А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Сім'я - колгоспник
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, господарські будівлі, продуктивну худобу, птицю, бджіл і дрібний сільськогосподарський інвентар для робіт на присадибній ділянці.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати 1 корову з приплодом до 1 року і 1 голову молодняку великої рогатої худоби до 2-річного віку, 1 свиноматку з приплодом до 3-місячного віку або 2 свиней на відгодівлі, до 10 овець і кіз разом, бджолосім'ї, птицю і кролів.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, господарські будівлі, продуктивну худобу, птицю, бджіл і дрібний сільськогосподарський інвентар для робіт на присадибній ділянці.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати одну корову з приплодом до одного року і одну голову молодняка великої рогатої худоби до 2-річного віку, одну свиноматку з приплодом до 3-місячного віку або двох свиней на відгодівлі, до 10 овець і кіз разом, бджолосім'ї, птицю і кролів.
Родині колгоспника (колгоспного двору) надається в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 0 5 га, включаючи землю, зайняту будівлями, а на поливних землях до 0 2 га.
Родині колгоспника (колгоспного двору) згідно зразковому Статуту колгоспу виділяють в користування присадибну ділянку під город, фруктовий сад, ягідник і надвірні споруди до 0 5 га. на цінних меліорованих землях розміри присадибних ділянок обмежують до 0 2 га. З метою здійснення компактної забудови сільських населених пунктів колгосп (радгосп) виділяє близько житлових будинків (квартир) ділянки меншого розміру, а іншу частину земельної ділянки - за межами житлової зони населеного пункту.
Родині колгоспника (колгоспного двору) надається в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 050 гектара, включаючи землю, зайняту будівлями, а на поливних землях до 020 гектара.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії призначаються в розмірах, передбачених пунктами а, б і в статті 33 Закону СРСР Про державні пенсії для сімей робітників і службовців, із застосуванням у відповідних випадках статті 56 зазначеного Закону.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання, пенсії призначаються в розмірах, передбачених пунктами а, б і в статті 34 Закону СРСР Про державні пенсії для сімей робітників і службовців, із застосуванням у відповідних випадках статті 56 зазначеного Закону.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, передбачених підпунктами а, б і в пункту 71 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, передбачених підпунктами а, б і в пункту 70 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання або каліцтва, не пов'язаного з роботою, пенсії призначаються, якщо годувальник мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також сім'ям померлих пенсіонерів з числа членів колгоспу (незалежно від виду пенсії і причини смерті пенсіонера) пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, встановлених пунктом 40 цього Положення, з підвищенням на 20 відсотків.
Сім'ям колгоспників, якщо до складу сім'ї входять діти, які втратили обох батьків (круглі сироти), або діти померлої одинокої матері (мала право на державну допомогу), пенсії, незалежно від причини смерті годувальника, призначаються в розмірах, встановлених для сімей, які втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також сім'ям померлих пенсіонерів з числа членів колгоспів пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Члени сім'ї колгоспника, що працюють в якості робітників і службовців, визнаються членами двору за умови, якщо вони беруть участь своєю особистою працею або коштами у веденні спільного господарства двору.
Присадибна ділянка сім'ї колгоспника (колгоспного двору) надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
У сукупних доходах сімей колгоспників доходи від особистого підсобного господарства займають значну частину. Це пов'язано зі значним збільшенням доходів від громадського господарства колгоспів.
Наприклад, в сім'ях колгоспників та інших жителів сільської місцевості, що мають особисте підсобне господарство, при інших рівних умов щодо менше коштів витрачається на покупку продуктів харчування. Порівняно менше у них також витрати на платні послуги, правда, в значній мірі тому, що мережа служби побуту, культури і відпочинку в сільській місцевості розвинена слабше, ніж в містах.
Примірного Статуту колгоспу, сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, госп. Колгоспному двору надається в користування присадибну ділянку (див.) Землі під город, сад і ін. потреби. Присадибна ділянка колгоспному двору надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника і їх трудової участі в суспільств, сільському господарстві колгоспу. Кількість і види худоби, к-які може мати колгоспний двір в межах встановлених норм, визначається статутом колгоспу. Правління колгоспу надає допомогу колгоспникам в обробітку присадибних ділянок, в придбанні худобою, зооветеринарному обслуговуванні, а також в забезпеченні худоби кормами і пасовищами. Утримання худоби понад встановлені статутом норм забороняється, за винятком випадків відгодівлі молодняка худоби за договором, укладеним з правлінням колгоспу.
