А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Соціально-економічна ефективність

Соціально-економічна ефективність залежить від ефективності виробництва, ефективності соціальної сфери (систем освіти, охорони здоров'я, культури), ефективності державного управління. Ефективність кожної з цих сфер визначається відношенням отриманих результатів до витрат і вимірюється сукупністю кількісних показників. Для вимірювання ефективності виробництва використовуються показники продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності, окупності та ін. З їх допомогою порівнюються різні варіанти розвитку виробництва, вирішення його структурних проблем. Вимірювання ефективності соціальної сфери вимагає ще і використання особливих якісних показників розвитку кожної з галузей цієї сфери. Для вимірювання ефективності державного управління необхідні спеціальні критерії відповідності витрат і результатів діяльності держави вимогам суспільства.
 Соціально-економічна ефективність заходів по оздоровленню атмосфери /Сан.

Соціально-економічна ефективність заходів щодо захисту повітряного басейну, особливо щодо золоулавліванія, досить висока. Так, кожен рубль, вкладений в охорону атмосфери, може дати щорічний ефект від зниження сумарних шкідливих викидів з димовими газами до 2 руб. і до 3 6 руб. - Від зниження тільки викидів золи на кожен рубль, вкладений в золоулавліванія. Ефективність зниження тільки викидів окислів азоту в діапазоні 700 - 350 мг /м3 при цьому близька до нормативної - - 024 руб. на кожен рубль витрат в заходи з придушення утворення окислів азоту.

Соціально-економічна ефективність культури: Учеб, посібник /Всссо-ючн.

Соціально-економічну ефективність нових ЗІЗ визначають зіставленням нових ЗІЗ в розрахунковому році з базовим варіантом на річний обсяг виробництва. За розрахунковий рік приймають другий рік впровадження ЗІЗ, за базовий варіант - кращі зразки (моделі) ЗІЗ даного виду, що застосовуються або розроблені для даної галузі народного господарства.

Соціально-економічна ефективність застосування засобів індивідуального захисту. Соціально-економічну ефективність нових ЗІЗ визначають зіставленням нових ЗІЗ в розрахунковому році з базовим варіантом на річний обсяг виробництва.

Велика соціально-економічна ефективність витрат виробничих ресурсів на вимірювання. Кожен рубль, витрачений на метрологічне забезпечення народного господарства, дає 5 - 6 руб. економічного ефекту. Приблизно 2% національного багатства СРСР становлять кошти вимірів.

Показник соціально-економічної ефективності визначається на народногосподарському рівні з урахуванням соціально-економічного ефекту для конкретної галузі народного господарства, органів охорони здоров'я, соціального забезпечення та профспілки.

Вимірювання соціально-економічної ефективності багато фахівців пов'язують в основному з вартісною оцінкою соціальних і економічних результатів виробництва на базі методів порівняльної і рідше абсолютної економічної ефективності, а деякі - і з використанням при цьому показників суспільної корисності продуктів праці. Але конкретні вимірювачі суспільної корисності різних споживчих вартостей поки не розроблені.

Показник соціально-економічної ефективності визначається на народногосподарському рівні з урахуванням соціально-економічного ефекту для конкретної галузі народного господарства, органів охорони здоров'я, соціального забезпечення та профспілки.

Оцінка соціально-економічної ефективності заходів щодо зниження рівнів шуму та вібрації пов'язана зі ступенем виброакустической безпеки праці, яка характеризується ймовірністю відсутності пошкоджень органів працюють. Соціальний ефект від зниження виробничого шуму і вібрації полягає в оздоровчому ефекті, тобто в зменшенні захворюваності під впливом шкідливих факторів.

Підвищення соціально-економічної ефективності застосування полімерних матеріалів в галузях з виробництва продуктів харчування пов'язане з подальшим розширенням асортименту цих матеріалів, поліпшенням міцності, санітарно-гігієнічних та інших властивостей, розробкою економічних способів утилізації відходів, а також освоєнням виробництва харчових продуктів високого ступеня готовності та тривалого зберігання , вдосконаленням системи громадського харчування, організацією раціонального харчування пасажирів і туристів.

Розглянемо соціально-економічну ефективність функціонування окремих ділянок автомобільних доріг, яка виражається в оцінці обсягу виконуваної транспортної роботи і зручності якості руху. Останній показник є соціально та екологічно значущим фактором, оскільки багато в чому визначає рівень транспортного комфорту (дискомфорту) і безпеки водіїв і пасажирів, що знаходяться в АТС. 
Під соціально-економічною ефективністю ЗІЗ слід розуміти співвідношення соціально-економічного ефекту, отриманого від застосування ЗІЗ, і витрат на їх розробку, виготовлення і впровадження.

Визначення критерію соціально-економічної ефективності діяльності колективів можливо лише при абстрагуванні від частковостей, виділення того, що типово для певної сукупності колективів. Необхідність такого методологічного підходу продиктована величезною диференціацією виробничих колективів. Кожен з них є єдиним у своєму роді.

