А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Час - досягнення - стаціонарний стан

Час досягнення стаціонарного стану в шарах практично однаково.

Час досягнення стаціонарного стану залежить від співвідношення компонентів у сплаві і тиску парів чистих компонентів.

Час досягнення стаціонарного стану може бути в кілька разів зменшено, якщо розбити колонку на секції, ємність яких зменшується в напрямку від верхньої тарілки до кип'ятильник. Це зрозуміло з того, що вихід продукту зменшується із збільшенням йогоконцентрації.

Час досягнення стаціонарного стану може бути при відповідних умовах, наприклад низькій температурі, вельми значним.

Час досягнення стаціонарного стану може бути в кілька разів зменшено, якщо розбити колонку на секції,ємність яких зменшується в напрямку від верхньої тарілки до кип'ятильник. Це зрозуміло з того, що вихід продукту зменшується із збільшенням його концентрації.

Час досягнення стаціонарного стану може бути при відповідних умовах, наприклад низькоютемпературі, вельми значним.

Кінетика збагачення повітря киснем при отриманні 40% - У, 60% - (2 і Ц - ного кисню (3. Зазвичай час досягнення стаціонарного стану відзначається з деяким запізненням, відповідальним проміжку між двома аналізами.

Такимчином час досягнення стаціонарного стану на поверхні розділу фаз розчин полімеру - повітря можна регулювати або підбором відповідного розчинника, або введенням в полімер груп і ланок, що впливають на жорсткість ланцюга макромолекули.

Так якчас досягнення стаціонарного стану дуже мало, то визначити[Н ст, а значит, и /с обычными методами не представляется возможным.

Время выдержки при каждом потенциале определяется временем достижения стационарного состояния, а при установлении скорости растворения - независимым методом и принятой точностью ее измерения.

Схема прибора для концентрирования тяжелого азота методом химического обмена. Из уже приведенных соображений, для уменьшения времени достижения стационарного состояния емкость секций уменьшалась примерно в той же пропорции, в которой росло обогащение. В конце каждой секции концентрация N15 возрастала, грубо говоря, в десять раз и соответственно этому каждая следующая секция имела в десять раз меньшую емкость, чем предыдущая, что достигалось уменьшением сечения колонок.

В колонках с большим числом теоретических тарелок при малом N0 время достижения стационарного состояния измеряется днями, а иногда и месяцами. Это время становится, таким образом, весьма существенным фактором работы колонок для разделения изотопов и должно быть всемерно сокращено подходящим выбором конструкции.

Эти примеры, отвечающие реальным условиям, показывают, насколько сально возрастает время достижения стационарного состояния и уменьшается выход при увеличении степени обогащения.

Эти примеры, отвечающие реальным условиям, показывают, насколько сильно возрастает время достижения стационарного состояния и уменьшается выход при увеличении степени обогащения.

Схема агрегата для получения тяжелой воды путем электролиза. К этому случаю применимы проведенные выше общие формулы для фракционирования, дающие обогащение и время достижения стационарного состояния. Конечное обогащение определяется уравнением ( 11), где р - число электролитических ячеек, а время - уравнением ( 20), где v - скорость разложения воды.

Схема колонки с вращающимися конусами. Другое важное требование, которому должны удовлетворять колонки для разделения изотопов, это уменьшение времени достижения стационарного состояния до возможного предела за счет уменьшения емкости колонки и особенно кипятильника при возможно более высокой скорости испарения из кипятильника и скорости подачи сырого материала.

В то время как в обычных технологических задачах главное внимание уделяется конечному результату фракционирования и время достижения стационарного состояния не играет существенной роли, при разделении изотопов или других смесей с очень близкими свойствами компонентов это время приобретает решающее значение. Фракционирование в приборах непрерывного действия, состоящих из ряда ячеек, каждая из которых осуществляет однократный процесс разделения, аналогично работе фракционной колонки, теоретическое число тарелок которой равно числу ячеек.

Зависимость концентрации сп некоторых кластеров Fen от времени при Т 1600 К. 3040. нпр 80. Увеличение пересыщения до s 30 400, во-первых, приводит к уменьшению в 10 раз времени достижения стационарного состояния, во-вторых, повышает стационарный уровень концентрации для больших п почти на 10 порядков величины.

Уравнения нестационарных режимов работы или динамическая модель процессов ректификации позволяет теоретически исследовать на стадии проектирования динамику объекта и определить такие важнейшие характеристики, как, например, время достижения стационарного состояния при пуске колонны непрерывного действия, а также изучить влияние различного рода возмущающих факторов на стационарный режим работы и выявить местоположение контрольных тарелок для построения системы регулирования проектируемой колонны.

Производительность 1 кг /месяц отвечает w 34 5 кг /ч в q - 1360 еле2 ( радиус 21 см), откуда H /w 0 49 ч и время достижения стационарного состояния 220 дней, что совершенно неприемлемо.

