А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Апельбаум

Апельбаум і М. І. Тьомкін на основі проведеного ними експериментального дослідження прийшли до висновку, що швидкість окислення аміаку в області великих лінійних швидкостей газового потоку визначається швидкістю дифузії аміаку до поверхні каталізатора.

Апельбаум і М. І. Тьомкіна затверджується те положення, що окислення аміаку визначається його дифузією до поверхні каталізатора як стадією, найбільш повільної і контролює весь процес в цілому. На самому каталізаторі протікає освіту окису азоту і елементарного азоту. Виходячи з кінетики дифузії, ними запропоновано рівняння для визначення кількості реагуючих газів.

Апельбаум і М. І. Тьомкіну, швидкість окислення аміаку в області великих лінійних швидкостей газового потоку визначається швидкістю дифузії аміаку до поверхні каталізатора.

Боденштейн опублікував варіант наведеної схеми, який в даній роботі обговорюватися не буде, так як це значно ускладнило б пояснення двох і так ускладнених теорій. Епштейн[42]і Апельбаум і Тьомкін[9]описують процес при низькому тиску, і їх дані в загальному узгоджуються з наведеними в даній роботі розрахунками і механізмом.

Коли зміст NHs в газі становить 9%, то завдяки теплоті окислення температура газу підвищується приблизно на 650 С, що призводить до збільшення температури сіток до 700 С і вище. У подібних умовах неблагородні метали швидко руйнуються, можливо, з тих же причин, які викликають утворення наростів на платинової сітці. Апельбаум і Тьомкін[8]встановили, що температура першої сітки може бути приблизно на 50 ° С вище, ніж останній, що вказує на можливість перегріву поверхні.

У цих розрахунках не враховується турбулентність руху газу, яка значно впливає на швидкість проходження його через сітки. Отже, можна зробити висновок, що дифузія є важливим фактором в даній реакції. Гідродинамічні розрахунки, проведені Хелбертом[60], Показують, що потік газу через отвори в сітці можна вважати ламінарним. При будь-яких кінетичних дослідженнях необхідно брати до уваги як дифузію, так і турбулентний рух газу. Це відноситься і до випадку низької конверсії. Апельбаум і Тьомкін[8]прийшли до висновку, що швидкість реакції визначається дифузією; в своїх розрахунках вони враховують дані теплопередачі.