А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Варіант - план - формування

Варіанти плану формування, відповідні табл. 15 і умовні позначення потоків наведені на фіг.

Такі варіанти плану формування можуть бути отримані шляхом зміни прийнятих для оптимального варіанта поєднань вихідних струменів вагонопо-струмів.

Коли варіанти плану формування не мають різкого відмінності по витраті вагоно-годин, в розрахунок вводять так званий еквівалент переробки м Останній являє відношення вартості операцій з переробки одного вагона до вартості вагоно-години. При цьому приймається, що переробка одного вагона на станції рівноцінна п & вартості у середньому 1 3 - 7 - 2 0 вагоно-години простою.

Кількість варіантів плану формування на напрямку може бути знайдено через варіанти можливої переробки або шляхом встановлення варіантів об'єднання струменя для кожної станції окремо.

Критерієм оцінки варіанта плану формування є сумарні наведені вагоно-години накопичення і переробки.

Для кожного варіанту плану формування складається стандартна розрахункова таблиця (фіг. На остаточний вибір варіанта плану формування значний вплив робить взаємне розташування струменів вагоно-потоків. Отриманий в результаті розрахунків варіант плану формування з найменшою витратою вагоно-годин перевіряють з точки зору відповідності його переробної спроможності станцій.

Зіставленням отриманих результатів встановлюються оптимальний (по вагоно-годинах) і близькі до нього варіанти плану формування поїздів.

У вільних клітинах першої частини таблиці записуються витрати вагоно-годин на накопичення (число призначень наскрізних поїздів вказано для кожного варіанти плану формування в таблиці) і переробку на попутних опорних станціях вагонів кожної струменя потоків, що виходять зі станції А.

Тому потрібно для створення варіантної роботи провести аналіз ситуацій, коли приймаються управлінські рішення, вибрати з них розрахункові для кожної заздалегідь розробити варіант плану формування.

Складання плану формування полягає у визначенні оптимального його варіанту. Оптимальним називається такий варіант плану формування поїздів, який забезпечує мінімальну витрату наведених вагоно-годин на накопичення складів в пункті формування та переробку вагонопотоків на шляху прямування.

Позитивною стороною методу аналітичних зіставлень є те, що він може бути застосований при розрахунку плану формування на розгалужених напрямках мережі з будь-якою кількістю опорних станцій. Однак в результаті аналітичних розрахунків визначається тільки один варіант плану формування, при якому витрачається найменша кількість вагоно-годин, хоча зазвичай існує кілька варіантів майже рівних за витраті вагоно-годин, але по-різному розподіляють сортувальну роботу.

На технічних станціях можливе застосування різних варіантів об'єднання вагонних струменів. Кожен варіант об'єднання викликає певний простій вагонів в пункті зародження (формування) під накопиченням і на попутних технічних станціях - під переробкою. Тому основними елементами, що визначають варіанти плану формування вантажних поїздів на розрахунковому напрямку, є вагонні струменя, показники накопичення і можливої переробки вагонних струменів під час перевезення.