А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Теплота - адсорбція - вода

Теплота адсорбції води на платині обчислена з теплоти адсорбції кисню на металі і теплоти реакції водню з адсорбованим киснем; вона виявилася рівною 5500 кал. Теплоти для незворотною адсорбції кисню на вугіллі були знайдені значно більшими, ніж для оборотної адсорбції. Гарнер[50]вважає це випадковим, тому що для здійснення незворотного хімічного процесу не потрібно дуже великий теплоти реакції. 
Ентропія води, на різних сорбентах 102. Теплота адсорбції води на неорганічних солях відповідає вказаним в табл. 4 1 або навіть трохи вище[103], Тому значення ентропії адсорбції повинні бути на тому ж рівні. У зв'язку з цим мала рухливість сорбованих молекул води є цілком обґрунтованою.

Далі теплота адсорбції води практично постійна і близька до теплоти конденсації. Для поверхонь же, відкачаних при 900 і 1000 С, знову виходять дуже високі теплоти адсорбції при низьких заповненнях поверхні. З подальшим зростанням а значення теплот адсорбції швидко падають до величин, близьких до теплотам конденсації.

Цікаво, що негативні чисті теплоти адсорбції води на вугіллі при 0 отримані Куліда-жем[9]і Кейсом і Маршаллом[10], Дуже добре вкладаються в цю виставу Лемба і Кулиджа. З ростом температури від 0 щільність води зростає, тому теплота стиснення негативна. Однак чиста теплота адсорбції води при більш високих температурах, як було показано в табл. 30 залишається як і раніше негативною, в той час як теплота стиснення вище 4 вже позитивна.

Цікаво, що негативні чисті теплоти адсорбції води на вугіллі при 0 отримані Куліда-жем[9]і Кейсом і Маршаллом[10], Дуже добре вкладаються в цю виставу Лемба і Кулиджа. З ростом температури від 0 щільність води зростає, тому теплота стиснення негативна. Однак чиста теплота адсорбції води при більш високих температурах, як було показано в табл. 30 залишається як і раніше негативною, в той час як теплота снттія вище 4 вже позитивна.

Абсолютна[величина теплоты адсорбции воды гидрированным силикагелем.
Методом газовой хроматографии определены теплоты адсорбции воды и метанола на силохроме, модифицированном ПМС.
Зависимость между радиусом ионообменных катионов цеолита ( г и смещением ( Av узкой полосы поглощения валентных колебаний гпдрок-силышх групп воды, адсорбированной при низких степенях заполнения каналов цеолита типа X. Данные для LiX, NaX и КХ взяты пз работы В е г - t s с h L., Н а Ь g о о d ( 1963, J. phys. Chem., 67, 1261. Данные для NaX и NH4X взяты пз работ Жданов С. П., К и с е л е в, Л ы-г и н, Т и т о в а ( 1964, ЖФХ, 38, 2408 и ( 1963, ДАН СССР, 150, 584. На рис. 153 представлена зависимость теплоты адсорбции воды от степени заполнения для цеолита NaX с максимальным покрытием поверхности катионами.
Зависимость величин удельных удерживаемых объемов воды от молекулярной массы полиэтиленгликолей при температуре 120. Величины удерживаемых объемов взяты из работы. В табл. 2 приведены теплота растворения и теплота адсорбции воды. Экспериментальным путем не удалось определить теплоту растворения воды на неполярных фазах, так как вода растворяется в них слабо и удерживаемые объемы незначительны.
Теплоты адсорбции СО2 на натриевом ( 1 и деалюмини-рованных ( 2 - 5 клиноптилолитах.| Теплоты адсорбции бензола на натриевом ( 1, декатио-нированном ( 3, рекатионированном ( 2 и деалюминированных ( 4 - 6 морденитах. В[404]виявлена деяка тенденція до зниження теплот адсорбції води при деалюмінірова-ванні цеоліту Y. За[405], При глибокому (до Si /Al 25 - f - - 50) деалюмінірованіі морденіта може бути отриманий, по суті, гідрофобний продукт, який зберігає, проте, кристалличность. ізотерма адсорбції Н2О на такому цеоліті увігнута по відношенню до осі тисків. У той же час ізотерма адсорбції циклогексана опукла в широкому інтервалі Р /Р 0 і лежить значно вище ізотерми адсорбції води.

