А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Вніінефтехіма

ВНІІНефтехіма, в різних її модифікаціях (гарячого і холодного осаджень, змішана), кілька розрізняються за структурою.

Схема генерального і ситуаційного плану нафтохімічного комплексу перспективного заводу. ВНІІнефтехім, НИИПМ і ін., Перевірені на лабораторних, пілотних, напівзаводські і промислових установках.

ВНІІНефтехіму необхідно перш за все вирішити питання, використання спиртів, що містять 5 - 6% вуглеводнів, або очищення спиртів від вуглеводнів.

ВНІІнефтехіме, і двохстадійною дегидрированием фракції вуглеводнів С5 (зокрема ізопентена) по процесу, розробленого НІІМСК.

ВНІІНефтехіме і в даний час ведеться будівництво першої черги цього заводу потужністю 12 тис. Тонн на Уфимском НПЗ ім.

Гвинти ВНІІнефтехіма прості у виготовленні мають надійне кріплення лопатей у втулці.

Хроматограф ВНІІнефтехім використовується в лабораторіях інституту для аналізу газоподібних і рідких продуктів різного складу. Зокрема, майже всі методики хроматографіче-ського аналізу, викладені в даному збірнику, виконані на цьому хроматографе.

Хроматограф ВНІІнефтехім впроваджений в дослідницьких лабораторіях і промислових підприємствах.

У ВНІІНефтехіме[86]синтезовані неіоногенні ПАР на основі фенолів, виділених з смоли термічної переробки кам'яного вугілля і сланців.

У ВНІІНефтехіме розроблено ефективний комбінований процес каталітичного риформінгу і селективного гідрокрекінгу, який отримав назву селектоформінг.

У ВНІІНефтехіме розроблено ефективний комбінова - ний процес каталітичного риформінгу і селективного гідрокрекінгу, плучілось назву селектоформінг. Процес полягає в гідродепарафінізаціі риформата або його рафината на кат.

У ВНІІнефтехіме був розроблений процес добування ароматичних вуглеводнів шляхом екстракції диетиленгликолем. В Нині процес перевірений в дослідно-промисловому масштабі.

У ВНІІнефтехіме розроблена технологія процесу екстракції диетиленгликолем ароматичних вуглеводнів з продуктів каталітичного риформінгу і отримані основні показники процесу, проводиться підбір розчинників, більш ефективних, ніж діетиленгліколь.

У ВНІІнефтехіме в 1959 р була проведена робота по отриманню етілтолуола алкилированием толуолу етиленом на промислових каталізаторах: фосфорна кислота на Кизельгур і шірокопорістий алюмосилікатний для крекінгу.

У ВНІІНефтехіме проведено синтез кополімерних диспергирующих азотовмісних присадок до палив та мастил на основі ефірів метакрилової кислоти з високомолекулярними спиртами та аміноспір-те або іншими азотовмісними сполуками.

Схема виробництва фенолу і ацетону через гідроперекис ізопропілбензол а. У ВНІІНЕФТЕХІМе розроблений удосконалений метод каталітичного окислення кумолу в гідроперекис, що дозволяє поліпшити показники виробництва фенолу і ацетону. Умови процесу в цьому випадку не змінюються.

Схема синтезу етріола. У ВНІІНЕФТЕХІМе був розроблений двохстадійний метод отримання неопентілгліколя по так званій бесформіатной схемою.

У ВНІІНЕФТЕХІМе розроблено ефективний метод отримання ізобутілізобутірата на основі реакції Тищенко. В якості вихідної сировини використовується широкодоступний ізомаслянную альдегід.

у ВНІІНефтехіме розроблено ефективний комбінований процес каталітичного риформінгу і селективного гідрокрекінгу, який отримав назву селектоформінг. В результаті селективного гідрокрекінгу н-алка-нів Cj-C) октанове число бензину зростає на 10 - 15 пунктів.

У ВНІІНефтехіме проведені роботи по отриманню первинних спиртів шляхом відновлення СЖК, виділених з окисленого парафіну за допомогою аміаку і очищених екстракцією розчинником, які дозволяють спростити схему, виключити використання содо-продуктів, сірчаної кислоти і утворення сульфату натрію.

