А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Вода - клас

Вода класу I (Цілком придатна) не є небезпечною з точки зору осолонцювання лочви і може застосовуватися для поливу сільськогосподарських культур без застосування хімічних меліорантів. Тривале зрошення такої води не викликає погіршення фізичних властивостей грунту, так як вміст поглиненого натрію в ґрунтовому поглинає комплексі не перевищує 3 - 5% від ємності катіон-ного обміну. Вода класу I забезпечує врожай сільськогосподарських культур не нижче, ніж при зрошенні прісними водами. Тільки на грунтах, що володіють поганими фізичними та водно-фізичними властивостями (щільність орного і підорного горизонтів більше 150 ККГ /м3 водопроникність в першу годину вбирання менше 30 мм вод. Ст.) І при відсутності промивного режиму зрошення такою водою із загальною мінералізацією понад 50 мкг-екв /м3 (більш 3 кг /м3) не допускається з огляду на реальну загрозу засолення верхніх шарів грунту-яого профілю.

Вода класу II (Обмежено придатна) може викликати слабке ослонце-вання грунту, що доходить до 10% поглиненого натрію від ємності катіонного обміну. Зрошення каштанових і темно-каштанових грунтів обов'язково повинно супроводжуватися застосуванням хімічних меліорантів або плантажіровані третьому зрошуваних грунтів. При застосуванні одного із зазначених прийомів вода класу II забезпечує такий же урожай сільськогосподарських культур, як і при поливі прісними водами. На грунтах з поганими фізичними та водно-фізичними властивостями (щільність орного і підорного горизонтів більше 150 ККГ /м3 водопроникність в першу годину вбирання менше 30 мм вод. ст., зміст водопрочних агрегатів 025 - 10 мм менше 20% від маси грунту) зрошення слід проводити водами із загальною мінералізацією не більше 50 мкг-екв /м3 (не більше 3 кг /м3) і в обов'язковому порядку вносити в грунт (або в поливну воду) хімічні меліоранти.

Вода класу III (Умовно придатна) при використанні її для зрошення викликає осолонцювання ґрунту, що доходить до 20% поглиненого натрію від ємності катіонного обміну та знижує врожай сільськогосподарських культур на 20 - 50% в порівнянні з зрошенням прісною водою. Використання цієї води допускається лише при обов'язковому застосуванні хімічної меліорації або план-тажірованія грунтів, що дозволяє підтримувати врожайність сільськогосподарських культур на рівні85 - 90% від врожаїв, отриманих в перший рік зрошення.

Вода класу IV (Непридатна) викликає сильне засолення і осолонцева-ня грунтів і знижує врожай сільськогосподарських культур на 50% і більше в порівнянні з зрошенням прісними водами. Якщо в розведеною воді вміст натрію буде перевищувати 40 - 43% від суми всіх катіонів, то в цьому випадку застосування розведеної води для зрошення необхідно супроводжувати меліорацією грунтів одним із зазначених вище прийомів.

Для вод лужного класу (ЖЩоОщ), У яких кальцієва жорсткість менше 3 5 мг-екв /кг, лужність води обмежується на рівні значень карбонатної жорсткості зазначених в § 2216. Для лужних вод, у яких кальцієва жорсткість більше 3 5 мг-екв /кг і при цьому підігрів води більше 75 С, крім обмеження лужності необхідно також обмежувати і кальцієву жорсткість, грунтуючись на співвідношенні Щ Жса3 де Щ і ЖСА виражені в мг-екв /кг.

Первинна лужність вод III класу дорівнює нулю; така ж, очевидно, первинна лужність вод II, IV і V класів, по Пальмер. Таким чином, ставлення Si: Alt дозволило розділити бурові води I класу на кілька характерних груп, для вод інших пальмеровскіх класів втрачає своє значення.

Характерною особливістю вод III класу є їх вторинна солоність Sa. Величина вторинної солоності коливається для різних під в дуже широких межах. Для вод III класу вона більше нуля і досягає для бурових вод 60%, а для вод деяких джерел 70% і вище.

Первинна лужність вод III класу дорівнює нулю; така ж, очевидно, первинна лужність вод II, IV і V класів, по Пальмер. Таким чином, ставлення St: AL, що дозволило розділити бурові води I класу на кілька характерних груп, для вод інших пальмеровскіх класів втрачає своє значення.

Характерною особливістю вод III класу є їх вторинна солоність Sz. Величина вторинної солоності коливається для різних вод в дуже широких межах.

Вода більше забруднена, ніж вода V класу, не припустима. Необхідно, щоб на всіх ділянках приймального водойми якість води відповідало мінімально III класу.

Вода більше забруднена, ніж вода V класу, не припустима. Необхідно, щоб на всіх ділянках приймального водойми якість води відповідало мінімально III класу.