Цікаво, що в дуже невеликих по діаметру порах сили-Кагеля з гідрофільної поверхнею теплота адсорбції води виявляється підвищеною. Однак в разі використання адсорбентів з менш полярними групами на поверхні теплота адсорбції в таких невеликих порах може стати негативною, ймовірно, внаслідок того, що молекули, подібні молекулам тетрахлорида вуглецю, що не змочують пори. Властивості отриманого матеріалу виявилися зовсім іншими, так як теплоти адсорбції бензолу і тетрахлорида вуглецю помітно зросли. Це явище може бути покладено в основу способу утримування в порах звичайних летючих органічних рідин в умовах відносної нелетучесті, наприклад для уповільненої виділення таких рідин.

Відомо, що при цих же величинах 6 спостерігається злам на кривих залежності теплоти адсорбції води від ступеня заповнення їх сорбційної обсягу.

Так, Задоя і Фабесік[1]зіставили адсорбційні властивості неполярного і полярного сорбентів порапаков Q і Т, визначили теплоти адсорбції води, нормальних ал-канов С3 - С3 нормальних спиртів Q - С4 ацетону, ді-етилового ефіру, циклогексана і бензолу.

З рис. 153 видно також, що теплота специфічної адсорбції аміаку на катіонірованной поверхні цеоліту дуже велика і лише небагато чим менше теплоти адсорбції води. Взаємодія адсорбат - адсорбат в цьому випадку менше, у води, спирту і ефіру.

Причому різниця між величинами енергії активації, отриманими для високого і низького тисків, що дорівнює приблизно 13 8 ккал-моль -, відповідає теплоті адсорбції води на окису алюмінію. Завдання стає складнішою, якщо в даній системі і реагує речовина і продукт реакції адсорбуються сильно. 
Пауере і Броньярд[248]з'ясували, що теплота, що виділяється при гідратації портландцементу, є сумарною і складається з теплоти гідратації як такої і теплоти адсорбції води на продуктах гідратації. Вони знайшли, що теплота адсорбції води може досягати А частини загального тепла гідратації.

Стадії дегідратації поверхні кристалічного кварцу. Іншим зазначенням на велику різницю між поверхнями аморфного кремнезему і кварцу є дані, представлені Янгом і Баршев[102а ], Які виявили, що теплота адсорбції води на поверхні кварцу, з якої попередньо була видалена вода, виявилася приблизно в два рази більшою порівняно з теплотою адсорбції на поверхні аморфного кремнезему, а саме 285 і 120 - 190 ерг /см2 відповідно.

Дані роботи[16]показують, що, хоча поверхні окис-них монокристалів (А12О3 MgO, TiO2 ZnO) і відповідних аморфних різновидів близькі за характером інфрачервоних спектрів і теплотам адсорбції води, вони помітно відрізняються за концентрацією ізольованих поверхневих гід-роксільних груп, яка для монокристалів значно нижче.

Мінімізацією функції відхилення між досвідченими і розрахунковими значеннями зворотного часу контакту отримані наступні параметри: логарифм пред-експоненціального множника In А 2489; енергія активації на вільної поверхні Е 1166 ккал /моль; різницю теплот адсорбції води і водню jPjj про Н 5) 28 ккал /моль.

