А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Фінансування - фундаментальне дослідження
Фінансування фундаментальних досліджень Більшість людей розуміє необхідність фінансування фундаментальних досліджень. Як показано в табл. 1 федеральний уряд фінансує до 60% всіх фундаментальних досліджень. Фундаментальні дослідження за визначенням не спрямовані на вирішення нагальних проблем або на винахід конкретного продукту.
Проте питання про фінансування фундаментальних досліджень виникає знову і знову. Очевидно, що ці дослідження (на відміну від прикладних) не можуть самофінансуватися: їх кінцевий продукт знаходиться поза сферою комерції. Тому фундаментальна наука може існувати тільки в тому випадку, якщо кошти для неї (принаймні, основні) виділяє держава.
Фінансування фундаментальних досліджень Більшість людей розуміє необхідність фінансування фундаментальних досліджень. Як показано в табл. 1 федеральний уряд фінансує до 60% всіх фундаментальних досліджень. Фундаментальні дослідження за визначенням не спрямовані на вирішення нагальних проблем або на винахід конкретного продукту.
На початку 90 - х рр. особливо різко впав рівень фінансування фундаментальних досліджень. Державна підтримка науки та в подальшому поступально скорочувалася, а обсяг бюджетних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок падав.
У розвинених країнах, що знаходяться в сприятливій економічній ситуації, питання фінансування фундаментальних досліджень вирішуються більш-менш задовільно, хоча, звичайно, і там є свої проблеми, до того ж багато в чому різні для великих і малих країн. Але в країнах, які переживають економічні труднощі, зараз економлять за рахунок фундаментальних досліджень, і їх становище стало критичним.
З іншого боку, правомірна і своєчасна формулювання зустрічній проблеми цільового забезпечення інноваційної діяльності результатами фундаментальних досліджень, що володіють необхідним інноваційним потенціалом. Фінансування фундаментальних досліджень має бути орієнтоване на отримання нових наукових результатів, замовниками і споживачами яких повинні бути учасники і виконавці наступних етапів інноваційного процесу. Отже, для створення ефективно діючої технології трансферу результатів наукової діяльності важливі як прямі, так і зворотні управлінські, інформаційні та економічні зв'язки між виконавцями етапів єдиного інноваційного процесу.
Держава бере на себе вирішення тих проблем, які недоступні ринкової системи. Це фінансування фундаментальних досліджень, виробництво суспільних товарів, ліквідація наслідків зовнішніх ефектів, антимонопольна політика і т.п. Зазначені проблеми були розглянуті нами раніше і в повторному їх аналізі немає необхідності.
Роль уряду не закінчується фінансуванням фундаментальних досліджень. НДДКР можна розглядати як континуум, на одному кінці якого знаходяться фундаментальні дослідження, що зіштовхуються із серйозною проблемою недостатнього фінансування, що вимагає істотної участі уряду, а на іншому кінці комерціалізація продукту, де велика частина доходів потрапляє безпосередньо фірмі. Докоммерческіе НДДКР знаходяться десь посередині між цими екстремумами.
В останнє десятиліття саме жорстка конкуренція змушує виробника отримувати ці знання максимально швидко. А це означає, що виробник віддає перевагу короткостроковим цільовим прикладних досліджень за рахунок зниження фінансування фундаментальних досліджень. У цій обстановці всі промислово розвинені держави, дбаючи про конкурентоспроможність товарів вітчизняного виробництва, змушені брати витрати на фундаментальні дослідження на себе.
В останнє десятиліття саме жорстка конкуренція змушує виробника отримувати ці знання максимально швидко. А це означає, що виробник віддає перевагу короткостроковим цільовим прикладних досліджень за рахунок зниження фінансування фундаментальних досліджень. У цій обстановці всі промислово розвинені держави, дбаючи про конкурентоспроможність товарів вітчизняного виробництва, змушені брати витрати на фундаментальні дослідження на себе.
У США середньорічні темпи лись 2.8% валового національного пророста вкладень в наукові досліджен - продукту в США. ФРН і 2.9% ня і дослідно-конструкторські розроб - в Японії. Поряд динаміка фінансування наукових з фінансуванням фундаментальних досліджень характерна і для інших досліджень держава, як прави-раевітих капіталістичних країн.
Основу НІС становить науково-технологічна сфера, яка забезпечує необхідними знаннями і технологіями всі етапи інноваційного процесу. Наукові дослідження та розробки в світі проводять як державні так і громадські організації. Також великий обсяг досліджень і розробок виконується в університетах, фінансування фундаментальних досліджень здійснюється в більшості випадків з бюджетних коштів.
Представники академічного і галузевого секторів науки можуть послатися на те, що і у них умови не блискучі. Вони володіють двома третинами всіх ресурсів, що спрямовуються в нашій країні на дослідження і розробки, в той час як на вузівський сектор науки припадає лише 7 загального обсягу фінансування фундаментальних досліджень.
Особливістю сучасної науки є генерування не тільки нового знання, а й нових технологій. Світовий досвід свідчить, що наука виходила з кризового стану лише за допомогою держави. Для Росії ж, де традиційно, ще з часів Петра, організуюча роль держави в розвитку науки була велика, це має особливе значення. І зараз від позиції держави, його науково-технічної політики у вирішальній мірі залежить доля російської науки. Особливо це стосується фундаментальної науки, яка ніколи не була комерційним підприємством, що не виключає пошуку інших джерел фінансування фундаментальних досліджень.