Введя понятие теоретической тарелки, можно применить к термодиффузионной трубке все полученные выше уравнения для фракционной колонки[51]і, зокрема, співвідношення (17) - (20) для часу досягнення стаціонарного стану, перенесення і продуктивності. У них Н відповідає обсягу трубки, av - швидкості конвекції.

Рівняння (1 - 62)дозволяє за даними нестаціонарної кінетики обчислити стаціонарну ступінь поділу Кт а й скоротити тривалість досвіду, що важливо для тих випадків, коли а - 1 мало і час досягнення стаціонарного стану велике.

Рівняння (1 - 226), (1 - 227), (1 - 228) дозволяютьтеоретично дослідити на стадії проектування динаміку об'єкта і визначити такі найважливіші характеристики, як, наприклад, час досягнення стаціонарного стану при пуску колони, безперервної дії, а також вивчити вплив різного роду збурюючихфакторів на стаціонарний режим роботи і виявити місце розташування контрольних тарілок для побудови системи регулювання проектованої колони.

До визначення ге в рівняннях, і. До кінця даного розділу будемо вважати, що зв'язок між ра і Pij має зазначений вид.Для типових пластових умов час досягнення стаціонарного стану коливається від декількох годин до декількох діб, тоді як використовувані при моделюванні типові тимчасові кроки складають від декількох діб до декількох місяців. Припущення пропсевдостаціонарності зазвичай виконується, оскільки модельований дебіт повинен бути постійним принаймні впродовж одного часового кроку. Виняток становлять випадки моделювання короткочасних процесів, що, наприклад, буває при імпульсних випробуваннях.

З вже наведених міркувань, для зменшення часу досягнення стаціонарного стану ємність секцій зменшувалася приблизно в тій же пропорції, в якій росло збагачення. В кінці кожної секції концентрація N15 зростала, грубо кажучи, в десять разів івідповідно цьому кожна наступна секція мала в десять разів меншу ємність, ніж попередня, що досягалося зменшенням перетину колонок.

При розгляді втрат в тиристорі скористаємося також поняттям часу досягнення стаціонарного стану; напругана приладі протягом цього часу зменшується від 10% спочатку прикладеної до значення падіння напруги, відповідного статичної ВАХ. Для сучасних тиристорів середньої потужності цей час становить 50 - 150 мкс.

Відбір при цьому здійснюється звідповідної ємності (кишені), пов'язаної з ректифіков частиною і розташована вище або нижче її, в протилежному від живлячої куба кінці. Ємність кармана повинна бути невелика в порівнянні з ємністю - живлячої куба, в іншому випадку дуже зростає часдосягнення стаціонарного стану[588, 589], Після закінчення якого проводиться відбір.

Подальший розвиток теорії каталізу тісно пов'язане з дослідженням стану каталізатора під час реакції. Принципи структурного й енергетичного відповідності, залишаючисьвирішальними, повинні відноситися до системи каталізатор - реагує речовина, що склалася до часу досягнення стаціонарного стану каталізатора. Ступінь окислення поверхневих атомів каталізатора, природа лігандів та склад проміжного координаційноїкомплексу визначають напрямок реакції і лімітуючі стадії. Pешающую роль відіграють методи визначення стану каталізатора та всієї системи під час реакції. Одним з таких методів є вимірювання потенціалу (або електропровідності) каталізатора під часреакції.

Як видно з таблиці, у міру збільшення часу прогріву рутенієвому електродів-каталізаторів їх адсорбційна здатність зменшується. Стаціонарний стан поверхні досягається тим швидше, чим вище температура термічної обробки. При 100 часдосягнення стаціонарного стану поверхні дорівнює 4 год, при 200 - 2 при 300 - 1 год, при 450 - 45 хв, при 600 - 10 при 800 - 2 хв.

Теоретично, як буде показано нижче, фактор поділу досягає свого граничного значення через нескінченно великий час. Однак у реальнихвипадках вже через деякий кінцевий час, відлічуваний з моменту початку роботи колони, чинник поділу стає практично близьким до свого граничного значення. Цей час називається пусковим періодом колони або часом досягнення стаціонарного стану.Пусковий період залежить від висоти колони, швидкостей потоків фаз, коефіцієнта поділу для даної суміші та інших параметрів процесу ректифікації.

Теоретично, як буде показано нижче, фактор поділу досягає свого граничного значення через нескінченновеликий час. Однак у реальних випадках вже через деякий кінцевий час, відлічуваний з моменту початку роботи колони, чинник поділу стає практично рівним свого граничного значення. Цей час називається пусковим періодом колони, чи часомдосягнення стаціонарного стану.