Автори вважають, що відмінності в значеннях теплот адсорбції для кожного з адсорбатов можуть бути пояснені тим, що вимірювання проводилися в різних інтервалах температур. Теплоти адсорбції води та метанолу на порапаке R[7], Виміряні газохроматографічному методом при температурах вище температур кипіння цих речовин, близькі до значень, отриманих на неспецифічний адсорбенті I типу - графітованої сажі. На цій підставі автори[7]вважають що вода і метанол взаємодіють з поверхнею порапака R тільки неспецифически, а більш високі значення теплот адсорбції, отримані при низьких температурах, свідчать про сильній взаємодії адсорбат-адсорбат. Форма ізотерм адсорбції води (увігнута щодо осі адсорбції) - типова для взаємодії води з гідрофобними адсорбентами.

Теплота адсорбції води на хеуландіто дорівнює 14100 кал[моль, а аммиака на анальците - 16 600 ка. Адсорбированные молекулы удерживаются здесь большими силами, поэтому скорость поверхностной диффузии мала, и она требует значительной энергии активации.
Высокие значения, по-видимому, указывают на образование карбонильных групп. Теплота адсорбции воды на окисленном графите при низких степенях заполнения была равна 40 ккал /моль.
Согласно этой схеме, активным центром для адсорбции молекул воды является пара близко расположенных гидроксилов кремнезема. Теплота адсорбции воды на поверхности силикагеля составляет 12 6 ккал /молъ.
Изотермы обратимой адсорбции СОа на кристаллах цеолита NaX. Для этих случаев характерны низкие значения адсорбции и обращение изотерм адсорбции выпуклостью к оси давлений, что указывает на сильное взаимодействие адсорбат-адсор-бат и слабое взаимодействие адсорбат-адсорбент. Теплоты адсорбции воды и метанола на полифенил-дисилоксане, полученные из этих изотерм, ниже теплот конденсации.

Измеренные нами теплоты адсорбции воды на цеолите NaY больше, чем на цеолите HY. С другой стороны, декатиояирование любым способом - промывкой или разложением аммонийной формы - всегда вызывает образование бренстедовского и люисовского кислотных центров и соответствующую активность к хемосорбции органических оснований с образованием карбониевых ионов и к реакциям крекинга.
Более высокое значение теплоты адсорбции воды на пористом полимере связано с его небольшой специфичностью[7, 11]і з тонкопорістой структурою.

Пауере і Броньярд[248] з'ясували, що теплота, що виділяється при гідратації портландцементу, є сумарною і складається з теплоти гідратації як такої і теплоти адсорбції води на продуктах гідратації. Вони знайшли, що теплота адсорбції води може досягати А частини загального тепла гідратації.

На рис. XIV-24 дано термодинамічні залежності для системи вода - сульфат барію, розраховані By і Копланд[97]за допомогою наведених співвідношень. Тут же показані результати калориметричного визначення теплот адсорбції води на сульфате барію.

Свіжоутвореними, зневоднена поверхню скла також, очевидно, Регідратірующее повільно. Наприклад, Брунауера[139]зазначає, що відмінності в теплотах адсорбції води на поверхні силікагелю і на свежеобразованной поверхні скла можна пояснити тим, що на поверхні силікагелю є шар хемосорбірованной води, який притягує воду, і тому така адсорбція відбувається легко, тоді як свіжоутвореними поверхню скла може бути позбавлена водних зародків, які могли б породжувати адсорбцію.

Відповідно до теорії полімолекулярної адсорбції фізична адсорбція газів і парів в першому шарі визначається двома факторами: чистої теплотою адсорбції і поверхнею адсорбенту. Іноді газ володіє надзвичайно різними енергіями взаємодії з різними адсорбентами; наприклад, чиста теплота адсорбції води на іонних кристалах позитивна, в той час як на вугіллі негативна. У таких випадках виходять ізотерми різного типу, як це вже обговорювалося в гл. Однак більшість газів має позитивні чистими теплотамі на всіх адсорбентах, і теплоти адсорбції даного газу на різних адсорбентах приблизно одні й ті ж, як ми це бачили в розділах VII і VIII. Це є причиною того, що вирішальним фактором у фізичній адсорбції є не природа адсорбенту, а величина його поверхні. У цій главі ми обговоримо різні методи, які були запропоновані для визначення поверхні адсорбентів.

