А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Приєднання - водонагрівач

Приєднання водонагрівача до газопроводу і водопроводу здійснюється патрубками з накидними гайками.

Схеми приєднання водонагрівачів гарячого водопостачання в закритій системі теплопостачання показані на рис. 1.9 - 112. У зв'язку з різко змінним графіком водоспоживання обов'язковою умовою підключення водонагрівачів гарячого водопостачання є обладнання їх регуляторами температури гарячої води. Паралельну (рис. 119) і двоступеневу змішану (див. Рис. 110) схеми застосовують при незалежне регулювання навантажень опалення та гарячого водопостачання. Розрахунковий витрата мережної води для потреб гарячого водопостачання визначають (при відсутності акумуляторів гарячої води) за максимальною годинною навантаженні. Для збереження стабільного витрати води в системі опалення перед елеватором встановлюють регулятор. Паралельну схему застосовують, якщо витрата теплоти на гаряче водопостачання значно перевищує витрата теплоти на опалення. Змішану схему застосовують при навантаженні гарячого водопостачання сумірною з витратою тепла на опалення з метою використання теплоти води, що пройшла систему опалення, і одночасного зниження її температури.

Розміри захисних екранів а - для плит. б - для водонагрівачів. Приєднання до димового каналу аналогічно приєднанню водонагрівачів.

При двоступеневої послідовної і попередньо включений схемах приєднання водонагрівачів пропускна здатність регулятора температури залежить від правильної роботи регулятора витрати, встановленого на перемичці навколо водонагрівача II ступені.

Таким чином застосування послідовної двоступеневої схеми приєднання водонагрівачів гарячого водопостачання при подачі теплоти за підвищеним температурним графіком дозволяє значно збільшити пропускну здатність існуючих теплових мереж або знизити питому вартість проектованих зовнішніх мереж.

Схема установки додаткової секції в II ступінь водонагрівача і перемикання циркуляційного трубопроводу під I ступінь водонагрівача. На практиці, коли при послідовній схемі приєднання водонагрівачів не витримується температурний графік або занижена площа поверхні нагрівання II ступені і через це не забезпечується нагрів гарячої води до заданої температури, відкривають засувку, перемикаючи водонагрівач на змішану схему роботи.

для попередньо включений і послідовної двоступеневої схем (див. рис. 1.9 і 111) приєднання водонагрівачів розрахункова витрата мережної води на абонентський ввід визначають за середнім, а не максимальній витраті теплоти на гаряче водопостачання.

Забезпечення нагріву води до нормативної температури з використанням тієї ж нагрівальної установки досягається при переході на змішану схему приєднання водонагрівачів гарячого водопостачання з обмеженням максимальної витрати мережної води. Як показано на рис. 319 і 320 при існуючому розподілі секцій водонагрівачів навіть значне збільшення витрати мережної води не забезпечує нагрів гарячої води до розрахункових параметрів. Температура води в зворотному трубопроводі від систем опалення в період, близький до зрізку графіка, становить 35 - 40 С, в зворотному трубопроводі від водонагрівача II ступені - 52 - 57 С, тому виключення системи опалення та напрямок всього потоку мережної води через обидві ступені водонагрівачів усуває невідповідність у розподілі секцій, і обидва ступені працюють як єдина установка.

Отже, недооблік цієї витрати призводить при двоступеневої послідовної схемою приєднання водонагрівачів гарячого водопостачання і підвищеному графіку температур в теплових мережах до Недовідпуск теплоти в системи опалення протягом усього опалювального сезону в зоні регулювання графіка або збільшеному витраті мережної води і недо-Гревьє води в системах гарячого водопостачання в період зрізання температурного графіка.