Розділ X Підсобне господарство сім'ї колгоспника (колгоспного двору) закріплює осн5втгБге - услови Я й розміри ведення особистого підсобного господарства колгоспного двору, порядок наділення колгоспників присадибною ділянкою, надання колгоспом допомоги колгоспникам в придбанні худобою, забезпеченні особистого худоби кормами і пасовищами, обробітку присадибних ділянок; визначає порядок надання присадибних ділянок за рахунок колгоспних земель робітникам і службовцям, які проживають на території колгоспу.
Таку саму допомогу видаються сім'ям колгоспників, що взяли на виховання дітей, які залишилися без батьків, поряд з допомогою в придбанні для цих дітей одягу взуття і підручників. У ряді колгоспів каси самостійно або спільно з сусідніми колгоспами організовують і містять колгоспні будинки для людей похилого віку та інвалідів.
Згідно ст. 43 Примірного статуту сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати одну корову з приплодом до одного року і одну голову молодняка великої рогатої худоби до дворічного віку, одну свиноматку з приплодом до тримісячного віку або двох свиней на відгодівлі, до десяти овець і кіз разом, бджолосім'ї , птицю і кролів. Збільшення норм утримання худоби в особистій власності сім'ї (двору), а також заміна одних видів худоби іншими в окремих районах з урахуванням національних особливостей і місцевих умов виробляються за рішенням Ради Міністрів союзної республіки.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ям колгоспників, до складу яких входять круглі сироти або діти померлої одинокої матері (мала право на державну допомогу), призначаються в розмірах, встановлених для сімей, які втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Інша картина спостерігається при аналізі бюджету сімей колгоспників.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника для членів сімей колгоспників (за Законом від 15 липня 1964 г.) призначаються в порядку і на умовах, встановлених Законом від 14 липня 1956 року для сімей робітників і службовців.
Збільшення норм утримання худоби в особистій власності сім'ї колгоспника (колгоспного двору), заміна одних видів худоби іншими в окремих районах з урахуванням національних особливостей і місцевих умов допускаються за рішенням ради міністрів союзної республіки.
Кількість і впди худоби, які може мати сім'я колгоспника (колгоспний двір), в межах встановлених норм визначаються Статутом колгоспу.
Кількість і види худоби, які може мати сім'я колгоспника (колгоспний двір), в межах встановлених норм визначаються Статутом колгоспу.
До складу колгоспного двору входять всі готівкові члени сім'ї колгоспника, включаючи малолітніх і людей похилого віку, а також тимчасово відсутні і не вийшли з нього законним шляхом. Діти, батьки яких належать до складу різних дворів, можуть бути зареєстровані членами одного з цих дворів по вибору (угодою) батьків.
Користування присадибними ділянками у встановлених колгоспом розмірах зберігається за сім'ями колгоспників (колгоспними дворами) в випадках, якщо всі члени сім'ї (колгоспного двору) є непрацездатними по старості або інвалідності, якщо єдиний працездатний член сім'ї (колгоспного двору) покликаний на дійсну строкову військову службу, або обраний на виборну посаду, або вступив на навчання, тимчасово перейшов на іншу роботу за згодою колгоспу або якщо у складі сім'ї (колгоспного двору) залишилися тільки неповнолітні. У всіх інших випадках питання про збереження присадибної ділянки вирішується загальними зборами членів колгоспу.
При визначенні розмірів присадибних ділянок виходити з того, щоб сім'ї колгоспників, в складі яких є працездатні колгоспники, які не працюють в колгоспі або приймають недостатнє трудову участь в громадському господарстві артілі, мали б розміри присадибної землі менше, ніж сім'ї колгоспників, сумлінно працюють в колгоспі.
Встановити обов'язковий мінімум трудоднів на рік для підлітків - членів сімей колгоспників у віці від 12 до 16 років в розмірі не менше 50 трудоднів на рік.
Перший радянський льотчик-космонавт Юрій Олексійович Гагарін народився в 1934 р в родині колгоспника села Клушино Гжатского району Смоленської області; навчався в Гжатської середній школі, потім - у одному з підмосковних ремісничих училищ і в Саратовському індустріальному технікумі, після закінчення якого був направлений в Оренбурзьке авіаційне училище.
Контроль за витрачанням коштів централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників на виплату допомоги на дітей сім'ям колгоспників здійснюється районними, обласними, крайовими і республіканськими радами соціального забезпечення колгоспників.
Особисте підсобне господарство громадян-в СРСР невелике особисте присадибне х-во, що служить додатковим джерелом задоволення ма-матеріальних і культурних потреб сімей колгоспників, робітників і слу-476 службовців держ.
Основний заробіток трудящих від громадського господарства становить в СРСР 79% сукупного доходу сімей робітників і службовців і 62% доходів сімей колгоспників. Він доповнюється іншими видами трудових доходів.
