А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Принцип - активність

Принцип активності дозволяє визначити організм як; складну стійку організацію, що зберігає свою системну тотожність з самим собою, не дивлячись на безперервний потік крізь неї як енергії, так і речовини субстрату, і як систему, безперервно змінюється на всіх щаблях існування, що має в своїй основі ясно виражену активність[35, с. Активность организма проявляется как результат необходимого структурного усложнения материальных систем в результате направленного характера взаимодействия. Активной формой проявления организмов является их способность целесообразного, целенаправленного взаимодействия с внешней средой. В основе этой способности лежит целенаправленный выбор, представляющий одну из характерных черт взаимодействия организма и среды, создающий возможность прогрессивного развития. Специфической особенностью активности живой материи является строгая согласованность во времени и пространстве многочисленных биохимических реакций, составляющих обмен веществ. Весь этот сложный процесс взаимодействия закономерно направлен к постоянному самосохранению, самоорганизации и самовоспроизведению живых систем.
Принцип активности в понимании Н. А. Бернштейна отражает особенности организации и становления различных форм биологического приспособления - становления, происходящего в результате управления.
Автор выделяет принцип активности ребенка в качестве одного из ведущих принципов обучения и воспитания. В последующих исследованиях психологов, различных школ и направлений эта мысль была убедительно подтверждена, развита и конкретизирована применительно к школьному обучению.
Принцип отклонения трактуется им как принцип активности, деятельности. Сопоставляя взгляды Демокрита и Эпикура на природу, Маркс отдал предпочтение Эпикуру, философия которого служила основой для его этических взглядов и прежде всего для учения о свободе.
Как реализуется в условиях производства принцип активности оператора.
Насколько практика учебного процесса ныне соответствует требованиям принципа активности, я не берусь решать. Может быть, мы ломимся в открытую дверь, повторяя это требование. Некоторые наблюдения последних лет испугали меня, например урок родного языка в VII классе образцовой школы; учительница в течение всего урока излагает основы языкознания без контрольных вопросов, без ответов на вопросы. Затем уроки математики в VII и VIII классах образцовой школы; учителя излагали материал, безусловно, прекрасно, так что даже при напряженнейшем внимании не могло возникнуть вопросов; да, я должен добавить, что вначале одному из учеников было предложено пересказать содержание предыдущего урока, причем сделал он это небезупречно, и учитель неоднократно перебивал его. Затем уроки, математики практикантов в V, VII и X классах; практиканты в течение целого урока излагали материал слушателям, не осмеливавшимся пошевелиться; затем письменные упражнения, в которых ученики могли применят доказанные ранее предложения, заменяя параметры числовыми значениями.
Фундаментальные исследования дидактов и методистов по проблемам формирования познавательной активности, развития самостоятельности и творческого отношения обучающихся к процессу овладения знаниями показали, что в основе организации эффективного учебного процесса должен лежать принцип активности и самостоятельности обучающихся в обучении.
Исследовательская работа должна заканчиваться не тогда, когда делается открытие нового явления или описание его, а когда мы начинаем управлять этими явлениями. В этом заключается принцип активности в науке. Экспериментальное открытие ряда явлений распада метастабильных твердых растворов при пластической деформации и открытие изменения взаимной растворимости элементов под влиянием давлений было сделано советскими исследователями, причем эти работы неоднократно публиковались. На основе этих открытий разработаны новые высокопрочные стали и новые технологические процессы, повышающие конструктивную прочность ряда ответственных изделий. Такое игнорирование металловедческих работ заставляет крайне сдержанно относиться к декларированным заявлениям А. А. Ильюшина о необходимости совместной работы механиков и металловедов.
Исследовательская деятельность должна заканчиваться не тогда, когда делается открытие нового явления или описание его, а когда мы начинаем управлять этими явлениями. В этом заключается принцип активности в науке.
Однако вопрос не в том, насколько радикально может быть изменена психика человека, а в том, насколько человек с измененным сознанием может быть встроен в существующий тип культуры, производства, науки. С большой долей вероятности можно предположить, что общество, где господствуют мистические настроения, не совместимо с принципом активности в сфере экономики, с научным подвижничеством, с риском в налаживании личных отношений. О справедливости подобного вывода свидетельствует тот факт, что, как правило, для современного человека мистика не кажется практически полезной, а потому знакомство с мистической литературой проходит на уровне обычной беллетристики.
Порядок чтения страниц программированного учебника Скотта ( фрагмент. В этих целях содержание учебника разбивается на параграфы или на фрагменты информации. Для реализации принципа сознательности обучения в пособиях хотя бы кратко раскрывается место и значение каждого фрагмента информации для данного профиля подготовки. Для реализации принципа активности обучения в пособиях ставят контрольные вопросы, на которые должны ответить учащиеся. Они служат и для самопроверки учащихся. Таким образом, реализуется внутренняя обратная связь обучаемого с обучающим. Такие вопросы многие авторы учебных пособий ставили и ранее, еще в 30 - е гг. Одни авторы ставили их в конце книги, другие - после каждой главы.
Порядок чтения страниц программированного учебника Скотта ( фрагмент. При этом пособия, содержащие такие контрольные вопросы, называются программированными. Однако нередко студент не удосуживается самостоятельно искать ответ на эти вопросы. В этом случае принцип активности нарушается.
Может быть до триумфа инженерной психологии еще далеко, но надо подчеркнуть, что из всех научных дисциплин, занимающихся человеком, именно инженерная психология выступила за принцип активности в системе управления. Было время, когда вопрос об активности космонавта при управлении кораблем служил предметом острых дискуссий. Конечно, столь грозное неизвестное, как полет в космос, вызывал стресс-ожидания и у тех, кто создавал и отправлял человека в космос.

