А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Кредитування - матеріальний запас

Кредитування матеріальних запасів здійснюється установами банків в міру їх фактичного накопичення на термін оборотності товарно-матеріальних цінностей, але не більше 12 міс. Товарно-матеріальні цінності, завезені (вироблені) понад річної потреби, що зберігаються без руху більше року, або інших періодів кредитування, до кредитування не приймаються (26 пп. Правилами кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат, що діють з 1 січня 1988 року, передбачено кредитування витрат, пов'язаних з розробкою, підготовкою, освоєнням виробництва і виготовленням нових видів машин і устаткування, на термін до п'яти років; витрат на пусконалагоджувальні роботи - на строк до трьох років, на гірничо-підготовчі та розкривні роботи - до п'яти років. Ці витрати включаються в оборотні кошти і кредитуються разом з іншими об'єктами короткострокового характеру - за сукупністю запасів і витрат. У новому кредиті, таким чином, відтворюються слабкі сторони існуючих раніше окремих видів позичок під перераховані об'єкти кредитування.

Товари в дорозі, неоформлені відвантаження приймаються до кредитування в порядку, встановленому Правилами кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат.

Основним нормативним документом, що регулює кредитні відносини банків СРСР з підприємствами (об'єднаннями) та організаціями всіх галузей народного господарства країни, є Правила кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат Держбанку СРСР № 1 від 30 жовтня 1987 г. Особливості кредитування окремих видів кооперативів викладені у відповідних розділах. Разом з тим цілий ряд нормативних документів Держбанку СРСР має відношення до всіх видів кооперативів.

Позика під надлишок забезпечення надається в межах планового розміру кредиту з урахуванням дозволеної суми перевищення і направляється на погашення незабезпеченої, простроченої заборгованості та на інші цілі в порядку, встановленому Правилами кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат.

Організації, які систематично допускають збитки, несвоєчасно розраховуються з бюджетом, банком та постачальниками, не вживають заходів до поліпшення роботи і фінансового стану, банк оголошує неплатоспроможними в порядку, встановленому Правилами кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат. До вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення організацій черговість платежів за їхніми зобов'язаннями визначається банком.

При ненаданні у встановлений термін торговими і постачальницько-збутовими організаціями звітних та інших даних, необхідних для кредитування, або надходженні неправильних даних, незадовільний стан складського і бухгалтерського обліку установи банків приймають заходи в порядку, передбаченому Правилами кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат.

В ході обговорення проводився Держбанком експерименту з переходу на кредитування сукупної потреби підприємств в короткострокових позиках, банківські працівники практично одностайно обгрунтовували необхідність виділення кредитів, що спрямовуються на освоєння випуску нової продукції, особливо в машинобудуванні, з сукупної потреби в позикових коштах. Однак в Правилах кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат це думка проігноровано. Кредити, пов'язані з розробкою, освоєнням виробництва і виготовленням нових видів машин і устаткування, так само як і кредити на пусконалагоджувальні роботи, витрати з підготовки та освоєння виробництва нових видів продукції і інші витрати майбутніх періодів, включаються в планову сукупність матеріальних запасів і виробничих витрат. При цьому ні в першому, ні в другому випадку не згадуються кредити під запаси і на витрати по випуску нової продукції, які надавались на термін до 18 місяців, хоча підприємства активно ними користувалися. 
При нестачі власних оборотних коштів одним з джерел його поповнення є банківський кредит. Відповідно до Правил кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат від 30 жовтня 1987 р кредит видається на підставі кредитного договору між установою банку і підприємством на рік або більш тривалий термін - при користуванні кредитом постійно, або менше року - при тимчасової потреби в кредиті або при видачі окремій позики. У кредитному договорі вказуються об'єкти кредитування; плановий розмір кредиту; умови видачі та погашення позик, їх вплив на поліпшення діяльності підприємства; процентні ставки за кредит, зниження або підвищення їх; зобов'язання по заставі кредитуються цінностей; розмір власних оборотних коштів в покриття матеріальних запасів і виробничих витрат; перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування, строки їх подання підприємством та інші умови.

