А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Інша властивість - сплав

Інші властивості сплавів при цьому не погіршуються.

Інші властивості сплаву № 2 в порівнянні з властивостями чистих компонентів, як видно з табл. 1 зазнають різкі зміни.

Ми досліджували також і інші властивості сплавів ніобій-олово, а саме спотворення кристалічної решітки.

Подібним чином змінюються і інші властивості сплавів, які охоплюються діаграмою станів III роду. Характер зміни властивостей сплавів в залежності від складу відображає рівень властивостей рівноважних сплавів, що володіють мінімальною щільністю дислокацій (106 - 107 см 2) і ідеальним металургійним якістю.

Залежність характеру зміни міцності сплавів від роду діаграми стану. Аналогічно з урахуванням їх характеру і в залежності від складу змінюються і інші властивості сплавів. Такий характер зміни властивостей розглянутих сплавів під дією прикладеної сили пояснюється тим, що в даному випадку повна реакція сплаву на зовнішній вплив складається з реакцій зерен обох фаз.

Дефекти неправильного чергування атомів, що з'являються при разупорядочіваніі упорядкованих сплавів, сильно впливають на механічні електричні магнітні оптичні та інші властивості сплавів. Ці дефекти можуть бути також повністю відповідальні за появу таких властивостей, як феромагнетизм або антиферомагнетизм. Таким чином, вивчення дефектів кристалічної решітки з метою їх використання для створення матеріалів з потрібними властивостями є найважливіше завдання металофізики та матеріалознавства.

В даний час відповідно до ГОСТ 4784 - 97 для алюмінію і сплавів на його основі запропоновано літерна, буквено-цифрова і цифрова маркування. Поряд з цим є буквено-цифрова маркування видів технологічної обробки напівфабрикатів і виробів, якісно відображає механічні хімічні та інші властивості сплаву.

Покриття характеризується високою хімічною стійкістю. Мікротвердість сплаву золото-нікель, що містить 1% нікелю, збільшується до 900 - 1000 МПа, при цьому інші властивості сплаву змінюються незначно.

Форма і розмір кристалічних зерен впливають на технологічні властивості металу. Ними визначаються межа плинності напруга течії при різних значеннях деформації, межа міцності твердість, втомна міцність і інші властивості сплавів.

Технічне значення набули сплави на основі Al, Mg, Pb, Zn, Сі і Са[433, 1028], Зміст літію в більшості сплавів дуже невелика. Добавка 1% Li зазвичай покращує властивості основного металу, повідомляючи йому в'язкість або твердість і збільшує межа міцності або покращує інші властивості сплавів.

Експериментальна термодинаміка розчинів, до числа яких відносяться гомогенні рідкі металеві сплави, в більшості випадків не може дати досить детальних відомостей про молекулярну структуру, в той же час не можна применшити її роль в дослідженні природи металевих сплавів. Найбільш правильно було б вести паралельні дослідження термодинамічних властивостей сплавів і їх молекулярної структури методами рентгенографії і електронографії, які отримали розвиток порівняно недавно, так як у багатьох випадках необхідно висновки структурного аналізу підкріпити даними про інші властивості сплавів. Термодинамічні властивості рідких металевих сплавів пов'язані з їх молекулярною структурою, тому, щоб встановити та дослідити цей зв'язок, необхідно застосувати молекулярні теорії розчинів, а саме - статистичну теорію рідини.

Вакуумні індукційні печі використовуються для виплавки жароміцних сплавів, а також відповідального призначення шарікоподшипникових, високоміцних, інструментальних та інших сталей. Вакуумна індукційна плавка дозволяє отримувати сплави хімічно активних елементів, наприклад сплави на нікелевій основі з підвищеним вмістом алюмінію та титану, зменшити вміст кисню до слідів, сплави з дуже низьким вмістом небажаних домішок і неметалевих включень. Жароміцність, а також інші властивості сплавів, таким чином, поліпшуються.

Залежність коефіцієнта вторинної емісії с. Первісне падіння а викликається, мабуть, виділенням поверхнею адсорбованого кисню. Подальше зменшення вторинної емісії до настання стабільного стану, ймовірно, обумовлюються лено частковим руйнуванням окису магнію. Велика стійкість срібно-магнієвого емітера пояснюється міцної пов'язаністю окису магнію MgO з металевою підкладкою-сріблом. Іншим властивістю сплаву, що робить його осо - ff ливо цінних для застосування в умножителе, є надзвичайно низький темновой ток в порівнянні зі звичайними типами емітерів, що містять лужний метал.

Фрідель[29]передбачає, що в сплавах деякі (s р) - електрони можуть перебувати у зв'язаному стані поблизу ядер розчиняється елемента. Наступний електрон може бути, а може і не бути у зв'язаному стані проте інші електрони у галію і германію майже напевно будуть перебувати у зв'язаному стані. Проте Фрідель вважає, що правила валентної електронної концентрації можуть залишатися справедливими, якщо прийняти, що потенціал, який діє на електрони провідності в металі знімає з дна зони провідності стільки пов'язаних станів, скільки є електронів на зв'язуючих атомних орбіталях. Зв'язок між ефективними електронами провідності і зонної структурою може бути така, що вплив структури зони Бріллюена на стабільність фаз та деякі інші властивості сплаву може залишатися майже незмінним.

Фрідель[29 предполагает, что в сплавах некоторые ( s - f - р) - электроны могут находиться в связанном состоянии вблизи ядер растворяемого элемента. Следующий электрон может быть, а может и не быть в связанном состоянии, однако остальные электроны у галлия и германия почти наверняка будут находиться в связанном состоянии. Тем не менее Фридель считает, что правила валентной электронной концентрации могут оставаться справедливыми, если принять, что потенциал, действующий на электроны проводимости в сплаве, снимает со дна зоны проводимости столько связанных состояний, сколько имеется электронов на связующих атомных орбиталях. Связь между эффективными электронами проводимости и зонной структурой может быть такова, что влияние структуры зоны Бриллюэна на стабильность фаз и некоторые другие свойства сплава может оставаться почти неизменным.
Как показано в большом количестве работ ( см. гл. I, 11, таким элементом является молибден, введение которого в сталь в количестве 0 3 - 0 6 % значительно тормозит развитие отпускной хрупкости. Аналогичное действие оказывает и вольфрам в хромоникелевых и хромомар-ганцовистых сталях, но оптимальное содержание этого дефицитного элемента еще больше, чем у молибдена, и составляет 1 1 - 1 6 %, а развитие хрупкости тормозится не столь эффективно как молибденом. Как считают Хондрос и Си[32], Малоймовірно, що для сплавів на основі заліза можна знайти інші добавки, що знижують рухливість фосфору, олова і сурми і не роблять шкідливого впливу на інші властивості сплавів.