А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Собівартість - виробництво - одиниця - продукція

Собівартість виробництва одиниці продукції розраховують діленням виробничої собівартості готової продукції на кількість виробленої продукції.

Визначення собівартості виробництва одиниці продукції при позамовному методі калькулювання собівартості є досить простою процедурою. Коли замовлення виконано, всі витрати підсумовуються.

Визначення собівартості виробництва одиниці виробленої продукції є одним з основних завдань управлінського обліку. Саме собівартість одиниці виробленої продукції є основою прийняття більшості управлінських рішень. У фінансовому обліку для складання звітності важливо мати інформацію про загальну величину собівартості всієї реалізованої продукції і загальної вартості залишків готової продукції на складі, тоді як в управлінському обліку основний акцент робиться на собівартість виробництва одиниці продукції. Успіх фірми залежить від інформації про формуванні собівартості з кількох причин: витрати на виробництво продукції є базою для встановлення ціни продажу; інформація про собівартість лежить в основі прогнозування і управління виробництвом і використовується при вирішенні величезної кількості поточних оперативних завдань управління.

З і Ct - собівартість виробництва одиниці продукції е році, що передує впровадженню нової техніки, і в плановому t - ои році її використання, руб .; At - обсяг виробництва продукції в - му році, що планується, натуральні одиниці.

До розрахунку економії від зниження собівартості. Зй і С2 - собівартість виробництва одиниці продукції в звітному році і році, що передує звітному (після впровадження заходу), руб .; AZ - обсяг виробництва продукції в звітному році в натуральних одиницях.

Річні обсяги виробництва і собівартість виробництва одиниці продукції умовно вважаються як по продукції колишнього, так і підвищеної якості однаковими. 
Сх і Ct - собівартість виробництва одиниці продукції в році, що передує впровадженню нової техніки, і в плановому t - му році її використання, руб .; At - обсяг виробництва продукції в t - му році, що планується, натуральні одиниці.

Виробничі накладні витрати включаються в собівартість виробництва одиниці продукції по складній ставці з розрахунку 10 ф.ст. за годину переробки, з них: 800 ф.ст. - Постійні, а 200 - змінні накладні витрати.

У серійному і поточному виробництві при розрахунку собівартості виробництва одиниці продукції часто важко визначити, до якого кількості продукції потрібно віднести виробничі витрати, понесені за період, якщо, до того ж, на початок і кінець звітного періоду є незавершене виробництво.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно мати інформацію про собівартість виробництва одиниці продукції.

Таким чином, через показник витрат підприємства на 1 карбованець товарної продукції зіставляється собівартість виробництва одиниці продукції на даному підприємстві з суспільно необхідними витратами - оптовою ціною.

Припускаючи, що замовлення, відвантажене 30 вересня, складається з 131 одиниці продукції, розрахувати собівартість виробництва одиниці продукції даного замовлення.

Найбільш типовим є не індивідуальна, а серійне виробництво. В цьому випадку при розрахунку собівартості виробництва одиниці продукції дуже часто важко визначити, до якого кількості продукції потрібно відносити виробничі витрати, понесені за період. Зазвичай на початок і на кінець звітного періоду є незавершене виробництво, на яке були зроблені витрати, але яке не було закінчено заданий період. Вирішити цю проблему дозволяє позамовний метод калькулювання собівартості продукції.

Ухвалення багатьох управлінських рішень, таких як, наприклад, визначення ціни на продукцію, що продається або послуги, що надаються, вибір найбільш вигідною структури продукції, багато в чому є мистецтвом. В їх основі лежать кількісні оцінки, наприклад, в ціноутворенні - величина собівартості виробництва одиниці продукції, але при прийнятті остаточного рішення необхідно врахувати також багато факторів, що не піддаються кількісному вимірюванню, такі як, інформація про конкуруючої продукції, положення на ринку та інше.

Вони скоріше відносяться до періоду, а не до певного обсягу виробництва і пов'язані не з виробничим процесом, а з отриманням протягом періоду послуг. Їх не враховують при визначенні собівартості виробництва одиниці продукції. Як приклад витрат звітного періоду можна привести комерційні витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, і адміністративно-управлінські витрати.

Визначення собівартості виробництва одиниці продукції є одним з основних завдань управлінського обліку. Саме собівартість одиниці виробленої продукції є основою прийняття більшості управлінських рішень. У фінансовому обліку для складання звітності важливо мати інформацію про загальну величину собівартості всієї реалізованої продукції і загальної вартості залишків готової продукції на складі, тоді як в управлінському обліку основний акцент робиться на собівартість виробництва одиниці продукції. Успіх фірми залежить від інформації про формування собівартості з кількох причин: витрати на виробництво продукції є базою для встановлення ціни продажу; інформація про собівартість лежить в основі прогнозування і управління виробництвом і використовується при вирішенні величезної кількості поточних оперативних завдань управління.

Якщо організація має індивідуальне або дрібносерійне виробництво, то проблема полягає у визначенні виробничої собівартості готової продукції. Виробничий процес виготовлення партії продукції може займати період, який не збігається зі звітним, і в виробничу собівартість цієї партії може бути включена тільки сума прямих матеріальних і трудових витрат, а сума загальновиробничих витрат буде визначена після закінчення звітного періоду. Це відповідає цілям фінансового обліку, оскільки фінансова звітність складається тільки в кінці звітного періоду і величина фінансового прибутку, що відображається у звітності, вже може бути підрахована точно. Але для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно знати собівартість виробництва одиниці продукції протягом звітного періоду, що дозволяє застосувати позаказ-ний метод калькулювання собівартості продукції.