А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Економічна ефективність - добриво

Економічна ефективність добрив висока. Зокрема, мінеральні добрива, внесені в правильній дозі і належному співвідношенні під провідні культури, не тільки окупають всі витрати по їх застосуванню в перший же рік, але і дають прибуток господарству.

Економічна ефективність добрив, зрозуміло, залежить не тільки від біологічних особливостей культур, під які їх вносять. Велике, нерідко вирішальне значення має загальний рівень культури землеробства, особливості агротехніки, способи поливу, поливний режим та інші фактори.

Економічна ефективність добрив залежить також від біологічних особливостей оброблюваних культур і цін на них. Дані табл. 6 свідчать про те, що в середньому за 1963 - 1965 рр. на кожен кілограм діючої речовини отримано близько 12 кормових одиниць.

Економічну ефективність добрив встановлюють на основі обчислення наведених вище показників.

Облік економічної ефективності добрив, проведений Черкаської, Миколаївської, Вінницької та іншими зональними лабораторіями в деяких господарствах своїх областей, показав високу окупність добрив у всіх зонах республіки.

Система застосування добрив в 7-лольном сівозміні. Як визначається економічна ефективність добрив.

При визначенні економічної ефективності добрив в господарстві з урахуванням грунтово-кліматичних умов, доз, способів закладення, особливостей культур необхідно використовувати дані за дією і післядії добрив на різні культури в тривалих дослідах найближчих науково-дослідних установ. Не менш цінні дані для визначення економіки використання добрив можуть бути отримані в результаті обліку ефективності добрив в самому господарстві.

При оцінці економічної ефективності добрив під окремі культури має важливе значення показник собівартості центнера додаткової продукції.

При оцінці економічної ефективності добрив, внесених під окремі культури, має важливе значення показник собівартості центнера додаткової продукції.

Порівнянні дані економічної ефективності добрив, що застосовуються в різних природно-економі-чеських умовах, дають підставу для диференційованого розподілу мінеральних добрив по території країни.

При визначенні економічної ефективності добрив в господарстві з урахуванням грунтово-кліматичних умов, доз, способів закладення, особливостей культур необхідно використовувати дані за дією і післядії добрив на різні культури в тривалих дослідах найближчих науково-дослідних установ. Не менш цінні дані для визначення економіки використання добрив можуть бути отримані в результаті обліку ефективності добрив в самому господарстві.

При визначень економічної ефективності добрив були враховані вихід додаткової продукції в натурі і в вартісному вираженні на 1 га угноєна площі, на 1 руб. витрат і на 1 ц витраченого добрива, а також чистий дохід на 1 га угноєна площі і рентабельність.

Рекомендації щодо визначення економічної ефективності добрив під субтропічні культури в усло-віях Грузії потребують, звичайно, в постійному уточненні в міру накопичення нових експериментальних матеріалів. Основним методом визначення потреби тієї чи іншої культури в добривах залишається польовий досвід. Тому зональна агрохімічна лабораторія ВНІІЧ і СК організовує досить густу мережу польових дослідів в зоні обслуговування. Тільки на основі таких дослідів можна правильно застосовувати дані аналізу ґрунту. Необхідно практикувати в ще більш широких масштабах постановку польових дослідів і масових аналізів грунтів з добривами не тільки в дослідницьких інститутах і дослідних станціях, але я безпосередньо в колгоспах і радгоспах, розташованих в різних грунтово-гідроло-ня районах субтропічної зони Західної Грузії.

Деякими даними про економічну ефективність добрив в двох радгоспах і дослідному господарстві має Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім.

Великий вплив на економічну ефективність добрив надає правильний вибір видів, форм, доз і строків внесення добрив. Хоча для чайних і цитрусових культур ці питання розроблені в достатній ступеня, проте роботи по їх уточнення слід продовжити.

Необхідно відзначити, що при розрахунку економічної ефективності добрив витрати на боротьбу зі шкідниками і хворобами цитрусових не були враховані, хоча цей захід сприяє збільшенню врожаїв цитрусових плодів. Розрахунки показують, що 45 - 50% всіх витрат в цитрусоводства доводиться на боротьбу зі шкідниками та хворобами. Але так як ці заходи проводяться і на контрольних ділянках, то при визначенні економічної ефективності добрив вони не враховувалися.

Не треба забувати також про те, що агротехнічна і економічна ефективність добрив залежить і від того, наскільки добре поставлено в колгоспах і радгоспах справу з накопиченням, зберіганням і застосуванням гною.

