А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Армуюча прошарок
Армуюча прошарок укладається вручну з нахлестом полотнищ не менше 0 4 м, краї полотнищ скріплюються хомутами.
Закономірності взаємодії армуючих прошарків в пилувато-глинистих грунтах вивчені недостатньо,тому необхідно було виконати комплексні дослідження ПДВ активної зони АТ.
Необхідна загальна довжина армуючої прошарку L повинна забезпечити надійну її анкерування у грунті.
Може застосовуватися лише як внутрішньої, армуючої прошарку в ізоляцій нном бітумному покритті і повинен бути добре захищений від безпосереднього контакту з вологою.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволилизробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якостіармуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З метою подальшого підвищення ефективності конструкцій вдольтрассових і технологічних доріг доцільне використання армуючих прошарків з синтетичних матеріалів. Проведеними дослідженнями визначено вплив товщини насипного підстави, глибинизакладення і розміру комірки армуючої прошарку на значення опади і модуль пружності моделей основ доріг.
Товщина шару укріплених грунтів не змінилася і становить 0 3 м, стан і розташування армуючої прошарку колишнє.
З ростом товщининасипу відбувається зниження її опади (рис. 34), однак збільшення розміру осередку армуючої прошарку призводить до того, що при деякій товщині насипу стабілізації опади не відбувається. Pазмери осад модельних підстав без армування при товщині насипу 0 2 м і зпрошарком, що має розмір комірки 006 м, при товщині насипу 0 1 м практично однакові. При розмірі осередку, що перевищує діаметр штампа, наявність армуючої прошарку не робить істотного впливу на осадку. Армування синтетичними матеріалами ефективно притовщині насипу не більше діаметра штампа, так як дозволяє істотно (у декілька разів) зменшити осідання підстави.
Практичне значення роботи полягає в розробці методу розрахунку, що дозволяє визначити розрахунковий опір АТ і осадку фундаменту з урахуваннямміцнісних та деформаційних властивостей грунту та армуючих прошарків. Pазработанние конструкції АТ забезпечують зниження вартості і матеріаломісткості будівництва. Pезультати досліджень були впроваджені на декількох об'єктах в м. Пермі та Пермської області.
Пропонований інженерний метод розрахунку, що базується на визначенні розрахункового опору АТ (Rrf), модуля деформації АТ (Erf), геометричних параметрів АТ (довжини L і глибини закладення армуючої прошарку z), а також жорсткості армуючих елементів (G), дозволяєвизначати осідання фундаментів з точністю до 15 - 18%, що підтверджується регулярними спостереженнями за опадами споруд, побудованих на основі запропонованої методики розрахунку.
Pасчетние значення вертикальних напружень безпосередньо над армуючої прошаркомзначно більше, ніж під нею. На глибині 075d і нижче епюри вертикальних напружень трансформуються в опуклу форму (рис. 4 6), а інтенсивність напружень в АТ залишається дещо менше, ніж у неармовані. На глибині l 25d (рис. 4 в) інтенсивність і характер розподілунапружень для армованого і неармованого підстав практично збігаються. Аналіз характеру і величини розподілу напружень і деформацій на глибині 1 липня 5d показав, що їх значення для армованого і неармованого підстав практично збігаються і тому ненаведені.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку доситьдотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру абоскловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З метою подальшого підвищення ефективності конструкцій вдольтрассових ітехнологічних доріг доцільне використання армуючих прошарків з синтетичних матеріалів. Проведеними дослідженнями визначено вплив товщини насипного підстави, глибини закладення і розміру комірки армуючої прошарку на значення опади і модульпружності моделей основ доріг.
Для пластин, що володіють значною еластичністю по товщині, але мало розтягуються по довжині і ширині, в якості армуючих прошарків або підстав застосовують різні тканини: полотно, бязь і міткаль для технічної пластини;доместик для типографських (офсетних) пластин, саржа КЛ (кардолентная) для підстав кардного стрічок. Серед тканин для технічних виробів особливе місце займає перкаль. Pазлічние марки (артикули) цієї тканини застосовують у виробництві повітроплавних засобів. Длявиготовлення водоплавательних засобів і ємностей застосовують кордпнев і намет. В якості основи для гумових плиток іноді застосовують грубу рідкісну тканину, наприклад пеньковий Гампер.
