А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Щавлевокислий амоній

Щавлевокислий амоній, 0 1% - ний водний розчин.

Щавлевокислий амоній, 2 5% - ний водний розчин.

Щавлевокислий амоній утворює осад з іонами барію, тому перед виявленням іонів кальцію щавлевокислийамонієм потрібно видалити іони барію.

Щавлевокислий амоній дає з солями Ва осад, цілком розчинний в оцтовій кислоті.

Щавлевокислий амоній діє так само, як і на сполуки кальцію і стронцію, з тією лише різницею, що утворюється щавлевокислийбарій значно легше розчинний у воді (1 г в 2 6 л холодної води); він влолне розчинний IB киплячій оцтовій кислоті.

Щавлевокислий амоній відноситься точно так само, як і щавлева кислота.

Щавлевокислий амоній також осаджує щавлевокислий торій, який тритемпературі кипіння легко розчиняється в надлишку щавлевокислого амонію.

Щавлевокислий амоній відноситься так само, як і щавлева кислота.

Щавлевокислий амоній осаджує з концентрованих розчинів білий кристалічний оксаяат індію.

Щавлевокислий амоній діє так само, як і на сполуки кальцію і стронцію, з тією лише різницею, що утворюється щавлевокислий барій значно легше розчинний у воді (1 г в 2 6 л холодної води); він цілком розчинний IB киплячій оцтовій кислоті.

Щавлевокислийамоній відноситься точно так само, як і щавлева кислота.

Щавлевокислий амоній також осаджує щавлевокислий торій, який три температурі кипіння легко розчиняється в надлишку щавлевокислого амонію.

Щавлевокислий амоній відноситься так само, як іщавлева кислота.

Щавлевокислий амоній осаджує з концентрованих розчинів білий кристалічний оксалат індію.

У присутності щавлевокислого амонію полуторні окисли в більшій своїй частині утримуються в розчині.

При осадженніщавлевокислий амонієм іноді ще до нейтралізації розчину аміаком виділяється невеликий осад щавлевокислого кальцію. Потім до розчину додають 2 - 3 краплі метилоранж евого, який забарвлює розчин в червоний колір, і повільно, по краплях, перемішуючи розчин,приливають розбавлений (1: 5) розчин гідроксиду амонію. Через деякий час починає виділятися осад. Гідроокис амонію продовжують додавати, безперервно перемішуючи розчин, до переходу забарвлення індикатора в жовтий колір. Весь процес осадження повинентривати не менше 10 хв.

Pеакція зі щавлевокислий амонієм встановлює присутність кальцію в добрив. До 2 мл розчину добрива додають 2 - 3 краплі щавлевокислого амонію. Якщо в добриві міститься кальцій, випадає осад щавлевокислого кальцію.

При осадженні щавлевокислий амонієм іноді ще до нейтралізації розчину аміаком виділяється невеликий осад щавлевокислого кальцію. Потім до розчину додають 2 - 3 краплі метілоранжевого, який забарвлює розчин в червоний колір, і повільно, по краплях,перемішуючи розчин, доливають розбавлений (1: 5) розчин гідроксиду амонію. Через деякий час починає виділятися осад. Гідроокис амонію продовжують додавати, безперервно перемішуючи розчин, до переходу забарвлення індикатора в жовтий колір. Весь процесосадження повинен тривати не менше 10 хв.

Щавлева кислота або щавлевокислий амоній осаджує In з розчинів його солей. Кристали одержуваного при цьому осаду схожі на кристали щавлевокислого цинку.

Щавлева кислота або щавлевокислий амонійосаджують білу щавлевокислий сіль закису церію, не розчинну в надлишку реактиву, а також в розбавлених мінеральних кислотах.

Щавлева кислота або щавлевокислий амоній осаджують білу щавлевокислий сіль закису церію, не розчинну в надлишку реактиву, атакож в розбавлених мінеральних кислотах.

Зі МППPа щавлевокислий амонію; до 20 мкг Zn або до 10 мкг Cd, додаючи 0 2 мл 1% - ного розчину железістосінеродістого калію.

При додаванні розчину щавлевокислого амонію до розчину 2 мл гліцерофосфорной кислоти в 20мл води з невеликою кількістю розчину оцтовокислого натрію не повинно бути негайного освіти каламуті.

Іони Са2 осаджують щавлевокислий амонієм з наступним визначенням перманганатометріческім способом. Pезультати визначення розраховують вміліграмах СаСО на 1 л води.

Pаствор добрива з розчином щавлевокислого амонію утворює білий осад - вапняна селітра.

Визначення СаС12 проводиться осадженням щавлевокислий амонієм, як зазвичай.

Після нейтралізації додають великийнадлишок щавлевокислого амонію і дають стояти 4 години. Потім осад щавлевокислого кальцію ретельно промивають водою, що містить щавлевокислий амоній.

При обробці грунту кислим розчином щавлевокислого амонію при рН 2 березня гелі гидроокисей заліза і алюмініюпереходять в розчин.

