассмотреніе організації водного режиму по окремих ділянках пароводяного тракту ТЕС дозволяє врахувати особливості поведінки домішок на всіх цих ділянках, а також виявити вплив і взаємозалежність водних режимів окремих агрегатів і таким чином встановити сукупність усіх питань, які характеризують водний режим станції в цілому.

Для ПГ прийнятий слабощелочной відновний водно-хімічний режим, при якому в пароводяної контур вводяться гід-разінгідрат і аміак. При цьому вміст заліза в живильній воді при роботі з включеними підігрівачами високого тиску складає до 8 - 10 мкг /кг, а з відключенням - в межах 3 - 4 мкг /кг.

У процесі реалізації водно-хімічних режимів котлів необхідно постійно здійснювати фізико-хімічний та хімічний контроль за вмістом в живильному і котлової водах корозійних агентів та інгібіторів корозії.

Нижче наводиться характеристика водно-хімічних режимів, заснованих на пасивації металу при введенні в живильну воду кисню і перекису водню.

Зведені графіки теплохімічних випробувань парових. Після встановлення норм водно-хімічного режиму та перевірки їх при коливаннях навантаження котла (30% за 3 - 5 хв) протягом 1 - 3 міс ведуться експлуатаційні спостереження за водним режимом роботи котла, що полягають в тому, що, крім звичайного обсягу контролю, декілька частішають визначення солевмісту пара іонітних способом і кремнесодержанія по ФЕК.

Для характеристики стійкості водно-хімічного режиму необходім1 Тоб и кбтТГОаТреТаТ під час випробувань був обладнаний промисловими Солемір, реєструючими якість пара. Якщо реєструючі солеміри зафіксують, що якість пара під час випробувань було нестійким, то дані по визначенню усередненого солевмісту методом хімічного накопичення по ВТІ не можуть бути використані для підрахунку результатів випробування.