На суму коштів, дозволених до витрачанню з розрахункових субрахунків нехозрасчетних підприємств, повинна бути зменшена сума доходів, що підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок госпрозрахункової організації. При тимчасовій нестачі коштів на розрахунковому рахунку для виплати заробітної плати установи банку можуть видавати позики на ці цілі відповідно до Правил кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат.

Об'єктом довгострокових кредитів на капітальні витрати, пов'язані з прискоренням науково-технічного прогресу і розвитком виробництва товарів і послуг для населення, є витрати на технічне переозброєння, реконструкцію, розширення, будівництво та інші заходи, що забезпечують вирішення зазначених завдань. Хоча конкретний перелік кредитуються витрат суворо не регламентований, проте він орієнтований на ті види витрат, які і раніше фінансувалися за рахунок капітальних вкладень. А збереження в правилах кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат таких об'єктів, як пусконаладоч-иис витрати, означає, що новий порядок кредитування не орієнтований поки на повний облік всіх витрат підприємства щодо прискорення науково-технічного прогресу. До складу кредитуються витрат по капітальних вкладеннях не включені пусконалагоджувальні роботи і витрати по освоєнню нових виробничих потужностей.

Односторонньо-обов'язкові планові акти застосовуються, як уже зазначалося, і в області банківського кредитування. Основи (ст. 85) містять вказівки на те, що кредитування здійснюється відповідно до затв ержденним планам, без упередження щодо питання про їх характер. У розвиток наведеної норми Правила кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат, затверджені Держбанком СРСР 30 жовтня 1987 р передбачили, що видача позики здійснюється в межах планового розміру кредиту, що визначається установою банку спільно з підприємством на основі вивчення потреби в накопиченні матеріальних запасів і необхідного прискорення їх обороту, проведення витрат виходячи з відповідних завдань. При цьому підкреслюється, що за допомогою кредиту стимулюються досягнення підприємствами вищих кінцевих результатів, прискорення оборотності їх оборотних коштів.

На нашу думку, неправомірно надавати банку монопольне право оголошувати підприємства неплатоспроможними. В даний час (і, як правило, в більшості випадків) взаємні неплатежі госпорганів більше неплатежів по позиках банку, тому ініціатором постановки питання про оголошення підприємства неплатоспроможним повинні бути не тільки установи банку, а й підприємства-кредитори. Така практика діє у багатьох соціалістичних країнах, вона більш справедлива в порівнянні з введеної в нашій країні. У Правилах кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат передбачено, що черговість платежів підприємства, оголошеного неплатоспроможним, визначається керівником установи банку, при цьому банк має право направляти безпосередньо на погашення простроченої заборгованості за позиками надходить виручку від реалізації продукції у відповідності із заставним правом банку. Це положення суперечить календарної черговості платежів і має бути переглянуто. Більш виправданим економічно і юридично можна вважати правило, коли черговість платежів буде визначати суд або ліквідаційний комітет.

Фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів і капіталовкладень з фонду розвитку виробництва, науки і техніки може призводити до підвищення капітальних витрат на шкоду потребам у формуванні власних оборотних коштів. Мабуть, доцільно розглянути питання про введення нормативного співвідношення між зростанням виробничих основних і оборотних фондів. А поки в Правилах кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат передбачена необхідність підвищення Частки власних коштів в покритті цих запасів і витрат.

Останнім часом чомусь забуто рух за прискорення оборотності оборотних коштів. Тут не потрібно будь-яких директив, необхідний лише зацікавлений підхід до справи. Це і актуальне питання для наших економічних служб - Держплану, Мінфіну, Держпостачу СРСР. Потрібно грунтовно посилити систему фінансування і кредитування матеріальних запасів. І в першу чергу зайнятися вдосконаленням господарського механізму, який сьогодні дає можливість і при нераціональному використанні ресурсів жити спокійно трудовим колективам і їх керівникам. Значить, не скрізь, товариші, задіяний у нас механізм економного господарювання. І перш за все, по-моєму, ми мало стимулюємо за економію.