А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Ізомерне перетворення - кетон

Ізомерне перетворення кетонів в деяких випадках, однак, може протікати і по інших механізмах.

До ізомерних перетворень кетонів у кетони при нагріванні з хлористим цинком.

На підставі цих данихізомерні перетворення орто-алкілуючі-ванних кетонів можна було б спробувати пояснити поєднанням процесу дезацілірованія, що приводить до утворення ароматичного вуглеводню, і подальшого ацилирования цього вуглеводню або продуктів його ізомеризації.

Було запропоновано два механізми ізомерного перетворення кетони в кетон.

Якщо ці міркування відповідають дійсності, то з них повинна витікати можливість ізомерних перетворень кетонів. Кетони, які не утворюються виходячи з а-гліколей, але які можуть бути отримані інакше, повинні бути нестійкі і повинні перетворюватися в підходящих умовах в кетони, які утворюються з а-гліколей.

Серед досліджень А. Є. Фаворського, накреслювали нові віхи в розвитку органічної хімії, особливе місце займають ізомерні перетворення кетонів. Для пізнання динаміки органічної молекули досить суттєво, що ці перетворення відбуваються з перебудовою вуглецевого скелета при повному збереженні хімічної функції речовини.

Для пояснення цього перетворення автором цієї статті було висловлено припущення[7], Що в даному випадку відбувається ізомерне перетворення кетони в альдегід внаслідок структурного утруднення до розширення циклу.

Наскільки широко застосовні це правило, може показати тільки дослідження ряду кетонів, ізомерних тим, які утворюються при дегідратації гліколей, але поряд з цим при вивченні ізомерних перетворень кетонів при нагріванні з хлористим цинком взагалі необхідно враховувати їх більшу або меншу здатність до полімеризації і здатність зазнавати глибокий розпад з виділенням окису вуглецю. Та й інша здатність, звичайно, буде залежати від температури реакції та будови кетону, так само як і здатність до ізомерних перетворень.

Також вельми характерна для наукового вигляду академіка Фаворського і його школи друга велика група його робіт по кисневмісних речовин, початок яким покладено в дисертації 1895 р., про ізомерних перетвореннях галоідозаме-щенних кетонів, спиртів та спіртоокісей.

Отже, для зіставлення переважного переміщення вуглеводневих груп в реакціях I і II роду є достатньо матеріалу для того, щоб вважати висновки, отримані при експериментальному дослідженні методами органічної хімії ізомерних перетворень кетонів, нової закономірністю, установлюваної в органічній хімії.

Для кожного з'єднання можна знайти умови, при яких воно буде досить стійко при даній температурі і концентрації реагенту. Так як теплоти згорання у альдегідів більше, ніж у ізомерних їм ке-юновой, то перетворення альдегідів в кетони відбувається досить легко. Ізомерні перетворення кетонів призводять до більш стійким ізомерів, які мають найменші теплоти згорання.