А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Алкіларіловий ефір

Алкіларіловие ефіри дуже легко галогеніруются, сульфируют, нітрит, алкілуючі ацилуючий в про - і /г-положеннях бензольного циклу.

Алкіларіловие ефіри розщеплюються іодоводородной кислотою до галогеналкани і відповідного фенолу.

Алкіларіловие ефіри перегруповуються в алкілфеноли[схема ( 23) ]в присутності різних каталізаторів. Вважають, що при цьому мають місце як між -, так і внутрішньо-молекулярні міграції; реакція залежить від розчинника і каталізатора.

Алкіларіловие ефіри можуть зазнавати перегрупування в про - і та-алкіл-феноли, але вона протікає під впливом конц.

Алкіларіловие ефіри перегруповуються в алкілфеноли[схема ( 23) ]в присутності різних каталізаторів. Вважають, що при цьому мають місце як між -, так і внутрішньо-молекулярні міграції; реакція залежить від розчинника і каталізатора.

Схема виробництва біс - (ок-тілфеноксі-дітіофосфата. Алкіларіловие ефіри фосфористої і пірокатехінфосфорістой кислот є ефективними неокрашіваемие стабілізаторами для багатьох полімерів.

Алкіларіловие ефіри ортокремнієвої кислоти пропонуються в якості гідравлічних, гідротормозних, амортизаторних рідин і теплоносіїв[англ. Соединения, полученные переэтерификацией тетраэтоксисилана эфирами рици-нолевой кислоты, применяют как тормозные жидкости. Они обладают хорошими смазывающими и противоизноснымп свойствами и не вызывают коррозии материалов, из которых изготовлены тормозные системы[англ.
Ариловые и алкилариловые эфиры фосфористой и пирокате-хинфосфористой кислот являются эффективными неокрашивающими стабилизаторами многих полимеров.
Некоторые алкилариловые эфиры встречаются в природе ( разд.
Кислотность фенолов. Получить алкилариловый эфир из фенола под действием серной кислоты не удается.
Расщепление алкилариловых эфиров всегда приводит к фенолу, который в этих условиях превращается в эфир.
Со смешанными алкилариловыми эфирами, например с анизолом, получаются продукты хлорирования в ароматическое ядро. Дибен-зиловый эфир превращается в бне-карбонат бензальдсгида.
Со смешанными алкилариловыми эфирами, например с анизолом, получаются продукты хлорирования в ароматическое ядро. Дибен-зпловый эфир превращается в бнокарбонат бензальдсгида.

Синтезирован ряд смешанных алкилариловых эфиров дитиоугольной кислоты, которые оказались активными фунгицидами.
Показано, что алкилариловые эфиры фосфористой кислоты позволяют получать сополимеры метилметакрилата-мстнлакрилата, перерабатывающиеся без изменения окраски методами литья. Установлено, что полимеризация в присутствии выбранной концентрации данных фосфитов идет практически без замедления.
Нами синтезирован ряд смешанных алкилариловых эфиров дитиоугольной кислоты с целью изучения их биологической активности.
В обычном методе получения алкилариловых эфиров применяется методика с использованием реакционной системы фенол - основание-алкилгалогенид ( аллилт, бензил -, пропаргилгалогенид), которая обсуждалась в разд.
В обычном методе получения алкилариловых эфиров применяется методика с использованием реакционной системы фенол-основание-алкилгалогенид ( аллил -, бензил -, пропаргилгалогенид), которая обсуждалась в разд.
Как диал-киловые, так и алкилариловые эфиры часто удобно синтезировать в условиях межфазного катализа. Для повышения скорости р-ции при использовании КВг и КС1 в реакционную смесь добавляют На.
Зависимость периода индукции от концентрации эфиров пирокатехинфосфористой кислоты. Положительные результаты получены и при использовании алкилариловых эфиров ПФК в качестве термо - и светостаби лизаторов синтетического волокна на ос нове полипропилена.
Необходимо отметить, что в случае использования незамещенных алкилариловых эфиров получают смесь изомеров, разделение которой представляет определенные трудности.
Как видно из табл. 3, действие алкилариловых эфиров дитиоугольной кислоты на мицелии чистых культур грибов в несколько раз эффективнее эталона - дихлорнафтохинона.
Эти результаты соответствуют литературным данным о каталитических превращениях различных алкилариловых эфиров[4-10]і спостереженнями Завгороднього і Федосеевой[11]процесу конденсації фенолу з амиленом в присутності фтористого бору.

Полярність зв'язків, направленіедіпольно-го моменту, розподіл електронної щільності в алкіларілових ефірах нагадує фенол.

Тенденція до утворення оксоніевих солей падає в ряду від ді-алкілових ефірів через алкіларіловие ефіри до діаріЛовим ефірів, так що останні вже не вступають в цю реакцію.

Залежність періоду індукції від концентрації ефірів пірокатехінфосфорістой кислоти. Поліетилен високого та низького тиску і сополімер етилену з пропиленом (СЕП-10) з добавкою алкіларілових ефірів ПФК при переробці їх на вальцях при 160 С протягом 4 - 6 ч зберігають первинні діелектричні свойства66 і відносне подовження. У цих же умовах відносне подовження нестабілізованних поліолефінів зменшується на 80 - 95%, а тангенс кута діелектричних втрат збільшується більш ніж в 10 разів.

