А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Собівартість - окремий вид - продукція

Собівартість окремих видів продукції визначається шляхом складання калькуляцій, в яких показується величина витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Калькуляція складається за статтями витрат, прийнятим у даній галузі промисловості. Розрізняють три види калькуляцій: планову, нормативну і звітну. У плановій калькуляції собівартість визначається шляхом розрахунку витрат за окремими статтями, а в нормативної - за діючими на даному підприємстві нормам, і тому вона на відміну від планової калькуляції в зв'язку зі зниженням нормативів в результаті проведення організаційно-технічних заходів переглядається, як правило, щомісяця. Звітна калькуляція складається на основі даних бухгалтерського обліку і показує фактичну собівартість вироби, завдяки чому стають можливими перевірка виконання плану по собівартості виробів і виявлення відхилень від плану на окремих ділянках виробництва.

Собівартість окремих видів продукції в умовах ведення знеособленого (котлового) обліку витрат не може бути достовірною, що унеможливлює її використання в управлінні і контролі за зниженням витрат виробництва.

Собівартість окремих видів продукції відповідає найбільш прогресивним методам її отримання в даний час: в нафтохімії - бензолу, толуолу, ксилолу та рафината; в коксохімії - сольвенту, тетра-лина і нафталіну. 
Собівартість окремих видів продукції при базі розподілу по оплаті праці основних виробничих робітників виявляється більш виразною, чутливої до розподілу виробничих непрямих витрат.

Собівартість окремих видів продукції визначається шляхом складання калькуляцій, в яких показується величина витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Калькуляція складається за статтями витрат, прийнятим у даній галузі промисловості. 
Питома чисельність. | Питома чисельність експлуатаційного персоналу для котелень, чол /(ГДж /год. Собівартість окремих видів продукції ТЕЦ визначають для загального випадку, коли зовнішня теплове навантаження покривається з відборів турбін і частково безпосередньо з пікових котлів, а турбіна повітродувки працює на парі, що отримується від попередньо включений турбіни .

У собівартість окремих видів продукції пускові витрати включаються за нормами погашення, які встановлюються за на одиницю продукції виходячи із загальної суми витрат, тривалості періоду їх погашення і планового обсягу випуску продукції в цьому періоді.

У собівартість окремих видів продукції пускові витрати включають за нормами погашення, які встановлюються за на одиницю продукції, виходячи із загальної суми витрат, тривалості періоду їх погашення і планового обсягу випуску продукції в цьому періоді.

Питома чисельність. Знаходять собівартість окремих видів продукції.

В собівартість окремих видів продукції пускові витрати включаються за нормами погашення, які встановлюються за на одиницю продукції виходячи із загальної суми витрат, тривалості періоду їх погашення і планового обсягу випуску продукції в цьому періоді.

Визначення собівартості окремих видів продукції важливо для встановлення рентабельності виробництва, так як воно дає можливість зіставити повну собівартість того чи іного1 виду продукції з його оптовою ціною.
 Калькулювання собівартості окремих видів продукції в умовах однопередельного методу обліку залежить від наявності перехідних залишків незавершеного виробництва і необхідності організації їх планування та обліку. У тих однопередель-них виробництвах, де за умовами технологічного процесу є перехідні залишки незавершеного виробництва (лакофарбова промисловість), виникає необхідність їх обліку я розподілу всіх виробничих витрат між випуском готової продукції і незавершеним виробництвом.

Калькуляція собівартості окремих видів продукції є розрахунок витрат - на виробництво одиниці продукції відповідного виду.

Розрахунок собівартості окремих видів продукції і робіт промислового характеру за статтями витрат називається калькулюванням продукції.

Для визначення собівартості окремих видів продукції розраховують витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції по калькуляційних статей витрат. Цей розрахунок називають кульку паруванням собівартості продукції, а форма, в якій розраховують витрати, калькуляцією. Скласти калькуляцію - значить обчислити себестоімбсть одиниці продукції.

При визначенні собівартості окремих видів продукції (робіт) складають калькуляцію.

Метою калькулювання собівартості окремих видів продукції (робіт і послуг) є формування інформації про величину витрат на всіх стадіях виготовлення цієї продукції для визначення вигідності виробництва, контролю за витратами, вишукування резервів економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявлення результатів господарського розрахунку.

Планова калькуляція собівартості окремих видів продукції є розрахунок витрат на виробництво відповідного виду виробів, робіт, послуг, напівфабрикатів власного виробництва в планованому періоді.

Метою калькулювання собівартості окремих видів продукції (робіт і послуг) є формування інформації про величину витрат на всіх стадіях виготовлення цієї продукції для визначення вигідності виробництва, контролю за витратами, вишукування резервів економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявлення результатів господарського розрахунку.

Планова калькуляція собівартості окремих видів продукції є розрахунок витрат па виробництво відповідного виду виробів, робіт, послуг, напівфабрикатів власного виробництва в планованому періоді.

Вивчення структури собівартості окремих видів продукції показує, які елементи витрат мають вирішальне значення в зниженні собівартості. При цьому слід мати на увазі, що структура собівартості на окремих підприємствах залежить від технічної озброєності підприємств, характеру і рівня комбінування, структури асортименту виробів, організації виробництва я ряду інших умов.