Якщо налагодження регуляторів витрати і температури не забезпечить підвищення температури води на виході з водонагрівача в годинник інтенсивного водорозбору, то слід перевірити по викладеної вище методикою фактичну тепловіддачу водонагрівальної установки, достатність площі поверхні нагрівання II ступені водонагрівача з урахуванням мінімальної температури води в теплової мережі, обсяг зберігається в години максимального водорозбору циркуляції. Залежно від отриманих результатів рекомендується виконувати один з наступних заходів: додати секції в II ступінь, перейти на змішану з обмеженням максимальної витрати мережної води схему приєднання водонагрівачів, повністю замінити водонагрівачі, знизити обсяг циркуляції або вимкнути її у години максимального водорозбору.

Відведення продуктів згоряння від газових водонагрівачів та інших газових приладів проводиться, як правило, через відокремлений для кожного приладу димохід. Разом з тим діючими правилами в існуючих будинках допускається приєднання до одного димоходу до трьох газових водонагрівачів або інших газових приладів, розташованих на одному або в різних поверхах. При розташуванні приладів в одному поверсі введення димових газів здійснюється на різних рівнях не ближче 50 см один від іншого. При необхідності введення димових газів на одному рівні в димоході робиться разсічка на висоту 50 - 70 см. При цьому перетин димоходу в місці розтин не повинно бути менше перетину приєднувальних труби. Приєднання водонагрівачів до димоходів зі значно більшим перерізом не рекомендується, так як при цьому можливе утворення постійного конденсату і погіршення тяги.

За цією схемою в години максимального водорозбору в гарячому водопроводі система опалення недоотримує необхідну кількість теплоносія, а в години споживання гарячої води нижче середніх значень вона, навпаки, отримує теплоти більше необхідного. В цілому за добу система опалення отримує свою норму витрати і, як показали дослідження, виконані під ОТІ і МНІТЕПе, коливання температури в опалюваних приміщеннях незначні за рахунок теплорегулірующій-нього здатності будівлі в цілому і системи опалення зокрема. Однак витрата теплоносія, що зберігається протягом усього опалювального періоду, буде недостатнім в тепліші місяці опалювального сезону при більш низьких температурах теплоносія. В результаті вийшла дивна теплотехнічна ситуація; при більш високих температурах зовнішнього повітря (наприклад, в квітні) був зафіксований недогрев опалювальних приміщень, а при низьких зовнішніх температурах (січень) - їх перегрів. До того ж, з огляду на приєднання до загальної теплової мережі будівель різного призначення, а отже, з різними відносними витратами теплоти на-гаряче водопостачання, такий спосіб приєднання водонагрівачів гарячого водопостачання виявився практично непридатним і був замінений двоступеневої послідовною схемою приєднання (рис. 11.8 г), яка застосовується при незалежне регулювання теплових навантажень опалення та гарячого водопостачання. У першому місці вода підігрівається зворотного водою опалювальної системи.

Перевірку виконують у такий спосіб: закривають вентиль на квартирній підводці гарячого водопостачання і відкривають кран гарячої води змішувача. Якщо із змішувача надходить вода, він несправний і підлягає заміні. Після заміни змішувачів перевіряють наявність регулювальних діафрагм і їх відповідність проекту. При зниженні температури води на виході з водонагрівача гарячого водопостачання перевіряють правильність роботи регулятора температури, а при двоступеневої послідовної схемою - спільну роботу регуляторів температури і витрати води. Якщо налагодження регуляторів витрати і температури не привела до підвищення температури води на виході з водонагрівача в годинник інтенсивного водорозбору, то перевіряють фактичну тепловіддачу водонагрівальної установки, достатність площі поверхні нагрівання II ступені водонагрівача з урахуванням мінімальної температури води в теплової мережі, обсяг зберігається в години максимального водорозбору циркуляції. Залежно від отриманих результатів рекомендують додати секції в II ступінь або перейти на змішану з обмеженням схему приєднання водонагрівачів, або повністю замінити водонагрівачі, знизити обсяг циркуляції або вимикати її в години максимального водорозбору.