А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Формула - теплообмін

Формула теплообміну (6 - 98) вимагає ще однієї застереження. Перехід до інших випадків дуже простий.

Формула теплообміну (5 - 145) може бути вдосконалена, якщо висловити в ній різницю ентальпій через температури і базові ентальпії компонентів.

Як ми бачимо, формули теплообміну для рідких металів значно простіше формул для звичайних рідин і газів. Це пояснюється двома причинами. По-перше, фізичні параметри металів приймаються незалежними від температури і, по-друге, завдяки високій інтенсивності теплообміну температурний напір звичайно малий.

Для варіантних розрахунків використані формули теплообміну і опору, отримані безпосередньо з експериментальних даних (див. Табл. 2 і 4) Варіантні розрахунки теплообмінника були виконані на основі режимних даних, наведених на фіг.

Значення єп визначається за формулою теплообміну між двома поверхнями, з яких одна оточує іншу.

Однією з найбільш надійних є формула теплообміну при турбулентному плині в циліндричній трубі круглого перетину.

Тепловіддачу першої зони розраховують за формулами конвектор-вного теплообміну.

Всі ці дані дозволяють в результаті визначити за формулою теплообміну (4 - 9) необхідні поверхні нагрівання економайзера і воздухоподогревателя.

Якщо переважаючим є процес теплового випромінювання, то розрахунки переносу теплоти ведуть за формулою теплообміну випромінюванням.

Розвиток форм тепловіддачі по довжині парогенеруючої труби. В) починається поверхневе кипіння, яке до певного часу допускає розрахунок за формулами однофазного теплообміну[формула ( IV-2) ]з деяким запасом по поверхні нагрівання. Температура стінки практично перестає змінюватися, температура потоку продовжує рости аж до температури насичення (точка С), і температурний напір між поверхнею і потоком практично зберігається на деякому протязі постійним.

Якщо ж шар газу, що протікає вздовж плоскої стінки, великий, то розглянуті вище формули теплообміну в трубі незастосовні і доводиться вдаватися до спеціальних формулах для теплоперехода від плоских стін.

Якщо ж шар газу, що протікає вздовж плоскої стінки, великий, то розглянуті вище формули теплообміну в трубі незастосовні і доводиться вдаватися до спеціальних формулах для тепловіддачі від плоских стін.

Якщо ж шар газу, що протікає вздовж плоскої стінки, великий, то розглянуті вище формули теплообміну в трубі - непридатні і доводиться виводити спеціальні формули тепловіддачі від плоских стін.

Весь розрахунок розбивається на два етапи. Спочатку, нехтуючи вузькою зоною хімічної реакції на поверхні тіла, розраховують за формулами теплообміну в Нереагуючі потоці газу тепловий потік від усіх точок поверхні гарячого тіла в газ. Потім порівнюють розраховані потоки з критичним, отриманим з розгляду структури зони хімічної реакції.

Температура рідини і температура поверхні зростають лінійно по довжині труби при приблизно постійному температурному напорі. Після досягнення на поверхні температури насичення (точка В) починається поверхневе кипіння, яке до певного часу допускає розрахунок за формулами однофазного теплообміну. При певному перегрів а стає частково або повністю залежним, відповідно емпіричною формулою (6 - 8), від теплового навантаження q, температура ж стінки практично перестає змінюватися. З цього місця температурний напір між поверхнею і потоком зберігається на деякому протязі постійним.

Зміна температур tK целюлози з питомою масою 0 1 кг /л 2 (криві /- 3 і /i покрівельного картону з питомою масою 035 кг /л 2 (4 в сушильній циклі. При комбінованій сушінні температура матеріалу безперервно змінюється, і процес є нестаціонарним в термічному відношенні протягом часу кожного циклу. Однак середня за цикл температура і середня щільність потоку тепла в перший період сушіння виявляються постійними, тому представляється можливим спробувати використовувати для наближеного розрахунку формули стаціонарного теплообміну.

Ці зміни необхідно враховувати при проектуванні і експлуатації ма-зутопроводов. Крім того, з зіставлення цих кривих 1 і 2 розрахованих відповідно по динамічному рівняння (114) і по квазістаціонарних співвідношенню, випливає важливий практичний висновок: розрахунок сезонного зміни температури мазуту допускається вести за формулами усталеного теплообміну, використовуючи миттєві значення температури підігріву мазуту і температури грунту , тобто справедлива гіпо-теза про квазістаціонарності теплового режиму мазутопроводов. Похибка такого припущення, як випливає з графіка на рис. 23 одного порядку з похибкою, яка викликана невизначеністю вихідної інформації, використовуваної в розрахунку.

Теплопередача від рідини до рідини визначається коефіцієнтами тепловіддачі від стінок до рідини. Розрахунок цих коефіцієнтів проводиться за формулами тепловіддачі при нагріванні або охолодженні рідини, що рухається в каналі. В якості визначального розміру при цьому приймається еквівалентний діаметр проточного перетину. Тепловіддача пара до стінки розраховується за формулами теплообміну при конденсації пари на вертикальних стінах.

Внаслідок напівемпіричної підходу до аналізу турбулентного прикордоння-нього шару потрібні експериментальні дослідження для встановлення залежностей, що визначають поверхневе тертя. У звичайній механіці рідини нерідко можна використовувати аналогію Рейнольдса для отримання коефіцієнтів тепловіддачі на підставі даних про дотичних напруженнях. Однак для МГД-потоків аналогія Рейнольдса неприйнятна, і тому для визначення емпіричних констант, що входять в формули теплообміну і тертя, необхідно досліджувати як тепловіддачу, так і поверхневе тертя. Виконані до теперішнього часу експерименти в турбулентних МГД-ті-ченіях обмежені в основному дослідженням втрат тертя і переходу від ламінарного режиму течії до турбулентного в ізольованих каналах.