Пошарове внесення добрив одночасно з глибоким розпушуванням грунту дозволяє не тільки підвищити економічну ефективність добрив, а й отримати економію витрат і металу за рахунок зміни систем машин. 
Проведення виробничого досвіду дозволяє з'ясувати не тільки реальне підвищення врожайності, а й економічну ефективність добрив.

Таким чином, заміна розкидного способу внесення основного добрива Стрічковим способом приблизно в 2 рази підвищує економічну ефективність добрив.

Поряд із зазначеними факторами велике значення має достатнє зволоження грунту, оскільки на поливних і осушених землях економічна ефективність добрив сама висока.

Локальне внесення стрічкою основного добрива під просапні і зернові культури при відповідній механізації цього способу значно підвищить економічну ефективність добрив.

На дерново-підзолистих грунтах нечорноземної зони при відповідному рівні механізації попереднє (перед внесенням в грунт) змішування органічних добрив з мінеральними також сприяє підвищенню врожаю озимої пшениці та економічної ефективності добрив. це підтверджується наступними даними, отриманими в колгоспі Маяк Дмитровського району.

У число організаційно-господарських заходів, пов'язаних із застосуванням добрив, входять накопичення місцевих добрив, придбання мінеральних (промислових) добрив, механізація робіт, організація оплати праці та облік економічної ефективності добрив.

По всіх зонах, перспективним для застосування добрива-тшй, важливо відібрати господарства, які по грунтових умов могли б відповідати досвідченим господарствам і дозволили б визначати в виробничих умовах поправочні коефіцієнти економічної ефективності добрив в порівнянні з даними географічної мережі дослідів.

Поєднання різних способів внесення, що забезпечують пошарове розміщення добрив у грунті, системи удобрення окремих культур з високою агротехнікою, спільне застосування гною і мінеральних добрив, внесення мікроелементів сприяють підвищенню економічної ефективності добрив.

В даний час у Всесоюзному науково-дослідному інституті чаю і субтропічних культур (ВНІІЧ і GK) ведуться багаторічні досліди з вивчення ефективності застосування добрив під чайні і цитрусові культури. Одночасно досліджується економічна ефективність добрив в колгоспах і радгоспах субтропічній зони Західної Грузії.

Економічна ефективність, або господарська вигідність, застосування добрив залежить від багатьох умов і може визначатися рядом показників. Найбільш важливими показниками економічної ефективності добрив прийнято вважати зниження собівартості сільськогосподарської продукції, збільшення виходу продукції на 1 га і на одного робітника, можливість поєднання робіт по внесенню добрив з Іншими роботами без порушення нормального графіка, витрати на 1 ц додаткового врожаю і збільшення чистого доходу.

Виробничі досліди з вивчення економічної ефективності добрив проводять на полях досвідчених установ, колгоспів і радгоспів.

Облік ефективності добрив проводиться шляхом залишення контрольних (неудобренних) смуг на поле і визначення величини збільшень від добрива. На основі даних такого обліку розраховується економічна ефективність добрив.

Крім того, необхідно враховувати післядія добрив, яке може бути не менше, ніж безпосереднє дію на урожай наступних культур: Тому віднесення витрат по застосуванню мінеральних добрив тільки на одну культуру, під яку вони вносяться, штучно завищує собівартість продукції цієї культури, і вона може виявитися в господарстві менш рентабельною в порівнянні з іншими культурами, які використовують післядія добрив. Такий підхід не може правильно відображати реальну економічну ефективність добрив і окремих культур в господарстві.

З метою науково-обгрунтованого розподілу добрив по зонам потрібно мати порівнянні матеріали. Наприклад, при організації виробництва озимої і ярої пшениці слід визначити зони, терміни, способи застосування добрива, під які сорти вигідніше їх використовувати. Найбільш достовірні дані при визначенні економічної ефективності добрив виходять в тому випадку, якщо оцінка їх дії проводиться в сівозмінах; при цьому враховується ефективність добрив під різні культури і визначається пряме їх дію і післядія.

Крім того, необхідно враховувати післядія добрив, яке може бути не менше, ніж безпосереднє дію Eta урожай наступних культур. Тому віднесення витрат по застосуванню мінеральних добрив тільки на одну культуру, під яку вони вносяться, штучно завищує собівартість продукції цієї культури, і вона може виявитися в господарстві менш рентабельною в порівнянні з іншими культурами, які використовують післядія добрив. Такий підхід не може правильно відображати реальну економічну ефективність добрив і окремих культур в господарстві.

