А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Камфорсульфокіслота

Камфорсульфокіслота потребує відповідного догляду, так як вона схильна поглинати вологу.

Камфорсульфокіслота, а також б р о м к а м ф о р з у л ь ф о к і з л о т а являклся легкодоступними оптично діяльними кислотами і часто застосовуються для поділу рацемічних підстав на оптично діяльні форми.

Суміш камфорсульфокіслоти (2 благаючи) і РС13 (2 благаючи) охолоджують і витримують до розрідження, після чого перемішують спочатку при охолодженні а потім при кімнатній температурі. Суміш обробляють льодом, промивають водою і отримують К.

Толуолсульфокіслоти і камфорсульфокіслота можуть діяти, як водовіднімаючих кошти, наприклад при переведенні спиртів в ненасичені вуглеводні. При цьому тріметілкарбінол переходить в ізобутилен, циклогексанол в циклогексен.

За допомогою камфорсульфокіслот здійснені численні розщепленняорганічних рацемічних підстав; ними широко користувався Поп107 в своїх роботах по отриманню оптично активних сполук четирехковалентного азоту, Веде-Кінді в своїх роботах в тій же області Мейзенгеймер108 в роботах по оптично активних сполук фосфору.

Їм була взята () - камфорсульфокіслота (позначається далі dK) і рацемічну феніламіноуксусная кислота (позначається далі d /OCH. При змішуванні їх у водному розчині випадає (к /осн) - сіль. Цю сіль очищають перекристалізацією і виділяють з неї оптично чисте /- заснування.

SnJ вдалося здійснити за допомогою rf - камфорсульфокіслоти.

Адсорбція барвників на стереоспецифічні адсорбенті. Курті і Коломбо[322, 323]застосовували силікагель, обложений в присутності 4 - 5% - ної d - камфорсульфокіслоти.

Курті і Коломбо567 - 570 застосовували силікагель, обложений присутності 4 - 5% - ної d - камфорсульфокіслоти.

Курті і Коломбо567 - 570 застосовували силікагель, обложений в присутності 4 - 5% - ної d - камфорсульфокіслоти.

З даних, наведених в табл. 5.2 б, випливає, що відношення метанол - вода і концентрація камфорсульфокіслоти найбільш сильно впливають на коефіцієнт ємності.

Полімер (XXVI) ([а ]Про 66 7) отримано за описаною вище схемою виходячи з L-лейцину[631]із застосуванням для полімеризації камфорсульфокіслоти.

Як кислих асиметричних реактивів для розщеплення спиртів за першим способом пріменялісь178 мигдальні кислоти (I), ангідрид (- -) - камфорною кислоти (II), хлорангпдріди камфорсульфокіслот, ментілоксіуксусной (III) і борнілокспуксус-ної (IV) кислот. Описано, наприклад, використання (- мигдальної кислоти для розщеплення ментолу. Недоліком цього способу є рацемізації кислоти, яка відбувається під час гідролізу ефірів, і отже, неможливість регенерації асиметричного реактиву. . При спробах поділу на оптичні антиподи п-толіл - ( 4-аміно - 2 + 2 -біфенілен) стибин (III) з дібензоілвінной або (-) - яблучної кислотами були отримані негомогенні солі що містять кристали вільного аміну. Камфорсульфокіслота утворювала солі схильні до муторотаціі. Кислі солі () - винної кислоти виявилися зручними для виділення менш розчинного діастереоізомери - солі () - кислоти і () - підстави. Більш розчинна діастереоізомерная сіль виходила у вигляді трудноподдающегося очищення гелю і швидко фарбувалася на повітрі.

Поп і Пічей показали в своїх цікавих роботах, що солі тріалкілолова з трьома різними алкільними групами можуть бути розділені на оптично активні форми. Розщеплення йодистого метілетілпропілолова (СН 3) (С2Н5) (С3Н7) SnJ вдалося здійснити за допомогою d - камфорсульфокіслоти.

Замість оптично активного адсорбенту можна взяти неактивний адсорбент, поверхня якого оброблена оптично активною сполукою таким чином, що неактивний адсорбент набуває вибірковість по відношенню до одному з енантіомерів. Так, було знайдено[38а ], Що колонка з силікагелем, отриманим реакцією силікату натрію з () - камфорсульфо-кислотою, адсорбує з () - камфорсульфокіслоти переважно () - енантіомер. Коли розчин () - камфорсульфокіслоти пропустили через таку колонку, то перші порції елюата виявилися значно збагаченим і (-) - формою.

Замість оптично активного адсорбенту можна взяти неактивний адсорбент, поверхня якого оброблена оптично його на антиподи звичайними методами не можна, так як в молекулі не міститься функціональної групи, здатної вступити в реакцію з асиметричним реактивом. Тому для отримання з'єднання IV в оптично активній формі був використаний шлях асиметричного синтезу. Замість n - толуолсульфокіслоти для відщеплення води від з'єднання III були використані оптично активні d - і /- камфорсульфокіслоти.