У ВНІІнефтехіме відповідно до вказівок вищестоящих господарських і партійних органів і наказів в інституті з 1977 р була організована робота по створенню комплексної системи управління якістю НДР. Відповідальність за організацію та координацію робіт з розробки системи в даний час покладено на знову організований відділ стандартизації та управління якістю НДР.

у ВНІІНефтехіме вивчені схеми безостаточного переробки генераторної сланцевої смоли в високоякісне світле моторне паливо із застосуванням процесу деструктивної гідрогенізації.

За рекомендаціями ВНІІнефтехіма в 1975 р розчинник ДЕГ був замінений на триетиленгліколь, що дозволило значно скоротити витрату електроенергії і зберегти якість товарної продукції, а також підвищити її відбір від сировини.

Зміна температури в реакторах каталітичного риформінгу в період основного випалу коксу в процесі регенерації. За даними ВНІІНефтехіма, вміст водню в пусковому газі повинно бути не менше 80 обсяги.

За проектом ВНІІнефтехіма був виготовлений екранований електродвигун підвищеної потужності для роботи під надвисоким тиском. Тут екрануюча гільза розвантажується противодавлением. Для охолодження статора застосована водяна сорочка.

Згідно з даними ВНІІнефтехіма кількість стічних вод, що утворюються в процесі цього виробництва, становить 0 2 м на 1 т спиртів. Стічна вода забарвлена в жовто-оранжевий колір, має запах альдегідів, прозора.

В результаті проведених ВНІІНефтехім досліджень Ленгорісполкома було прийнято рішення про проектування та будівництво дослідно-промислової установки по піролізу на Ленінградському заводі МПБО.

Розробляються під ВНІІНефтехіме схеми хімічної переробки нафти мають ту ж спрямованість, проте число установок і принцип їх дії відрізняються від закордонних. Нижче наведені два варіанти хімічної переробки нафти.

Рудковський, Праці ВНІІНефтехім, сб.

Вихід бензолу в залежності від мольної відносини вода. толуол. Надалі під ВНІІнефтехім були розроблені каталізатори, що містять благородні метали VIII групи.

У лабораторії КВП ВНІІнефтехім була сконструйована і виготовлена апаратура для визначення відносної теплопровідності газу, використана в цьому хроматографе.

Надалі під ВНІІнефтехім були розроблені каталізатори, со-тримають благородні метали VIII Групи.

Надалі під ВНІІнефтехіме був розроблений електромагнітний привід для циркуляційної газодувки, для роторної ректифікаційної колонки і для механічного газоаналізатора.

Надалі під ВНІІнефтехіме були розроблені конструкції автоклавів і реакторів, призначених для досягнення досить інтенсивного перемішування при тиску до 320 кгс /см2 і температурі до 460 С.
 Вплив обсягу завантаження безградіентного автоклава з відбивачем на вихід діціклогексановой фракції 246 - 256 С. 20 - 23% - гвинт не навантажено в рідину, циркуляції немає, вихід фракції 0 - 60%. 35 - 66% - інтенсивна циркуляція, Re 230000 вихід фракції 77%. 66 - 100% - в сепарационной зоні немає циркуляції, при заповненні рідиною на 100% газова фаза відсутня, вихід фракції дорівнює нулю. Робота виконана у ВНІІнефтехіме під керівництвом д-ра техн.

Надалі під ВНІІнефтехіме була розроблена модифікація алюмоплатінового каталізатора АП-64 застосування якого дозволило отримати компонент автобензину з октановим числом 95 по дослідницькому методу. Особливе - тьма риформінгу на каталізаторі АП-64 є постійна подача на каталізатор активатора - хлорорганічних з'єднання, зниження тиску і підвищення температури, тобто деяке посилення режиму риформінгу. Для прискореного впровадження процесу риформінгу з каталізатором нового типу був розроблений і реалізований на практиці проект реконструкції установки Л-35-11 /300 Московського НПЗ.

Похибка застосовуваного під ВНІІнефтехіме методу визначення становить 0001 абс.

В інститутах Леннефтехім (ВНІІнефтехім) і Ленгіпро-нафтохім постійно розробляються і перевіряються на промислових установках нові більш ефективні каталізатори та каталітичні системи з залученням нових елементів.

