А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Альмрот

Альмрот і Браш[10.4](1963) використовували функцію прогину (6.1) гл.

Відносні критичні зусилля стиснення оболонки з початковим осе-симетричним регулярним прогином. У рішенні Койтера довжина напівхвилі по утворюючої при втраті стійкості була прийнята вдвічі більше довжини напівхвилі початковій непра-вільності. Це обмеження було зняте в роботі Альмрота[7.15], В якій довжина напівхвилі варіювалася. Критичне зусилля при цьому знизилося, але незначно. Решеніе нелінійних рівнянь в цій роботі напівчок методом розкладання по малому параметру, за який прийнято відношення амплітуди неправильності до товщини. Порівняння рішень Койтера (крива а), Альмрота (Ь), Хоффа і Діма (d) показано на рис. 7.14. На цьому ж малюнку показана пункт-ірная крива для випадку неосесімметрічного початкового прогину (7.10), в якому Я і п варіювалися.

Експериментальні та розрахункові значення відносних критичних величин амплітуди стискаючих напруг оболонки з внутрішнім. Результат цього рішення показаний на рис. 12.4. На відміну від лінійного рішення спостерігається сильне підтримуюче вплив внутрішнього тиску. ПриР1 збільшення тиску не призводить до зростання критичного зусилля. Однак це порівняння носить відносний характер, оскільки рішення[10.4, 12.9]отримані при різних функціях прогину, причому рішення Альмрота і Брашов[10.4]точніше.