А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Варіант - робота - технологічна установка
Варіанти роботи технологічних установок, крім величини відбору окремих нафтопродуктів, відрізняються добовою продуктивністю і величиною змінних витрат в одиницю робочого часу.
А ДІГАМ М. Г. Вибір граничних варіантів роботи технологічних установок при оптимізації виробничої програми НПЗ.
За методикою ЦЕМІ АН СРСР граничні варіанти роботи технологічних установок рекомендовано відбирати по максимальному виходу світлих або цільових нафтопродуктів.
Складання завдання вимагає перш за все відбору граничних варіантів роботи технологічних установок. Граничні варіанти роботи - це випуск з даної сировини фіксованого набору нафтопродуктів (компонентів) певної якості в одиницю робочого часу.
Такі обмеження дозволяють враховувати в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування нафтопродуктів, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ДСТУ або ТУ.
Обмеження за якістю готових продуктів враховують в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ДСТУ або ТУ. У модель записують тільки ті якісні характеристики, які є лімітуючими - октанове число, вміст сірки та ін. Якісну характеристику вводять в модель, якщо вона має властивість адитивності. В іншому випадку обмежується вміст в товарному продукті того чи іншого компонента.
Обмеження за якістю готових продуктів дозволяють враховувати в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ГОСТ або ТУ.
Це ще раз підкреслює необхідність розробки, обліку і контролю за виконанням норм витрати за варіантами роботи технологічних установок.
Як відомо, на деяких технологічних установках вторинних процесів в якості сировини використовуються темні або побічні нафтопродукти. Відбір граничних варіантів роботи технологічних установок за максимальним значенням виходу світлих (або цільових) і мінімального значення виходу темних (або побічних) нафтопродуктів призводить до того, що ряд технологічних установок вторинних процесів не мають повного завантаження по сировині. Це, в свою чергу, зменшує значення цільової функції або призводить до несумісності поставлених обмежень.
На окремих нафтопереробних установках виробляється, як правило, не готову продукцію, а напівфабрикати, які далі прямують на змішання для отримання готової продукції. У зв'язку з тим, що товарна продукція у багатьох випадках виходить в нафтопереробці шляхом змішування компонентів, а технологічні схеми переробки відрізняються великою гнучкістю, є безліч варіантів як змішування компонентів, так і варіантів роботи технологічних установок для отримання заданого обсягу товарної продукції.
А ДІГАМ М. Г. Вибір граничних варіантів роботи технологічних установок при оптимізації виробничої програми НПЗ.
За методикою ЦЕМІ АН СРСР граничні варіанти роботи технологічних установок рекомендовано відбирати по максимальному виходу світлих або цільових нафтопродуктів.
Складання завдання вимагає перш за все відбору граничних варіантів роботи технологічних установок. Граничні варіанти роботи - це випуск з даної сировини фіксованого набору нафтопродуктів (компонентів) певної якості в одиницю робочого часу.
Такі обмеження дозволяють враховувати в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування нафтопродуктів, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ДСТУ або ТУ.
Обмеження за якістю готових продуктів враховують в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ДСТУ або ТУ. У модель записують тільки ті якісні характеристики, які є лімітуючими - октанове число, вміст сірки та ін. Якісну характеристику вводять в модель, якщо вона має властивість адитивності. В іншому випадку обмежується вміст в товарному продукті того чи іншого компонента.
Обмеження за якістю готових продуктів дозволяють враховувати в оптимальному рішенні варіанти роботи технологічних установок і варіанти змішування, які дозволяють одержувати готові продукти, що відповідають за якістю вимогам ГОСТ або ТУ.
Це ще раз підкреслює необхідність розробки, обліку і контролю за виконанням норм витрати за варіантами роботи технологічних установок.
Як відомо, на деяких технологічних установках вторинних процесів в якості сировини використовуються темні або побічні нафтопродукти. Відбір граничних варіантів роботи технологічних установок за максимальним значенням виходу світлих (або цільових) і мінімального значення виходу темних (або побічних) нафтопродуктів призводить до того, що ряд технологічних установок вторинних процесів не мають повного завантаження по сировині. Це, в свою чергу, зменшує значення цільової функції або призводить до несумісності поставлених обмежень.
На окремих нафтопереробних установках виробляється, як правило, не готову продукцію, а напівфабрикати, які далі прямують на змішання для отримання готової продукції. У зв'язку з тим, що товарна продукція у багатьох випадках виходить в нафтопереробці шляхом змішування компонентів, а технологічні схеми переробки відрізняються великою гнучкістю, є безліч варіантів як змішування компонентів, так і варіантів роботи технологічних установок для отримання заданого обсягу товарної продукції.