При дії оксалату амонію (щавлевокислого амонію) утворюються білі кристалічні опади.

При додаванні до сечі розчину щавлевокислого амонію випадає білий кристалічний осад щавлевокислого кальцію, нерозчинний воцтовій кислоті, але розчиняється в мінеральних кислотах.

Pаствор солі дає опади зі щавлевокислий амонієм, Пікрія-те натрію і хлороплатінітом калію.

Визначення Са проводиться шляхом осадження щавлевокислий амонієм у фільтраті після осадженняА1 і Fe аміаком. Осад СаСа04 фільтрується, промивається 1% розчином щавлевокислого амонію, висушується, прожарюється і зважується у вигляді СаО або ж об'ємним шляхом.

Зі л і кальцію осаджуються щавлевокислий амонієм, як зазвичай.

Для нижченаведенихреакцій слід користуватися розчином щавлевокислого амонію.

Оскільки сухий залишок щавлевої кислоти і щавлевокислого амонію відрізняється великою повзучістю, випарює розчин наливають в чашку в такій кількості, щоб він займав не більше половини їїобсягу. Краю чашки злегка змащують вазеліном.

А і доводять до мітки розчином щавлевокислого амонію.

Сплав витравлюють гарячим розчином 3 г щавлевокислого амонію, фільтрують і розчин зберігають. Основний солянокислий розчин насичують сірководнем, вразі наявності міді або свинцю їх сульфіди відфільтровують, фільтрат кип'ятять для видалення сірководню і потім окислюють декількома краплями азотної кислоти. До киплячого розчину додають збережений щавлевокислий розчин від обробки крем'яної кислоти, потім 10 млсоляної кислоти (1: 1) для осадження всього торію у вигляді оксалату. На наступний ранок осад відфільтровують, добре промивають гарячою водою і прожарюють. Окисли сплавляють в кварцовому тиглі з 5 г бісульфату калію, сплав розкладають кип'ятінням з водою, що містить кількакрапель азотної кислоти, і розчин (який містить сульфат торія-калію в підвішеному стані) вливають в 50 мл киплячого 10% - ного розчину їдкого натра. Суміш кип'ятять при помішуванні 5 - 10 хвилин і розбавляють 200 мл гарячої води; осадку дають осісти і прозору рідинудекантирують через фільтр, потім осад ретельно промивають киплячою водою і знову розчиняють в соляній кислоті для відділення торію тіосульфатним або уротропіновим методами (див. разд. Зазвичай кількість торію занадто велике для застосування інших методів.

Для нижченаведених реакцій слід користуватися розчином щавлевокислого амонію.

. Перша з солей являє собою похідне кислого щавлевокислого амонію, в якому один з атомів водню амонійній групи заміщений на нафтил, а друга - аналогічне похідне середнього щавлевокислого амонію.

Pаствор кальцієвої селітри при реакції з щавлевокислий амонієм дає, крім того, білий осад .

Іони кальцію беруть в облогу щавлевою кислотою або щавлевокислий амонієм.

Проміжну фракцію сплавляють і розчиняють в щавлевокислий амонії і киплячий розчин (обсяг 50 - 100 мл) обробляють таніном до появи блідо-помаранчевого забарвлення. Якщо забарвлення - жовта, кінцева фракція може бути отримана в двох порціях, - спочатку жовтий осад і у фільтраті від нього блідо-оранжевий.

При тих; же; умовах крупинка щавлевокислого амонію дає аморфний осад, з якого виділяються чотирипромінні розетки.

До розчину додають 20 мл насиченого розчину щавлевокислого амонію , після чого розчин нагрівають до починається кипіння і нейтралізують аміаком, приливає до легкого запаху. Після 3 - 4-годинного відстоювання осад фільтрують і промивають кілька разів холодним 0 1% - ним (приблизно) розчином щавлевокислого амонію.

Після додавання декількох крапель сірчистого амонію і щавлевокислого амонію не повинно утворюватися ні темного забарвлення, ні каламуті.

Через колонку пропускають 20 мл насиченого розчину щавлевокислого амонію і збирають його в мірну колбу на 50 мл. III, доводять водою до мітки і фотомет-ріруют при вказаних вище умовах.

До нової порції фільтрату додають трохи розчину щавлевокислого амонію.

Потім додають - 10 см3 гарячого розчину щавлевокислого амонію і при кип'ятінні додають по краплях аміачну воду (1 1) до появи слабощелочной реакції. Кип'ятять на водяній бані більше години і після посвітління розчину його фільтрують і кілька разів промивають водою. Фільтрат і промивні води зберігають в якості проби для визначення вмісту окису магнію.

Тантал вимивають 4% - ним розчином щавлевокислого амонію, а ніобій тим же розчином з додаванням 1 см3 сірчаної кислоти. Однак тантал і ніобій повністю не вимиваються.

Навпаки, відібранням води від оксаміда або щавлевокислого амонію легко вдається знову перейти до ціан. NC - CN, що підтверджується і порівняно малою його токсичністю.