Але як визначити економічну ефективність додаткових витрат, якщо собівартість продукції після застосування добрив не буде знижуватися, а валовий збір врожаю зросте і виробництво продукції залишається рентабельним. Може бути і такий факт, коли врожайність не підвищуватиметься, при цьому собівартість кілька збільшиться, а якість продукції різко покращиться. Такі зміни можуть бути більш повно враховані шляхом визначення економічної ефективності добрив, відображеної в вартості продукції, отриманої на 1 руб. додаткових витрат виробництва, так як продукція підвищеної якості оцінюється по бо-леї високими цінами.

Необхідно відзначити, що при розрахунку економічної ефективності добрив витрати на боротьбу зі шкідниками і хворобами цитрусових не були враховані, хоча цей захід сприяє збільшенню врожаїв цитрусових плодів. Розрахунки показують, що 45 - 50% всіх витрат в цитрусоводства доводиться на боротьбу зі шкідниками та хворобами. Але так як ці заходи проводяться і на контрольних ділянках, то при визначенні економічної ефективності добрив вони не враховувалися.

В даний час, наприклад, вивчено стрічкове внесення основного добрива під цукровий буряк, овочеві та інші культури, яке дозволяє отримувати такі ж прибавки врожаю при дозах суперфосфату, вдвічі менших, ніж при розкидному способі його застосування. Таким чином, заміна розкидного способу внесення основного добрива стрічковим способом приблизно в 2 рази підвищує економічну ефективність добрив.

Подальше поліпшення агрохімічного обслуговування сільського господарства, засноване на впровадженні математичних методів і електронної техніки, повинно супроводжуватися неухильним вдосконаленням методики дослідної справи. Для встановлення оптимальних доз і сполучень поживних речовин в добривах по-ліві досліди проводять на тимчасових напівстаціонарних (не менше трьох років) і стаціонарних ділянках господарств, розташованих в типових грунтово-кліматичних умовах. На тимчасових ділянках, як правило, слід проводити виробничі досліди, в яких повинні перевірятися рекомендації щодо застосування добрив, розроблені зональними лабораторіями та науково-дослідними установами, а також вивчатися економічна ефективність добрив. Найбільш проста схема досвіду складається з 5 - 6 варіантів: контроль (без добрив), фон (парне поєднання добрив) і 3 - 4 варіанти з різними нормами досліджуваного добрива на цьому тлі. Повторність досліду повинна бути 3 - 4-кратної.

До цих витрат додаються витрати з прибирання додаткового врожаю, отриманого у вигляді надбавки в результаті застосування мінеральних добрив. За сумою витрат визначається собівартість додаткової продукції, отриманої від внесення добрив. У доході вказується вартість прибавки врожаю за державними закупівельними цінами. За різницею вартості прибавки врожаю даної культури і витрат щодо застосування добрив визначається умовно чистий дохід і рентабельність витрат щодо застосування добрив. Такий розрахунок дає тільки наближене уявлення про економічну ефективність добрив. У цей розрахунок не ввійшли загальновиробничі і загальногосподарські витрати, що припадають на додатковий урожай, отриманий від добрив, які будуть підвищувати видаткову частину і зменшувати чистий дохід і знижувати рентабельність витрат по застосуванню добрив.

До цих витрат додаються витрати з прибирання додаткового врожаю, отриманого у вигляді надбавки в результаті застосування мінеральних добрив. За сумою витрат визначається собівартість додаткової продукції, отриманої від внесення добрив. У доході вказується вартість прибавки врожаю за державними закупівельними цінами. За різницею вартості прибавки врожаю даної культури і витрат щодо застосування добрив визначається умовно чистий дохід і рентабельність витрат щодо застосування добрив. Такий розрахунок дає тільки наближене уявлення про економічну ефективність добрив. У цей розрахунок не ввійшли загальновиробничі і загальногосподарські витрати, що припадають на додатковий урожай, отриманий від добрив, які будуть підвищувати видаткову частину і зменшувати чистий дохід і знижувати рентабельність витрат по застосуванню добрив. Більш реальним виявленням економічного ефекту від добрив, очевидно, буде визначення зменшення безпосередніх трудових витрат, засобів виробництва, а отже, і зниження собівартості продукції в господарстві. При віднесення витрат по застосуванню добрив на окремі культури необхідно враховувати вартість прибавки не тільки основний, але і побічної продукції, наприклад для зернових культур - зерна і соломи, для цукрових буряків - коренеплодів і гички, використовуваної на корм. Якщо не враховується вартість прибавки врожаю побічної продукції, то це знижує умовно чистий дохід від добрив і завищується собівартість одиниці основної продукції даної культури.