Понятие деятельность тесно связано с понятиями активность и поведение. Деятельность есть форма активности, а поведением обычно называется внешняя наблюдаемая часть деятельности. В деятельности раскрываются отношения субъект-объект, а в поведении ( как и в общении) отношения субъект - субъект или субъект-объект-субъект. Принцип активности утверждается в деятельности через понятие действия, которое выступает как единица анализа деятельности[Леонтьев, 1975; Парсонс, 2000 ], Тоді як одиницею поведінки є вчинок.

У дисертації Маркс високо оцінив місце, яке займали в духовному розвитку людства філософські погляди великих грецьких атомістів Демокріта і Епікура. Він, зокрема, зазначив вчення Епікура про мимовільне відхилення атомів, бачачи в ньому вираз діалектичного принципу саморуху. Принцип відхилення трактується їм як принцип активності, діяльності. Зіставляючи погляди Демокріта п Епікура на природу, Маркс віддав перевагу Епікура, філософія якого служила основою для його етичних поглядів п насамперед для вчення про свободу.

Як тільки від общедидактических робіт і робіт по шкільній дидактиці ми переходимо до досліджень по дидактиці вищої школи, картина різко міняється. По-перше, тільки в ФРН є спроби сформулювати загальні принципи дидактики вищої школи. Дослідження, виконані в інших капіталістичних країнах, майже цілком орієнтовані на узагальнення досвіду вузівського викладання, але рівень цього узагальнення не досягає формулювання загальних принципів. Зрозуміло, можна вивести деякі принципи шляхом аналізу змістовної сторони досліджень. Наприклад, у багатьох англійських, американських і французьких роботах ставиться проблема посилення пізнавальної активності студентів в межах організаційних форм навчання, отже, можна вважати, що у вузівській дидактиці США, Англії і Франції визнається принцип активності студентів. Однак для порівняння принципів загальної та вузівської дидактики нас повинні цікавити саме принципи, висунуті в явній формі самими закордонними дидактів, а не виведені нами з їхніх висловлювань.

До сих пір серйозна увага приділялася головним чином змісту навчальних програм вузів, методикою викладу навчального матеріалу і, звичайно, тому, щоб в програмах було використано все нові питання науки і техніки. При цьому укладачі програми ревниво стежили за тим, щоб зберегти в програмах старі, традиційні, звичні для них питання. Це неминуче призводило до розширення обсягу всіх предметів. Хто навчається дається стільки, що він не в змозі все осмислити, а тим більше засвоїти. Цим самим порушуються основні дидактичні принципи. Адже учень повинен спочатку сприйняти зміст, осмислити його, потім запам'ятати і, нарешті, навчитися застосовувати його на практиці. Перевантаження програми неминуче призводить до пасивного сприйняття матеріалу, порушення принципу активності в навчанні, до відриву теорії від практики. Таким чином, благий намір викладача - дати тому, якого навчають щонайбільше знань за відведений час - перетворюється на свою протилежність.

Наведемо кілька прикладів, що стосуються одного з центральних питань інженерної психології, а саме питання про розподіл функції між людиною і автоматикою. На жаль, ці приклади відносяться більше до неполадок в системі, але вони як раз і ілюструють, що на літальних апаратах працює людина, яка завжди повинен бути активним. Досить сказати, що при польотах на кораблях типу Меркурій було зафіксовано близько 100 відмов на кожен політ, під час польоту Джеміні-5 було зареєстровано 19 порушень в роботі систем; політ Аполлона-10 і Алоллона-13 був благополучно завершено тільки завдяки своєчасному втручанню космонавтів в роботу автоматики, їх психічної стійкості і професійній майстерності. Цікавий факт, що космонавт Армстронг ще до польоту на Місяць вирішив, що по досягненню висоти близько 100 м він перейде на напівавтоматичну систему посадки, бо він розумів, що автоматика ще не знає, як вибрати посадковий майданчик. Армстронг після польоту розповідав: Я на мить задумався, чи не зробити чи посадку в цей кратер: вчені танцювали б від радості; але потім згадав правила льотчиків-випробувачів, що в разі сумнівів у можливості успішної посадки завжди краще тягнути далі, що я і зробив. Як відомо, ця історична посадка на Місяць була виконана вручну з використанням управління, близького до літакового. Наведені приклади показують, що ефективність дій була по суті забезпечена реалізацією двох психологічних принципів у розподілі функцій між автоматом і людиною, а саме принципу активності оператора і принципу резервування.