А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Природна нафтенова кислота

Природні нафтенові кислоти є типовими карбоно-вшш кислотами.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбоновими кислотами; основне ядро їх належить до кількох нафтенових рядах.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбопо-мимі кислотами; основне ядро їх належить до однієї або кількох нафтенових рядах.

Природні нафтенові кислоти вперше були виявлені (1874 г) в Сураханский нафти Ейхлера.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбоио-вимі кислотами.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбо-новими кислотами; вуглеводневу ядро їх може стосуватися одного або кількох нафтенових рядах.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбоновими кислотами; основне ядро їх належить до кількох нафтенових рядах.

Природні нафтенові кислоти є типовими карбо-новими кислотами; вуглеводневу ядро їх може стосуватися одного або кількох нафтенових рядах.

Серед природних нафтенових кислот найбільш вивченими є кислоти з бакинської нафти[21], Особливо нижчі представники ряду від С7 до Сп, а також аналогічні кислоти з румунської[221 и зап.
Среди природных нафтеновых кислот наиболее изученными являются кислоты из бакинской нефти[21], Особливо нижчі представники ряду від С7 до Са, а також аналогічні кислоти з румунської[22]і зап.

Відомо, що природні нафтенові кислоти, виділені з лужних відходів раскислением мінеральної кислотою, діляться на дві частини: розчиняються в петролейнои ефірі і нерастворяющуюся в ньому. Ці нерастворявщіеся частини, хоча і незначні в складі природних кислот, проте їх вплив на якість продукту надає їм темні забарвлення, що перешкоджають для кваліфікованого використання.

З інших фізичних властивостей природних нафтенових кислот заслуговує на увагу їх вкрай низька температура застигання. Тоді як деякі синтетичні нафтенові підвищується зі збільшенням молекулярної ваги кислот. Треба думати, однак, що тут позначається часткове розкладання цих високомолекулярних сполук в тій чи іншій стадії їх отримання.

Було показано також, що природні нафтенові кислоти не містять кислот жирного ряду в скільки-небудь значних кількостях.

Як вже було зазначено, природні нафтенові кислоти при непрсдель-ності їх складу, СГ Н2202 характеризуються насиченими властивостями. Властивості ці проявляються як в стійкості цих кислот до хамелеона, так і в нездатності їх з'єднуватися з бромом і галоидоводородной кислотами. Правда, як видно з табл. 72 йодне число природних нафтенових кислот, вкрай незначне для нижчих представників, помітно підвищується зі збільшенням молекулярної ваги кислот. Треба думати, однак, що тут позначається часткове розкладання цих високомолекулярних сполук в тій чи іншій стадії їх отримання.

У зв'язку з обмеженістю ресурсів природних нафтенових кислот виникає необхідність в їх синтезі.

Безсумнівно встановленої є приналежність деяких природних нафтенових кислот до ціклопентанкарбоновим кислотам, які, проте, очевидно, що не становлять головної маси нафтенових кислот.

За своєю будовою деякі з природних нафтенових кислот, безумовно, належать до типу CnH2nCH (CHa) xC02H, де х дорівнює або більше одиниці, а основне ядро належить до ряду циклопентана.
 Безсумнівно встановленої є приналежність деяких природних нафтенових кислот до ціклопентанкарбоновим кислотам, які, однак, невидимому, нз складають основної маси нафтенових кислот.

За своєю будовою деякі з природних нафтенових кислот, безумовно, належать до типу С1Н2ПСН (СН2) ТС02Н, де х дорівнює або більше одиниці, а основне ядро належить до ряду циклопентана.

З переконливістю встановлено, що деякі природні нафтенові кислоти є похідними нафтенових вуглеводнів циклопентанового ряду; карбонові кислоти цього типу, мабуть, і складають головну масу нафтенових кислот.

З переконливістю встановлено, що деякі природні нафтенові кислоти є похідними нафтенових вуглеводнів циклопентанового ряду; карбонові кислоти цього типу, мабуть, і складають головну масу нафтенових кислот.

