А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Добре розвиненою апарат
Можливість залучення добре розвиненого апарату теорії ймовірностей для обчислення ваг є настільки корисною і важливою, що ми приймемо перераховані вище аксіоми як умови, відповідно до яких відбувається призначення ваг. Далі, якщо відповідей опитуваного особи не вистачає необхідної несуперечності і послідовності, можна вказати йому на це в надії, що він захоче переглянути свої рішення, що стосуються шкалювання.
Класичні методи синтезу систем управління базуються на добре розвиненому апараті інтегро-диференціального обчислення, створеному Ньютоном близько трьохсот років тому. Нейронні мережі являють собою альтернативне, існуюче лише кілька років, напрямок в теорії автоматичного управління, яке пропонує інший спосіб відображення і перетворення дійсності, в якому можна виявити і подібні, і різні риси з класичною парадигмою.
Друга тенденція у розвитку методів векторної оптимізації базується на добре розвиненому апараті теорії оптимального управління та математичного програмування. В рамках цих напрямів розроблені численні методи скалярною оптимізації, максимально враховують специфіку вирішуваних завдань, яка проявляється, перш за все, у формі математичного опису об'єкта управління, формі критерію, фазових обмежень, обмежень на управління. Оскільки при вирішенні задач векторної оптимізації так чи інакше доводиться вирішувати одну або більше число завдань скалярною оптимізації, то цілком природно спробувати використовувати математичний апарат, розроблений для вирішення завдань скалярною оптимізації.
Традиційні методи обчислювальної томографії, що спираються на кругову геометрію вимірювань, є добре розвиненим апаратом відновлення просторових розподілів коефіцієнта поглинання чисто поглинаючих середовищ або просторових розподілів джерел випромінювання в однорідних чисто поглинаючих середовищах. Оскільки реконструйований в рентгенівської томографії коефіцієнт ослаблення випромінювання є функцією енергії падаючого випромінювання, то отримується в результаті відновлення зображення не відповідає ні коефіцієнту ослаблення, ні тим більше щільності речовини об'єкта. Втім для цілей медичної діагностики більш важливим є не відповідність зображення будь-якої конкретної фізичної характеристиці, а стійка відтворюваність і зв'язок параметрів зображення з нормою і патологією організму.
Для побудови граничної поверхні придатні методи математичного програмування, які отримали в останні роки широкий розвиток. У ряді випадків умова плинності приймає лінійну форму (завдання будівельної механіки стрижневих систем, деякі осесімметріч-ні завдання), тоді відкриваються перспективи використання добре розвиненого апарату лінійного програмування. У цьому напрямку є ряд робіт, виконаних в СРСР і за кордоном.
Це видається цілком природним, оскільки саме при реалізації процесу топографічної реєстрації хвильового фронту в найбільш повній мірі використовується таке унікальне властивість лазерного випромінювання, як високий ступінь просторової і часової когерентності. Успішному побудови теорії топографічних процесів сприяли застосування, з одного боку, добре розвиненого апарату дифракційної теорії формування зображень і, з іншого, - досягнення статистичної оптики і теорії часткової когерентності.
Класичні методи синтезу систем управління базуються на добре розвиненому апараті інтегро-диференціального обчислення, створеному Ньютоном близько трьохсот років тому. Нейронні мережі являють собою альтернативне, існуюче лише кілька років, напрямок в теорії автоматичного управління, яке пропонує інший спосіб відображення і перетворення дійсності, в якому можна виявити і подібні, і різні риси з класичною парадигмою.
Друга тенденція у розвитку методів векторної оптимізації базується на добре розвиненому апараті теорії оптимального управління та математичного програмування. В рамках цих напрямів розроблені численні методи скалярною оптимізації, максимально враховують специфіку вирішуваних завдань, яка проявляється, перш за все, у формі математичного опису об'єкта управління, формі критерію, фазових обмежень, обмежень на управління. Оскільки при вирішенні задач векторної оптимізації так чи інакше доводиться вирішувати одну або більше число завдань скалярною оптимізації, то цілком природно спробувати використовувати математичний апарат, розроблений для вирішення завдань скалярною оптимізації.
Традиційні методи обчислювальної томографії, що спираються на кругову геометрію вимірювань, є добре розвиненим апаратом відновлення просторових розподілів коефіцієнта поглинання чисто поглинаючих середовищ або просторових розподілів джерел випромінювання в однорідних чисто поглинаючих середовищах. Оскільки реконструйований в рентгенівської томографії коефіцієнт ослаблення випромінювання є функцією енергії падаючого випромінювання, то отримується в результаті відновлення зображення не відповідає ні коефіцієнту ослаблення, ні тим більше щільності речовини об'єкта. Втім для цілей медичної діагностики більш важливим є не відповідність зображення будь-якої конкретної фізичної характеристиці, а стійка відтворюваність і зв'язок параметрів зображення з нормою і патологією організму.
Для побудови граничної поверхні придатні методи математичного програмування, які отримали в останні роки широкий розвиток. У ряді випадків умова плинності приймає лінійну форму (завдання будівельної механіки стрижневих систем, деякі осесімметріч-ні завдання), тоді відкриваються перспективи використання добре розвиненого апарату лінійного програмування. У цьому напрямку є ряд робіт, виконаних в СРСР і за кордоном.
Це видається цілком природним, оскільки саме при реалізації процесу топографічної реєстрації хвильового фронту в найбільш повній мірі використовується таке унікальне властивість лазерного випромінювання, як високий ступінь просторової і часової когерентності. Успішному побудови теорії топографічних процесів сприяли застосування, з одного боку, добре розвиненого апарату дифракційної теорії формування зображень і, з іншого, - досягнення статистичної оптики і теорії часткової когерентності.