Особисте підсобне господарство громадян г - в СРСР невелике особисте присадибне х-во, що служить додатковим джерелом задоволення матеріальних і культурних потреб сімей колгоспників, робітників і службовців держ. Конституції СРСР, до-раю передбачає, що в користуванні громадян можуть бути ділянки землі, надані в установленому законом порядку для ведення підсобного х-ва (включаючи тримання худоби і птиці), садівництва і городництва, а також для індивідуального житлового будівництва. Громадяни зобов'язані раціонально використовувати ці земельні ділянки. У той же час Конституція СРСР встановлює, що майно, що є в особистій власності або користуванні громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства.
Присадибна ділянка сім'ї колгоспника (колгоспного двору) надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
Особливо яскраво це проявляється по відношенню до структури споживання різних соціальних верств, зокрема сімей робітників і службовців, з одного боку, і сімей колгоспників - з іншого. Зближується структура їх витрат. Вирівнюється також частка витрат сімей робітників і службовців і сімей колгоспників на придбання культурно-побутових товарів.
Передбачений Статутом колгоспу присадибна ділянка виділяється зі складу присадибної фонду колгоспу за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
Важливо зауважити, що Зразковий статут 1969 року в відміну від інших нормативних актів, що визначають правове становище колгоспного двору, закріпив подвійне найменування суб'єкта права підсобного господарства - сім'я колгоспника і колгоспний двір (див. Розд. До зайнятих трудових ресурсів в народному господарстві відносяться робочі і службовці державних, кооперативних і громадських підприємств і організацій; колгоспники, занятие4 в громадському господарстві колгоспів, члени сімей колгоспників, робітників і службовців, зайнятих в особистому підсобному господарстві, і інші групи населення. Інша, менша, частина трудових ресурсів не бере участь в громадському працю та становить незалученість в народне господарство запаси працездатного населення працездатного віку.
Встановити, що поголів'я худоби, що вирощується за договорами з колгоспами, радгоспами, іншими сільськогосподарськими підприємствами, а також за договорами з організаціями споживчої кооперації, може міститися понад встановлені норми вмісту худоби в особистій власності сім'ї колгоспника (колгоспного двору), робітників, службовців та інших громадян.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати 1 корову з приплодом до 1 року і 1 голову молодняку великої рогатої худоби до 2-річного віку, 1 свиноматку з приплодом до 3-місячного віку або 2 свиней на відгодівлі, до 10 овець і кіз разом, бджолосім'ї, птицю і кролів.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, господарські будівлі, продуктивну худобу, птицю, бджіл і дрібний сільськогосподарський інвентар для робіт на присадибній ділянці.
Сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати одну корову з приплодом до одного року і одну голову молодняка великої рогатої худоби до 2-річного віку, одну свиноматку з приплодом до 3-місячного віку або двох свиней на відгодівлі, до 10 овець і кіз разом, бджолосім'ї, птицю і кролів.
Родині колгоспника (колгоспного двору) надається в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 0 5 га, включаючи землю, зайняту будівлями, а на поливних землях до 0 2 га.
Родині колгоспника (колгоспного двору) згідно зразковому Статуту колгоспу виділяють в користування присадибну ділянку під город, фруктовий сад, ягідник і надвірні споруди до 0 5 га. на цінних меліорованих землях розміри присадибних ділянок обмежують до 0 2 га. З метою здійснення компактної забудови сільських населених пунктів колгосп (радгосп) виділяє близько житлових будинків (квартир) ділянки меншого розміру, а іншу частину земельної ділянки - за межами житлової зони населеного пункту.
Родині колгоспника (колгоспного двору) надається в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 050 гектара, включаючи землю, зайняту будівлями, а на поливних землях до 020 гектара.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії призначаються в розмірах, передбачених пунктами а, б і в статті 33 Закону СРСР Про державні пенсії для сімей робітників і службовців, із застосуванням у відповідних випадках статті 56 зазначеного Закону.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання, пенсії призначаються в розмірах, передбачених пунктами а, б і в статті 34 Закону СРСР Про державні пенсії для сімей робітників і службовців, із застосуванням у відповідних випадках статті 56 зазначеного Закону.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, передбачених підпунктами а, б і в пункту 71 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, передбачених підпунктами а, б і в пункту 70 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок загального захворювання або каліцтва, не пов'язаного з роботою, пенсії призначаються, якщо годувальник мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також сім'ям померлих пенсіонерів з числа членів колгоспу (незалежно від виду пенсії і причини смерті пенсіонера) пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються в розмірах, встановлених пунктом 40 цього Положення, з підвищенням на 20 відсотків.