Параметри, наведені в табл. 526 не роблять значного специфічного впливу на індивідуальні компоненти. При вдалому виборі параметрів для оптимізаційного процесу відмінності які ми спостерігаємо між значеннями параметрів для різних компонентів зразка, повинні бути значно більшими. Слабкий вплив рН цілком зрозуміло, тому що обраний діапазон його значень обумовлює повну дисоціацію компонентів зразка, необхідну для реалізації іон-парного механізму. При нульовій концентрації камфорсульфокіслоти збільшення значення рН призводить до зростання утримування. Якщо концентрація камфорсульфокіслоти становить 10 мМ, то збільшення рН надає протилежний ефект. Аналогічна залежність існує між концентрацією буфера і концентрацією камфорсульфокіслоти. У табл. 5.2 в показано вплив рН та концентрації буфера при двох концентраціях камфорсульфокіслоти. Однак справжнє вплив цих двох параметрів в табл. 5.2 в приховано внаслідок ефекту усереднення.

Параметри, наведені в табл. 526 не роблять значного специфічного впливу на індивідуальні компоненти. При вдалому виборі параметрів для оптимізаційного процесу відмінності які ми спостерігаємо між значеннями параметрів для різних компонентів зразка, повинні бути значно більшими. Слабкий вплив рН цілком зрозуміло, тому що обраний діапазон його значень обумовлює повну дисоціацію компонентів зразка, необхідну для реалізації іон-парного механізму. При нульовій концентрації камфорсульфокіслоти збільшення значення рН призводить до зростання утримування. Якщо концентрація камфорсульфокіслоти становить 10 мМ, то збільшення рН надає протилежний ефект. Аналогічна залежність існує між концентрацією буфера і концентрацією камфорсульфокіслоти. У табл. 5.2 в показано вплив рН та концентрації буфера при двох концентраціях камфорсульфокіслоти. Однак справжнє вплив цих двох параметрів в табл. 5.2 в приховано внаслідок ефекту усереднення.

За останні десятиліття підвищився інтерес до оптично активних амінів в зв'язку з вивченням їх фізіологічної дії. У 1942 р була опублікована работа111 з розщеплення оптично активних амінів, що знижують кров'яний тиск. Непридатними виявилися також ментоксіуксусная і камфорсульфокіслоти. Кращі результати автори отримали, застосовуючи яблучну кислоту. Однак отримати придатні для розщеплення солі авторам не вдалося. Для отримання оптично активного аміну їм довелося вдатися до обхідного шляху: розщепити дією винної кислоти толуолсульфонат (XXV), а з нього дією аміаку в автоклаві отримати амін.

Параметри, наведені в табл. 526 не роблять значного специфічного впливу на індивідуальні компоненти. При вдалому виборі параметрів для оптимізаційного процесу відмінності які ми спостерігаємо між значеннями параметрів для різних компонентів зразка, повинні бути значно більшими. Слабкий вплив рН цілком зрозуміло, тому що обраний діапазон його значень обумовлює повну дисоціацію компонентів зразка, необхідну для реалізації іон-парного механізму. При нульовій концентрації камфорсульфокіслоти збільшення значення рН призводить до зростання утримування. Якщо концентрація камфорсульфокіслоти становить 10 мМ, то збільшення рН надає протилежний ефект. Аналогічна залежність існує між концентрацією буфера і концентрацією камфорсульфокіслоти. У табл. 5.2 в показано вплив рН та концентрації буфера при двох концентраціях камфорсульфокіслоти. Однак справжнє вплив цих двох параметрів в табл. 5.2 в приховано внаслідок ефекту усереднення.

Параметри, наведені в табл. 526 не роблять значного специфічного впливу на індивідуальні компоненти. При вдалому виборі параметрів для оптимізаційного процесу відмінності які ми спостерігаємо між значеннями параметрів для різних компонентів зразка, повинні бути значно більшими. Слабкий вплив рН цілком зрозуміло, тому що обраний діапазон його значень обумовлює повну дисоціацію компонентів зразка, необхідну для реалізації іон-парного механізму. При нульовій концентрації камфорсульфокіслоти збільшення значення рН призводить до зростання утримування. Якщо концентрація камфорсульфокіслоти становить 10 мМ, то збільшення рН надає протилежний ефект. Аналогічна залежність існує між концентрацією буфера і концентрацією камфорсульфокіслоти. У табл. 5.2 в показано вплив рН та концентрації буфера при двох концентраціях камфорсульфокіслоти. Однак справжнє вплив цих двох параметрів в табл. 5.2 в приховано внаслідок ефекту усереднення.