А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Евкалімін

Евкалімін застосовують інгаляційно, місцево, ректально, вагінально.

Евкалімін оригінальний вітчизняний препарат, виділений з листя або пагонів евкаліпта прутовидного (Eucalyptus viminalis Labill. Myrtaceae), являє собою очищенусуму терпеноідних фенолоальдегідов флороглюцінового ряду (еуглобалей) і тритерпеноїдів. Евкалімін володіє (табл. 1) широким спектром антимікробної активності і надає високу бактеріостатичну дію відносно ряду лабораторних штамів патогенних таумовно-патогенних мікроорганізмів, інгібуючи ріст грампозитивних бактерій, таких як Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Bacillus subtilis, Bacillus anthracoid.

Евкалімін - новий рослинний препарат антибактеріальної дії.

Евкалімін активний щодо стафілококів,стрептококів, ентерококів, збудника дифтерії, спороутворюючих бактерій, туберкульозних мікобактерій, кандиди та ін, в тому числі у відношенні антибіотикорезистентних форм мікроорганізмів. До евкалі-міну не розвивається стійкості мікроорганізмів.

Евкалімінзастосовують інгаляційно, місцево, ректально, вагінально.

Евкалімін - новий рослинний препарат антибактеріальної дії.

Евкалімін являє собою очищену суму терпить-Ноїда фенолальдегідов і тритерпеноїдів, одержуваних з листя абовисушених пагонів евкаліміна прутовидного, і застосовуваного в якості лікарської сировини.

Pанее евкалімін у вигляді 1% і 025% спиртових розчинів був дозволений для застосування в медичній практиці в якості антибактеріального засобу у дорослих і дітей призахворюваннях верхніх дихальних шляхів, в отоларингології, стоматології, хірургії, дерматології та гінекології.

Інгібуючу дію евкаліміна вивчали також у відношенні 160 клінічних штамів патогенних мікроорганізмів (табл. 3), виділених з органів і тканинхворих різних клінічних установ м. Москви в 1991 - 1995 рр (ВНІІТ і ИОPАМН, НІІАГПPАМН, Інститут хірургії ім. Ідентифікація мікроорганізмів і визначення антибіотико-грами збудника проведені у відповідних підрозділах цих установ.

Супозиторії з евкаліміном застосовують per rectum і /або per vaginum у дорослих - по 005 г 1 - 3 рази на добу, у дітей - по 003 г залежно від віку: до 3 років - 1/2 супозиторія 2 рази на добу; від 3 до 7 років - 1 супозиторій 2 рази на добу; дітям шкільного віку - до 3 супозиторіїв на добу.

Встановлено, що евкалімін володів бактеріостатичну активність у відношенні Streptococcus faecalis: МІК евкаліміна становила 049 - 195 мкг /мл.

До числа переваг евкаліміна слід віднести і можливість його застосування у вагітних жінок у всі терміни вагітності,включаючи період підготовки до пологів, з метою профілактики післяпологових інфекційних ускладнень, як у породіллі, так і у новонародженого. На підставі позитивних результатів, отриманих при клінічних випробуваннях супозиторіїв з евкаліміном по 005г у дорослих, булодозволено їх застосування в медичній практиці в якості лікувально-профілактичного засобу антимікробної і протизапальної дії в гінекології, урології та проктології.

Таким чином, вивчення евкаліміна на експериментальних моделях локалізованихінфекцій (інфікована рана, гнійна виразка і стафілококовий вагініт) показало, що евкалімін робить значний статистично достовірне хіміотерапевтичне дію при лікуванні стафілококових інфекцій, в тому числі викликаються полірезистентних клінічнимштамом збудника. Виявлено перевагу евкаліміна в порівнянні з хлорофіліпту як за термінами лікування, так і за термінами висеваемості.

У гінекологічній практиці супозиторії евкаліміна застосовують вагінально і річок-тально. Процедури проводять щодня,виключаючи дні менструацій.