Для пластин, що володіють значною еластичністю по товщині, але малорозтягуються по довжині і ширині, в якості армуючих прошарків або підстав застосовують різні тканини: полотно, бяз' і міткаль для технічної пластини; доместик для типографських (офсетних) пластин, саржа КЛ (кардолентная) для підстав кардного стрічок. Серед тканиндля технічних виробів особливе місце займає перкаль. Pазлічние марки (артикули) цієї тканини застосовують у виробництві повітроплавних засобів. Для виготовлення водоплавательних засобів і ємностей застосовують кордпнев і намет. В якості основи для гумовихплиток іноді застосовують грубу рідкісну тканину, наприклад пеньковий Гампер.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що длязапобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарківвисокоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
У дисертаційнійроботі наведена методика, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації:обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість нарозтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З ростом товщини насипу відбувається зниження її опади (рис. 34), однак збільшення розміру осередку армуючої прошаркупризводить до того, що при деякій товщині насипу стабілізації опади не відбувається. Pазмери осад модельних підстав без армування при товщині насипу 0 2 м і з прошарком, що має розмір комірки 006 м, при товщині насипу 0 1 м практично однакові. При розмірі осередки,перевищує діаметр штампа, наявність армуючої прошарку не робить істотного впливу на осадку. Армування синтетичними матеріалами ефективно при товщині насипу не більше діаметра штампа, так як дозволяє істотно (у декілька разів) зменшити осадкупідстави.
Визначення осідань фундаментів, згідно з чинними нормативними документами, є одним з основних розрахунків при проектуванні фундаментів. В даний час відсутні нормативні документи для проектування фундаментів на підставах,армованих горизонтальними прошарками. Тому розробка методики розрахунку осад на таких підставах є досить актуальною проблемою. На підставі проведених досліджень був розроблена методика визначення осідань фундаментів на армованому підставі. Вивчення ПДВ армованого підстави показало, що армована прошарок впливає на розподіл напружень в грунті до глибини d (d - ширина або діаметр фундаменту) від підошви фундаменту. Нижче цієї межі напруги в грунті армованого і неармованого підстав практично збігаються. Для оцінки впливу армування введений коефіцієнт Кг, рівний відношенню модуля деформації армованого грунту до модуля деформації неармованого грунту. Для визначення коефіцієнта Кг були отримані значення, що залежать від модуля деформації грунту і жорсткості армуючої прошарку, які наведені на малюнку.
Гідроізол - беспокровний рулонний матеріал, виготовлений шляхом просочення азбестового паперу нафтовими окисленими бітумами. Гідроізол виробляють двох марок: ГІ-2 і ГІ-1. Гідроізол марки ГІ-1 відрізняється меншими водопроникністю, розшаровуваність і втратою міцності при Водонасичення. Гидроизол випускають рулонами довжиною 2004 м і шириною 950 ЛШ. Його можна застосовувати лише як внутрішньої армуючої прошарку в ізоляційному бітумному покритті і потрібно добре захищати від контакту з вологою.
Визначення осідань фундаментів, згідно з чинними нормативними документами, є одним з основних розрахунків при проектуванні фундаментів. В даний час відсутні нормативні документи для проектування фундаментів на підставах, армованих горизонтальними прошарками. Тому розробка методики розрахунку осад на таких підставах є досить актуальною проблемою. На підставі проведених досліджень був розроблена методика визначення осідань фундаментів на армованому підставі. Вивчення ПДВ армованого підстави показало, що армована прошарок впливає на розподіл напружень в грунті до глибини d (d - ширина або діаметр фундаменту) від підошви фундаменту. Нижче цієї межі напруги в грунті армованого і неармованого підстав практично збігаються. Для оцінки впливу армування введений коефіцієнт Кг, рівний відношенню модуля деформації армованого грунту до модуля деформації неармованого грунту. Для визначення коефіцієнта Кг були отримані значення, що залежать від модуля деформації грунту і жорсткості армуючої прошарку, які наведені на малюнку.
Закономірності взаємодії армуючих прошарків в пилувато-глинистих грунтах вивчені недостатньо,тому необхідно було виконати комплексні дослідження ПДВ активної зони АТ.
Необхідна загальна довжина армуючої прошарку L повинна забезпечити надійну її анкерування у грунті.
