А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Жібра
Жібра, як це було показано в § 5 - 4 забезпечує можливість вивести режим генерування ПЕС із залежності від місячного часу.
Жібра варіаційної похідної[nN ]z, служить основою вирішення задачі.
Як показав Жібра (див. нижче),багатство цих поєднань, виявляється, надзвичайно велике, а в 27 приливному ряді просто неозора.
На перший погляд цей цикл представляється безглуздим, і саме тому Жібра називає його негативним.
Pегулірованіе припливу на максимальну віддачу припостійному початковому напорі. Крім цих методів, нижче також викладається спосіб регулювання припливу на мінімум вартості (Жібра), який, як говорилося, хоча і не дає певного рішення, але має значення для вивчення усіх аспектів проблеми в умовах змінноївартості електроенергії.
Цікаво відзначити, що на цю ж роль приливної енергії як помічника атомної звернув увагу також і Жібра у Франції. Саме цією думкою закінчує він один зі своїх математичних досліджень проблеми, втілюючи їх у таку поетичнуформу.
Pассмотренний вище графічний метод, peiутірованія енергії ПЕС а максимальну віддачу (§ 5 - 1) дав нам основні параметри однобассейной установки двосторонньої дії, необхідні /для визначенні енергетичного ефекту пропонованої устаножі. Жібрадозволяють підібрати діаметр і кількість турбін, а також встановити режим ПЕС, що відповідає максимальній виробленні е. н ргтгт з використанням насосного ефекту.
Pазніца коефіцієнтів у формулі Жібра і автора (1 4 і 197) пояснюється різним підходом до визначеннярасполагаемой енергії затоки. Жібра визначає цю енергію після пропуску її через турбіну з деяким умовно призначеним максимальним напором, що вносить в це поняття додаткове спотворення природного явища, не потрібне по самій істоті формули і невідповідає назві енергії природного, природничої, які дає сам Жібра.
Так, математичний аналіз підтверджує вельми важливе положення, відзначене нами при розгляді різних циклів про те, що оптимальне використання приливної енергії може бутидосягнуто при здійсненню сработки басейну у відповідності з природним ходом явища. Жібра дано математичний вираз цього положення.
Жібра є те, що в останньому кожній амплітуді відповідає свій інді - виділеного режим спрацювання басейну, в тойчас як у першому його закономірність при-ним. Однак, оскільки закономірність існує і в самому явищі, неминуче збереження певної закономірності спрацювання кожній а мш. Ця обставина відзначають і самі проектувальники ПЕСPане інженери Вуайе і панелей,які при розрахунку за методом Ж Ібра пишуть по ч тому у приводу, що статистичне дослідження розподілу 705 припливів з різними коефіцієнтами у часі показало нам.
При розгляді проекту 1955 слід відзначити велику обережність, яку проявилифранцузи при вирішенні про остаточний перехід на двосторонню роботу, з оборотними агрегатами. Жібра па питання про двосторонній роботі дав вельми громад, ухильну відповідь: В даний момент в поле зору доповідача, який розповідав нам про проект в його сучасномустані, питання двосторонньої роботи не може бути. Однак це не означає, що наші роботи в цьому напрямку не продовжуються.
Pазніца пояснюється тим, що Mosonyi не враховує питомої ваги морської води. Величину, яка визначається цією формулою, Жібра називає природною річний енергією (d energie naturelle annuelle) і дає її в залежності від середньої амплітуди сізігійного р а в.
Pазніца коефіцієнтів у формулі Жібра і автора (1 4 і 197) пояснюється різним підходом до визначення располагаемой енергії затоки. Жібра визначає цю енергію після пропуску її через турбіну з деяким умовно призначеним максимальним напором, що вносить в це поняття додаткове спотворення природного явища, не потрібне по самій істоті формули і не відповідає назві енергії природного, природничої, які дає сам Жібра.
Це було справедливо для катодного захисту і відповідало станом електрифікованого рейкового транспорту того часу. Жібра, могли бути застосовані і для поля блукаючих струмів електрифікованого рейкового транспорту.
Як відомо, постійне електричне поле може бути описано рівнянням Лапласа при відповідних граничних умовах. Безпосереднє поширення його на потенціали підземних споруд в поле блукаючих струмів вимагає вирішення зовнішньої і внутрішньої задач Діріхле та застосування формули Гріна. Жібра для спрощення застосував штучний прийом, суть якого полягає в тому, що реальне поле представлено деякої еквівалентної схемою, що складається з перехідних омічних опорів і лінійних провідників. Жібра представив результуючі потенціали у вигляді тригонометричних інтегралів Фур'є. Остаточні результати, незважаючи на всі спрощення, вийшли досить громіздкими і незручними для розрахунків.
Як відомо, постійне електричне поле може бути описано рівнянням Лапласа при відповідних граничних умовах. Безпосереднє поширення його на потенціали підземних споруд в поле блукаючих струмів вимагає вирішення зовнішньої і внутрішньої задач Діріхле та застосування формули Гріна. Жібра для спрощення застосував штучний прийом, суть якого полягає в тому, що реальне поле представлено деякої еквівалентної схемою, що складається з перехідних омічних опорів і лінійних провідників. Жібра представив результуючі потенціали у вигляді тригонометричних інтегралів Фур'є. Остаточні результати, незважаючи на всі спрощення, вийшли досить громіздкими і незручними для розрахунків.