Клінічними установами відзначена добра переносимість евкаліміна в обох лікарських формах: у жодному випадку не виявлено Местнораздражающие і загальнотоксичну прояви, в тому числі алергізуючої характеру.

Визначення грунтується на вимірюванні світлопоглинання розчинів евкаліміна в хлороформі при довжині хвилі 280 нм.

Застосування в урологічній практиці супозиторіїв з евкаліміном (ректально та /або вагінально) у 96 дорослих хворих з гострими і хронічними захворюваннямисечо-вивідних і сечостатевих шляхів (хронічний простатит, гострий цистит, вульвовагініт, везикуліт і ін) з наявністю патогенної мікрофлори, призводило до нормалізації мікробного числа сечі, зменшення больового синдрому, зменшення дизурії при гострих циститах в 100%випадків.

Для інгаляційного введення використовують 1% розчин евкаліміна, розведений ех tempore 1: 10 (для дорослих) і 1: 20 (для дітей) стерильною дистильованою водою.

При застосуванні ректальних і вагінальних супозиторіїв з евкаліміном в дозі 005 г на 339 дорослиххворих встановлена ??його значна терапевтична ефективність.

Всі 6 клінічних установ рекомендували супозиторії з евкаліміном (ректальне та /або вагінальне введення) у вигляді монотерапії (у тому числі, за показаннями, в поєднанні з місцевим застосуваннямрозчинів евкаліміна) для використання в педіатрії як антимікробний засіб антибактеріальної і протизапальної дії.

Таким чином, клінічне вивчення показало, що евкалімін в лікарській формі супозиторії по 005г єефективним препаратом при лікуванні гострих і хронічних гнійно-запальних захворювань, таких як неспецифічний гострий і хронічний кольпіт, ендоцервіцит, гострий вульвовагініт, ерозії шийки матки і загострення хронічного саль-пінгоофоріта, в тому числіускладнених гемороєм і тріщинами anus (МОНІІАГ, ЦКБ МОЗPФ, кафедра акушерства та гінекології ММСИ ім.

Дослідження показали (табл. 3), що бактеріостатична активність евкаліміна щодо клінічних штамів грамнегативних мікроорганізмів у порівнянні згрампозитивними мікроорганізмами сильно варіює. При цьому відносно більш чутливими є бактерії роду ACINETOBACTER (3 штами з 4 - х чутливі до евкаліміну в концентрації 156 - 125 мкг /мл), бактерії роду SERRATIA (50% чутливі до 312 - 125 мкг /мл евкаліміна),1 з 4 - х штамів бактерій роду Enterobacter чутливий до 625 мкг /мл евкаліміна. Решта вивчені клінічні штами грамнегативних мікроорганізмів були малочутливі (МІК евкаліміна становить 500 мкг /мл і більше) або не чутливі до 8000 мкг /мл евкаліміна.

На підставі позитивних результатів, отриманих при клінічних випробуваннях супозиторіїв з евкаліміном по 005 г для дітей було дозволено їх застосування в якості антибактеріальної і протизапальної лікувально-профілактичного засобу в педіатрії.

Припервинних і вторинних піодермітах, саднах, расчесах 1% розчином евкаліміна змащують вогнища ураження 3 - 6 разів на день. Можливі повторні курси лікування. При піодермітах у дітей одночасно призначають супозиторії по 003 г per rectum у вікових дозуваннях з тривалістюкурсу лікування залежно від нозології.

У стоматології при хворобах пародонту і для лікувально-профілактичної обробки післяопераційних ран застосовують розведені розчини евкаліміна для полоскання, зрошення пародонтальних кишень, введення турунд 3 - 4 рази надень, а на ясенний край - на ватяних тампонах 1 раз на день на 15 - 20 хвилин.

У хворих дитячого віку при неспецифічних вульвовагинитах проводять зрошення (іригація) піхви розчином евкаліміна, розведеним 1: 50 щодня 1 раз на добу, по 50 мл розчину напроцедуру. Одночасно хворим дітям вводять інтравагінально і ректально супозиторії з евкаліміном по 003 г у вікових дозуваннях.