Планова калькуляція собівартості окремих видів продукції являє собою розрахунок витрат по калькуляційних статтях витрат на виробництво одиниці відповідного виду продукції або послуг в планованому році. Вона не включає в себе послуги допоміжних виробництв один одному, будівництва та капітального ремонту на сторону і непромислових господарствам.

Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати організації групують і враховують за статтями калькуляції.

Визначають структуру собівартості окремих видів продукції.

При визначенні собівартості окремих видів продукції спершу умовно оцінюють попутну продукцію і використовуються відходи. Їх вартість вираховують із витрат на виробництво по установці, після чого залишкову суму витрат ділять на кількість основної продукції. В результаті витрати уравнительно розподіляють між основними продуктами.

При калькулюванні собівартості окремих видів продукції в повному обсязі елементи витрат можна прямо віднести на той чи інший вид продукції. До таких відносяться, наприклад, витрати по заробітній платі інженерно-технічних працівників і службовців підприємства, робочих допоміжних цехів і іншого обслуговуючого персоналу. Їх заробітну плату не можна віднести на даний виріб, так як витрати на цю заробітну плату виробляються по цеху або заводу в цілому. Зважаючи на це витрати на виробництво продукції поділяються на основні витрати, безпосередньо викликані процесом видобутку або виготовлення продукції, і на витрати з обслуговування та управління виробництвом.

Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати групують і враховують за статтями калькуляції.

Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати організації групують і враховують за статтями калькуляції.

Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати підприємства враховують за статтями калькуляції.

Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати організації групують і враховують за статтями калькуляції.

Калькуляція дозволяє визначити собівартість окремих видів продукції, а також встановити, під впливом яких чинників сформувався даний рівень собівартості.

При аналізі калькуляція собівартості окремих видів продукції порівнюється з фактичними витратами в цілому і по окремих статтях з плановими показниками, а по порівнянній продукції і з даними попереднього року. В результаті такого порівняння встановлюються можливі резерви подальшого зниження собівартості.

Непрямі витрати розподіляються на собівартість окремих видів продукції різними методами.

За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють витрати прямі і непрямі.

Непрямі витрати розподіляються на собівартість окремих видів продукції різними методами.

За способом включення до собівартості окремих видів продукції витрати діляться на прямі і непрямі. Прямі витрати пов'язані безпосередньо з виробництвом продукції або робіт.

Якщо при фактичному калькулюванні собівартості окремих видів продукції була використана інша (в порівнянні з плануванням) база розподілу непрямих витрат, то цей фактор відхилення собівартості необхідно розрахувати і показати окремо. Розрахунок проводиться шляхом порівняння фактичної калькуляції, в якій постійні витрати включені в собівартість за фактичною базі (ознаками) їх розподілу, теж з фактичної калькуляцією, в якій постійні витрати включаються в собівартість за плановою базі (ознаками) їх розподілу.

На основі планових калькуляцій собівартості окремих видів продукції і обсягу їх виробництва визначається собівартість всієї товарної продукції і витрати на карбованець товарної продукції. За порівнянної продукції, виготовленої підприємством протягом ряду років, визначається завдання по зниженню собівартості.

Залежно від формування собівартості окремих видів продукції виділяються основні витрати, безпосередньо пов'язані з процесом виробництва, і витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управління.

Для ціноутворення необхідно ісчіслеше собівартості окремих видів продукції, в нашому случг е - нафти і no-l путнього газу. З урахуванням використання Методичних вказівок Держплану СРСР і Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості видобутку нафти і газу розроблено методичний підхід до планування перспективної собівартості нафти і газу.

Як комерційні витрати включаються в собівартість окремих видів продукції.

На практиці зустрічається також планування собівартості окремих видів продукції шляхом застосування поправочних коефіцієнтів до їх звітної собівартості минулого року. Однак застосування розрахованих таким чином планових калькуляцій не може сприяти зміцненню внутрішньогосподарського розрахунку, так як з їх допомогою можна створити умови для дієвого контролю за зниженням витрат виробництва і виявляти шляхи зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності промислового виробництва.

Для включення основної заробітної плати в собівартість окремих видів продукції прямим шляхом слід складати розрахунок кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції виходячи з обсягу виробництва, трудомісткості, переліку робочих місць і норм обслуговування.

Залежно від способу віднесення на собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на прямі і непрямі. Для фінансиста даний розподіл витрат також є важливим, оскільки від обраної бази розподілу непрямих витрат між окремими видами продукції залежить обгрунтованість вибору номенклатури продукції, встановлення цін і ряду інших рішень.

Залежно від способу включення в собівартість окремих видів продукції витрати поділяються на прямі і непрямі. Прямими витратами називаються витрати, які цілком належать безпосередньо на С. Непрямими витратами називаються витрати, пов'язані з видобутком нафти, природного і попутного газу, які включаються в собівартість зазначеної продукції в порядку їх розподілу.

Для більш точного і правильного обчислення собівартості окремих видів продукції необхідно виділяти витрати на оплату праці, безпосередньо витраченого на виготовлення (випуск) цих видів продукції. Тому заробітну плату в плануванні та обліку прийнято поділяти на основну та додаткову.

На підставі яких джерел проводиться аналіз собівартості окремих видів продукції.

У чому полягають основні завдання аналізу собівартості окремих видів продукції.