А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Вибір - фізична величина
Вибір фізичних величин як сил і переміщень в значній мірі умовний, проте при цьому має задовольнятися вимога, що їх твір буде відповідати енергії як фізичної величиною.
Вибір фізичних величин, прийнятих за основні і їх число в принципі довільні але практичні міркування приводять до деякого обмеження свободи у виборі основних величин.
Вибір фізичних величин, прийнятих за основні і їх число, в принципі довільні але практичні міркування приводять до деякого обмеження свободи у виборі основних величин.
Вибір фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні є справою угоди. З принципової точки зору не можна вказати мотиви переваги однієї фізичної величини перед іншою.
Обов'язковою умовою вибору фізичної величини є адитивність її властивостей в даній газової суміші.
Бажаним умовою вибору фізичної величини для складу речовини є адитивність її властивостей в даній газової суміші.
Обов'язковою умовою вибору фізичної величини є адитивність властивостей обраної величини в даній газової суміші.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць, є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць, є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Одним з критеріїв при виборі фізичної величини, що є головною координатою стану при цьому взаємодії, є її відносну сталість при відсутності цієї взаємодії.
По суті системи аксіом - це одні і ті ж строго сформулир. Перш за все сюди входить аксіома релятивістської інваріантності: відповідно до принципу відносності Ейнштейна, все фіз. Нарешті аксіома спектральності стверджує, що енергії всіх допустимих станів фіз. Ця аксіома відображає фундам. У конкретних випадках до цим фундаментальним принципам додають також в якості аксіом додаткові вимоги, перш за все позитивність норми векторів, що представляють фізичні стану. Відмінності між різними варіантами АКТП визначаються вибором вихідних фізичних величин. Можливості цього вибору дуже різноманітні проте можна виділити три основні варіанти, до яких зводяться всі інші.
Вибір фізичних величин, прийнятих за основні і їх число в принципі довільні але практичні міркування приводять до деякого обмеження свободи у виборі основних величин.
Вибір фізичних величин, прийнятих за основні і їх число, в принципі довільні але практичні міркування приводять до деякого обмеження свободи у виборі основних величин.
Вибір фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні є справою угоди. З принципової точки зору не можна вказати мотиви переваги однієї фізичної величини перед іншою.
Обов'язковою умовою вибору фізичної величини є адитивність її властивостей в даній газової суміші.
Бажаним умовою вибору фізичної величини для складу речовини є адитивність її властивостей в даній газової суміші.
Обов'язковою умовою вибору фізичної величини є адитивність властивостей обраної величини в даній газової суміші.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць, є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Крім свавілля у виборі фізичних величин, одиниці яких приймаються за основні і свавілля у виборі масштабу (розміру) цих одиниць, є ще свавілля у виборі коефіцієнтів пропорційності в формулах, якими вводяться похідні одиниці.
Одним з критеріїв при виборі фізичної величини, що є головною координатою стану при цьому взаємодії, є її відносну сталість при відсутності цієї взаємодії.
По суті системи аксіом - це одні і ті ж строго сформулир. Перш за все сюди входить аксіома релятивістської інваріантності: відповідно до принципу відносності Ейнштейна, все фіз. Нарешті аксіома спектральності стверджує, що енергії всіх допустимих станів фіз. Ця аксіома відображає фундам. У конкретних випадках до цим фундаментальним принципам додають також в якості аксіом додаткові вимоги, перш за все позитивність норми векторів, що представляють фізичні стану. Відмінності між різними варіантами АКТП визначаються вибором вихідних фізичних величин. Можливості цього вибору дуже різноманітні проте можна виділити три основні варіанти, до яких зводяться всі інші.