Нещодавно[36]в питанні про будову природних нафтенових кислот зроблений новий, важливий крок вперед.

Безсумнівно встановленої є, приналежність деяких природних нафтенових кислот до кислот ряду ціклопентапа, которие1 мабуть, і складають головну масу нафтенових кислот.

Нещодавно[36]в питанні про будову природних нафтенових кислот зроблений новий, важливий крок вперед.

Так як, проте, у більшості природних нафтенових кислот будова основного ядра ще недостатньо з'ясовано, то при їх позначенні доводиться задовольнятися посиланням на емпіричний склад кислоти, інакше кажучи, зазначенням того Нафтуся, природним продуктом окислення якого є дана кислота або ж us якого вона може бути виведена заміщенням водню на карбоксильну групу. Необхідно чітко уявляти собі відмінність цих способів позначення нафтенових кислот: так, наприклад, кислота СН3С5І8С02Н за першим способом повинна бути названа метілціклопентанкарбоновой кислотою, за другим способом - гептанафтеновой кислотою, по третьому - гексанафтенкарбоновой кислотою.

Так як, проте, у більшості природних нафтенових кислот будова основного ядра ще недостатньо з'ясовано, то при їх позначенні доводиться задовольнятися посиланням на емпіричний склад кислоти, інакше кажучи, зазначенням того Нафтуся, природним продуктом окислення якого є дана кислота або ж з якого вона може бути виведена заміщенням водню па карбоксильну групу.

Підіб'ємо підсумки всьому, що відомо про будову природних нафтенових кислот.

Як видно з даних табл. 72 кислотні числа природних нафтенових кислот коливаються в досить широких межах, поступово знижуючись з навантаженням вихідного дестіллата. А так як кислотність S знаходиться в зворотній залежності від молекулярного ваги М кислоти (за формулою для одноосновної кислоти М 56100: S), то ті ж дані вказують, що нафтенові кислоти, виділені з різних дестіллатов, глибоко різняться між собою своїм молекулярною вагою. З навантаженням вихідного дестіллата молекулярний вагу кислот, природно, відповідно до температури кипіння дестіллата, поступово підвищується.

Як видно з даних табл. 72 кислотні числа природних нафтенових кислот коливаються в досить широких межах, поступово знижуючись, з великим навантаженням вихідного дестідлата. А так як кислотність S знаходиться в зворотній залежності від молекулярного ваги М кислоти (за формулою для одноосновної кислоти М 56100: S), то ті ж дані вказують, що нафтенові кислоти, виділені з різних дестіллатов, глибоко різняться між собою своїм молекулярною вагою. З великим навантаженням вихідного дестіллата молекулярний вагу кислот, природно, відповідно до температури кипіння дестіллата, поступово підвищується.

Кислоти гідроароматнческого ряду в усякому разі не становлять головної маси природних нафтенових кислот, і якщо входять до складу останніх, то в незначних кількостях.

Підіб'ємо підсумки всьому, що і & Відомо про будову природних нафтенових кислот.

Кислоти гидроароматического ряду в усякому разі теж не становлять головної маси природних нафтенових кислот і входять до складу останніх лише в незначній кількості.

Кислоти гексагідроароматіческого ряду, у всякому разі, не становлять головної маси природних нафтенових кислот, і якщо і містяться в останніх, то в незначних кількостях.

Кислоти гексагідроароматіческого ряду, у всякому разі, не залишають основної маси природних нафтенових кислот, і якщо і містяться в останніх, то в незначних кількостях.

Кальцієві солі нафтенових і карбонових кислот, застосовуваних в якості каталізатора, готуються з лужних солей природних нафтенових кислот і технічних карбонових кислот (одержуваних, в свою чергу, окисленням деароматізірованного парафінистої дистиляту) шляхом обмінної реакції при нагріванні з водяним розчином хлористого кальцію.

При оцінці цього досвідченого матеріалу перш за все необхідно мати на увазі, що в більшості випадків описані в літературі природні нафтенові кислоти ні в якому разі не можна вважати за з'єднання з абонентом.

