А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Вибір - природоохоронний захід

Вибір природоохоронних заходів зазвичай вирішується на двох етапах: на стадії техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) і при розробці проекту.

Вибір природоохоронних заходів вирішується при проектуванні об'єктів на двох стадіях - попередній проект-ної і проектної.

Класифікація техногенних порушень в представленому вигляді направлена на вибір оптимальних природоохоронних заходів захисту і відновлення земель криолитозони.

Розрахунки порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат проводяться для вибору природоохоронних заходів, що забезпечують досягнення необхідного (або максимального) рівня чистоти навколишнього середовища з мінімальними витратами.

З огляду на, що стан природного середовища в районах буріння в значній мірі визначається якістю як підготовчих, так і заключних робіт по ліквідації шламових комор, була самостійно розглянуто задачу по вибору природоохоронних заходів, характерних для зазначених стадій будівництва свердловин.

Матеріали, що обгрунтовують проектні рішення, повинні містити вичерпну інформацію про вплив об'єкта на навколишнє середовище при будівництві й експлуатації об'єкта в нормальному режимі роботи (максимальному завантаженні обладнання) і при можливих залпових і аварійних викидах (скидах), а також аргументацію вибору природоохоронних заходів.

Розглянуті заходи представляють основні напрямки діяльності людини, які дозволяють створювати екологічно чисті виробництва і технології, знижувати шкідливе навантаження на навколишнє середовище, а в разі її виникнення, оперативно усувати причини та наслідки аварійних ситуацій. Для реалізації цих заходів необхідне залучення кваліфікованих фахівців різних наукових і технічних напрямків. В основу методичного підходу до вибору природоохоронних заходів закладається принцип їх екологічної та техніко-економічної оцінки.

Схема діяльності органів місцевого самоврядування. Результуюча екополітики полягає в зміні свідомості господарюючих суб'єктів, створення нових принципів взаємодії реального людського співтовариства з реальними екосистемами регіональної (районної) території. Її реалізація є принциповим кроком до комплексного управління адміністративно-господарської територією. При цьому формується інформаційна база даних, що дозволяє на науковій основі приймати рішення щодо вибору природоохоронних заходів. Такі рішення, що базуються на знанні великої кількості параметрів своєї території, реалізуються через муніципальні або геоінформаційні системи.