А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Номенклатура - Вернер

Номенклатура Вернера дає уявлення про склад комплексної сполуки, але не відображає його будови. Необхідно, щоб відмінності в будові комплексних сполук вели до відмінностей в їх назвах.

Згідно номенклатуріВернера ступінь окислення позначають різними закінченнями, які додають до кореня латинської назви.

Згідно номенклатурі Вернера, ступінь окислення позначають різними закінченнями, які додають до кореня латинської назви.

Згіднономенклатурі Вернера ступінь окислення позначалася різними закінченнями, які додавалися до кореня латинської назви.

Автору даної книги видається, що нова номенклатура комплексних сполук не має переваг порівняно з розглянутоївище номенклатурою Вернера, доповненої і вдосконаленою Черняєва.

У багатьох випадках на допомогу приходив спосіб Штока, а стосовно до номенклатури комплексних сполук неоціненною виявлялася номенклатура Вернера.

Для полегшення освоєння номенклатури комплексних сполук ний нижче дані приклади. Першим з них є назва п проектом номенклатури 1968 р., другим-назву по новій номен клатура, прийнятої Міжнародним союзом по чистій і приклад ної хімії в 1960 р., третім-назву за номенклатурою Вернера[Cu ( NH3) 4 ]SO4 - сульфат тетрааммін міді (2), сульфат тет рааммін міді (II), тетрааммінкупросульфат;[Ag ( NH3J2 ]Cl-хло рид діаммін срібла (1), хлорид діаммін срібла (I), діаммін аргентахлорід;[CoCl2H2O ( NH3) 3 ]Cl-хлорид тріаммінакваді хлоро кобальту (3), хлорид діхлороакватріаммін кобальту (III) дихлороакватриамминкобальтихлорид; K2[PtQ6 ]- Гексахлорс (4) платінат калію, гексахлороплатінат (IV) калію, гексахлоро платінат калію; NH4[Cr ( NCS) 4 ( NH3) 2 ]- Діаммінтетратіоціаж (3) хромат амонію, тетратіоціано-діаммінхромат (Ш) амонію, тетратиоцианодиамминхромиат амонію.

Для полегшення освоєння номенклатури комплексних сполук нижче дані приклади. Першим з них є назва за новим проектом номенклатури, другим - назва по новій номенклатурі, прийнятої міжнародним союзом по чистої та прикладної хімії в 1960 р., третім - назву за номенклатурою Вернера:[Cu ( NH3) 4 ]SO4 - сульфат тетрааммін міді (2), сульфат тетра-амміни міді (II), тетрааммінкупросульфат. Ag (NH3) 2]Cl - хлорид діаммін срібла (1) хлорідднаммінсеребра (1) днаммннар-гентахлорід[СоС12Н2О ( НН3) з ]С1 - хлорид тріаммінаквадіхлоро кобальту (3), хлорид діхлороакватріаммін кобальту (III), діхло-роакватриамминкобальтихлорид KafPtCle]- гексахлоро (4) пла-ти ат калію, гексахлороплатінат (1У) калію, гексахлороплатеат калію NH4[Cr ( SCN) 4 ( NH3) 2 ]- Діаммін-тетрародано (3) хромат амонію, тетрародано-діаммінхромат (Ш) амонію, тетрародано-діаммінхроміат амонію.

Крім цієї номенклатури, до теперішнього часу стали досить часто користуватися номенклатурою, прийнятою Міжнародним союзом по чистої та прикладної хімії. Вона відрізняється від номенклатури, запропонованої Ворнором, тільки тим, що валентність центрального попа позначається не суфіксом, а римською цифрою в дужках. У назвах комплексних катіонів і неелектролітів римська цифра слід за назвою металу. При позначенні комплексних аніонів римська цифра пишеться після суфікса ат. На додаток до принципів номенклатури Вернера наказується позитивно заряджені групи називати після того, як перераховані нейтральні молекули. У многоядеріих з'єднаннях назви місткових груп слідують після назв усіх інших координованих груп, причому перед назвою мостиковой групи ставиться символ і.