Евкалімін являє собою очищену суму терпить-Ноїда фенолальдегідов і тритерпеноїдів, одержуваних з листя або висушенихпагонів евкаліміна прутовидного, і застосовуваного в якості лікарської сировини.

Крім перерахованих, інститутом розроблено і здійснено випуск ряду інших оригінальних ефективних препаратів, таких як сангвірітірн, евкалімін, Гіпорамін, Флако-зід та ін, немають імпортних аналогів.

Таким чином, вивчення евкаліміна на експериментальних моделях локалізованих інфекцій (інфікована рана, гнійна виразка і стафілококовий вагініт) показало, що евкалімін робить значний статистично достовірнехіміотерапевтичне дію при лікуванні стафілококових інфекцій, в тому числі викликаються полірезистентних клінічним штамом збудника. Виявлено перевагу евкаліміна в порівнянні з хлорофіліпту як за термінами лікування, так і за термінами висеваемості.

Длядослідження використовували субстанції препаратів і в частині дослідів, їх готові лікарські форми: сангвиритрин - субстанція, 1% лінімент; евкалімін - субстанція, 1% спиртовий розчин; донелвін - субстанція, 025% мазь; хелепін - Д - субстанція, 5% мазь алпізарін - субстанція;анмарін - субстанція; флакозід - субстанція.

У хірургії при хронічної гнійної інфекції (інфільтрати, лімфангоїтів, гідра-деніти, попрілості, пролежні та ін) використовують 1% розчин евкаліміна для змащування осередку ураження або в розведеному вигляді для компресів,пов'язок та ін При гострих гнійно-запальних процесах після розтину гнійного вогнища розчини евкаліміна використовують для промивань, зрошувань та ін При санації плевральної порожнини після промивання можна залишити в порожнині до 500 мл розчину евкаліміна на 24 години.

Чи неменш важливі результати отримані у відділенні гінекології дітей і підлітків (102 дівчинки) Ізмайловський ДКБ, де використовували поєднання інтравагінального введення супозиторіїв з евкаліміном по 003г з спринцюваннями 002% розчином евкаліміна.

На підставіпредставлених ВілаPдодаткових матеріалів (НТД та даних експериментальних доклінічних досліджень) Фармакологічним Державним Комітетом МОЗPоссии дозволені (протокол № 17 від 10.11.94) клінічні випробування евкаліміна у дітей в новій лікарськійформі Супозиторії з евкаліміном 003 г для дітей, у тому числі в поєднанні з раніше дозволеним 1% розчином евкаліміна в якості антибактеріального та протизапального засобу.

Всі 6 клінічних установ рекомендували супозиторії з евкаліміном (ректальне та /або вагінальне введення) у вигляді монотерапії (у тому числі, за показаннями, в поєднанні з місцевим застосуванням розчинів евкаліміна) для використання в педіатрії як антимікробний засіб антибактеріальної і протизапальної дії.

При гострих і хронічних гнійно-запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів і ЛОP-Органів (ларингіт, фарінголарінгіт, ангіни, до і після інтубаційної наркозом, після різних ендоларінгеальних хірургічних втручань і т.п.) розведені розчиниевкаліміна застосовують у вигляді інгаляцій щодня по 10 хвилин протягом 3 - 7 днів (одночасно вводять краплі в ніс за показаннями) до повного зникнення катаральних явищ. Для санації хворих з хронічними захворюваннями носоглотки та придаткових пазух розчиниевкаліміна закапують по 2 - 3 краплі у кожний носовий хід у поєднанні з розпорошенням його в порожнині глотки по 2 мл на добу протягом 3 тижнів. Одночасно призначають супозиторії з евкаліміном у вікових дозуваннях, при цьому тривалість застосування супозиторіїв не менше 7доби.

Не менш важливі результати отримані у відділенні гінекології дітей і підлітків (102 дівчинки) Ізмайловський ДКБ, де використовували поєднання інтравагінального введення супозиторіїв з евкаліміном по 003г з спринцюваннями 002% розчином евкаліміна.