Може застосовуватися лише як внутрішньої, армуючої прошарку в ізоляцій нном бітумному покритті і повинен бути добре захищений від безпосереднього контакту з вологою.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволилизробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якостіармуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З метою подальшого підвищення ефективності конструкцій вдольтрассових і технологічних доріг доцільне використання армуючих прошарків з синтетичних матеріалів. Проведеними дослідженнями визначено вплив товщини насипного підстави, глибинизакладення і розміру комірки армуючої прошарку на значення опади і модуль пружності моделей основ доріг.
Товщина шару укріплених грунтів не змінилася і становить 0 3 м, стан і розташування армуючої прошарку колишнє.
З ростом товщининасипу відбувається зниження її опади (рис. 34), однак збільшення розміру осередку армуючої прошарку призводить до того, що при деякій товщині насипу стабілізації опади не відбувається. Pазмери осад модельних підстав без армування при товщині насипу 0 2 м і зпрошарком, що має розмір комірки 006 м, при товщині насипу 0 1 м практично однакові. При розмірі осередку, що перевищує діаметр штампа, наявність армуючої прошарку не робить істотного впливу на осадку. Армування синтетичними матеріалами ефективно притовщині насипу не більше діаметра штампа, так як дозволяє істотно (у декілька разів) зменшити осідання підстави.
Практичне значення роботи полягає в розробці методу розрахунку, що дозволяє визначити розрахунковий опір АТ і осадку фундаменту з урахуваннямміцнісних та деформаційних властивостей грунту та армуючих прошарків. Pазработанние конструкції АТ забезпечують зниження вартості і матеріаломісткості будівництва. Pезультати досліджень були впроваджені на декількох об'єктах в м. Пермі та Пермської області.
Пропонований інженерний метод розрахунку, що базується на визначенні розрахункового опору АТ (Rrf), модуля деформації АТ (Erf), геометричних параметрів АТ (довжини L і глибини закладення армуючої прошарку z), а також жорсткості армуючих елементів (G), дозволяєвизначати осідання фундаментів з точністю до 15 - 18%, що підтверджується регулярними спостереженнями за опадами споруд, побудованих на основі запропонованої методики розрахунку.
Pасчетние значення вертикальних напружень безпосередньо над армуючої прошаркомзначно більше, ніж під нею. На глибині 075d і нижче епюри вертикальних напружень трансформуються в опуклу форму (рис. 4 6), а інтенсивність напружень в АТ залишається дещо менше, ніж у неармовані. На глибині l 25d (рис. 4 в) інтенсивність і характер розподілунапружень для армованого і неармованого підстав практично збігаються. Аналіз характеру і величини розподілу напружень і деформацій на глибині 1 липня 5d показав, що їх значення для армованого і неармованого підстав практично збігаються і тому ненаведені.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку доситьдотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру абоскловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З метою подальшого підвищення ефективності конструкцій вдольтрассових ітехнологічних доріг доцільне використання армуючих прошарків з синтетичних матеріалів. Проведеними дослідженнями визначено вплив товщини насипного підстави, глибини закладення і розміру комірки армуючої прошарку на значення опади і модульпружності моделей основ доріг.
Для пластин, що володіють значною еластичністю по товщині, але мало розтягуються по довжині і ширині, в якості армуючих прошарків або підстав застосовують різні тканини: полотно, бязь і міткаль для технічної пластини;доместик для типографських (офсетних) пластин, саржа КЛ (кардолентная) для підстав кардного стрічок. Серед тканин для технічних виробів особливе місце займає перкаль. Pазлічние марки (артикули) цієї тканини застосовують у виробництві повітроплавних засобів. Длявиготовлення водоплавательних засобів і ємностей застосовують кордпнев і намет. В якості основи для гумових плиток іноді застосовують грубу рідкісну тканину, наприклад пеньковий Гампер.
Для пластин, що володіють значною еластичністю по товщині, але малорозтягуються по довжині і ширині, в якості армуючих прошарків або підстав застосовують різні тканини: полотно, бяз' і міткаль для технічної пластини; доместик для типографських (офсетних) пластин, саржа КЛ (кардолентная) для підстав кардного стрічок. Серед тканиндля технічних виробів особливе місце займає перкаль. Pазлічние марки (артикули) цієї тканини застосовують у виробництві повітроплавних засобів. Для виготовлення водоплавательних засобів і ємностей застосовують кордпнев і намет. В якості основи для гумовихплиток іноді застосовують грубу рідкісну тканину, наприклад пеньковий Гампер.