У роботі[48]опубліковані дані для декількох - кривих, що відносяться до випадку сорбції води на таких поверхнях твердих речовин, для яких були відомі диференціальні теплоти адсорбції. Щоб метод був придатний для даної поверхні, /- крива повинна відповідати теплоті адсорбції води на цій поверхні.

Зміна ІК спектрів цеоліту NH4NaX в результаті термічної обробки до відкачування (Л і після відкачування при 25 (2. 100 (3200 (4300 (5 і 400 С (6. Впливом реагентів можна сильно знизити вміст в цеоліті алюмінію і, відповідно, катіонів, теплота адсорбції води при цьому наближається до теплоти конденсації. Необхідно відзначити, що при висушування цеолітами в лабораторних і досвідчених умовах, коли цеоліт не підігрівати ззовні, не було помічено явища гідролізу навіть при вихідному влагосодержании близько I вагу. Це пояснюється тим, що тепловтрати в навколишнє середовище пелики і помітного розігрівання шару за рахунок теплоти адсорбції води не відбувається.

Іншим параметром, необхідним для підрахунку теплосодержания кінцевого стану, є зміна теплосодержания при витісненні молекули води з металевої поверхні. Ця величина точно відома лише для ртуті[7]; проте знайдені величини вільних енергій адсорбції органічних речовин на деяких металах[8, 9]наводять на думку, що теплота адсорбції води на цих металах відрізняється не більше ніж на 5 ккал / моль від теплоти адсорбції на ртуті, яка становить близько 15 ккал /моль.

Цікаво, що негативні чисті теплоти адсорбції води на вугіллі при 0 отримані Куліда-жем[9]і Кейсом і Маршаллом[10], Дуже добре вкладаються в цю виставу Лемба і Кулиджа. З ростом температури від 0 щільність води зростає, тому теплота стиснення негативна. Однак чиста теплота адсорбції води при більш високих температурах, як було показано в табл. 30 залишається як і раніше негативною, в той час як теплота стиснення вище 4 вже позитивна.

Цікаво, що негативні чисті теплоти адсорбції води на вугіллі при 0 отримані Куліда-жем[9]і Кейсом і Маршаллом[10], Дуже добре вкладаються в цю виставу Лемба і Кулиджа. З ростом температури від 0 щільність води зростає, тому теплота стиснення негативна. Однак чиста теплота адсорбції води при більш високих температурах, як було показано в табл. 30 залишається як і раніше негативною, в той час як теплота снттія вище 4 вже позитивна.

Визначено залежності крайового кута змочування поверхні скла, модифікованої ПМС і складами на його основі, від концентрації реагенту, кратності, часу і температури обробки. Встановлено, що в результаті фізичної адсорбції кремнийорганического полімеру на поверхні скла утворюється стійке гидрофобное покриття. Визначено величини теплоти адсорбції води та метанолу на сілохроме, модифікованому ПМС, що показало освіту на поверхні носія ділянок зі змішаною смачиваемостью. Розглянуто вплив гідрофобізації поверхні на капілярну просочення зразків природних пісковиків і процеси фільтрації води і гасу. Показано, що часткова гідрофобізація поверхні призводить до збільшення фазової проникності по гасу в 1 1 - 1 5 разу.

Автори знайшли, що поверхні кремнезему, зневоднені при нагріванні зразків аж до 400 - 425 С, легко повторно гідратованих, тоді як при більш високій температурі попередньої обробки зразків процес регідратації поступово ставав все повільніше. Зневоднені силоксанових центри, ймовірно, є відокремленими при такому стані поверхні. На цьому етапі теплота адсорбції води в розрахунку на одиницю поверхні кремнезему виявляється максимальною.