Напідставі поданих ВілаPдодаткових матеріалів (НТД та даних експериментальних доклінічних досліджень) Фармакологічним Державним Комітетом МОЗPоссии дозволені (протокол № 17 від 10.11.94) клінічні випробування евкаліміна у дітей в новійлікарській формі Супозиторії з евкаліміном 003 г для дітей, у тому числі в поєднанні з раніше дозволеним 1% розчином евкаліміна в якості антибактеріального та протизапального засобу.

Так, на кафедрі шкірних та венеричних хворобPДМУ при проведенніклінічних досліджень на 70 хворих дитячого віку з гнійничкові ураженнями шкіри (фурункульоз, стрептококової імпетиго, вульгарні вугри, атонічний дерматит, ускладнений стрептостафі-лодерміей) показано, що монотерапія евкаліміном у вигляді супозиторіїв,вводяться ректально у поєднанні з 1% розчином евкаліміна, що наноситься місцево на осередок ураження, призводить до більш швидкого, статистично достовірного, лікувальному ефекту (регрес висипань, відсутність свіжих проявів, поліпшення самопочуття) як у порівнянні з місцевимзастосуванням розчину евкаліміна, так і в порівнянні з традиційними засобами, використовуваними при лікуванні піодермітов у дітей.

У хірургії при хронічної гнійної інфекції (інфільтрати, лімфангоїтів, гідра-деніти, попрілості, пролежні та ін) використовують 1% розчиневкаліміна для змащування осередку ураження або в розведеному вигляді для компресів, пов'язок та ін При гострих гнійно-запальних процесах після розтину гнійного вогнища розчини евкаліміна використовують для промивань, зрошувань та ін При санації плевральної порожнини післяпромивання можна залишити в порожнині до 500 мл розчину евкаліміна на 24 години.

Так, на кафедрі шкірних та венеричних хворобPДМУ при проведенні клінічних досліджень на 70 хворих дитячого віку з гнійничкові ураженнями шкіри (фурункульоз, стрептококовеімпетиго, вульгарні вугри, атонічний дерматит, ускладнений стрептостафі-лодерміей) показано, що монотерапія евкаліміном у вигляді супозиторіїв, що вводяться ректально у поєднанні з 1% розчином евкаліміна, що наноситься місцево на осередок ураження, призводить до більш швидкого,статистично достовірного, лікувальному ефекту (регрес висипань, відсутність свіжих проявів, поліпшення самопочуття) як у порівнянні з місцевим застосуванням розчину евкаліміна, так і в порівнянні з традиційними засобами, використовуваними при лікуванні піодермітов удітей.

На підставі поданих ВілаPдодаткових матеріалів (НТД та даних експериментальних доклінічних досліджень) Фармакологічним Державним Комітетом МОЗPоссии дозволені (протокол № 17 від 10.11.94) клінічні випробування евкаліміна удітей в новій лікарській формі Супозиторії з евкаліміном 003 г для дітей, у тому числі в поєднанні з раніше дозволеним 1% розчином евкаліміна в якості антибактеріального та протизапального засобу.

У хірургії при хронічної гнійної інфекції (інфільтрати, лімфангоїтів, гідра-деніти, попрілості, пролежні та ін) використовують 1% розчин евкаліміна для змащування осередку ураження або в розведеному вигляді для компресів, пов'язок та ін При гострих гнійно-запальних процесах після розтину гнійного вогнища розчиниевкаліміна використовують для промивань, зрошувань та ін При санації плевральної порожнини після промивання можна залишити в порожнині до 500 мл розчину евкаліміна на 24 години.