Цікавим варіантом періодичної ректифікації є спосіб, в якому безотборний режим роботи колони чергується з періодичним відбором продукту. Відбір при цьому виробляється з відповідної ємності (кишені),пов'язаної з ректифіков частиною і розташована вище або нижче її, в протилежному від живлячої куба кінці. Місткість кармана повинна бути невелика в порівнянні з місткістю живлячої куба, в іншому випадку буде зростати час досягнення стаціонарногостану, після закінчення якого проводиться відбір.

Деякі сполуки, особливо містять важкі атоми, що сприяють інтеркомбінаціонной конверсії, утворюють комплекси з фосфоресцирующим з'єднанням, приводячи до зміни часу загасанняфосфоресценції і іноді навіть до збільшення квантового виходу фосфоресценції внаслідок збільшення в таких комплексах константи швидкості випускання. При цьому загасання фосфоресценції може бути неекспоненціальним. Співвідношення вкладів цих двох експонент залежить нетільки від концентрації комплексооб-разователя, але також від тривалості збуджуючого імпульсу, оскільки час досягнення стаціонарного стану при заданій інтенсивності збуджуючого світла для частинок з різним часом життя по-різному.

У робочому режимічастка твердої фази була дорівнює 40% при швидкості обертання транспортує спіралі 23 об /хв. Фактор розділення колони в безотборном режимі, встановлений при поділі суміші S-As, склав 830 що відповідає 7 теоретичним щаблях поділу і значенням ВЕТС, рівному 8см. Час досягнення стаціонарного стану в безотборном режимі становило 3 - 4 години.

Pазделітельное пристрій, як правило, оформляється у вигляді двох коаксіальних порожнистих циліндрів, кільцевий простір між якими служить робочим об'ємом. Циліндрипідтримуються при різних температурах; різниця цих температур визначає температурний перепад на робочому зазорі. Pабочій обсяг колони зазвичай становить 30ч - 100 мл. Час досягнення стаціонарного стану дорівнює 10 год - 24 годинам і у великій мірі залежить від величиниробочого зазору. Для накопичення необхідної кількості продукту на кінцях колони можна розташувати резервуари, однак час досягнення стану рівноваги при цьому помітно збільшується.

У роботі[15]викладено алгоритм чисельного дослідження нестаціонарнихрежимів. В алгоритмі використовується метод Ньютона для отримання стаціонарного рішення, яке служить початковою умовою для вирішення нестаціонарної задачі методом нижньої релаксації. Показано, що в режимах, при яких швидкість захоплення мастила знижувалася до нуля, взазорі з'являється масляний карман. Це явище характеризується виникненням піку тиску і звуження плівки не тільки у вихідний зоні, але й у вхідний. Pешеніе завдання про мастило важко навантаженого лінійного контакту, в початковий момент часу виведеного при постійній зовнішньої навантаженні зі стану спокою в режим кочення з постійною швидкістю, отримано в[74]багатосітковим методом. З чисельних результатів випливає, що час досягнення стаціонарного стану істотно залежить від швидкості кочення: чим вище швидкість, тим швидше система переходить в стаціонарний стан. Показано, що зростання зовнішнього навантаження збільшує час перехідного процесу.

Якщо реакційна система перебуває в стані рівноваги, то стаціонарний склад каталізатора - визначається умовами рівноваги з будь-яким компонентом реакційної системи. Якщо рівновага каталізуються реакції не досягнуто, стаціонарний склад каталізатора може змінюватися в залежності від співвідношення швидкостей процесів взаємодії каталізатора з окремими компонентами реакційного середовища. Стаціонарний склад каталізатора визначається співвідношенням швидкостей зв'язування або витрачання певного компонента каталізатора в результаті взаємодії з реагують речовинами. Тому устанавливающееся співвідношення повинно залежати - від початкового складу реакційного середовища і ступеня перетворення. У відповідності зі зміною ступеня перетворення реагуючих речовин стаціонарний склад каталізатора, а отже, і його каталітичні властивості можуть істотно змінюватися. Якщо стаціонарний склад по відношенню до рівноважного визначається співвідношенням швидкостей захоплення і видалення певного компонента каталізатора, то швидкість наближення до цього стаціонарного со-ставу залежить від абсолютного значення швидкостей цих процесів. Якщо процеси взаємодії реакційного середовища з каталізатором не є проміжними стадіями каталізу, їх швидкість може бути менше швидкості основного процесу. Тому час досягнення стаціонарного стану може бути в певних умовах, наприклад при низьких температурах, значним, і каталізатор тривалий час може зберігати властивості, відмінні від стаціонарного складу. Це є однією з причин удаваного зміни питомої каталітичної активності каталізаторів, приготовлених різними методами. Якщо швидкість взаємодії в системі невелика і за час проведення каталітичного процесу не відбувається помітної зміни складу каталізатора, то питома каталітична активність залежить від умов попередньої більш жорсткої обробки каталізатора.