Ці сполуки можуть бути також отримані65 реакцією між алюмінієм або ж алюмініймагніевим сплавом і діалкіловим або алкіларіловим ефіром при 100 - 200 С і тиску 100 ат.

Особливо-світлі і добре розчиняються в оліях смоли для лакофарбової промисловості отримують при соконденса-ції індена і кумарону з алкіларіловимі ефірами. Як конденсирующего агента в цьому випадку застосовують четиреххло-Рісто олово, фтористий бор або його комплекси, а також сірчану кислоту. Модифіковані розчинні в оліях смоли отримують шляхом соконденсаціі з меламіном і формальдегідом в змішаній спиртовому середовищі застосовуючи в якості каталізатора мурашину кислоту. Наприклад, англійський патент (№6697631949 г.) рекомендує розчиняти 340 вага.

Діаріловие ефіри стійкі по відношенню до дії концентрованої іодістоводо-рбдіой або бромистоводневої кислоти, в той час як діалкіловие або алкіларіловие ефіри розщеплюються при взаємодії з вка - заннимі реагентами через проміжні вторинні оксоніевие солі.

Немає ніяких сумнівів, що дія нуклеофілів на тричленні цикли 1 2-епоксіетанов, що приводить до їх розкриття, аналогічно дії цих реагентів на діалкіловие і алкіларіловие ефіри.

Наведено величини знайдених і теоретично обчислених часів утримування для ряду н-парафінів, алкилбензолов, оле-фінів, діалкіл - і алкілалкенілсульфідов і дисульфідів, алкантіолов, кетонів, се-Ленід, простих алкіларілових ефірів, втор. Експеримент, і отримані величини практично збігаються.

Алкіларіловие ефіри є безбарвними рідинами або кристалічними речовинами з приємним запахом.

Отримані сполуки були випробувані в якості гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів. Встановлено, що алкіларіловие ефіри дітіо-вугільної кислоти не мають інсектицидний активністю.

Нагрівання солей діазонію в присутності алканолов або простих ефірів призводить до заміщення діазоніевой групи воднем. Утворюються арени з домішкою алкіларілових ефірів.

Діетілазодікарбоксілат (ДАТ) і третинні фосфіни утворюють комплекси, здатні активувати гідроксильні групи. Запропоновано простий метод отримання простих алкіларілових ефірів[104]шляхом обробки спирту фенолом (або Енола) в присутності третинного, фосфіну і ДАТ. Ця реакція протікає зі зверненням конфігурації у спиртового атома вуглецю. Комплекси третинний фос-фін - ДАТ можуть використовуватися також для активації карбонільної групи; прикладом може служити каталіз реакції пе-реетеріфікаціі що протікає в м'яких нейтральних умовах. В цьому випадку фосфінових комплекс діє, мабуть, як.

До складу концентратів емульсій крім чинного початку входять розчинник (найчастіше нафтового або кам'яновугільного походження) і поверхнево-активні речовини. Як детергентів використовують суміш алкіларілових ефірів поліетиленгліколю (типу ОП-7) з алкіларілсульфонатом кальцію. Алкіларілсульфонат кальцію добре розчинний в органічних розчинниках, що дозволяє використовувати його в концентратах з гідрофобним розчинником і чинним початком.

До складу концентратів емульсій, крім діючої речовини, входить розчинник і емульгатор. Як емульгатори використовують суміш алкіларілових ефірів поліетиленгліколю (типу ОП-7) з алкіларілсульфонатом кальцію.

Механізм дії ефірів фосфористої кислоти, мабуть, дуже складний внаслідок переплетення індукційних ефектів і сте-рических факторів. Так, підвищену реакційну здатність алкіларілових ефірів пірокатехінфосфорістой кислоти можна пояснити тим, що при конденсації бензольного ядра з ДІОКСА-фосфолановим циклом створюється стійка і копланарная система, по якій можлива передача індуктивних ефектів алкільних заступників і про-фениленові кільця на атом фосфору. Крім того, при поясненні електронних впливів заступників на реакційну здатність поряд з індуктивним ефектом заступників все частіше доводиться враховувати можливість участі заступників в сполученні з Sd-орбітами атома фосфору.

Освіта нерозчинних молекулярних сполук з пікринової кислотою придатне для відділення алкіларілових ефірів.

Реактиви Гриньяра, синтез яких проводять в розчині діетилового або інших ефірів, неактивні по відношенню до діалкіловим ефірів, але реагують з алкіларіловимі і алліларіловимі ефірами. В останньому випадку реакція протікає при низькій температурі а в разі алкіларілових ефірів потрібно дещо підвищена температура.

Реактиви Гриньяра, синтез яких проводять в розчині діетилового або інших ефірів, неактивні по відношенню до. У останньому випадку реакція протікає при низькій температурі а в разі алкіларілових ефірів потрібно дещо підвищена температура.

Для простих ефірів характерна низька реакційна здатність, тому їх іноді можна переплутати з вуглеводнями. Вона найкраще виходить для Алкі-вих ефірів, тоді як деякі арилових або алкіларіловие ефіри дають негативний або неоднозначний результат.

Відсутність реакційної здатності алкоголят-іонів по відношенню до арил-радикалам було продемонстровано також реакцією тріарілсульфоніевих[10]і тріаріліодоніевих солей[11]з алкоголятами. В обох реакціях утворюється арил-заради-кал, що дає високі виходи відповідних продуктів, і лише незначна кількість алкіларілових ефірів, що виникають внаслідок звичайного нуклеофільного заміщення.