А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Етілат

Етілат легко закриває алюміній, який таким чином не вступає в реакцію.

Етілат А1 (ОС2Нз) з - пл - 140 С, turn 175 С /3 мм рт. ст .; нлотн. З /4 мм рт. ст .; du 0965 а 1424 л 0351 Па-с (при 25 С); при зберіганні (1 - 2 міс) перетворюється в кристалічні.

Етілат і пропілат натрію поводяться аналогічно. При ініціюванні ж фенолятом натрію спостерігається дуже нетривалий індукційний період[14], Що пояснюється більш сильними кислотними властивостями фенолу.

Етілат титану активно бере участь в процесі конденсації суміші складається з ефірів малеїнової і фумарової кислот (005 - 0 мовляв. Етілат сурми служить каталізатором і сшивающим агентом при отриманні сополімерів поліоксісоедіненій і ізоціанатів. Етілат заліза (III) утворює темно-коричневі кристали , які можуть бути виділені перекристалізацією з етанолу; з'єднання легко розчинні у спирті; при температурі кипіння знаходиться в мономерний стані; легко гідролізується з утворенням яка не містить солі колоїдної гідроксиду заліза.

Етілат урану (VI) є темно-червоною рідиною, яка витримує перегонку. Це з'єднання отримують окисленням перекисом бензоїлу натрій-алкоголятного комплексу етілат пятивалентного урану. Воно легко розчиняється в бензолі або в ефірі і може переганятися при температурі 74 - 76 С і тиску 0003 мм. Алкоголяти урану (VI) надзвичайно чутливі до вологи і нестійкі при нагріванні.

Залежність між константами кислотної дисоціації арілнітрамі-нових кислот при 15 і константами основний дисоціації аріламінов при 25. | Залежність між константами кислотної дисоціації нітрамінових (при 15 і карбонових кислот (при 25 бензольного ряду. У етілат калію, отриманий з 54 мл абсолютного спирту і 12 г металевого калію, вносилося 5 г калію (маленькими шматочками з якомога більшою поверхнею), 60 мл абсолютного ефіру і 46 г порошку сухого л-анізідіна. Реакційна суміш кип'ятилися 6 - 8 годин, поки весь калій не вступав в реакцію, потім охолоджувалася, і к. Реакція етілат або Метилат натрію з перекисом бензоїлу найбільш часто застосовується для отримання надбензойной кислоти.

Розчин етілат літію, отриманого з 174 г (025 г-атома) літієвої дроту і 1 л етилового спирту, доливають до розчину 70 г (010 благаючи) п-ксілілен - б з - (трифенил-фосфонійхлоріда) і 35 г ( 026 благаючи) коричного альдегіду в 250 мл етилового спирту.

До етілат На (2 3 г металевого На в 46 мл етанолу) при 20 С доливають 12 г етилового ефіру тиогликолевой кислоти. Суміш витримують при 40 С 2 години і після охолодження поступово додають до 19 2 г пропіламіда діхлортіофосфорной кислоти в 50 мл бензолу при - 5 - (- Ю) С.

Метилат і етілат кристалізуються з спиртів у вигляді сольватов LiOAlk - 2А1кОН; для AlkCH3 Граал 70 С, для Alk С2Н5 u 62 С, tvi x 110 С. бутилат[LiOCJi - - rMW 110 С /0 1 мм рт. ст.; плотн.
В случае этилат а калия реакция заканчивается через 12 часов.
К раствору этилата натрии, приготовленного растворением 4 80 г ( 244ммоль) натрия в ПО мл безводного этанола, прибавляют 29 6г ( 0 40 моль N-метил.

