А   Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 


Бібліотечний фахівець

Бібліотечні фахівці, використовуючи в організації інформаційної діяльності новітні комп'ютерні технології, керуються Законами України Про бібліотеки і бібліотечну справу, Про інформацію, Про Національну програмуінформатизації, Про місцеве самоврядування в Україні, Указом Президента України Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні та ін Крім того, важливе значення маютьнормативно-правові документи регіонального рівня, які враховують особливості організації діяльності на місцях.

Сучасний бібліотечний фахівець - це висококваліфікований спеціаліст, який досконало володіє не тільки традиційними бібліотечнимитехнологіями та методиками, але і в рівній мірі вміє використовувати інформаційні технології: комп'ютерні, телекомунікаційні та інші. З таким твердженням не можна не погодитися, перебуваючи вже в інформаційному 21 столітті, як не може бути заперечень протинеобхідність підвищення ефективності та швидкості виконання бібліотечної роботи для забезпечення читачів /користувачів необхідною їм інформацією. Саме такий досвід демонструють вже більше багато десятиліть зарубіжні, і особливо - американські бібліотеки,які не тільки успішно застосовують комп'ютери, мережі, Інтернет-технології у своїй роботі, але і не менш успішно працюють над вдосконаленням та оновленням засобів комп'ютеризації на своїх робочих місцях, вникаючи самі в усі ці процеси.

Друга група - цебібліотечні фахівці, які розглядають консорціум з точки зору професійного інтересу.

Pассмотрен питання підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців Миколаївського регіону. Представлений практичний досвід організації безперервногоосвіти, роботи тренінг-центру обласної бібліотеки ім. Гмирьова, фокус-групи у сфері нових інформаційних технологій.

В установленому порядку організовує перебування в СССPзарубіжних бібліотечних фахівців; здійснює методичне керівництвобезпосереднім співробітництвом бібліотек системи Міністерства культури СССPз бібліотеками соціалістичних країн; контролює діяльність радянського центру Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА); пропагує за кордоном досвід організаціїбібліотечної справи в СССP.

Основне завдання проекту - реалізація освітніх програм для бібліотечних фахівців, здійснювана із залученням кваліфікованих викладачів та провідних фахівців, що мають вчені ступені і звання або великийнауково-практичний досвід у галузі бібліотечної справи, а також беруть участь в інноваційних проектах по профілю викладаються курсів.

Ця вимога можна реалізувати тільки в системі безперервної освіти бібліотечних фахівців, яке, як відомо,передбачає наявність таких компонентів - діяльності з пропаганди бібліотечної професії, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, закладів додаткової професійної освіти, аспірантури, що здійснює підготовку кадрів вищоїкваліфікації, рад по захисту дисертацій.

Pешеніе цього завдання тісно пов'язане з підготовкою нової категорії бібліотечних фахівців, здатних у своїй роботі застосовувати сучасні інформаційні технології для створення різних тематичних баз даних,використовуваних у навчальній та науково-дослідній роботі. Крім того, персонал бібліотеки повинен уміти надавати практичну допомогу студентам і викладачам у процесі формулювання запитів на пошук знань і навчати засобам, що дозволяє їм самостійновикористовувати інформаційні фонди електронної бібліотеки.

Тут і далі по тексту параграфа під бібліотекарями маються на увазі всі бібліотечні фахівці.

Над розвитком даного напрямку в рамках Томського консорціуму Відкрита електронна бібліотекапрацює виділена група бібліотечних фахівців.

У створенні власних електронних продуктів (тематичних баз даних та ін) беруть участь практично всі бібліотечні фахівці ЦБС. Кількість створених записів у медіацентрі наближається до 32 тисячам.

По суті, жодна територія в повній мірі не може забезпечити весь цикл безперервної освіти бібліотечних фахівців.

За сприяння Гете-інституту, відділу зарубіжних зв'язків Німецького бібліотечного інституту (м. Берлін) в 1999 р. для групи бібліотечнихфахівців України, до складу якої пощастило увійти і мені, була організована навчальна поїздка по бібліотеках Баварії.

Унікальність проекту полягає в тому, що розроблені технології тиражуються на бібліотеки будь-яких систем і відомств і забезпечуютьзручні додаткові сервіси як для бібліотечних фахівців, так і для інших споживачів інформації.

Історію книжкової культури в наше місто їдуть вивчати фахівці Токійського університету Японії, Мюн-терень університету Німеччини, ДержавноїАкадемії культури і мистецтва республіки Татарстан, бібліотечні фахівці Китаю, республіки Чад.

Участь в обговоренні взяли викладачі бібліотечних факультетів, бібліотечні фахівці Москви (ДПНТБ,PГБ), Пермі, Тюмені, Єкатеринбурга, Челябінська,Казані, Нижнього Новгорода, а також представники інженерно-технічних служб, програмісти, розробники веб-сайтів, представники інформаційних центрів.

Доповідь містить основні кількісні і якісні показники, що характеризують сучасний стані розвиток Корпоративної мережі московських бібліотек за період з 1993 по 2002 рр включно. Зміст доповіді може становити інтерес для різних категорій бібліотечних фахівців і представників адміністративно-управлінського апарату для прийняття рішень,пов'язаних з їх професійною діяльністю.

