А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Спосіб - розподіл - витрата

Спосіб розподілу витрат застосовують при обчисленні собівартості продукції комплексного виробництва, при отриманні декількох продуктів з одного процесу і неможливості прямого обліку витрат по кожномукалькуляційного об'єкту, а також при організації аналітичного калькуляційного обліку за групами однорідних виробів.

Спосіб розподілу витрат застосовується у комплексних хімічних виробництвах, що випускають кілька основних (цільових) продуктів. Приданому способі калькулювання витрати узагальнюються в цілому по комплексу, а потім розподіляються між окремими продуктами пропорційно вартісним, натуральним або ваговими показниками. Вибір показника залежить від специфіки виробництва й особливостей одержуваноїпродукції. Так, при виробленні різнорідних по споживчих властивостях продуктів в якості бази розподілу витрат використовуються вартісні показники, а при однаковому призначенні продуктів доцільно витрати розподіляти пропорційно їх масі. За допомогоюспособу розподілу витрат калькулюють собівартість кальцинованої соди, сульфату калію, поташу і хлористого калію, одержуваних при переробці карбонатного щелока. Витрати між названими продуктами розподіляються пропорційно їх вартості в оптовихцінах.

За способом розподілу витрат між окремими ми видами продукції, що виробляються на даному підприємстві, витрати діляться на прямі і непрямі. Витрати, к-рие можуть бути прямо віднесені на окремі види виробів, паз. У більшості галузей пром-сті до нихвідносяться: сировина, паливо і енергії на технологич. Витрати, к-рие не можуть прямо відноситись на собівартість окремих видів (одиниць) виробів і повинні розподілятися між ними косвен вим методом, паз. У більшості галузей пром-сті до них відносяться: паливо на опалення,електроенергія на освітлення, амортизація, зарплата допоміжних робітників та адм. Pазлічний спосіб розподілу окремих видів витрат визначається характером зв'язку з технологич. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виготовлення окремих видіввиробів. Непрямі ж витрати пов'язані лише з обслуговуванням основних виробничих робо чих і виконуваного ними технологич.

Залежно від способу розподілу витрат між окремими видами продукції (окремими технологічними установками) вонипідрозділяються на прямі і непрямі.

В залежності від способів розподілу витрат між окремими видами продукції всі витрати підрозділяють на прямі і непрямі. Непрямими називають витрати, які безпосередньо на собівартість кожного виду продукціївіднести не можна. Для цього слід користуватися особливими ознаками їх розподілу. Докладно про це буде сказано нижче при розрахунку сортовий (видовий) собівартості продукції.

На передових підприємствах незалежно від способу розподілу витрат для оперативногоконтролю за собівартістю продукції застосовуються окремі елементи нормативного методу обліку виробничих витрат.

Він грунтується на поєднанні принципів, властивих способу виключення і способу розподілу витрат: побічна продукція оцінюється потвердими цінами, із загальної величини витрат по цеху або переділу виключається вартість побічної продукції, що залишилася ве личина витрат являє собою собівартість всіх основних продуктів і розподіляється між ними пропорційно якому-небудь умовного базису.

Недоліком цього методу є і те, що кінцева собівартість електричної і теплової енергії не може бути визначена структурно (за елементами або статтям витрат), так як при цьому способі розподілу витрат значна частина продукції ТЕЦ фактично некалькулюється.

Тому трудомісткість останніх значно перевищує трудомісткість хоча і аналогічних, але раніше освоєних видів продукції. Використання способу розподілу витрат пропорційно основній заробітній платі може призвести до серйознихспотворень собівартості окремих видів продукції.

При обліку витрат по британській версії методу результативних витрат доведені запаси використовують для амортизації як запасів даної категорії, так і свердловин та пов'язаних з ними споруд та обладнання.Відповідно, спосіб розподілу витрат не впливає на амортизаційні відрахування.

Всі ці способи, крім розрахункового, не відрізняються по суті від тих, що були розглянуті за даними радянських джерел. Прямий спосіб розподілу відповідає вживаному у насспособу прямого розрахунку, а еквівалентний спосіб розподілу - коефіцієнтний варіанту способу розподілу витрат. Розподіл за стадіями відповідає підсумовування витрат в умовах попро-Цессна методу калькулювання. У класифікації ПНPрізновиди способу діленняназвані більш чітко і відповідають нашим способам прямого розрахунку, розподілу і підсумовування витрат, виключення витрат.

При розрахунку сортовий собівартості необхідно Знати кількість виробленого волокна даної товщини і витрати, пов'язані з йоговиробництвом. При визначенні видової собівартості виникає трудність, пов'язана з розподілом витрат по калькуляційних статтях. Точність обчислення сортовий калькуляції залежить від способів розподілу витрат між видами хімічних волокон.

Оскільки в більшості своїй нафтогазові операції увазі існування декількох власників часткою активної участі, ще одним найважливішим видом договорів між ними є угода про спільну діяльність. Коли активну участь ділиться між декількома власниками часток, сторони домовляються про різні аспекти ведення робіт і розподілу витрат. При використанні угоди про спільну діяльність у ньому вказують, хто буде оператором, як буде здійснюватися діяльність на ліцензійній ділянці надр та спосіб розподілу витрат між сторонами.

Далі, не всі перераховані статті собівартості можна прямо віднести на продукцію того чи іншого виду. Інші ж витрати пов'язані з виробництвом цілого ряду продукції і можуть бути розподілені між ними лише непрямим шляхом. Залежно від способу розподілу витрат між окремими видами продукції вони поділяються на прямі і непрямі.

Далі, не всі перераховані статті собівартості можна прямо віднести на той чи іно. Деякі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції: сировину, реагенти, каталізатори; інші - з виробництвом різних видів продукції і можуть бути розподілені між ними лише непрямим шляхом. Залежно від способу розподілу витрат між окремими видами продукції (окремими технологічними установками) вони поділяються на прямі і непрямі.

Спосіб розподілу витрат застосовується у комплексних хімічних виробництвах, що випускають кілька основних (цільових) продуктів. При даному способі калькулювання витрати узагальнюються в цілому по комплексу, а потім розподіляються між окремими продуктами пропорційно вартісним, натуральним або ваговими показниками. Вибір показника залежить від специфіки виробництва й особливостей одержуваної продукції. Так, при виробленні різнорідних по споживчих властивостях продуктів в якості бази розподілу витрат використовуються вартісні показники, а при однаковому призначенні продуктів доцільно витрати розподіляти пропорційно їх масі. За допомогою способу розподілу витрат калькулюють собівартість кальцинованої соди, сульфату калію, поташу і хлористого калію, одержуваних при переробці карбонатного щелока. Витрати між названими продуктами розподіляються пропорційно їх вартості в оптових цінах.