Відомо, що корозійна активність води гідрокарбонатно класу визначається ступенем її мінералізації та загальної жорсткістю. Ступінь мінералізації оцінюється солевмістом.

Таким чином, первинна та вторинна лужність в водах IV класу відсутній. 
При фільтрації пульп різного матеріального і гранулометричного складів при наявності вапняної лугу або при вживанні неумягченной води бикарбонатного класу фільтрувальні тканини зазвичай засмічуються опадами, зцементовані карбонатом кальцію. В опадах містяться гідроксиди заліза і алюмінію (92 4 г /м2), магнетит (85 3 г /м2) і карбонати кальцію і магнію (8 8 г /м2) в еквівалентах окису кальцію і магнію.

Порівнюючи отримані дані можна відзначити, що найбільша зміна корозійної активності води спостерігається при магнітній обробці води гідрокарбонатно класу, потім сульфатного і найменше - при магнітній обробці води хлоридного класу.

Таким чином, інгібітори, розроблені ЗАТ Когалим-ський завод хімреагентів, виявляють високі захисні ефекти не тільки в водах гидрокарбонатного класу, але і в сероводородсо-які тримають мінералізованих водах.

Порівнюючи отримані дані можна відзначити, що найбільша зміна корозійної активності води спостерігається при магнітній обробці води гідрокарбонатно класу, потім сульфатного і найменше - при магнітній обробці води хлоридного класу.

У природних водах, як прісних, так і морських, в пересичені стані знаходиться переважно карбонат кальцію. Тому обробка магнітним полем має найбільше практичне значення для вод кальцієво-карбонатного класу, переважаючих серед прісних вод. основною ознакою пересичення води по карбонату кальцію може служити відсутність агресивної двоокису вуглецю.

Вода класу I (Цілком придатна) не є небезпечною з точки зору осолонцювання лочви і може застосовуватися для поливу сільськогосподарських культур без застосування хімічних меліорантів. Тривале зрошення такої води не викликає погіршення фізичних властивостей грунту, так як вміст поглиненого натрію в ґрунтовому поглинає комплексі не перевищує 3 - 5% від ємності катіон-ного обміну. вода класу I забезпечує врожай сільськогосподарських культур не нижче, ніж при зрошенні прісними водами. Тільки на грунтах, що володіють поганими фізичними та водно-фізичними властивостями (щільність орного і підорного горизонтів більше 150 ККГ /м3 водопроникність в першу годину вбирання менше 30 мм вод. Ст.) І при відсутності промивного режиму зрошення такою водою із загальною мінералізацією понад 50 мкг-екв /м3 (більш 3 кг /м3) не допускається з огляду на реальну загрозу засолення верхніх шарів Грунт-яого профілю.

Регенерація проводиться 6 - 8% - ним розчином NaCl, причому цей розчин пропускається спочатку через аніоніт, а потім через ка-ції. Питома витрата реагенту на регенерацію становить близько 75 кг /м3 аніоніта. Для вод гідрокарбонатно класу застосовується Na-Cl - іонірованіе. При установці бар'єрного Na-катіоніт-ного фільтра жорсткість фільтрату становить приблизно 5 мкг /кг.

Характерною особливістю вод III класу є їх вторинна солоність Sa. Величина вторинної солоності коливається для різних під в дуже широких межах. Для вод III класу вона більше нуля і досягає для бурових вод 60%, а для вод деяких джерел 70% і вище.

Ефективність магнітної обробки води в системах опалення та гарячого водопостачання залежить від її хімічного складу. Максимальний ефект магнітної обробки спостерігається для води гідрокарбонатно класу. При магнітної обробки води хлоридного класу ефект магнітної обробки зменшується: найменший ефект відзначається при магнітній обробці води сульфатного класу.

Зараз, через 20 з гаком років, зроблений вибір постає в світлі робіт, виконаних пізніше, але присвячених вже визначенням оптимального сольового складу води. Проведені тим же колективом морських гігієністів дослідження, істотно розвинені далі роботами проф. При цьому пріоритет належить водам гідрокарбонатно класу з помірною кальцієво-магнієвої жорсткістю.

ОРР після осадження гіпсу з розведеною частиною і змішується з вихідної або з Н - катіонірованной водою. У цій схемі можуть бути застосовані прямоточні чи про-тівоточние фільтри. Ця технологія найбільш прийнятна для вод гідрокарбонатно класу. Регенераційний розчин сірчаної кислоти може бути приготований на концентрованої частини ОРР після осадження з неї гіпсу, що дозволить збільшити межі застосування методу. При цьому з води видаляється лише основна частина іонів кальцію, а іони магнію залишаються в розчині.

