А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Ортостатична проба

Ортостатична проба полягає в швидкому перекладі фіксованого на спеціальному столику тваринного у вертикальне положення, в якому воно знаходиться 3 хвилини, після чого тварина знову повертається в горизонтальне положення. Електрокардіограма записується в початковому положенні в перші 10 - 15 секунд, а потім в кінці 1 2 і 3 - ї хвилини перебування у вертикальному положенні. Для дослідження відновного періоду після повернення тваринного в горизонтальне положення електрокардіограма записується кожні 30 секунд протягом 3 хвилин. За даними І. М. Трахтенберга з співавторами (1966), у щурів при перекладі в вертикальне положення частота серцевих скорочень в більшості випадків (в 8 з 10) в перші 15 секунд урежаться, а потім збільшувалася на 20 - 30 в хвилину. При пгреводе тваринного з вертикального положення в горизонтальне відбувалося швидке повернення частоти серцевих скорочень до вихідного стану. 
З цією метою в наших роботах використовувалася ортостатична проба по Любліноп шляхом перекладу тваринного на 3 хв у вертикальне положення і визначення частоти пульсу до перекладу, на 3 - й хвилині вертикального положення і після повернення в горизонтальне. Для цих цілей застосовувалися спеціальні поворотні дошки, на яких кролик фіксувався нерухомо.

Широко використовується функціональноїнавантаженням на серцево-судинну систему щурів є ортостатична проба.

Побудова процедури ЛФК в передопераційному періоді. При аналізі табл. 914 слід звернути увагу на стабільні величини приросту ЧСС при вставанні хворих, які свідчать про те, що в міру зниження ЧСС спокою знижується і абсолютний приріст цього показника при ортостатичної пробі.

Після виконання операції ЗІО у постраждалих з закритими діафізар-ними переломами стегна в динаміці лікування на 5 -, 7 -, 9 -, 12 -, 15 - е добу і при виписці на амбулаторне лікування у 24 осіб проведено вивчення ЧСС при виконанні ортостатичної проби.

Досвід з асфіксією у контрольного кролика № 20. Перші 10 сек після хвилинної асфіксії. Досліджувалася регуляція дихання і кровообігу при функціональних навантаженнях (ортостатична проба, обертання в центрифузі), визначалася активність дегідрази в тканинах методом Тунбер-га, застосовувалися такі інтегральні тести, як часткове голодування на тлі отруєння, плавальна проба, вимірювалося кров'яний тиск, реєструвалася ЕКГ, проба Торна і велися спостереження за загальним станом і вагою тварин.

Об'єктивно встановлено помірне підвищення сухожильних рефлексів; ослаблення кон'юнктивальних і рогівкових рефлексів, тремтіння повік і мови, значна вегетативно-судинна лабільність, червоний дермографізм, підвищення пиломоторного рефлексу, нестійкість пульсу при ортостатичної пробі, а також зниження чутливості в ді-сталевих відділах кінцівок, в деяких випадках - поліневрити.

Об'єктивно встановлено помірне підвищення сухожильних рефлексів; ослаблення кон'юнктивальних і рогівкових рефлексів, тремтіння повік і мови, значна вегетативно-судинна лабільність, червоний дермографізм, підвищення пиломоторного рефлексу, нестійкість пульсу при ортостатичної пробі, а також зниження чутливості в ді-сталевих відділах кінцівок, в деяких випадках - поліневрити.

Виражена стійка синусова брадикардія є найбільш частим ознакою Протипоказання: 40 - 76% хворих. Брадикардія зберігається і після введення атропіну. При пробі з фізичним навантаженням і при ортостатичної пробі відсутнє адекватне почастішання ритму.

Негерметичність обладнання, що допускається при експлуатації, збільшує вміст в повітрі зріджених газів від нуля до декількох тисяч міліграмів на 1 м3 повітря. Тривале перебування людини в такій атмосфері погано впливає на його організм. Так, суміш, що складається з пропану, бутану, пропілену, бутилену, изо-бутану з домішкою дивинила, при концентраціях 100 - 314 мг /м3 а в одиничних випадках при концентраціях 400 - 700 мг /м3 викликала у працюючих (після 2 - 5 років роботи) порушення сну, головний біль, стомлюваність, пригнічений настрій. Об'єктивно встановлено помірне підвищення сухожильних рефлексів: ослаблення кон'юкті-вальних і рогівкових рефлексів, тремтіння повік і мови, значна вегетативно-судинна лабільність, червоний дермографізм, підвищення пиломоторного рефлексу, нестійкість пульсу при ортостатичної пробі, а також зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок, в деяких випадках поліневрити.

Наркотична й смертельна концентрації для 50% білих мишей при 2-годинному впливі 109 і 144 мг /А відповідно. В результаті щоденного 4-годинного впливу (протягом 4 місяців) концентрації 2 5 - 5 мг /л у білих мишей, білих пацюків і кроликів спостерігалися функціональні зрушення в стані центральної нервової системи (зміна здатності до сумації підпорогової імпульсів і протікання сгибательного рефлексу), подовження відновного періоду при ортостатичної пробі у кролика, тенденція до зниження числа еритроцитів при незмінному рівні гемоглобіну, лейкоцитоз до кінця періоду отруєння.

Наркотична й смертельна концентрації для 60% білих мишей при 2-годинному впливі 109 і 144 мг /л відповідно. В результаті щоденного 4-годинного впливу (протягом 4 місяців) концентрації 2 5 - 5 ме /л у білих мишей, білих пацюків і кроликів спостерігалися функціональні зрушення в стані центральної нервової системи (зміна здатності до сумації підпорогової імпульсів і протікання сгибательного рефлексу), подовження відновного періоду при ортостатичної пробі у кролика, тенденція до зниження числа еритроцитів при незмінному рівні гемоглобіну, лейкоцитоз до кінця періоду отруєння.