А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Ефективність - метод - підвищення - нефтеотдача

Ефективність методів підвищення нафтовіддачі (МПН) оцінюється приростом нафтовіддачі за рахунок реалізації методу в порівнянні з нафтовіддачі при звичайному заводнении. Поточна нефтеотдача визначається відношенням кількості видобутої нафти до її змісту в пласті.

Для оцінки ефективності методу підвищення нафтовіддачі необхідно мати математичну модель для прогнозу показників розробки, перш за все видобутку нафти. При відсутності строго про - скутою математичної моделі можна використовувати вибір однієї з моделей методом Бокса-Хілла на основі обробки статистичних даних по видобутку нафти.

Надійність оцінки ефективності методів підвищення нафтовіддачі пластів залежить від достовірності подання геологічної будови об'єкта, величини балансових, видобутих і залишкових запасів нафти, характеру вироблення, визначення видобутку нафти, проведених заходів на даному об'єкті. 
Основним показників ефективності методу підвищення нафтовіддачі пластів за результатами лабораторних дослідів зазвичай вважається величина коефіцієнта витіснення нафти.

Значення шести головних компонент г Zf, по ділянках. Остаточні висновки про ефективність методу підвищення нафтовіддачі за даними дослідної ділянки і ділянок порівняння.

Розроблено методику оцінки ефективності методів підвищення нафтовіддачі за допомогою адаптаційних геолого-промислових моделей. 
Аналіз результатів досліджень ефективності методів підвищення нафтовіддачі із застосуванням ПАР, полімерів, тринатрійфосфату, концентрованої сірчаної кислоти в порівняно однакових умовах девонського горизонту на нафтових родовищах Республіки Татарстан показує, що найбільш високі результати досягаються при використанні хімреагентів, які поряд з поліпшенням нефтевитесненія за рахунок відмивання нафти забезпечують збільшення охоплення пласта впливом.

питання контролю за ефективністю методів підвищення нафтовіддачі дуже актуальні і їх вирішення присвячені численні роботи. Як зазначає М.М. Саттаров і інші при оцінці ефективності МПН порівнюють фактичну нефтеотдачу з нафтовіддачі, визначеної за базовим варіантом. При побудові базової залежності автори пропонують застосування одного з екстраполяціонних методів. При екстраполяції поточної нафтовіддачі за базовим варіантом використовують методику І.Г. Пермякова, що враховує зміну ходу екстраполяціонной залежності від обводнення продукції.

Вивчення досвіду і оцінка ефективності методів підвищення нафтовіддачі пластів дозволяють виявити найбільш сприятливі умови для їх застосування і тим самим підвищити їх результативність.

Зі сказаного випливає, що оцінка ефективності методів підвищення нафтовіддачі більш достовірна на основі детального вивчення залишкового нефтенасищенних як при звичайному заводнении, так і при реалізації методів підвищення нафтовіддачі.

Вчені - нафтовики відчували великі труднощі при оцінці промислової ефективності методів підвищення нафтовіддачі.

Одним з найбільш важливих чинників, що впливає на ефективність впроваджуваних методів підвищення нафтовіддачі пластів, є регулярний контроль над станом розробки поклади нафти і об'єктом впливу.

Застосування АГПМ в різних регіонах по оцінці ефективності гідродинамічних та фізико-хімічних методів підвищення нафтовіддачі дозволили отримати результати, які однозначно інтерпретують ефективність методів підвищення нафтовіддачі.

Крім питомих витрат реагентів показниками, що визначають ефективність методів підвищення нафтовіддачі, являк-ся: збільшення кінцевої нафтовіддачі, поточна видобутку нафти за весь термін і по етапах розробки і терміни отримання промислових запасів нафти.

При цьому розрахунку враховується ефект від застосування всіх методів підвищення нафтовіддачі, в тому числі і гідродинамічних. Однак, якщо система розробки за розглянутий період не зазнала значних змін, а зміна режимів роботи свердловин проводиться регулярно однаковими обсягами в перед- прогнозний і розрахунковий періоди, то екстраполяція інтегральних показників розробки враховує проведені заходи на свердловинах, і розрахунком оцінюється ефективність методів підвищення нафтовіддачі пластів.

У багатьох випадках промислові експерименти по застосуванню нових методів підвищення нафтовіддачі проводяться на ділянках з умовно замкнутими (рядами нагнітальних свердловин) або незамкненими межами, а закачування водних розчинів хімічних реагентів проводиться в осередкових нагнітальних свердловинах. В цьому випадку оцінка геолого-промисловий ефективності від проведеного впливу на пласт ще більш ускладнена. В цьому випадку при оцінці поточної нафтовіддачі і виявленні ефективності методу підвищення нафтовіддачі може бути кілька підходів. Один з підходів передбачає оцінку запасів нафти в межах дослідної ділянки і облік кількості перетекшего на цю ділянку нафти з метою більш точної оцінки і кінцевої нафтовіддачі. У роботі[26]на прикладі одного з дослідних ділянок реалізований даний методичний підхід за допомогою рівняння матеріального балансу припливу рідини у ділянці. Межі дослідної ділянки беруться по лінії мінімальних градієнтів тисків, що по суті вже значно зменшує помилку при визначенні поточної нафтовіддачі за рахунок перетоків нафти з сусідніх ділянок.

Сучасна технологія збільшення нафтовіддачі пластів дозволяє залучати до активний процес вилучення нафту, що залишилася в пласті після використання традиційних технологій вилучення. У той же час для ефективного застосування конкретних технологій необхідні надійні відомості не тільки про значення ВОНИ, але і про його детальної структурі. Ці відомості повинні бути отримані з високим ступенем точності і достовірності, оскільки висока вартість реалізації методів підвищення нафтовіддачі зумовлює економічно жорстко обгрунтований вибір методу і технології впливу. Ступінь же ефективності методу підвищення нафтовіддачі часто змінюється в дуже вузькому діапазоні насиченості, що накладає дуже жорсткі обмеження на точність оцінок ВОНИ, причому точні значення ВОНИ необхідні як при використанні методів підвищення нафтовіддачі, так і при звичайному заводнении на початковій стадії розробки і при контролі частково вироблених пластів, тобто необхідні прогнозні значення ВОНИ.