На жаль, модифікація ВНІІнефтехім, як і сам спосіб Мілнера, придатна лише для прямогонних продуктів. Присутність ароматичних і ненасичених вуглеводнів заважають аналізу, а найчастіше роблять його взагалі неможливим. Модифікація ІНХС АН СРСР микрометода Дюма - Паркса не підходить для аналізу деазотмрованних нафтопродуктів, так як, за даними авторів, вона Випробувана при утриманні АС в бензинах 003 - 0 1 вага.

Надалі Г. Н. Маслянскій у ВНІІНефтехім, а також в інших інститутах (ВНДІ НП і ІОХ АН СРСР) були детально вивчені основні закономірності реакцій, що протікають при риформінгу, і хіміко-технологічні особливості процесів, що здійснюються на окисних (19 - 22) і металевих (23 - 25) каталізаторах.

У Радянському Союзі (ВНІІнефтехім) розроблені поліметалічні каталізатори серії КР.

На жаль, модифікація ВНІІнефтехім, як і сам спосіб Мілнера, придатна лише для прямогонних продуктів. Присутність ароматичних і ненасичених вуглеводнів заважають аналізу, а найчастіше роблять його взагалі неможливим. Модифікація ІНХС АН СРСР микрометода Дюма - Паркса не підходить для аналізу деазотірованних нафтопродуктів, так як, за даними авторів, вона Випробувана при утриманні АС в бензинах 003 - 0 1 вага. Таким чином, необхідно розробити універсальну методику визначення АС, придатну для всіх нафтопродуктів, незалежно від їх походження.

В останні роки інститутом ВНІІНефтехім розроблено технічну документацію на хвилясті компенсатори. Вони являють собою тонкостінну міцну гофровану оболонку, вміщену в касету зі спеціальних кілець.

За такою схемою у ВНІІНефтехіме проводилися досліди на пілотній установці де були отримані наступні показники для реакції карбонилирования.

У нашій країні під ВНІІНефтехіме розроблена так звана сольова схема синтезу 2-етілгексанол, яка полягає в тому, - що стадії гідроформілірованія пропілену і альдольної конденсації отриманого - масляного альдегіду здійснюються в присутності однієї каталітичної системи - солей кобальту. Це істотно спрощує процес отримання 2 - ЕГ, так як відпадає необхідність виділення н-масляного альдегіду.

Розгін синтину на звичайній і ретроградної колонці. 1 - на звичайній колонці. 2 - на ретроградної колонці. Зазначена колонка застосовувалася під ВНІІнефтехіме з 1950 р при контролі виробництва еталонних палив, що дозволяло виявляти висококиплячі домішки, що знаходяться в цільових продуктах в незначних кількостях.

На цей час у ВНІІНефтехіме розроблений процес синтезу 3 3-ді - (хлорметил) - оксаціклобутана з пентаерітріта гідрохлорування останнього в середовищі масляної кислоти (або інших жирних кислот) і подальшим дегідро-хлоруванням одержати хлоргидрина пентаерітріта і їх ефірів водними розчинами їдкого натру. Відпрацьовано як періодичний, так і безперервний способи отримання мономера. Запропоновано ряд оригінальних рішень технологічних завдань, що виникли при його синтезі.

У 1960 рр. у ВНІІНЕФТЕХІМе був розроблений метод отримання СЖК фракцій С6 - С18 (і далі - відповідних спиртів) окисленням рідких парафінів.

Мало того, в ВНІІнефтехіме експериментально встановлено, що водень гальмує реакцію ізомеризації. Проте виявилося доцільним все ж використовувати тиск водню, який в ще більшій мірі ніж основний процес, пригнічує вкрай небажаний побічний процес коксування каталізатора. В результаті вже при тиску близько 20 кгс /см2 процес ізомеризації парафінових вуглеводнів йде хоч і дещо повільніше, ніж при атмосферному тиску, але настільки стійко, що його виявилося можливим здійснити в промисловості.

В результаті проведених у ВНІІНефтехіме робіт по екстракції диетиленгликолем ароматичних вуглеводнів з'ясовано вплив температури, тиску, відношення витрат розчинник: сировина на швидкість процесу, а також вивчені селективні і розчиняють властивості ДЕГ. Були складені матеріальні баланси, визначено якість виходять продуктів і розроблені технічні умови на бензол, толуол, ксилоли.