А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Сучасний етап - розвиток - енергетика

Сучасний етап розвитку енергетики характерний переходом від ручної системи управління електростанціями до автоматизованої зі все зростаючим значенням КЛ.

Для сучасного етапу розвитку енергетики характерна робота електростанцій в складі об'єднаних енергосистем. На території СРСР в даний час налічується 11 об'єднаних енергосистем, дев'ять з них пов'язані між собою і утворюють Єдину енергетичну систему (ЄЕС) Радянського Союзу.

Для сучасного етапу розвитку енергетики питання створення енергетичних резервів і надійність електропостачання мають першорядне значення.

На сучасному етапі розвитку енергетики СРСР важливе значення для подальшого зниження собівартості енергії має розвиток комбінованого виробництва електричної і теплової енергії теплоелектроцентралями. Економічна ефективність комбінованого виробництва енергії обумовлена тим, що відпуск теплової енергії промисловим і побутовим споживачам проводиться з використанням відпрацьованої пари з регульованих відборів або з протитиску турбін. При цьому на перепаді від початкових параметрів пари до параметрів відбору або протитиску виробляється електроенергія, завдяки чому досягається значна економія палива внаслідок використання тепла, яке на конденсаційних електростанціях втрачається з охолоджувальною циркуляційної водою. Одночасно централізація теплопостачання призводить до значної економії експлуатаційних витрат у порівнянні з індивідуальними котельнями.

Характерним для сучасного етапу розвитку енергетики СРСР є будівництво великих високоекономічних теплових електростанцій в різних районах країни, що є основою для поступового вирівнювання технічного рівня і собівартості електроенергії.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку енергетики проблема застосування неводяних парів (як робоче тіло термодинамічних циклів або теплоносіїв) знову стає актуальною і перспективною. Результати досліджень термодинамічних циклів, робочих процесів і конструкцій енергетичного обладнання з неводянимі теплоносителями дозволяють вважати, що такі установки перспективні не тільки для електростанцій, а й для суднових, транспортабельних, технологічних та інших спеціальних типів енергетичних установок.

У зв'язку з цим на сучасному етапі розвитку енергетики СРСР, який характеризується великими міжсистемними перетіканнями електроенергії, обсяг товарної продукції в великому числі енергосистем набагато перевищує валову продукцію.

Але навіть і при використанні цих можливостей на сучасному етапі розвитку енергетики варто практичне завдання спільної оптимізації режимів великих груп гідростанцій. На рис. 1 - 1 наведені схеми двох каскадів ГЕС - Волзько-Камського і Дніпровського.

При цьому важливо, що подальша електрифікація народного господарства залишається основою зростання суспільної продуктивності праці і в той же час на сучасному етапі розвитку енергетики зростають переваги електроенергії, що забезпечує ефективне залучення в енергетичний баланс низькокалорійних вугілля, ядерного пального і гідроенергії.

Питання підвищення економічної ефективності енергетичного виробництва і забезпечення максимального збільшення виробництва енергії при мінімальних витратах мають важливе і все зростаюче значення на сучасному етапі розвитку енергетики СРСР і здійснення повної і суцільної електрифікації країни.

Вибір оптимального напруги окремої лінії не може бути обгрунтований без урахування наявних або виникаючих в майбутньому електричних зв'язків з об'єднаною або районної енергосистемою. На сучасному етапі розвитку енергетики не можна вибирати напругу проектованих ліній класичними методами (за формулами) навіть для ізольованих районів, які тривалий час не матимуть зв'язків з іншими енергосистемами, так як зазначені методи не враховують динаміки розвитку.