Проте питання про фінансування фундаментальних досліджень виникає знову і знову. Очевидно, що ці дослідження (на відміну від прикладних) не можуть самофінансуватися: їх кінцевий продукт знаходиться поза сферою комерції. Тому фундаментальна наука може існувати тільки в тому випадку, якщо кошти для неї (принаймні, основні) виділяє держава.
Фінансування фундаментальних досліджень Більшість людей розуміє необхідність фінансування фундаментальних досліджень. Як показано в табл. 1 федеральний уряд фінансує до 60% всіх фундаментальних досліджень. Фундаментальні дослідження за визначенням не спрямовані на вирішення нагальних проблем або на винахід конкретного продукту.
На початку 90 - х рр. особливо різко впав рівень фінансування фундаментальних досліджень. Державна підтримка науки та в подальшому поступально скорочувалася, а обсяг бюджетних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок падав.
У розвинених країнах, що знаходяться в сприятливій економічній ситуації, питання фінансування фундаментальних досліджень вирішуються більш-менш задовільно, хоча, звичайно, і там є свої проблеми, до того ж багато в чому різні для великих і малих країн. Але в країнах, які переживають економічні труднощі, зараз економлять за рахунок фундаментальних досліджень, і їх становище стало критичним.
З іншого боку, правомірна і своєчасна формулювання зустрічній проблеми цільового забезпечення інноваційної діяльності результатами фундаментальних досліджень, що володіють необхідним інноваційним потенціалом. Фінансування фундаментальних досліджень має бути орієнтоване на отримання нових наукових результатів, замовниками і споживачами яких повинні бути учасники і виконавці наступних етапів інноваційного процесу. Отже, для створення ефективно діючої технології трансферу результатів наукової діяльності важливі як прямі, так і зворотні управлінські, інформаційні та економічні зв'язки між виконавцями етапів єдиного інноваційного процесу.
Держава бере на себе вирішення тих проблем, які недоступні ринкової системи. Це фінансування фундаментальних досліджень, виробництво суспільних товарів, ліквідація наслідків зовнішніх ефектів, антимонопольна політика і т.п. Зазначені проблеми були розглянуті нами раніше і в повторному їх аналізі немає необхідності.
Роль уряду не закінчується фінансуванням фундаментальних досліджень. НДДКР можна розглядати як континуум, на одному кінці якого знаходяться фундаментальні дослідження, що зіштовхуються із серйозною проблемою недостатнього фінансування, що вимагає істотної участі уряду, а на іншому кінці комерціалізація продукту, де велика частина доходів потрапляє безпосередньо фірмі. Докоммерческіе НДДКР знаходяться десь посередині між цими екстремумами.
В останнє десятиліття саме жорстка конкуренція змушує виробника отримувати ці знання максимально швидко. А це означає, що виробник віддає перевагу короткостроковим цільовим прикладних досліджень за рахунок зниження фінансування фундаментальних досліджень. У цій обстановці всі промислово розвинені держави, дбаючи про конкурентоспроможність товарів вітчизняного виробництва, змушені брати витрати на фундаментальні дослідження на себе.
В останнє десятиліття саме жорстка конкуренція змушує виробника отримувати ці знання максимально швидко. А це означає, що виробник віддає перевагу короткостроковим цільовим прикладних досліджень за рахунок зниження фінансування фундаментальних досліджень. У цій обстановці всі промислово розвинені держави, дбаючи про конкурентоспроможність товарів вітчизняного виробництва, змушені брати витрати на фундаментальні дослідження на себе.
У США середньорічні темпи лись 2.8% валового національного пророста вкладень в наукові досліджен - продукту в США. ФРН і 2.9% ня і дослідно-конструкторські розроб - в Японії. Поряд динаміка фінансування наукових з фінансуванням фундаментальних досліджень характерна і для інших досліджень держава, як прави-раевітих капіталістичних країн.
Основу НІС становить науково-технологічна сфера, яка забезпечує необхідними знаннями і технологіями всі етапи інноваційного процесу. Наукові дослідження та розробки в світі проводять як державні так і громадські організації. Також великий обсяг досліджень і розробок виконується в університетах, фінансування фундаментальних досліджень здійснюється в більшості випадків з бюджетних коштів.
Представники академічного і галузевого секторів науки можуть послатися на те, що і у них умови не блискучі. Вони володіють двома третинами всіх ресурсів, що спрямовуються в нашій країні на дослідження і розробки, в той час як на вузівський сектор науки припадає лише 7 загального обсягу фінансування фундаментальних досліджень.
Особливістю сучасної науки є генерування не тільки нового знання, а й нових технологій. Світовий досвід свідчить, що наука виходила з кризового стану лише за допомогою держави. Для Росії ж, де традиційно, ще з часів Петра, організуюча роль держави в розвитку науки була велика, це має особливе значення. І зараз від позиції держави, його науково-технічної політики у вирішальній мірі залежить доля російської науки. Особливо це стосується фундаментальної науки, яка ніколи не була комерційним підприємством, що не виключає пошуку інших джерел фінансування фундаментальних досліджень.