А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Хлористий карбаміл
Хлористий карбаміл в присутності хлористого алюмінію входить в реакцію Фріделя-Крафтса, утворюючи з ефірами нафтола аміди.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Застосування продукту конденсації хлористого карбаміла з хлористим алюмінієм сильно полегшує реакцію Фріделя-Крафтса з ароматичними вуглеводнями. Так, при отриманні аміду 4 4-дифеніл-дикарбонової кислоти дифенил реагує в молекулярному співвідношенні 1: 2 з з'єднанням, отриманим за описаним вище методом з 37 5% хлористого карбаміла і 62 5% хлористого алюмінію.
За Гаттерману[735], Хлористий карбаміл реагує з ДИФЕНІЛИ в присутності хлористого алюмінію, причому відбувається тільки одиничне заміщення СОМН2 - групи.
Також були отримані продукти взаємодії хлористого карбаміла з наступними речовинами: флуорантреном, тріфеніленом, баскаків.
Вказується, що конденсація циклогексана з молекулярним з'єднанням хлористого карбаміла і хлористого алюмінію в протягом 12 год.
Для отримання амідів ефірів фенолу можуть застосовуватися речовини, що утворюють хлористий карбаміл.
Нафталін-145 8-тетракарбоновую кислоту можна готувати також конденсацією аценафтена з хлористим карбамілом або алкілкарбамілом, в результаті якої утворюються ДИАМИДА аценафтена-5 б-дикарбонової кислоти. Ця реакція може бути застосована також до флуорену, стильбенів, пірену і аналогічним вуглеводнів.
Конденсація відбувається в присутності хлористого алюмінію, і реакція нагадує взаємодію ароматичних вуглеводнів з хлористим карбамілом або з алкілкарба-мілхлорідамі.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Застосування продукту конденсації хлористого карбаміла з хлористим алюмінієм сильно полегшує реакцію Фріделя-Крафтса з ароматичними вуглеводнями. Так, при отриманні аміду 4 4-дифеніл-дикарбонової кислоти дифенил реагує в молекулярному співвідношенні 1: 2 з з'єднанням, отриманим за описаним вище методом з 37 5% хлористого карбаміла і 62 5% хлористого алюмінію.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Застосування продукту конденсації хлористого карбаміла з хлористим алюмінієм сильно полегшує реакцію Фріделя-Крафтса з ароматичними вуглеводнями. Так, при отриманні аміду 4 4-дифеніл-дикарбонової кислоти дифенил реагує в молекулярному співвідношенні 1: 2 з з'єднанням, отриманим за описаним вище методом з 37 5% хлористого карбаміла і 62 5% хлористого алюмінію.
За Гаттерману[735], Хлористий карбаміл реагує з ДИФЕНІЛИ в присутності хлористого алюмінію, причому відбувається тільки одиничне заміщення СОМН2 - групи.
Також були отримані продукти взаємодії хлористого карбаміла з наступними речовинами: флуорантреном, тріфеніленом, баскаків.
Вказується, що конденсація циклогексана з молекулярним з'єднанням хлористого карбаміла і хлористого алюмінію в протягом 12 год.
Для отримання амідів ефірів фенолу можуть застосовуватися речовини, що утворюють хлористий карбаміл.
Нафталін-145 8-тетракарбоновую кислоту можна готувати також конденсацією аценафтена з хлористим карбамілом або алкілкарбамілом, в результаті якої утворюються ДИАМИДА аценафтена-5 б-дикарбонової кислоти. Ця реакція може бути застосована також до флуорену, стильбенів, пірену і аналогічним вуглеводнів.
Конденсація відбувається в присутності хлористого алюмінію, і реакція нагадує взаємодію ароматичних вуглеводнів з хлористим карбамілом або з алкілкарба-мілхлорідамі.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.
Застосування продукту конденсації хлористого карбаміла з хлористим алюмінієм сильно полегшує реакцію Фріделя-Крафтса з ароматичними вуглеводнями. Так, при отриманні аміду 4 4-дифеніл-дикарбонової кислоти дифенил реагує в молекулярному співвідношенні 1: 2 з з'єднанням, отриманим за описаним вище методом з 37 5% хлористого карбаміла і 62 5% хлористого алюмінію.
Хоча реакція хлористого карбаміла з бензолом або похідними бензолу була відома вже давно, нестійкість хлористого карбаміла ускладнювала її здійснення. Однак в 1936 р Хопф і Олінгер[503]встановили, що хлористий карбаміл або його алкілзамещеннис стабілізуються при дії каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Хлористий карбаміл змішується з сірковуглецем, і хлористий алюміній додається невеликими порціями. Потім сірковуглець відганяється при легкому нагріванні, і залишається легко подрібнюються стабільний хлорангидрид кислоти.