А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Програма - експериментальне відпрацювання

Програма експериментального відпрацювання є обов'язковим до виконання організаційно-методичним документом, що визначає об'єкт і мета випробувань, види і перелік проведених перевірок і їх послідовність, умови проведення випробувань і форму звітності.

Програма експериментального відпрацювання ГСП залежить від типу випробовуваного ГСП і новизни його конструкції.

Програму експериментального відпрацювання будують на послідовних випробуваннях об'єктів все більш високих ієрархічних рівнів. Так, після успішної відпрацювання систем і складальних одиниць переходять до випробувань виробів, а потім комплексу. Виготовлення дослідних зразків проводиться по документації головного конструктора. Випробування проводяться на стендовій обладнанні в умовах підприємства-виготовлювача дослідних зразків. На підставі інформації, отриманої в ході випробувань, конструкцію виробу вдосконалюють, що знаходить відображення в технічній документації. Після завершення стендових випробувань складальних одиниць, вузлів, механізмів і систем проводиться їх монтаж на виріб. Укомплектований виріб по штатної документації піддається попередніми (заводським) випробувань на функціонування.

Підприємства-розробники складових частин вироби розробляють програми експериментального відпрацювання на ці складові частини і направляють їх на узгодження до головної організації, що видала ТЗ.

По кожному виду випробувань, передбаченим програмою експериментального відпрацювання, підприємства-розробники створюють більш докладні свої програми випробувань.

Ієрархічна структура складного вироби визначає відповідну структуру побудови програми експериментального відпрацювання.

Узагальнюючим програмним документом, організуючим випробування і визначальним повноту і достатність відпрацювання вироби, є програма експериментального відпрацювання. Ця програма розробляється на етапі технічного проектування і є невід'ємною частиною конструкторської документації, яка узгоджується і затверджується нормативно-технічним документом.

Показники рівня отработанности визначаються шляхом порівняння фактично досягнутих в процесі відпрацювання значень технічних характеристик і показників надійності з їх необхідними значеннями. Рівень отработанности служить для оцінки завершеності програми експериментального відпрацювання.

Обмежена кількість дослідних зразків, що виділяються на випробування, і стислі терміни експериментального відпрацювання складних технічних систем не дозволяють отримати в достатньому обсязі статистичні дані для достовірної оцінки показників надійності. У зв'язку з цим для контролю виконання програми експериментального відпрацювання використовуються методи, засновані на спільному застосуванні детермінованих і статистичних показників якості процесу відпрацювання, а також якісних і кількісних критеріїв оцінки завершеності окремих етапів відпрацювання.

Роботи, пов'язані із забезпеченням надійності, здійснюються на основі програмних документів. Основним з цих документів є програма забезпечення надійності. Заходи програми забезпечення надійності, які стосуються етапах експериментального відпрацювання, розвиваються і конкурують-ються в програмах експериментального відпрацювання. Програма забезпечення надійності є документ, який визначає комплекс організаційно-технічних заходів, вимог і правил, які повинні виконуватися в процесі дослідно-конструкторських робіт і серійного виробництва для забезпечення заданих технічним завданням вимог по надійності. Програма забезпечення надійності на етапі дослідно-конструкторських робіт розробляється підприємством - розробником вироби на основі вимог до надійності, викладених в технічному завданні на розробку. Ця програма, як правило, розробляється на стадії Технічна пропозиція, а в тому випадку, коли розробка вироби починається з більш пізніх стадій - з першої стадії розробки. Програма забезпечення надійності складається з наступних розділів: 1) загального стану; 2) робіт і заходів щодо забезпечення надійності; 3) вимог до програм експериментального відпрацювання; 4) порядку контролю за виконанням програми забезпечення надійності.

У розділі Порядок контролю за виконанням програми забезпечення надійності вказуються основні контрольні точки, в яких перевіряється виконання робіт цієї програми і перелік відповідних звітних документів. У цьому ж розділі вказуються підрозділи підприємства або посадові особи, на яких покладається контроль за виконанням програми забезпечення надійності. Як правило, контроль за виконанням програми забезпечення надійності здійснюється підрозділом, що розробив цей документ. У розділі Вимоги до програм експериментального відпрацювання вказують: число макетних або дослідних зразків, що піддаються випробуванням на кожному етапі: номенклатуру, послідовність і рівні діючих факторів, основні режими роботи вироби, номенклатуру і вимоги до послідовності проведення перевірок.

Роботи, пов'язані із забезпеченням надійності, здійснюються на основі програмних документів. Основним з цих документів є програма забезпечення надійності. Заходи програми забезпечення надійності, які стосуються етапах експериментального відпрацювання, розвиваються і конкурують-ються в програмах експериментального відпрацювання. Програма забезпечення надійності є документ, який визначає комплекс організаційно-технічних заходів, вимог і правил, які повинні виконуватися в процесі дослідно-конструкторських робіт і серійного виробництва для забезпечення заданих технічним завданням вимог по надійності. Програма забезпечення надійності на етапі дослідно-конструкторських робіт розробляється підприємством - розробником вироби на основі вимог до надійності, викладених в технічному завданні на розробку. Ця програма, як правило, розробляється на стадії Технічна пропозиція, а в тому випадку, коли розробка вироби починається з більш пізніх стадій - з першої стадії розробки. Програма забезпечення надійності складається з наступних розділів: 1) загального стану; 2) робіт і заходів щодо забезпечення надійності; 3) вимог до програм експериментального відпрацювання; 4) порядку контролю за виконанням програми забезпечення надійності.