Сім'ям колгоспників, якщо до складу сім'ї входять діти, які втратили обох батьків (круглі сироти), або діти померлої одинокої матері (мала право на державну допомогу), пенсії, незалежно від причини смерті годувальника, призначаються в розмірах, встановлених для сімей, які втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Сім'ям колгоспників, померлих внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також сім'ям померлих пенсіонерів з числа членів колгоспів пенсії призначаються незалежно від стажу роботи годувальника.
Члени сім'ї колгоспника, що працюють в якості робітників і службовців, визнаються членами двору за умови, якщо вони беруть участь своєю особистою працею або коштами у веденні спільного господарства двору.
Присадибна ділянка сім'ї колгоспника (колгоспного двору) надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
У сукупних доходах сімей колгоспників доходи від особистого підсобного господарства займають значну частину. Це пов'язано зі значним збільшенням доходів від громадського господарства колгоспів.
Наприклад, в сім'ях колгоспників та інших жителів сільської місцевості, що мають особисте підсобне господарство, при інших рівних умов щодо менше коштів витрачається на покупку продуктів харчування. Порівняно менше у них також витрати на платні послуги, правда, в значній мірі тому, що мережа служби побуту, культури і відпочинку в сільській місцевості розвинена слабше, ніж в містах.
Примірного Статуту колгоспу, сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, госп. Колгоспному двору надається в користування присадибну ділянку (див.) Землі під город, сад і ін. потреби. Присадибна ділянка колгоспному двору надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника і їх трудової участі в суспільств, сільському господарстві колгоспу. Кількість і види худоби, к-які може мати колгоспний двір в межах встановлених норм, визначається статутом колгоспу. Правління колгоспу надає допомогу колгоспникам в обробітку присадибних ділянок, в придбанні худобою, зооветеринарному обслуговуванні, а також в забезпеченні худоби кормами і пасовищами. Утримання худоби понад встановлені статутом норм забороняється, за винятком випадків відгодівлі молодняка худоби за договором, укладеним з правлінням колгоспу.
Розділ X Підсобне господарство сім'ї колгоспника (колгоспного двору) закріплює осн5втгБге - услови Я й розміри ведення особистого підсобного господарства колгоспного двору, порядок наділення колгоспників присадибною ділянкою, надання колгоспом допомоги колгоспникам в придбанні худобою, забезпеченні особистого худоби кормами і пасовищами, обробітку присадибних ділянок; визначає порядок надання присадибних ділянок за рахунок колгоспних земель робітникам і службовцям, які проживають на території колгоспу.
Таку саму допомогу видаються сім'ям колгоспників, що взяли на виховання дітей, які залишилися без батьків, поряд з допомогою в придбанні для цих дітей одягу взуття і підручників. У ряді колгоспів каси самостійно або спільно з сусідніми колгоспами організовують і містять колгоспні будинки для людей похилого віку та інвалідів.
Згідно ст. 43 Примірного статуту сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати одну корову з приплодом до одного року і одну голову молодняка великої рогатої худоби до дворічного віку, одну свиноматку з приплодом до тримісячного віку або двох свиней на відгодівлі, до десяти овець і кіз разом, бджолосім'ї , птицю і кролів. Збільшення норм утримання худоби в особистій власності сім'ї (двору), а також заміна одних видів худоби іншими в окремих районах з урахуванням національних особливостей і місцевих умов виробляються за рішенням Ради Міністрів союзної республіки.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ям колгоспників, до складу яких входять круглі сироти або діти померлої одинокої матері (мала право на державну допомогу), призначаються в розмірах, встановлених для сімей, які втратили годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Інша картина спостерігається при аналізі бюджету сімей колгоспників.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника для членів сімей колгоспників (за Законом від 15 липня 1964 г.) призначаються в порядку і на умовах, встановлених Законом від 14 липня 1956 року для сімей робітників і службовців.
Збільшення норм утримання худоби в особистій власності сім'ї колгоспника (колгоспного двору), заміна одних видів худоби іншими в окремих районах з урахуванням національних особливостей і місцевих умов допускаються за рішенням ради міністрів союзної республіки.
Кількість і впди худоби, які може мати сім'я колгоспника (колгоспний двір), в межах встановлених норм визначаються Статутом колгоспу.
Кількість і види худоби, які може мати сім'я колгоспника (колгоспний двір), в межах встановлених норм визначаються Статутом колгоспу.
