А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Насосно-силовий агрегат

Система мастила насосно-силового агрегату призначена для подачі масла в вузли тертя (підшипники насоса і двигуна) з метою зменшення тертя і відведення виділяється при терті тепла.

Метою автоматизації насосно-силового агрегату (НСА) є забезпечення його безпечної роботи; підтримка оптимальних режимів перекачування; робота без обслуговуючого персоналу безпосередньо в насосній.

Схема системи змащення насосного агрегату. /- До підшипників насосно-силових агрегатів. 2 - від підшипників насосно-силових агрегатів. Система мастила насосно-силового агрегату призначена для подачі масла в вузли тертя (підшипники насоса і двигуна) з метою зменшення тертя і відведення виділяється при терті тепла.

Вали в насосно-силових агрегатах з'єднуються зазвичай один з одним безпосередньо муфтами різних конструкцій. Неправильне поєднання валів викликає підвищену вібрацію роторів і підшипників, а також може бути причиною виникнення неприпустимих напружень в сполучних кінцевих частинах валів.

Схема системи змащення насосного агрегату. /- До підшипників насосно-силових агрегатів. 2 - від підшипників насосно-силових агрегатів. Система мастила властива тільки основним насосно-силових агрегатів muria ІМ-их спіральному варіанту. Дана система є примусовою - масло в підшипники подається під тиском. Подача масла здійснюється шестеренними насосами з маслобаків. Перед надходженням в підшипники масло очищається у фільтрах і охолоджується в маслоохолоджувачі до необхідної для оптимальної мастила температури.

Система мастила властива тільки основним насосно-силових агрегатів типу НМ-их спіральному варіанту. Дана система є примусовою - масло в підшипники подається під тиском. Подача масла здійснюється шестеренними насосами з маслобаків. Перед надходженням в підшипники масло очищається у фільтрах і охолоджується в маслоохолоджувачі до необхідної для оптимальної мастила температури.

Крім розглянутого варіанту системи змащення насосно-силових агрегатів існує ще один різновид системи, характерна тим, що в роботі постійно знаходиться тільки один з двох основних насосів системи.

Тарифні годинні ставки в коп. У табл. 4114 наведені питомі норми витрат електроенергії на підйом води насосно-силовими агрегатами при різних коефіцієнтах корисної дії останніх.

Питомі норми витрат електроенергії. У табл. 36 наводяться питомі норми витрат електроенергії на підйом стічної води насосно-силовими агрегатами на 1000 тм їх роботи при різних коефіцієнтах корисної дії останніх.

Система працює таким чином, що при включенні пожежного гідранта або пускового вузла автоматично включаються насосно-силові агрегати насосної станції.

Показник питомої витрати електроенергії на 10 МДж роботи насосів дозволяє швидко і точно контролювати середній коефіцієнт корисної дії насосно-силових агрегатів, отриманий в експлуатаційних умовах.

МДж роботи, легко встановити середній коефіцієнт корисної дії насосно-силових агрегатів станції за розглянутий, період.

Завдання контролю за технічним станом МТ вирішується методами діагностики. Основними об'єктами діагностики є власне трубопровід, протикорозійний ізоляція, електрохімзахисту насосно-силові агрегати і резервуари.

Безперебійне енергопостачання насосних станцій першої і другої категорії надійності досягається приєднанням насосів до двох незалежних джерел або харчуванням двома окремими фідерами від кільця, а також в результаті установки резервних агрегатів на електростанціях або теплових резервних двигунів в насосних станціях. Для безперебійної роботи насосних станцій в проекті передбачають автоматичну систему перемикання харчування аварійних насосно-силових агрегатів на резервні.

Безперебійне енергопостачання насосних станцій першої та другої категорій надійності досягається приєднанням насосів до двох незалежних джерел або харчуванням двома окремими фідерами від кільця, а також в результаті установки резервних агрегатів на електростанціях або теплових резервних двигунів в насосних станціях. Для безперебійної роботи насосних станцій в проекті передбачають автоматичну систему перемикання харчування аварійних насосно-силових агрегатів на резервні.

У деяких експлуатаційних умовах може виникнути необхідність в періодичному прийомі зріджених вуглеводневих газів з досить значною продуктивністю. Безпосередня закачування зрідженого газу в підземну ємність може викликати необхідність в установці насосно-силових агрегатів надзвичайно великої потужності при досить малому коефіцієнті їх використання. У цих випадках може бути рекомендовано застосування заглибленою або наземної буферної ємності звичайного типу. Зріджений газ зливається в буферну ємність за допомогою щодо низьконапірних насосів великої продуктивності /, а потім протягом більш тривалого періоду перекачується в підземне сховище. Дана схема дозволяє уникнути короткочасного високі затрати потужності, що має велике значення Для об'єктів з обмеженою енергозабезпечення.

Однак на практиці такі умови зустрічаються рідко. Багато в'язкі холодні нафти неможливо перекачувати по трубопроводах великої довжини внаслідок великих енергетичних витрат насосно-силовими агрегатами. При зниженні температури навколишнього середовища в зимовий час експлуатація таких трубопроводів може виявитися взагалі неможливою.

Вода в автоматичні установки пожежогасіння подається водопітате-лем, який має три групи насосів. Перша група насосів забезпечує необхідний натиск в режимі очікування системи, друга і третя - при пожежогасінні. Друга група - електронасоси, підключені до двох незалежних джерел електропостачання. Ці насоси розраховані на найбільшу подачу води при пожежогасінні. Третя група - насоси з тепловими двигунами, які включаються автоматично при порушенні електропостачання насосно-силових агрегатів другої групи. Насоси цієї групи можуть також працювати паралельно з насосами другої групи у разі зниження напору води в водопровідній мережі нижче допустимої межі. Така схема включення насосів забезпечує безперебійну подачу води при гасінні пожеж.