Навпаки, кислоти типу CnH2rJCHC02H, в яких карбоксильна група пов'язана безпосередньо з епіциклічних радикалом, подібно, наприклад, розглянутої понад 1 2-метілціклопентанкарбоновой кислоті, зустрічаються серед природних нафтенових кислот незрівнянно рідше.

Навпаки, кислоти типу СПН2 СНС02Н, в яких карбоксильна група пов'язана безпосередньо з епіциклічних радикалом, подібно, наприклад, розглянутої понад 1 2-метілціклопентанкарбоновой кислоті, зустрічаються серед природних нафтенових кислот незрівнянно рідше.

Значення адгезії (в кг /см2 бітумів при різних температурах експлуатації. В Інституті неорганічної та фізичної хімії АН Азербайджану була зроблена спроба підбору рецептур бітумно-основних композицій для антикорозійного покриття трубопроводів, антисептованих новими антимікробними присадками, синтезованих на базі промислових АЛКІЛФЕНОЛИ-тов і природних нафтенових кислот.

Далі, в іншій роботі цими автора-ци було встановлено що при крекінге під тиском неграничними алифатической кислоти (експерименти ставилися з олеїнової кислотою) остання розпадається з утворенням не тільки нафтенових вуглеводнів, а й циклічних кислот, за властивостями ідентичних з природними нафтеновими кислотами. Харічкова і по гідютезе Енглера.

Докази того, що карбоксильна група не знаходиться в оамом циклі, полягають у тому, що синтетично приготовані нафтенові кіслош з нафтенових вуглеводнів, являють собою кристалічні тіла питомої ваги вище одиниці, за винятком гексагідротолуіловой кислоти з питомою вагою 09875 при 20 тоді як природні нафтенові кислоти - рідкі тіла, більш легкі, ніж вода.

Для природних нафтенових кислот, про які Марковников правильно сказав, що вони так ставляться до нафтенами. Марковников неодноразово висловлювався про необхідність практичного застосування нафтових кислот, а також вказував на доцільність використання кислих гудронів як, наприклад, сурогату природного асфальту.

Уже в першому дослідженні кавказької нафти Марковников і Оглоблин виділяли і вивчали нафтові кислоти. Для природних нафтенових кислот, про які Марковников правильно сказав, що вони так ставляться до нафте-нам, як жирні кислоти відносяться до парафіну, він отримував численні похідні і солі різних металів і вивчав їх властивості. Марковников неодноразово висловлювався про необхідність практичного застосування нафтових кислот, а також вказував на доцільність використання кислих гудронів як, наприклад, сурогату природного асфальту.

З наших дослідів видно (рис. 5), що з підвищенням концентрації каталізатора індукційний період збільшується. При додаванні до такого ж кількості нейтрального Мп-катали-затору природних нафтенових кислот з розрахунку, щоб окислюється продукт мав кислотне число близько 2 мг КОН /г, індукційний період різко скорочується.

Одночасно з вивченням нафтових кислот, виділених з нафти, Марковников зробив вивчення синтетичних нафтенових кислот, похідних циклогексану. Лише значно пізніше було з'ясовано, зокрема в результаті застосування Зелінським дегпдрогенізаціонного каталізу до вуглеводнів, отриманим з природних нафтенових кислот. Однак синтез Марковниковим аліцік-вих карбонових кислот, які є похідними циклогексана, безумовно представляє і самостійний інтерес.

Як вже було зазначено, природні нафтенові кислоти при непредельности їх складу, СПН2202 характеризуються насиченими властивостями. Властивості ці проявляються як в стійкості цих кислот до хамелеона, так і в нездатності їх з'єднуватися з бромом і галоидоводородной, кислотами. Правда, як видно з табл. 72 йодне число природних нафтенових кислот, вкрай незначне для нижчих представників, помітно підвищується зі збільшенням молекулярної ваги кислот. Треба думати, однак, що тут позначається часткове розкладання цих високомолекулярних сполук в тій чи іншій стадії їх отримання.