До складу колгоспного двору входять всі готівкові члени сім'ї колгоспника, включаючи малолітніх і людей похилого віку, а також тимчасово відсутні і не вийшли з нього законним шляхом. Діти, батьки яких належать до складу різних дворів, можуть бути зареєстровані членами одного з цих дворів по вибору (угодою) батьків.
Користування присадибними ділянками у встановлених колгоспом розмірах зберігається за сім'ями колгоспників (колгоспними дворами) в випадках, якщо всі члени сім'ї (колгоспного двору) є непрацездатними по старості або інвалідності, якщо єдиний працездатний член сім'ї (колгоспного двору) покликаний на дійсну строкову військову службу, або обраний на виборну посаду, або вступив на навчання, тимчасово перейшов на іншу роботу за згодою колгоспу або якщо у складі сім'ї (колгоспного двору) залишилися тільки неповнолітні. У всіх інших випадках питання про збереження присадибної ділянки вирішується загальними зборами членів колгоспу.
При визначенні розмірів присадибних ділянок виходити з того, щоб сім'ї колгоспників, в складі яких є працездатні колгоспники, які не працюють в колгоспі або приймають недостатнє трудову участь в громадському господарстві артілі, мали б розміри присадибної землі менше, ніж сім'ї колгоспників, сумлінно працюють в колгоспі.
Встановити обов'язковий мінімум трудоднів на рік для підлітків - членів сімей колгоспників у віці від 12 до 16 років в розмірі не менше 50 трудоднів на рік.
Перший радянський льотчик-космонавт Юрій Олексійович Гагарін народився в 1934 р в родині колгоспника села Клушино Гжатского району Смоленської області; навчався в Гжатської середній школі, потім - у одному з підмосковних ремісничих училищ і в Саратовському індустріальному технікумі, після закінчення якого був направлений в Оренбурзьке авіаційне училище.
Контроль за витрачанням коштів централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників на виплату допомоги на дітей сім'ям колгоспників здійснюється районними, обласними, крайовими і республіканськими радами соціального забезпечення колгоспників.
Особисте підсобне господарство громадян-в СРСР невелике особисте присадибне х-во, що служить додатковим джерелом задоволення ма-матеріальних і культурних потреб сімей колгоспників, робітників і слу-476 службовців держ.
Основний заробіток трудящих від громадського господарства становить в СРСР 79% сукупного доходу сімей робітників і службовців і 62% доходів сімей колгоспників. Він доповнюється іншими видами трудових доходів.
Особисте підсобне господарство громадян г - в СРСР невелике особисте присадибне х-во, що служить додатковим джерелом задоволення матеріальних і культурних потреб сімей колгоспників, робітників і службовців держ. Конституції СРСР, до-раю передбачає, що в користуванні громадян можуть бути ділянки землі, надані в установленому законом порядку для ведення підсобного х-ва (включаючи тримання худоби і птиці), садівництва і городництва, а також для індивідуального житлового будівництва. Громадяни зобов'язані раціонально використовувати ці земельні ділянки. У той же час Конституція СРСР встановлює, що майно, що є в особистій власності або користуванні громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства.
Присадибна ділянка сім'ї колгоспника (колгоспного двору) надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
Особливо яскраво це проявляється по відношенню до структури споживання різних соціальних верств, зокрема сімей робітників і службовців, з одного боку, і сімей колгоспників - з іншого. Зближується структура їх витрат. Вирівнюється також частка витрат сімей робітників і службовців і сімей колгоспників на придбання культурно-побутових товарів.
Передбачений Статутом колгоспу присадибна ділянка виділяється зі складу присадибної фонду колгоспу за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) колгоспу, його розміри встановлюються з урахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу.
Важливо зауважити, що Зразковий статут 1969 року в відміну від інших нормативних актів, що визначають правове становище колгоспного двору, закріпив подвійне найменування суб'єкта права підсобного господарства - сім'я колгоспника і колгоспний двір (див. Розд. До зайнятих трудових ресурсів в народному господарстві відносяться робочі і службовці державних, кооперативних і громадських підприємств і організацій; колгоспники, занятие4 в громадському господарстві колгоспів, члени сімей колгоспників, робітників і службовців, зайнятих в особистому підсобному господарстві, і інші групи населення. Інша, менша, частина трудових ресурсів не бере участь в громадському працю та становить незалученість в народне господарство запаси працездатного населення працездатного віку.
Встановити, що поголів'я худоби, що вирощується за договорами з колгоспами, радгоспами, іншими сільськогосподарськими підприємствами, а також за договорами з організаціями споживчої кооперації, може міститися понад встановлені норми вмісту худоби в особистій власності сім'ї колгоспника (колгоспного двору), робітників, службовців та інших громадян.