Так, на кафедрі шкірних та венеричних хворобPДМУ при проведенні клінічних досліджень на 70хворих дитячого віку з гнійничкові ураженнями шкіри (фурункульоз, стрептококової імпетиго, вульгарні вугри, атонічний дерматит, ускладнений стрептостафі-лодерміей) показано, що монотерапія евкаліміном у вигляді супозиторіїв, що вводяться ректально у поєднанні з 1% Розчином евкаліміна, що наноситься місцево на осередок ураження, призводить до більш швидкого, статистично достовірного, лікувальному ефекту (регрес висипань, відсутність свіжих проявів, поліпшення самопочуття) як у порівнянні з місцевим застосуванням розчину евкаліміна,так і в порівнянні з традиційними засобами, використовуваними при лікуванні піодермітов у дітей.

Таким чином, вивчення евкаліміна на експериментальних моделях локалізованих інфекцій (інфікована рана, гнійна виразка і стафілококовий вагініт) показало, щоевкалімін робить значний статистично достовірне хіміотерапевтичне дію при лікуванні стафілококових інфекцій, в тому числі викликаються полірезистентних клінічним штамом збудника. Виявлено перевагу евкаліміна в порівнянні з хлорофіліптуяк за термінами лікування, так і за термінами висеваемості.

Згідно з протоколом ВООЗ серед мікроорганізмів - основних збудників інфекційного Онно-запальних захворювань, що підлягають епідеміологічного нагляду, на першому місці згадується Staphylococcus aureus (В.І. Покровський ісоавт. Враховуючи високу ефективність евкаліміна у відношенні патогенних мікроорганізмів роду STAPHYLOCOCCUS, що володіють моно - і полірезистентністю, було доцільно вивчити можливість розвитку стійкості до евкаліміну даного виду мікроорганізмів.

Звертає на себе увагу той факт, що 80% хворих з хронічними запальними процесами раніше отримували тривалу, але малоефективну в даному випадку, антибактеріальну терапію антибіотиками, уросептиків, місцевими засобами. У числі достоїнств евкаліміна більшість клініцистів відзначають, поряд з вираженими противо-бактеріальними, в тому числі у відношенні антибіотикорезистентних флори, властивостями препарату, наявність у нього протизапальної та протинабряклого ефекту, що значною мірою перегукується з даними доклінічного експериментального дослідження.

Серед них були діти, які перенесли дифтерію (субтоксических дифтерія ротоглотки, локалізована дифтерія) або бактеріовиделітелі токсигенной дифтерійної палички (Cd tox) без клінічних ознак захворювання. Після одного курсу монотерапії евкаліміном санірування було досягнуто практично у половини хворих, в той час як в контрольній групі (традиційне застосування антибіотиків: рифампіцину та ін) у жодного хворого не зникли токси-генні корінобактеріі. Після двох курсів монотерапії евкаліміном було досягнуто санірування 100% пацієнтів. У контрольній групі, де після неефективного першого курсу антибіотиками був підключений евкалімін, рівнозначний ефект санування (100%) був досягнутий після двох курсів його застосування.

Заслуговують на увагу дані, отримані в ДГКБ № 9 ім. При застосуванні супозиторіїв з евкаліміном для дітей по 003г у поєднанні з 1% спиртовим розчином евкаліміна, розведеним 1: 10 - 1: 20 у 70 післяопераційних пацієнтів дитячого віку з гострим і хронічним гайморитом, пара-тонзілярним абсцесом і ін показано, що евкалімін по своїй ефективності не поступається традиційно використовуваному ампіциліну (в /м) у поєднанні з 1% розчином Діоксидин, або 0 5% розчином нафтизину (місцево) і може бути засобом монотерапії гнійно-запальних захворювань ЛОP-Органів або препаратом вибору при даній патології.

У другій групі для лікування використовували 1% розчин евкаліміна, розведений фізіологічним розчином натрію хлориду.

У хворих дитячого віку при неспецифічних вульвовагинитах проводять зрошення (іригація) піхви розчином евкаліміна, розведеним 1: 50 щодня 1 раз на добу, по 50 мл розчину на процедуру. Одночасно хворим дітям вводять інтравагінально і ректально супозиторії з евкаліміном по 003 г у вікових дозуваннях.