Вода класу II (Обмежено придатна) може викликати слабке ослонце-вання грунту, що доходить до 10% поглиненого натрію від ємності катіонного обміну. Зрошення каштанових і темно-каштанових грунтів обов'язково повинно супроводжуватися застосуванням хімічних меліорантів або плантажіровані третьому зрошуваних грунтів. При застосуванні одного із зазначених прийомів вода класу II забезпечує такий же урожай сільськогосподарських культур, як і при поливі прісними водами. На грунтах з поганими фізичними та водно-фізичними властивостями (щільність орного і підорного горизонтів більше 150 ККГ /м3 водопроникність в першу годину вбирання менше 30 мм вод. ст., зміст водопрочних агрегатів 025 - 10 мм менше 20% від маси грунту) зрошення слід проводити водами із загальною мінералізацією не більше 50 мкг-екв /м3 (не більше 3 кг /м3) і в обов'язковому порядку вносити в грунт (або в поливну воду) хімічні меліоранти.

В основу класифікації води може бути покладено і зміст відповідних аніонів. У свою чергу кожен клас підрозділяється по переважному катиону на групи: кальцієву, магнієву, натрієву. Понад 80% всіх річок СРСР володіє водами гідрокарбонатно класу.

Ефективність магнітної обробки води в системах опалення та гарячого водопостачання залежить від її хімічного складу. Максимальний ефект магнітної обробки спостерігається для води гідрокарбонатно класу. При магнітної обробки води хлоридного класу ефект магнітної обробки зменшується: найменший ефект відзначається при магнітній обробці води сульфатного класу.

Обробка води в магнітному полі поширена для боротьби з накипформування. Суть методу полягає в тому, що при перетині водою магнітних силових ліній накипу-просвітників виділяються не на поверхні нагрівання, а в масі води. Утворені пухкі опади (шлам) видаляють під час продування. Метод ефективний при обробці вод кальцієво-кар-бонатного класу, які становлять близько 80% вод всіх водойм нашої країни і охоплюють приблизно 85% її території.

Хімічний склад домішок деяких джерел водопостачання. В основу класифікації води може бути покладено і зміст відповідних аніонів. Всі природні води поділяються до характеру переважаючого в воді аніона на три класи: гкдрокарбонатние (в яких переважає аніон HCOJ), сульфатні (переважає SO -) і хлоридні (переважає С. В свою чергу кожен клас підрозділяється по переважному катиону на групи: кальцієву, магнієву , натрієву. Понад 80% всіх річок СРСР володіє водами гідрокарбопатного класу.

Для попередження утворення карбонатних відкладень необхідно створювати умови, що перешкоджають випаданню карбонату кальцію в осад. При наявності у воді також і іонів кальцію може бути досягнута величина твори розчинності карбонату кальцію і в результаті буде відбуватися випадання карбонату кальцію в тверду фазу. Отже, для попередження утворення карбонатних відкладень необхідно обмежувати карбонатную, кальцієву і загальну жорсткості подпиточной і мережної води. При цьому слід враховувати, що зазначена в нормах карбонатні жорсткість для вод нелужного класу (ЖШобщ) відповідає лужності яка визначається титруванням проб рідини з індикатором метиловим оранжевим.

Але магнітні апарати встановлювалися без розрахунків і незалежно від якості вихідної води. Тим часом цей спосіб може приносити певну користь лише при дотриманні належних умов його застосування. Так, встановлено, що він може бути ефективним далеко не для всіх вод. У більшості випадків позитивні результати виходять при обробці вод кальцієво-карбонатного класу, які становлять близько 80% вод всіх річок і озер СРСР і охоплюють приблизно 85% території СРСР.

Які взяті Як такі не є складовими елементами питної води і внаслідок цього в результаті процесу очищення і дезінфекції питної води можуть бути з неї вилучені. Однак за останні приблизно 20 - 25 років виник дещо інший підхід до аналізу якості питної води, сенс якого полягає в тому, що деякі неорганічні або мінеральні складові питної води, які не є але звичайним поняттям домішками або забруднювачами, небайдужі для організму людини. Так, до теперішнього часу встановлено, що вода з підвищеним вмістом хлоридів і сульфатів, крім неприємного присмаку, набуває і здатність негативно впливати на функції системи травлення. Підвищений вміст кальцію сприяє каменеутворення в нирках і сечовому міхурі. Зовсім недавно в Саратовському медичному інституті Г. Ю. Об'єдкова під керівництвом проф. Було встановлено, що тривале використання для пиття вод хлоридно-сульфатного класу з мінералізацією до 3 г /л вельми негативно впливає на перебіг вагітності і пологів, на плід і новонародженого, підвищує гінекодг111тт1а до в1 захворюваність.