А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Вихідний каскад - широкосмугового підсилювач

Вихідні каскади широкосмугових підсилювачів з великим вихідним напругою вимагають потужних підсилювальних елементів і споживають велику потужність; значна частина останньої виділяється в Ra або RK, куди також відгалужується струм сигналу. Це змушує збільшувати струм спокою вихідний ланцюга, потужність підсилювального елемента і потужність харчування.

Вихідні каскади широкосмугових підсилювачів з великим вихідним напругою, що працюють на зовнішнє навантаження невеликого опору вимагають потужних підсилювальних елементів і споживають велику потужність; значну частину потужності харчування поглинає опір Ra, через яке живить напруга подається на вихідний електрод підсилювального елемента. У цей опір, крім того, відгалужується значна частка змінної складової струму вихідного кола, що змушує збільшувати струм спокою вихідний ланцюга, потужність підсилювального елемента і потужність харчування.
  Так, в вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів з великою амплітудою вихідного сигналу, що працюють на високоомних навантаження (на ємність невеликої величини), доцільно значно збільшити опір навантаження, так як це збільшить коефіцієнт посилення і максимальну амплітуду його вихідної напруги і дозволить зменшити необхідний струм живлення вихідного каскаду , а також потужність застосованого в ньому підсилювального елемента. Тому економічно вигідно Допустити в останньому каскаді широкосмугового підсилювача частотні спотворення на вищій робочій частоті або час встановлення рівними або навіть більшими допустимих - для всього підсилювача, скорегувавши їх потім в одному або декількох каскадах попереднього посилення. Недоліком такої взаємної корекції каскадів є те, що при заміні підсилювальних елементів або деталей, їх старе - ванні частотна характеристика підсилювача на верхніх частотах, час встановлення і викид змінюються багато сильніше, ніж в підсилювачі з однаковими характеристиками каскадів.

Спрощені схеми двотактних каскадів для розгляду властивостей двухтактной схеми. Двотактний схему також застосовують в вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів гармонійних і імпульсних сигналів, що працюють на симетричну навантаження, коли застосування симетрувальних вихідних трансформаторів неможливо через занадто широкого діапазону робочих частот.

Двотактні схеми застосовують також у вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів гармонійних і імпульсних сигналів з симетричним навантаженням, де використання сімметрврую-чих вихідних трансформаторів неможливо через занадто широкого діапазону робочих частот.

Двотактні схеми застосовують також у вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів гармонійних і імпульсних сигналів з симетричним навантаженням, де використання симетрувальних вихідних трансформаторів неможливо через занадто широкого діапазону робочих частот.

Спрощені схеми двотактних каскадів для розгляду властивостей двухтактной схеми. а трансформаторного. б реостатного. Двотактний схему також застосовують в вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів гармонійних і імпульсних сигналів, що працюють на симетричну навантаження, коли застосування симетрувальних вихідних трансформаторів неможливо через занадто широкого діапазону робочих частот.

Пентод вихідний для посилення напруги високої частоти в вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів.

Для зменшення потужності споживаної від джерела живлення, і зменшення розмірів і вартості останнього в вихідному каскаді широкосмугового підсилювача з великою амплітудою вихідного сигналу доцільно брати частотні спотворення на вищій робочій частоті або час встановлення, що перевищують допущені на весь підсилювач. Це дозволить взяти в крайовому каскаді значно більший опір навантаження, що зменшить необхідну амплітуду змінної складової вихідного струму і дасть можливість застосовувати в ньому менш потужний підсилювальний елемент, який споживає меншу потужність. Допущені частотні спотворення на вищій частоті або час встановлення кінцевого каскаду можна скорегувати в попередніх каскадах, отримавши при цьому частотні спотворення або час встановлення і викид підсилювача не вище заданих.

Для зменшення потужності споживаної від - джерела живлення, і зменшення розмірів і вартості останнього в вихідному каскаді широкосмугового підсилювача з великою амплітудою вихідного сигналу економічно вигідно брати частотні спотворення на вищій частоті або час встановлення, що перевищують допущені на весь підсилювач. Це дозволить взяти в крайовому каскаді значно більший опір навантаження, що зменшить необхідну амплітуду змінної складової вихідного струму і дасть можливість застосовувати в ньому менш потужний підсилювальний елемент, який споживає меншу потужність. Допущені частотні спотворення на вищій частоті або час встановлення кінцевого каскаду можна скорегувати в попередніх каскадах, отримавши при цьому частотні спотворення або час встановлення і викид підсилювача не вище заданих.

Інверсний каскад з розділеним навантаженням застосовують в широкосмугових підсилювачах гармонійних сигналів, ілщуд з-них сигналів і в усшЩтелях звукових частот в якості перехідного між рлнптяктнцм д двотактним каскадами, ti якост - стве вихідного каскаду широкосмугового підсилювача, що працює на симетричну навантаження, його використовують рідко, зважаючи на малого максимального вихідного напруги.

Катодний повторювач, який має навіть при малому вихідному опорі дуже великий вхідний опір, застосовується там, де важливо при малій величині опору навантаження каскаду мати великий вхідний опір, як, наприклад, в вихідних каскадах широкосмугових підсилювачів, в ряді вимірювальних пристроїв. На рис. 3 - 23 6 показано схема катодного повторювача сква-жінного приладу НГГК радіоактивного каротажу.

Інверсний каскад з розділеним навантаженням застосовують в широкосмугових підсилювачах гармонійних і імпульсних сигналів, а також в підсилювачах звукових частот як перехідний каскад між однотактних і двотактним каскадами. В якості вихідного каскаду широкосмугових підсилювачів він застосовується рідко внаслідок малого максимального вихідного напруги.