А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Соціально-політичний аспект

Соціально-політичний аспект пов'язаний з вирішенням проблеми охорони природи в масштабах всього людства при наявності різних соціальних систем.

Соціально-політичний аспект макростабілізації пов'язаний з тим, що будь-який уряд не зможе уникнути непопулярних заходів в ході досягнення бюджетної збалансованості як важливого фактора обмеження темпів інфляції.

Соціально-політичний аспект використання атомної енергії в СРСР проявляється в прагненні використовувати плутоній тільки як паливо енергетичних реакторів і в боротьбі за таке його застосування в усьому світі. Це відповідає корінним інтересам СРСР. Боротьба за мир характерна для всієї історії СРСР починаючи з першого дня існування нашої держави.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування являє спосіб реалізації конституційного права громадянина на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або відсутності такої від народження, втрати годувальника, безробіття.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування являє собою спосіб реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або відсутності такої від народження, втрати годувальника, безробіття. Розміри одержуваних коштів залежать від величини трудового стажу, заробітної плати, ступеня втрати працездатності або інвалідності і регулюються чинним законодавством.

Необхідно також враховувати і соціально-політичний аспект пропонованих заходів. У невеликих трудових колективах у робочих відроджується почуття господаря засобів виробництва, усуваються елементи бюрократизації, властиві великим підприємствам, створюються кращі умови для участі в управлінні виробництвом. Важливим є і та обставина, що на малих підприємствах легше вирішуються трудові конфлікти між адміністрацією і робітниками.

Витрачання палива відноситься не тільки до технічного і біосферичний аспектам, а й значною мірою до соціально-політичного аспекту. Так, 30% населення земної кулі споживає більше 90% всієї електроенергії, що виробляється на планеті енергії, на частку ж 70% населення, переважно в країнах, що розвиваються, припадає менше 10% всієї енергії. Тим часом, рівень промисловості, стан побуту і розвиток культури найтіснішим чином пов'язані з кількістю використовуваної енергії.

Таким чином, в числі глобальних проблем на перший план висувається екологічна проблема, яка має гуманітарно - і соціально-політичні аспекти. Соціально-екологічна політика знаходить своє відображення в діяльності партій і держав і реалізується в різних сферах суспільства.

Поряд з викладеними економічними принципами в практиці розміщення окремих галузей промисловості необхідно враховувати і деякі позаекономічні обставини, які можуть мати історично перехідний характер, але бути важливими в соціально-політичному аспекті. Так само як політика в галузі розвитку національних республік, міркування стратегічного, оборонного характеру, охорона навколишнього середовища. У ряді випадків обставини позаекономічного порядку можуть з'явитися вирішальними при виборі району розміщення нових промислових підприємств.

Притаманне формам власності суперечливе єдність позитивних і негативних потенцій виключає правомірність спроб як присвоєння одним формам рангу панацеї, так і третирування інших. У соціально-політичному аспекті відчуження найманих працівників (юридичне), а працівників-акціонерів (фактичне) від участі в управлінні виробництвом і в розподілі його результатів, підсилюючи в суспільстві соціальну нерівність і поглиблюючи конфронтацію в області трудових відносин, не тільки перешкоджає досягненню на виробництві соціального згоди, але і формує масову суспільну базу за новий переділ власності і перерозподіл влади на виробництві. В економічному плані неподільна влада у виробництві вищих менеджерів, які несуть вкрай обмежену відповідальність за результати свого керівництва та обмежують права працівників, закладають основи економіки старого типу, що базується на традиційно-капіталістичній системі найманої праці і на авторитарної організації управління виробництвом (від яких йдуть країни зі змішаною економікою і цивілізованими формами підприємництва), яка повністю втрачає здатність забезпечувати необхідні нині мотивацію, якість і продуктивність праці.

Термін стратегічне планування в додатку до економіки став застосовуватися порівняно недавно. Проте відзначимо, що відомі різні концепції і трактування щодо цього поняття в залежності від широти цільових установок, зокрема, мова може йти про суто економічну природу стратегічного планування або до уваги приймаються і соціально-політичні аспекти діяльності компанії.

Таким чином, в математичну модель повинні бути включені окремі блоки (моделі), що описують різнорідні процеси і явища. Моделювання соціально-політичних аспектів розвитку людського суспільства є значно складнішим завданням. Об'єднання таких різнорідних блоків в єдину систему саме по собі представляє складну проблему, для вирішення якої повинні бути розроблені спеціальні методи.

Віддаючи належне глибокому знанню нафтового долу, ерудиції та нерідко проникливості К. Гамільтона, не можна, однак, погодитися з їх в общем-то об'єктивістської підходом до нафтової проблеми, органічно властивим буржуазному лібералізму. В цілому критична характеристика соціально-політичних аспектів західної нафтової промисловості дана ними не з позицій засудження системи приватного підприємництва, як такої, а з позицій надії на вдосконалення всієї цієї системи в цілому і її найбільшого бізнесу. Зустрічаються в книзі невтішні, навіть різкі відгуки про жадобі наживи, влади і багатств, яка підняла на гребінь економічного життя американських і західноєвропейських королів нафти, більш ніж врівноважуються розсипаними тут же компліментами на адресу їх підприємливості та наполегливості, старанності і благодійності.

Інтерпретація визвольного процесу знаходиться в певній залежності від соціально-політичної ситуації в тих чи інших країнах, особистої позиції теологів. Помірно-ліберальна - в більшій мірі культивує релігійно-міфологічний аспект, розвиває націоналістичні, культурологічні ідеї. У революційно-демократичної тенденції акцент робиться на соціально-політичний аспект: ліквідації колоніального гніту, експлуатації та гноблення.

Прогноз питомої витрати енергії при виробництві цільового ефекту.

Відомо, що в економічному аспекті епохи відрізняються не тільки тим, що виробляється, а й тим, як виробляються однакові продукти (цільові ефекти) і з якими витратами. Поняття як виробляється в новому періоді має на увазі використання більш досконалої технології і техніки при більш високій організації і культурі виробництва. Останнє включає в себе крім власне організації і економіки виробництва ще й соціально-політичний аспект.

Так як саме в цій сфері вирішуються питання соціальної справедливості, здійснюється розвиток соціальної структури, створюються умови для повсякденного життя людей, то тут вплив факторів, пов'язаних з функціонуванням суспільної свідомості, виявляється ще гостріше. Саме в цій сфері зіставляються можливості соціального становища людей різних національностей, професійного просування, перспектив особистого та суспільного життя. Національний компонент таких проблем впливає на свідомість і поведінку людей. По суті справи, мова йде про важливе соціально-політичному аспекті: чи позначається національна приналежність людини на його положенні в суспільстві.

Багато політичних і технічні діячі Заходу вважають, що слова К. Маркса застаріли і життя спростовує їх, оскільки і капіталістична Європа, і тим більше США розвивають енергетику і управляють нею. Маркс у своїй характеристиці, потрібно більш уважно проаналізувати кількісний і якісний розвиток енергетики в усіх трьох аспектах. Треба врахувати, що сучасні теоретики і практики капіталізму вважають (і здійснюють ці положення на практиці), що потрібно застосовувати методи, які по суті не є чисто капіталістичними. Так, у Франції, Великобританії, Італії та інших країнах енергетика націоналізована і в цьому плані придбала особливості, не властиві капіталістичній системі. Однак результат тут досягнутий тільки частково, так як питання раціонального використання природних ресурсів, розумного соціального використання різних видів енергії і особливо негативних екологічних впливів енергоустановок не були вирішені. Тим часом, саме екологічні і соціально-політичні аспекти сучасної енергетики є особливо гострими.