У дисертаційній роботі наведено методику, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що длязапобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації: обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарківвисокоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість на розтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
У дисертаційнійроботі наведена методика, що дозволяє визначити розтягуючі зусилля в армуючої прошарку. Але проведені додаткові дослідження дозволили зробити висновок, що для запобігання розриву армуючої прошарку досить дотримувати наступні рекомендації:обмежити середній тиск по підошві фундаменту розрахунковим опором АТ, визначеним за наведеним вище методом; використовувати в якості армуючих прошарків високоміцні геотекстильні ткані матеріали з поліефіру або скловолокна, що мають жорсткість нарозтяг не менше 1000 - 2000 кН /м і високий коефіцієнт тертя з грунтом; закладати армуючі прошарки на глибині 0 2 - 025d від підошви фундаменту.
З ростом товщини насипу відбувається зниження її опади (рис. 34), однак збільшення розміру осередку армуючої прошаркупризводить до того, що при деякій товщині насипу стабілізації опади не відбувається. Pазмери осад модельних підстав без армування при товщині насипу 0 2 м і з прошарком, що має розмір комірки 006 м, при товщині насипу 0 1 м практично однакові. При розмірі осередки,перевищує діаметр штампа, наявність армуючої прошарку не робить істотного впливу на осадку. Армування синтетичними матеріалами ефективно при товщині насипу не більше діаметра штампа, так як дозволяє істотно (у декілька разів) зменшити осадкупідстави.
Визначення осідань фундаментів, згідно з чинними нормативними документами, є одним з основних розрахунків при проектуванні фундаментів. В даний час відсутні нормативні документи для проектування фундаментів на підставах,армованих горизонтальними прошарками. Тому розробка методики розрахунку осад на таких підставах є досить актуальною проблемою. На підставі проведених досліджень був розроблена методика визначення осідань фундаментів на армованому підставі. Вивчення ПДВ армованого підстави показало, що армована прошарок впливає на розподіл напружень в грунті до глибини d (d - ширина або діаметр фундаменту) від підошви фундаменту. Нижче цієї межі напруги в грунті армованого і неармованого підстав практично збігаються. Для оцінки впливу армування введений коефіцієнт Кг, рівний відношенню модуля деформації армованого грунту до модуля деформації неармованого грунту. Для визначення коефіцієнта Кг були отримані значення, що залежать від модуля деформації грунту і жорсткості армуючої прошарку, які наведені на малюнку.
Гідроізол - беспокровний рулонний матеріал, виготовлений шляхом просочення азбестового паперу нафтовими окисленими бітумами. Гідроізол виробляють двох марок: ГІ-2 і ГІ-1. Гідроізол марки ГІ-1 відрізняється меншими водопроникністю, розшаровуваність і втратою міцності при Водонасичення. Гидроизол випускають рулонами довжиною 2004 м і шириною 950 ЛШ. Його можна застосовувати лише як внутрішньої армуючої прошарку в ізоляційному бітумному покритті і потрібно добре захищати від контакту з вологою.
Визначення осідань фундаментів, згідно з чинними нормативними документами, є одним з основних розрахунків при проектуванні фундаментів. В даний час відсутні нормативні документи для проектування фундаментів на підставах, армованих горизонтальними прошарками. Тому розробка методики розрахунку осад на таких підставах є досить актуальною проблемою. На підставі проведених досліджень був розроблена методика визначення осідань фундаментів на армованому підставі. Вивчення ПДВ армованого підстави показало, що армована прошарок впливає на розподіл напружень в грунті до глибини d (d - ширина або діаметр фундаменту) від підошви фундаменту. Нижче цієї межі напруги в грунті армованого і неармованого підстав практично збігаються. Для оцінки впливу армування введений коефіцієнт Кг, рівний відношенню модуля деформації армованого грунту до модуля деформації неармованого грунту. Для визначення коефіцієнта Кг були отримані значення, що залежать від модуля деформації грунту і жорсткості армуючої прошарку, які наведені на малюнку.