Жібра варіаційної похідної[nN ]z, служить основою вирішення задачі.
Як показав Жібра (див. нижче),багатство цих поєднань, виявляється, надзвичайно велике, а в 27 приливному ряді просто неозора.
На перший погляд цей цикл представляється безглуздим, і саме тому Жібра називає його негативним.
Pегулірованіе припливу на максимальну віддачу припостійному початковому напорі. Крім цих методів, нижче також викладається спосіб регулювання припливу на мінімум вартості (Жібра), який, як говорилося, хоча і не дає певного рішення, але має значення для вивчення усіх аспектів проблеми в умовах змінноївартості електроенергії.
Цікаво відзначити, що на цю ж роль приливної енергії як помічника атомної звернув увагу також і Жібра у Франції. Саме цією думкою закінчує він один зі своїх математичних досліджень проблеми, втілюючи їх у таку поетичнуформу.
Pассмотренний вище графічний метод, peiутірованія енергії ПЕС а максимальну віддачу (§ 5 - 1) дав нам основні параметри однобассейной установки двосторонньої дії, необхідні /для визначенні енергетичного ефекту пропонованої устаножі. Жібрадозволяють підібрати діаметр і кількість турбін, а також встановити режим ПЕС, що відповідає максимальній виробленні е. н ргтгт з використанням насосного ефекту.
Pазніца коефіцієнтів у формулі Жібра і автора (1 4 і 197) пояснюється різним підходом до визначеннярасполагаемой енергії затоки. Жібра визначає цю енергію після пропуску її через турбіну з деяким умовно призначеним максимальним напором, що вносить в це поняття додаткове спотворення природного явища, не потрібне по самій істоті формули і невідповідає назві енергії природного, природничої, які дає сам Жібра.
Так, математичний аналіз підтверджує вельми важливе положення, відзначене нами при розгляді різних циклів про те, що оптимальне використання приливної енергії може бутидосягнуто при здійсненню сработки басейну у відповідності з природним ходом явища. Жібра дано математичний вираз цього положення.
Жібра є те, що в останньому кожній амплітуді відповідає свій інді - виділеного режим спрацювання басейну, в тойчас як у першому його закономірність при-ним. Однак, оскільки закономірність існує і в самому явищі, неминуче збереження певної закономірності спрацювання кожній а мш. Ця обставина відзначають і самі проектувальники ПЕСPане інженери Вуайе і панелей,які при розрахунку за методом Ж Ібра пишуть по ч тому у приводу, що статистичне дослідження розподілу 705 припливів з різними коефіцієнтами у часі показало нам.
При розгляді проекту 1955 слід відзначити велику обережність, яку проявилифранцузи при вирішенні про остаточний перехід на двосторонню роботу, з оборотними агрегатами. Жібра па питання про двосторонній роботі дав вельми громад, ухильну відповідь: В даний момент в поле зору доповідача, який розповідав нам про проект в його сучасномустані, питання двосторонньої роботи не може бути. Однак це не означає, що наші роботи в цьому напрямку не продовжуються.
Pазніца пояснюється тим, що Mosonyi не враховує питомої ваги морської води. Величину, яка визначається цією формулою, Жібра називає природною річний енергією (d energie naturelle annuelle) і дає її в залежності від середньої амплітуди сізігійного р а в.
Pазніца коефіцієнтів у формулі Жібра і автора (1 4 і 197) пояснюється різним підходом до визначення располагаемой енергії затоки. Жібра визначає цю енергію після пропуску її через турбіну з деяким умовно призначеним максимальним напором, що вносить в це поняття додаткове спотворення природного явища, не потрібне по самій істоті формули і не відповідає назві енергії природного, природничої, які дає сам Жібра.
Це було справедливо для катодного захисту і відповідало станом електрифікованого рейкового транспорту того часу. Жібра, могли бути застосовані і для поля блукаючих струмів електрифікованого рейкового транспорту.
Як відомо, постійне електричне поле може бути описано рівнянням Лапласа при відповідних граничних умовах. Безпосереднє поширення його на потенціали підземних споруд в поле блукаючих струмів вимагає вирішення зовнішньої і внутрішньої задач Діріхле та застосування формули Гріна. Жібра для спрощення застосував штучний прийом, суть якого полягає в тому, що реальне поле представлено деякої еквівалентної схемою, що складається з перехідних омічних опорів і лінійних провідників. Жібра представив результуючі потенціали у вигляді тригонометричних інтегралів Фур'є. Остаточні результати, незважаючи на всі спрощення, вийшли досить громіздкими і незручними для розрахунків.
Як відомо, постійне електричне поле може бути описано рівнянням Лапласа при відповідних граничних умовах. Безпосереднє поширення його на потенціали підземних споруд в поле блукаючих струмів вимагає вирішення зовнішньої і внутрішньої задач Діріхле та застосування формули Гріна. Жібра для спрощення застосував штучний прийом, суть якого полягає в тому, що реальне поле представлено деякої еквівалентної схемою, що складається з перехідних омічних опорів і лінійних провідників. Жібра представив результуючі потенціали у вигляді тригонометричних інтегралів Фур'є. Остаточні результати, незважаючи на всі спрощення, вийшли досить громіздкими і незручними для розрахунків.