Характеризуючи критерій соціально-економічної ефективності діяльності колективу, слід враховувати, що він повинен визначатися з єдиних народногосподарських позицій, бо колектив представляє собою лише частина цілого і реалізує завдання, що випливають з потреб усього суспільства. В даний час йде процес посилення самостійності трудових колективів, однак це не пов'язано з розвитком відносної економічної відособленості в повну самостійність. Підприємства та виробничі об'єднання залишаються у відносному економічному відокремленні, а посилення самостійності пов'язано перш за все з подальшим розвитком госпрозрахункових відносин.

При визначенні соціально-економічної ефективності розширення сфери використання в народному господарстві винаходів повинен бути врахований ефект від прискорення робіт по адаптації.

єдиний критерій соціально-економічної ефективності діяльності виробничого колективу може бути виражений математичною мовою як відношення інтегральної суми кінцевих результатів (виробничо-економічних, соціальних, виховних) до всіх виробленим колективом витрат і застосованим ресурсів.

Питання оцінки соціально-економічної ефективності функціонування системи вищої та середньої професійної освіти стає актуальним з виникненням потреби в оцінці якості функціонування освітньої системи. Процес професійної підготовки фахівців народного господарства має своєю головною метою їх відтворення і задоволення на цій основі суспільних потреб держави в трудових ресурсах. Трудові ресурси в умовах ринкових відносин є товаром, отже, процесу підготовки кадрів притаманні риси товарного виробництва. Це дозволяє зробити припущення про можливі аналогії в методологічних підходах оцінки ефективності процесів підготовки кадрів і виробництва матеріальних благ.

Існує також поняття соціально-економічної ефективності. Вона характеризує ефективність виробництва і народного господарства з урахуванням результатів поліпшення умов праці, збагачення його творчого змісту, подолання істотних відмінностей між розумовою і фізичною працею, містом і селом.

Однак методи розрахунку соціально-економічної ефективності ПМ, засновані на оцінці вантажу хвороб в достатній мірі умовні, так як не враховують неповного відновлення здоров'я, а, отже, майбутніх втрат.

Для визначення критерію соціально-економічної ефективності діяльності виробничого колективу важливе значення має характеристика кінцевих її результатів.

Результати розрахунку показують високу соціально-економічну ефективність застосування ВКВ в лікарні.

На заключному етапі визначення соціально-економічної ефективності роботи щодо вдосконалення організації праці встановлюється ступінь вирішення трьох взаємопов'язаних завдань: створення необхідних умов для освоєння знову запроектованої організації праці усіма працюючими; закріплення в нормах праці та госпрозрахункових показниках обґрунтованих організаційних рішень; здійснення заходів щодо матеріального та морального стимулювання працівників для забезпечення сталого виконання ними переглянутих норм виробітку (часу) з одночасним створенням сприятливих санітарно-гігієнічних і соціальних умов праці.

Існує також певна залежність показників соціально-економічної ефективності від впливів різних факторів. Однакові соціально-економічні результати можуть бути отримані при різних містобудівних, архітектурно-будівельних і фінансово-експлуатаційних рішеннях.

Методичні рекомендації по комплексній оцінці соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці /Упоряд.

Соціалістична підприємливість орієнтована на підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва за допомогою ініціативного застосування більш прогресивних методів і форм господарювання, що сприяють нарощуванню і раціонального використання ресурсів. Відповідно до цього заповзятливим може вважатися тільки той керівник, який мислить масштабно і перспективно; в рамках наданих йому повноважень і спираючись на допомогу громадських організацій, своєчасно приймає і реалізує обгрунтовані неординарні управлінські рішення; готовий йти на розрахований ризик; зацікавлює і мобілізує підлеглих на здійснення планових завдань.

Перш за все слід віднести визначення соціально-економічної ефективності розвитку соціальної сфери і соціальної захищеності населення, програмно-цільового управління, визначення сутності і раціональної структури соціальної сфери з урахуванням особливостей ринку, галузі і підприємства.

Показник Дт розраховують тільки при визначенні фактичної соціально-економічної ефективності на стадії впровадження ЗІЗ. Показники АУВ і КГН визначають на підставі анкетування звільнених.

Показник Дт розраховують тільки при визначенні фактичної соціально-економічної ефективності на стадії впровадження ЗІЗ. Показники АУВ і /С визначають на підставі анкетування звільнених.

Розглянемо приблизну схему аналізу і оцінки соціально-економічної ефективності природоохоронних заходів відповідно до методології гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у навколишнє середовище, їх спостережуваного і прогнозованого змісту. Як будь-яка схема, вона містить ряд умовних узагальнень і спрощених уявлень. Однак тільки з такими припущеннями можна зрозуміти, як дотримання гігієнічних вимог призводить до соціальних і економічних результатів.