Для характеристики твердих каталізаторів (SiO2 TiO2 ZrO2 АЬОз) дегідратації вторинних аліфатичних спиртів застосований параметр р рівняння Тафта. Знайдені величини рг певні по константам швидкості дегідратації 2-метілбутанола - З, 2-метілгексанола - З, 2-метил - 4-етілгексанол - 3 і 2 4-діметілпентанона - З, інтерпретовані на основі кислотності поверхні. Знайдено лінійні кореляції між Р, чутливістю каталізатора до отруєння пиридином, теплотамі адсорбції води та діетилового ефіру і pj для адсорбції Діалком-вих ефірів.

Гідрофільність поліетилену з окисленої поверхнею значно вище, ніж вихідного. Ізотерма адсорбції води вихідним поліетиленом оборотна. У цій же роботі було встановлено, що при обробці хромової сумішшю питома поверхня поліетилену практично не змінюється, але різко збільшується теплота адсорбції води.

Адсорбція молекул з великим постійним диполем на кристалах з іонним гратами є прикордонний випадок між фізичною та хімічною адсорбцією. Системи, що вивчалися Тізеліус, відносяться саме до цієї групи систем адсорбент - адсорбируемого речовина. Теплота адсорбції води на хеуландіте дорівнює 14100 кал /моль, а аміаку на анальцим - 16600 кал /моль. Адсорбовані молекули утримуються тут великими силами, тому швидкість поверхневої дифузії мала, і вона вимагає значної енергії активації.

Наведені дані про характер регенерації цеолітів дозволяють висловити деякі загальні судження про здійснення її на практиці. Розрахунок процесу регенерації цеолітів може зводитися до теплотехнічного розрахунку нагріву зерненого матеріалу будь-яким теплоносієм до заданої температури з урахуванням кількості вологи, що видаляється в процесі регенерації. Умови регенерації (температура, вологість продувочного газу) повинні вибиратися відповідно до рівноважним кривими, представленими на рис. 36 в залежності від виробничих умов. При розрахунках слід прийняти наступні показники: питома теплоємність цеолітів 025 ккал) кг С; теплопровідність 0 5 ккал /м ч С; теплота адсорбції води 1000 ккал /кг.

Теплоти неспецифічного взаємодії окремих молекул води і метанолу з графітом значно менше теплот їх конденсації. Наявність в цих молекулах електронодонорні (вільні електронні пари атома кисню) і електроноакцепторних (атоми водню гідроксильних груп) центрів при адсорбції на графітізірованной сажі не вносить специфічного вкладу, так як другий партнер - графіт - не здатний до специфічного взаємодії. Бабкін і Кисельов, 1963) і катіонірованной поверхні Na-фожазіта (Кисельов, 1964а, 1965; Джигит і ін., 19631964) (рис. 153) теплоти адсорбції води, спирту і ефіру передбачають значний внесок специфічних взаємодій, що представляють в основному взаємодії вільних електронних пар атомів кисню молекул води, спирту і ефіру з протонизирует-ванними гідроксильних груп поверхні кремнезему мулі відповідно з катіонами цеоліту. Бабкін і Кисельов, 1963) і катіонірованной поверхні цеоліту. Розбіжність характеру залежності теплот адсорбції від ступеня заповнення обумовлено різним ступенем неоднорідності поверхонь кремнезему і цеоліту і зростанням взаємодій адсорбат - адсорбат при переході від води до спирту і ефіру.

Кореляція параметра р. і Y-чутливості каталізатора до отруєння Номери точок відповідають нумерації каталізаторів в таблиці. | Кореляція параметра рг і теплоти адсорбції води та діетилового вфіра. | Кореляція параметра рг і адсорбційного параметра р а. Адсорбція цих субстратів може бути виміряна імпульсним хроматографічним методом при 200 - 260Е С. Внаслідок того, що вода, що утворюється при розкладанні спиртів, в сильному ступені змінює властивості поверхні оксидів, ми виміряли питомі адсорбційні ємності для діетилового ефіру і води на поверхні каталізатора, яка була частково покрита водою. Теплоти адсорбції води та діетилового ефіру, певні в цих умовах, наведені в таблиці.