Ефективною формою підвищення кваліфікації є тренінги для бібліотечних працівників області. Гмирьова протягом останніх років активно працює тренінг-центр, в рамках діяльності якого здійснюєтьсяпідвищення комп'ютерної грамотності бібліотечних фахівців. Pазработанние ефективні методики використовуються для роботи з районними бібліотеками. Так, в квітні 2002 р. для директорів та провідних спеціалістів районних бібліотек був проведений дводенний семінар-практикумІнтернет як сполучна ланка бібліотек регіону. Його учасники ознайомилися з правилами роботи на персональному комп'ютері, набули практичних навичок роботи з редакторами Word і Excel, навчилися методиці пошуку інформації у всесвітній мережі Інтернет, отримали необхіднізнання щодо використання комп'ютерної техніки в роботі бібліотеки.

Перед бібліотекою виникає задача систематизації та індексування електронних ресурсів для правильного інформування користувача, для можливості пошуку за ключовими словами і іншимпошуковим ознаками. Ідентифікація нових електронних носіїв, роз'яснення користувачеві алгоритму пошуку і навчання методам точного пошуку електронного документа стає обов'язком бібліотечного фахівця інформаційного суспільства.

За останнікілька років було прийнято значну кількість документів (розпоряджень голови Миколаївської облдержадміністрації, наказів управління культури), пов'язаних з бібліотечно-інформаційною сферою. Це говорить про зацікавленість місцевої влади у розвиткуінформаційної галузі та установ інформаційно-документальної сфери, про готовність підтримувати перспективні починання бібліотечних фахівців. Накопичений досвід успішної реалізації бібліотечно-інформаційних проектів в Миколаївському регіоні підтверджуєефективність взаємодії бібліотек з місцевою владою.

Сайт Державної бібліотеки для дітей існує з 1999 року. На ньому представлена ​​різноманітна як бібліографічна, так і фактографічна інформація для користувачів-дітей, а також для батьків,педагогів і бібліотечних фахівців. Оскільки він реалізований на трьох мовах (українською, російською та англійською), це значно розширює коло потенційних користувачів.

Після відновлення незалежності Латвії актуальне питання про розвиток мережі бібліотечногообслуговування для дітей. Що станеться з дитячими бібліотеками - чи будуть вони об'єднані з бібліотеками для дорослих або продовжать існувати як самостійні структурні одиниці. З цього питання розділяються і думки бібліотечних фахівців, томусамостійні дитячі бібліотеки дійсно працюють творчо і займають значне місце в дитячій культурі. Серед працівників дитячих бібліотек спостерігається занепокоєння про подальшу долю дитячих бібліотек. На жаль, на пам'яті бібліотекарів щезалишається хвиля ліквідації та об'єднання бібліотек. У 90 - х роках багато бібліотек (також дитячі) довелося терміново переміщати в інші приміщення, об'єднувати або навіть ліквідувати, тому на займані до тих пір приміщенні знайшли колишні власники або їхні спадкоємці.

Відкриття в 1930 Московського бібліотечного інституту (нині Московський державний університет культури і мистецтв) поклало початок підготовці вPоссии вищої ланки бібліотечних працівників. У 1934 вперше проведена Всесоюзна перепис бібліотек. У 1930 - 40 - ті рр багатобібліотечні фахівці були репресовані, що завдало значної шкоди розвитку бібліотек.

У 1917 - 1920 роках під безпосереднім керівництвом В. І. Леніна були розроблені і видані основні державні закони, що поклали початок докорінної перебудовибібліотечної справи в країні, масовому розвитку мережі загальнодоступних бібліотек для широких народних мас. У цих законах стосовно до нових історичних умов були глибоко і принципово обгрунтовані найважливіші положення соціалістичної системи бібліотечного обслуговування народу: партійність бібліотечної роботи, загальнодоступність і демократичність бібліотек всіх типів і видів, державне планомірний розвиток бібліотечної мережі, залучення до бібліотечного будівництва населення. Були створені передумови для організації підготовки марксистсько-ленінських кадрів бібліотечних фахівців. Бібліотечна справа в цілому стало важливою частиною державної роботи по освіті робітників і селян.

Технічно наше корпоративне об'єднання виглядає як група розподілених в мережі бібліографічних баз даних. Кожен з партнерів утримує одну або кілька таких баз даних. Бібліографічні дані поміщаються в розподілений електронний каталог адміністраторами баз даних з локальних АБІС або безпосередньо бібліотечними фахівцями в режимі реального часу при каталогізації видань.

Однак, на мій погляд, саме поняття культурна спадщина все ще трактується дещо вузький: як збереження загальновизнаних творів літератури, мистецтва і архітектури. Таким чином, за кордонами уваги широкої громадськості залишаються окремі пласти культурної спадщини, зокрема, дитяча творчість. Досить довго так ставилися і до дитячої, книзі, сприймаючи її (якщо згадати крилатий вислів М. А. Булгакова) як осетрину другої свіжості. Розуміння того, що мистецтво дитячої книги є прикрасою будь книжкової колекції і невід'ємною частиною культурної спадщини людства, прийшло до бібліотечних фахівців досить пізно, коли більша частина шедеврів книжкового мистецтва збереглася лише в окремих примірниках.

Людина - єдина з тварин, якому дарована здатність мислити логічно. Це дає йому можливість не тільки приймати навколишнє середовище такою, як вона є, але й міняти її в відповідно до соціальних потреб. Багато хто побоюється того, що електронні технології будуть становити загрозу друкованим книгам. В даній роботі дається прогноз розвитку книги в електронний століття. Також оцінюється роль книги в освітньому, соціальному та економічному аспектах розвитку суспільства. Аналізуються всі за і проти електронної книги. Також наводяться результати аналізу читання в електронний століття та зміни ролі бібліотек і бібліотечних фахівців в сучасному світі.