Теоретичне обґрунтування необхідності застосування єдиного критерію соціально-економічної ефективності діяльності виробничого колективу відкриває широкі можливості для вдосконалення всієї системи управління. Використання єдиного критерію в практиці управління, при підведенні підсумків змагання родинних колективів дозволяє комплексно оцінити їх діяльність як складних систем, що представляють єдине ціле, не обмежуючись, як це поки що має місце на практиці, розглядом одних лише виробничих показників.

Особливе значення в даний час має оцінка соціально-економічної ефективності великих заходів, пов'язаних з перебудовою економічного простору регіону. У цьому плані федеральні цільові програми не є винятком. Програми прірани забезпечити комплексне соціально-економічний розвиток регіону в умовах формування в країні якісно нової системи господарювання, що базується на різноманітті форм власності, активному і цілеспрямованому державне регулювання економіки, визначальної ролі ринкових відносин в прийнятті рішень суб'єктами господарювання, наявності надійної системи соціального захисту населення.

Найважливішою складовою економічної оцінки програм є визначення соціально-економічної ефективності капітальних вкладень - обсягів, структури природоохоронних і средоза-захисних заходів, обгрунтування шкоди, що завдається здоров'ю населення, господарству і природному середовищу.

З нашої точки зору, при проведенні розрахунків соціально-економічної ефективності застосування в різних сферах економіки винаходів можливість підсумовування окремих складових додаткового і супутнього економічних ефектів повинна визначатися фахівцями, що виробляють ці розрахунки. Якщо розрахунок проводиться на рівні (в масштабі) народного господарства для цілей перспективного планування, коли існує реальна можливість обліку у виробничій і невиробничій сферах народного господарства всіх соціальних та інших наслідків впровадження винаходу, правомірно підсумовування всіх показників, навіть різнорідних.

Соціально-економічна ефективність застосування засобів індивідуального захисту. На основі цієї методики можуть бути проведені розрахунки соціально-економічної ефективності ЗІЗ для будь-якої галузі народного господарства.

Науково-технічний прогрес робить все більший вплив на підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва.

В сучасних умовах кадрова політика повинна будуватися на принципі соціально-економічної ефективності, який має на увазі органічну єдність цілей адміністрації і цілей персоналу, що отримало відображення в концепції соціального партнерства.

Економічний аналіз сприяє виявленню можливостей подальшого розвитку і підвищення соціально-економічної ефективності суспільного відтворення на основі вдосконалення планування і економічного стимулювання на всіх рівнях управління народним господарством.

Наведено необхідні довідкові матеріали та рекомендовані джерела для розрахунків економічної та соціально-економічної ефективності за окремими факторами забезпечення безпеки життєдіяльності.

Удосконалення організаційно-економічних відносин слід виділити як особливий фактор підвищення соціально-економічної ефективності діяльності колективу. У планомірному зміні всієї системи цих відносин зливаються воєдино зусилля економічного центру - соціалістичної держави і його органів, з одного боку, і виробничого колективу - з іншого. При цьому важливо, щоб державні інтереси і інтереси окремих колективів мали однакову спрямованість, не суперечили один одному.

Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси економічних суб'єктів, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що одержують відображення через систему економічної інформації.

Максимізація чисельника і мінімізація знаменника в концентрованій формі виражають динаміку соціально-економічної ефективності роботи колективу.

Запланований і фактичний обсяги впровадження нової техніки залежать від рівня її соціально-економічної ефективності, достатнього для виконання завдань народногосподарського плану але приросту продукції, техніко-економічних показників суспільного виробництва.

На основі сказаного вище розроблена детальна імітаційна модель і методика оцінки соціально-економічної ефективності капіталовкладень, визначення потреби в капіталовкладеннях і їх розподілу між галузями і територіями.

У додатках наведені необхідні довідкові матеріали та рекомендовані джерела для розрахунків економічної та соціально-економічної ефективності але окремими факторами забезпечення БЖД.

Дано теоретичне обгрунтування та розроблено конкретні прийоми кількісного вираження єдиного показника соціально-економічної ефективності суспільного виробництва.

Італійський економіст і соціолог Вільфредо Парето (1848 - 1923) соціально-економічну ефективність національної економіки в цілому визначив як стан, при якому ефективність підвищується, якщо зміни у виробництві покращують добробут хоча б одного члена суспільства або фірми, не погіршуючи при цьому положення інших членів суспільства або фірми. Оптимум Парето-ефективності досягається тоді, коли зміни в виробництві не викликають погіршення становища хоча б одного члена суспільства, але покращують становище всіх членів суспільства. Соціальна ефективність падає, коли зміни в виробництві покращують становище одних тільки за рахунок погіршення становища інших.

Мета проектування СМ-обгрунтування і розробка такого технічного рішення, яке забезпечує найбільшу соціально-економічну ефективність механізації ручної праці для типової групи робочих місць.