При действии этилата, пропилата или бутилата титана на жидкие или каучукоподобные поли-диметилсилоксаны происходит холодная вулканизация полимера, сопровождающаяся постепенным повышением вязкости и эластических свойств при одновременном ухудшении растворимости. Алкоголяты титана вызывают быструю вулканизацию в начальный период, после чего реакция значительно замедляется.
В случае этилата калия реакция заканчивается через 12 часов.
Продукт присоединения этилата калия изомеризуется медленнее и с образованием побочных веществ.
В при-сутотвии этилата Na конденсация гександиола и метилового эфира себаци новой кислоты идет с разветвлением цепей.
Продукт присоединения этилата калия изомеризуется медленнее и с образованием побочных веществ.
Триэтоксиалюминий см. Алюминия этилат Триэтоксиметан см. Орто.
С металлами образует этилаты, напр.
Изучение зависимости р этилатов от температуры проводили при помощи специально сконструированного пикнометра, представляющего собой сосуд с капилляром, калиброванным по высоте.
При дальнейшем действии этилата на образовавшийся спирт происходит отнятие йодистого водорода и образование йодозамещенной окиси, а из последней как результат изомерного превращения - образование а-йодпронионовой кислоты. Отдавая этилату частицу йодистого водорода, а-йодирошюновая кислота превращается в кислоту акриловую, а меняя йод на этоксил, - в а-этоксипропшшовую. Образование диметил-акриловой кислоты при действии на йодоформ изобутилата, очевидно, происходит совершенно аналогично.
Для получения раствора этилата лития растворяют 1 40 г литиевой проволоки в 1 л абсолютного этилового спирта.
К спиртовому раствору этилата иатрия, полученному из 9 2 г металлического натрия в 220 мл абсолютного спирта, медленно добавляют 67 г глицидного эфира. Наблюдается незначительное помутнение раствора. Последний охлаждают до 15 и разбавляют 8 мл воды. Происходит сильное разогревание и выпадает натриевая соль глицидной кислоты.
Для получения раствора этилата лития растворяют 1 40 г литиевой проволоки в 1 л абсолютного этилового спирта.
Вначале приготовляют раствор этилата магния, например, из 5 г магниевых стружек, 50 - 75 мл абсолютного спирта и 0 5 г иода ( или 1 мл четыреххлористого углерода) при нагревании, после чего прибавляют все количество спирта, подлежащего абсолютированию, и кипятят с обратным холодильником в течение получаса. После отгонки получают спирт с уд.
Незначительному различию между этилатом и тритилнат-рием не следует придавать большого значения, так как использовавшийся метод ( выделение р-дикетонов через медные соли) не обеспечивает большой точности.
Вспомогательные основания для превращения псевдокислот в анионы.
Реакция ацетилацетона с этилатом имеет первый порядок по каждому из участвующих в реакции веществ.
Коричный альдегид с этилатом лития в качестве основания дает по реакции Внттпга тетраен, который затем присоединяет 2 моля ацетплсндпкарбонового эфира, образуя бнс-аддукт.
При разложении его этилатом калия с количественным выходом выделен циклопентадиен, изолированный в виде циклопентадиенилталлия. Дальнейшие опыты показали, что вещество это очень легко отщепляет циклопентадиен.
При замене трет-бутилата на этилат и трет-бутилового спирта на этиловый в этой реакции образуются, как обычно, преимущественно транс-олефины.
Основания средней силы - этилаты магния или кальция - также приводят в первую очередь к образованию продукта альдольного присоединения, но параллельно идет и дис-пропорционирование по Кляйзену - Тищенко с образованием бутилового эфира масляной кислоты. В ходе дальнейшего превращения З - окси-2 - этилГексаналь реагирует с еще имеющимся масляным альдегидом по пути реакции Кляизена - Тищенко, давая сложный эфир гликоля.
Для получения Mg-GI - этилата[81]помірно нагрівають зі зворотним холодильником 10 г магнієвої стружки з 100 мл абсолютно го спирту, 20 мл ксилолу і невеликими кількостями йоду і сулеми; при цьому спостерігається сильне рівномірне виділення водню, на шматочках магнію утворюється об'ємний кристалічний етілат магнію, маса якого незабаром наповнює всю рідину і нагадує по виду розварений рис. Через приблизно 5 год. При цьому етілат магнію виходить у вигляді безбарвного, аморфного, майже нерозчинного в спирті порошку. З етілат магнію отримують Mg - С1 - етілат взаємодією з розрахованою кількістю спиртової соляної кислоти або спиртовим розчином хлористого магнію. Отримані при цьому безбарвні прозорі кристали можна перекристалізованої з гарячого спирту але при цьому Mg - С1 - хлоретілат розпадається частково на Mg-етілат MgCl2 так що одержуваний продукт має коливається склад.

Кижнер[116]замість розчину етілат застосував твердий їдкий калі. Процес в цьому випадку полягає в простому нагріванні гідразону з подрібненим їдким калі, причому внаслідок незначної летючості гідразонів часто можна працювати і з незапаяннимі судинами.

Діппон був отриманий дією етілат натрію1 бромистого алюмінія2 пятихлористого фосфора8 тріфенілалюмінія4 ді-етілцінка 5 гідроксиду кальція6 безводного хлористого водорода5 7 хлористого алюмінія4 і трет-бутилату алюикппя8 на аце-тофенон. Отримання mpetn - бутялата алюмінію описано ка стр. Кяжнер[116]замість розчину етілат застосував твердий їдкий калі. Процес в цьому випадку полягає в простому нагріванні гідразону з подрібненим їдким калі, причому внаслідок незначної летючості гпдразоіов часто можна працювати і з незапаяншдмн судинами.

Окис кремнію приготовлена з етілат кремнію чиста вода; окис алюмінію - з етілат алюмінію вода; окізь титану - з сульфату титану в водному розчині сірчаної кислоти вода. Час прожарювання - зазвичай дві години.

Збільшення А5В в ряду етілат GeSbTi однозначно вказує на збільшення ступеня асоціації з'єднань в цьому ряду. Ці дані добре корелюються із значенням кінематичної в'язкості (г) для цих з'єднань.

Вивчено синтез і очищення етілат Ge, Sb і Ti. Для всіх індивідуальних сполук визначена температурна залежність пружності пара, на підставі якої розраховані значення нормальної точки кипіння, теплоти і ентропії пароутворення в нормальної точки кипіння. В результаті обробки експериментальних даних температурної залежності в'язкості, щільності та поверхневого натягу етілат в інтервалі 20 - 90 С отримані інтерполяційні рівняння для кожного з вивчених сполук.

Осадження гідроксидів металів з етілат магнію і алюмінію може служити якісною реакцією на сліди води.

У присутності стптртояою розчини етілат патрії: ГГИ нсщнства утворюють Сснзо.

Отриманий таким чином розчин етілат кальцію вливають в забезпечений подвійним холодильником перегінний апарат, який містить 2 л 99 9% - ного спирту.

Велику доступність волокна до етілат талію в бензолі в порівнянні з сорбцією азоту (табл. 35) автори вважають за можливе пояснювати двома шляхами. Або целюлозне волокно набухає в бензолі і стає більш доступним, або волокно істотно стискається при охолодженні до - 195 С, що закриває пори для газоподібного азоту. Можливо і те, що сорбція азоту на целюлозі аналогічно сорбції на вугіллі залежить від температури і менше при низькій температурі.

Дігідронафталін при нагріванні з етілат натрію перетворюється в 1 2-дігідронафталін, що є, отже, більш стійким з цих двох ізомерів.